Ухвала від 19.06.2025 по справі 924/517/24

УХВАЛА

19 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 924/517/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025

за заявою ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича

про відстрочення сплати судового збору

у справі № 924/517/24

за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріта»

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 ліквідатору приватного підприємства «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражному керуючому Козирицькому А.С. відстрочено сплату судового збору за подання заяви із грошовими вимогами у межах справи № 924/517/24 до розгляду заяви по суті.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник ТОВ «Моріта» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у цій справі та прийняти нову про відмову у наданні ліквідатору ПП «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражному керуючому Козирицькому А.С. відстрочки у сплаті судового збору у справі №924/517/24 до розгляду заяви по суті.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Моріта» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 задоволено. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 скасовано. Відмовлено ліквідатору Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражному керуючому у справі про банкрутство №924/106/24 Козирицькому А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у даній справі до розгляду заяви по суті. Матеріали справи №924/517/24 повернуто до Господарського суду Хмельницької області на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ліквідатора приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького А.С. у справі про банкрутство №924/106/24 з грошовими вимогами до боржника та питання відстрочення сплати судового збору за подання такої заяви.

05.06.2025 ліквідатор Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24, в якій він просить скасувати вказану постанову та залишити в силі ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025.

Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24 та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/517/24 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").

У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб".

Розглянувши касаційну скаргу, Суд дійшов до висновку про повернення касаційної скарги, з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно із частиною першою статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

При цьому, ухвала Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі № 924/517/24, яка була скасована оскаржуваною постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24, про відстрочення сплати судового збору відсутня у переліку визначеному частиною першою статті 255 ГПК України, а тому й не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції (стаття 255 ГПК України).

Також відсутня в переліку передбаченому пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 304 ГПК України встановлено, що скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 17.10.2018 у справі № 750/14127/17 вказала про легітимність встановлення у процесуальному законі переліку деяких ухвал, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду стосовно суті спору. Велика Палата також наголосила, що це є розумним обмеженням, яке має на меті запобігти зловживанням процесуальними правами, які призводять до невиправданих зволікань під час розгляду справи, та забезпечити такий розгляд впродовж розумного строку. Таке обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись зі скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена, учасник справи може спрогнозувати безперспективність такого оскарження.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у цій справі скаржник не позбавляється права доступу до суду, оскільки матиме можливість оскаржити ухвалене у справі судове рішення по суті спору, виклавши у відповідній скарзі на нього свої аргументи, у тому числі стосовно доводів, які зазначені у касаційній скарзі, що розглядатиметься. Відтак вказане жодним чином не нівелює для учасника судового процесу можливості доступу до суду та не ускладнює йому цей доступ настільки, щоби завдати шкоди самій суті цього права.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що, оскільки касаційна скарга подана на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24, якою скасована ухвала Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі № 924/517/24 про відстрочення сплати судового збору, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від основного рішення суду першої інстанції то, враховуючи положення частини другої статті 304 ГПК України, вона підлягає поверненню заявнику.

У зв`язку з викладеним, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24 та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги судом не розглядається.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 304 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

2. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Копію касаційної скарги залишити в матеріалах справи №924/517/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік