Постанова від 14.05.2025 по справі 924/517/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 травня 2025 року Справа № 924/517/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

ПАТ «Укрнафта» Пилипчук В.Є.;

ТОВ «Моріта» Недокус В.І.;

арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. не з`явився;

ПП «Асгард-ТК» арбітражний керуючий Козирицький А.С.;

АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» не з`явився;

ГУ ДПС у Хмельницькій області не з`явився;

ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» не з`явився;

АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився;

ТОВ «Капабланка» не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріта» на ухвалу господарського суду Хмель-ницької області від 17.03.2025, повний текст якої складено 17.03.2025, у справі №924/517/24 (суддя Грамчук І.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» м.Київ

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріта» м.Хмельницький

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 ліквідатору приватного підприємства «Асгард-ТК» (надалі в тексті ПП «Асгард-ТК») у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражному керуючому Козирицькому А.С. відстрочено сплату судового збору у даній справі до розгляду заяви по суті.(арк.справи 82-85).

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Асгард-ТК» перебуває ліквідаційній процедурі, кошти для сплати судового збору у банкрута відсутні. Водночас, спір між ПП «Асгард-ТК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Моріта» (надалі в тексті ТОВ «Моріта») виник у зв`язку із невиконанням останнім грошових зобов`язань перед підприємством. З урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті КУзПБ), місцевий господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором наведено обста-вини, які мають виключний характер та свідчать про наявність належних підстав для відстрочки сплати судового збору. Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури є підставою для відстрочки ліквідатора від сплати судового збору за подання заяви із грошовими вимогами у межах справи № 924/517/24.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник ТОВ «Моріта» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у даній справі та прийняти нову про відмову у наданні ліквідатору ПП «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітраж-ному керуючому Козирицькому А.С. відстрочки у сплаті судового збору у справі №924/517/24 до розгляду заяви по суті.

На думку Скаржника, заявник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Апелянт також зауважує, що АТ КБ «ПриватБанк» свідомо прийняв рішення не створювати фонд авансування, а відтак не сплачувати судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Моріта», хоча платоспроможність та можливість створити фонд для відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн (з урахуванням комісії банку) у даного кредитора ПП «Асгард-ТК» не підлягає сумніву.(арк.справи100-103).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 14.05.2025 о 12:00 год. (арк.справи 119).

22.04.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшли:

- відзив, в якому ліквідатор ПП «Асгард-ТК» просить апеляційну скаргу ТОВ «Моріта» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.(арк.справи 125-129).

- клопотання Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі в тексті ПАТ «Укр-нафта») про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, яке було задоволено апеляційним судом.(арк.справи 138).

Ухвалами суду від 25.04.2025 та 12.05.2025 задоволено клопотання арбітражного керую-чого Козирицького А.С., представника ПАТ «Укрнафта» Пилипчука В.Є. та ТОВ «Моріта» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(арк.справи 145-146, 152, 155-156, 168).

В судовому засіданні 14.05.2025 представник ТОВ «Моріта» підтримав подану апеляційну скаргу та просив ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у даній справі скасувати.

Арбітражний керуючий Козирицький А.С. та представник ПАТ «Укрнафта» заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, просили залишити в силі ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2024 року ПАТ «Укрнафта» звернулося до господарського суду Хмельницької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Моріта».

Ухвалою суду від 10.07.204 відкрито провадження у справі №924/517/24 про банкрутство ТОВ «Моріта»; визнано грошові вимоги ПАТ «Укрнафта» до ТОВ «Моріта» в загальній сумі 232 222 733,42 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном ТОВ «Моріта» строком на 170 календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича, відмовлено в задоволенні заяви (вх.№05-06/765/24 від 17.06.2024) арбітражного керуючого Демчука Олек-сандра Миколайовича.

Цією ж ухвалою суд встановив розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок господарського суду Хмельницької області, а також вжив заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ТОВ «Моріта» та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави ТОВ «Моріта». З метою виявлення кредиторів боржника судом оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №924/517/24 про банкрутство ТОВ «Моріта» у встановленому ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті КУзПБ) порядку. Додатково зобов`язано розпорядника майна надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч.3 ст.44 КУзПБ, скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду у строк до 05.09.2024; призначено попереднє засідання суду у справі №924/517/24 та зобов`язано розпо-рядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.

Судом першої інстанції встановлено, що у визначений судом строк, отримано заяви кредиторів про визнання грошових вимог до боржника:

- (вх.№05-06/987/24 від 02.08.2024) від ТОВ «Капабланка» м.Хмельницький у сумі 1 417 436, 51 грн;

-(вх.№05-06/990/24 від 02.08.2024) від ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродукт-сервіс» Полтавська обл., місто Кременчук, у сумі 7 461 193,41 грн;

- (вх.№05-06/1013/24 від 08.08.2024) від АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» Полтавська обл., м.Кременчук, у сумі 44 277 808,97 грн;

- (вх.№05-06/1016/24 від 08.08.2024) від ПАТ «Укрнафта» м.Київ у сумі 52 390 481,72 грн;

- (вх.№05-06/1017/24 від 08.08.2024) від Головного управління ДПС у Хмельницькій облас-ті м.Хмельницький у сумі 161 712,73 грн.

Ухвалою суду від 23.01.2025 у справі №924/517/24 заяву (вх.№05-06/990/24 від 02.08.2024) від ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» до ТОВ «Моріта» з грошовими вимо-гами в сумі 7 461 193,41 грн залишено без розгляду.

Як стверджено матеріалами справи, у межах справи №924/517/24 судом отримано заяву (вх. №05-06/243/25 від 13.02.2025) арбітражного керуючого Козирицького А.С. ліквідатора у справі №924/106/24 про банкрутство приватного підприємства «Асгард-ТК» з грошовими вимогами до боржника в сумі 3 731 309,89 грн. В даній заяві арбітражний керуючий Козирицький А.С. також просив відстрочити сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Моріта» до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування поданого клопотання арбітражний керуючий Козирицький А.С. зазначив, що станом на день подання заяви з грошо-вими вимогами ПП «Асгард-ТК» є банкрутом, щодо якого відкрита ліквідаційна процедура, кредитором відповідний фонд авансування витрат арбітражного керуючого не створювався та в подальшому відмовлено у його створенні, банкрут (ПП «Асгард-ТК») не має будь-якого рухомого та нерухомого майна, має тяжкий майновий стан та фінансову неспроможність сплатити судовий збір.(арк.справи 1-12).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечується жодною із сторін, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2024 у справі №924/106/24 визнано ПП «Асгард-ТК» банкрутом.(арк.справи 15-19).

Ліквідатором ПП «Асгард-ТК» було отримано відповідь Головного управління ДПС у Хмельницькій області №9837/6/22-01-04-02-10 від 26.06.2024, відповідно до якої, станом на 17.06.2024 гідно з даними інформаційних систем Державної податкової служби України, у банкрута наявні закриті рахунки у АБ «Південний», АТ КБ «ПриватБанк».(арк.справи 23-24).

Ліквідатором ПП «Асгард-ТК» була проведена інвентаризація станом на 30.01.2025, складено Акт №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 30.01.2025р., згідно якого встановлено загальну суму грошових коштів в розмірі 0,00 грн: «АТ Перший Інвестиційний Банк» 0,00 грн, АТ «Державний ощадний банк» 0,00 грн.(арк.справи 21).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ПП «Асгард-ТК» єдиним кредитором з правом голосу є АТ «КБ «Приватбанк».

Так, ліквідатор ПП «Асгард-ТК» арбітражний керуючий Козирицький А.С. звертався до АТ КБ «ПриватБанк» з листом (вих.02-45/3795 від 22.11.2024) з пропозицією створити Фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого з метою авансування сплати судового збору в сумі 6056,00 грн.(з урахуванням комісії банку) за подання до господарського суду Хмельницької області заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Моріта», а також можливого авансування повернення суми дебіторської заборгованості ТОВ «Блокаут» та ТОВ «Капабланка» у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.(арк.справи 58-59).

09.01.2025 на адресу ліквідатора ПП «Асгард-ТК» надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк» (без номеру та дати) про недоцільність створення фонду авансування для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.(арк.справи 26).

Як зазначалося вище, 17.03.2025 господарським судом Хмельницької області у справі №924/517/24 відстрочено ліквідатору ПП «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражному керуючому Козирицькому А.С. сплату судового збору у справі №924/517/24 до розгляду заяви по суті.(арк.справи 82-85).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обгрунтована та підлягає до задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Господарські суди, згідно ч.6 ст.12 ГПК України, розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру-том».

Разом з тим, 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10. 2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підляга-ють положення Кодексу України з процедур банкрутства (надалі в тексті КУзПБ).

Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.1 вказаного Закону судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору установ-люються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

Матеріалами справи стверджено, що ПП «Асгард-ТК» звертаючись з грошовими вимогами до ТОВ «Моріта» просив відстрочити сплату судового збору до розгляду заяви по суті, посила-ючись на те, що заявник є банкрутом та щодо якого відкрита ліквідаційна процедура, а також на відсутність грошових коштів, будь-якого рухомого та нерухомого майна та створеного фонду авансування витрат арбітражного керуючого.

Переглядаючи можливість відстрочення сплати судового збору для юридичної особи ПП «Асгард-ТК», яке перебуває в ліквідаційниій процедурі, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються госпо-дарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За своєю процесуальною формою провадження у справі про банкрутство складається з двох частин.

Перша включає в себе основне провадження, спрямоване на вирішення головного завдання задоволення грошових вимог кредиторів шляхом застосування спеціальних судових процедур: для юридичних осіб розпорядження майном, санації і ліквідації; для фізичних реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Друга частина складається з додаткового або відокремленого від основного процесу провадження. У відокремленому провадженні вирішуються майнові спори, стороною яких є боржник. Завдання такого провадження полягає у збереженні й поповненні активів або конкурсної маси боржника.

Отже, судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на такі групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, прита-манних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття про-вадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Такі процедурні (процесуальні) питання вирішуються господарським судом шляхом постановлення ухвал.

Друга група стосується виключно вирішення спорів, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими ГПК України.

Розгляд таких спорів по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (абзац 3 ч. 2 ст. 7 КУзПБ).

Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17.

До судових рішень у процедурі банкрутства належать, зокрема, ухвали за результатами розгляду вимог конкурсних кредиторів (ч.6 ст.45 КУзПБ), ухвали, прийняті за результатами попереднього засідання (ч.2 ст.46 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника (ст.42 КУзПБ), ухвали за результатами розгляду вимог поточних кредиторів, заявлених після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом (ч.4 ст.60 КУзПБ).

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема, ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

Нормами ст.45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.6 ст.45 КУзПБ, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд пос-тановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, враховуючи викладене, подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами є різними способами захисту порушених прав.

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про судовий збір» окремо встановлено ставки судового збору за подання позовних вимог у позовному провадженні, а також при поданні заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідом-лення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до госпо-дарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у відсотковому співвід-ношенні до ціни позову.

В той час згідно з пп.10 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору складає два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у фіксованому розмірі.

Отже, ставки судового збору щодо сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру та за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника в межах провадження у справі про банкрутство, є різними.

Враховуючи викладене, законодавець розділяє поняття «заява кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство» та «позовна заява майнового характеру», як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду.

При цьому, ставка судового збору за подання заяви кредитора передбачена у фіксованому розмірі, а ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру передбачена у відсотковому співвідношенні до ціни позову.

Так, належними способами захисту для стягнення боргу із боржника є наказне чи позовне провадження, тоді як заява про визнання кредитором є заявою, що має наслідком визнання чи відхилення грошових вимог до боржника, а не стягнення із боржника заборгованості. Ухвала про визнання вимог кредитора не є підставою для видачі судового наказу та подальшого стягнення боргу у виконавчому провадженні.

Заява кредитора із грошовими вимогами до боржника має іншу правову природу. Наслід-ком задоволення позовної заяви є видача виконавчого документу та стягнення заборгованості у порядку примусового виконання судового рішення, в той час як наслідком задоволення судом заяви кредитора є лише визнання кредиторських вимог до боржника.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/8316/20.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.6 ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Козирицький А.С. звертався до єдиного кредитора ПП «Асгард-ТК» АТ КБ «ПриватБанк» з пропозицією створити Фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого з метою авансування сплати судового збору в сумі 6056,00 грн (з урахуванням комісії банку) за подання до господарського суду Хмельницької області заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Моріта», а також можливого авансування повернення суми дебіторської заборгованості ТОВ «Блокаут» та ТОВ «Капабланка» у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.

У відповідь, АТ КБ «Приват Банк» надіслало лист про недоцільність створення фонду авансування для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керую-чого.(арк.справи 26).

Таким чином, комітет кредиторів ПП «Асгард-ТК» відмовив у створенні фонду авансування витрат арбітражного керуючого, в тому числі пов`язаних з поданням заяви з грошовими вимо-гами до ТОВ «Моріта».

Колегія суддів також зауважує, що враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Отже, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Стосовно посилання скаржника у вказаному клопотанні на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкоду-вання шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Встановлений у ст.8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положен-ня п.3 ч.1 ст.8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житло-вих прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи викладене, ПП «Асгард-ТК» не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначені ним у заяві підстави відстрочення сплати судового збору не передбачені вказаною нормою.

Із зазначених мотивів, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помил-кового висновку про задоволення заяви ліквідатора арбітражного керуючого Козирицького А.С. про відстрочення сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Моріта» до розгляду заяви по суті у справі №924/517/24.

Відтак, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у даній справі належить скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ліквідатора ПП «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького А.С. у справі про банкрутство №924/106/24 з грошовими вимогами до боржника та питання відстрочення сплати судового збору за подання такої заяви.

Разом з тим, оскільки заява ліквідатора ПП «Асгард-ТК» включає в себе розгляд відразу двох питань, а саме: прийняття до розгляду заяви про визнання кредиторських вимог та про відстрочення сплати судового збору за подання такої заяви апеляційний суд повертає справу до суду першої інстанції саме на цю стадію. Водночас, питання правомірності відстрочення сплати судового збору розглянуто та Північно-західним апеляційним господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ПП «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражного керуючого Козирицького А.С. про відстрочення сплати судового збору у даній справі до розгляду заяви по суті.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції доводи Скаржника є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 належить скасувати з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встанов-леними обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених в рішенні, що призвело до ухвалення необґрун-тованого судового рішення.

Керуючись ст. 129, 240, 255, 273, 275, 277, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9, 12, 30, 41, 90 Кодексом України з процедур банкрутства

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріта» на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 скасувати.

3. Відмовити ліквідатору Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражному керуючому у справі про банкрутство №924/106/24 Козирицькому А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у даній справі до розгляду заяви по суті.

4. Матеріали справи №924/517/24 повернути до Господарського суду Хмельницької області на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ліквідатора приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького А.С. у справі про банкрутство №924/106/24 з грошовими вимогами до боржника та питання відстрочення сплати судового збору за подання такої заяви.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Павлюк І.Ю.