Рішення

від 19.05.2025 по справі 904/1519/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1519/24 (922/3762/24)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, місто Харків, вулиця Бакуліна 6, код ЄДРПОУ 37999518)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (49000, місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, 59 А, код ЄДРПОУ 41659659)

про стягнення 283 868, 55 грн

в межах справи №904/1519/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, код ЄДРПОУ 39820081)

до боржника Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (49000, місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, 59 А, код ЄДРПОУ 41659659)

про визнання банкрутом

ПРОЦЕДУРА

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Держави 283868,55 грн шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (самовільне надрокористування). Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 ухвалено позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" про стягнення 283868,55 грн, разом з усіма додатками передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.12.2024 справу №904/1519/24 (922/3762/24) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2024 позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк, надавши суду докази сплати судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви в сумі 4 258, 03 грн.

13.12.2024 через підсистему "Електронний суд" позивач надіслав заяву про усунення недоліків (вх. суду №57755/24).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати позивачу (докази надати суду), а також заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (за наявності).

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частина 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Оскільки відповідач станом на 13.12.2024 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою його місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49000, місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, 59 А. Однак, дана ухвала була повернута до суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 13.12.2024 є врученою відповідачу.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з частинами 1, 2 статті 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 стаття 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №904/1519/24 (922/3762/24) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак відповідач своїм правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував.

Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області виявлено порушення відповідачем порядку користування надрами (підземні води), у зв`язку з чим, Позивачем з урахуванням норм передбачених пунктом 9 Методики, розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами, розмір якої склав 283 868,55 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Державною екологічною інспекцією у Харківській області (надалі - Позивач/Інспекція) з метою виконання плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік затвердженого наказом Держекоінспекції від 27.11.2020 №454, щодо проведення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства Товариством з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (надалі - Відповідач) керуючись статтями 4, 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з метою реалізації повноважень визначених Положенням про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 №230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, відповідно до наказу від 21.07.2021 за №697/12-01 та направлення №697/12-1 05-04 від 21.07.2021, в термін з 26 по 30 липня, з 02 по 06 серпня 2021 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійснення господарської діяльності Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (арк.с. 10-13).

За результатами проведеної перевірки, Інспекцією складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №697/12-02/05-04 від 06.08.2021 (далі - Акт, арк.с. 16-26), який направлено на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" рекомендованим листом, з повідомленням про вручення 06.08.2021 та копію для ознайомлення отримано інженером по механізації та автоматизації механізованих процесів Путятіним Р.М. 06.08.2021, про що свідчить відповідний підпис на першому аркуші акту (арк.с. 27).

Даним актом зафіксовано, що на території Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" за адресою: місто Харків, Салтівське шосе, 129 знаходиться артезіанська свердловина.

Дана свердловина відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 15.05.2018 №305/ХР/49д використовується відповідачем для питних і санітарно-гігієнічних потреб.

Разом з тим відповідачем до перевірки надано акт опломбування вищевказаної артезіанської свердловини від 26.02.2021, відповідно до якого Комунальним підприємством "Харківводоканал" було здійснено її опломбування пломбою 22013809.

Відтак, відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" експлуатував вищевказану артезіанську свердловину включно до 25.02.2021.

Оскільки, Товариство з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" не являється землевласником та землекористувачем земельної ділянки під даною артезіанською свердловиною, отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) до 25.02.2021 було обов`язковим.

В зв`язку з виявленими порушеннями, Інспекцією з урахуванням норм передбачених п.9 Методики, розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води), розмірі якої склав 283 868,55 грн., а саме:

- відповідно до звіту за формою №2ТП - водгосп (річна) в період з 01.08.2018 по 31.12.2018 забрано 10,4 тис. м.кв води, чим завдано збиток державі на суму 45 349,20 грн.;

- відповідно до звіту за формою №2ТП - водгосп (річна) в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 забрано 36,4 тис. м.кв води, чим завдано збиток державі на суму 158 722,20 грн.;

- відповідно до звіту за формою №2ТП - водгосп (річна) в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 18,3 тис. м.кв води, чим завдано збиток державі ні на суму 79797,15 грн.

Позивачем на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" направлено претензії №188 від 29.09.2021, №207 від 29.10.2021 та №208 від 29.10.2021.

Станом на 19.05.2025, претензія залишена Відповідачем поза увагою, вищевказаний збиток у добровільному порядку не відшкодовано.

Дії посадових осіб Інспекції щодо порядку проведення перевірки, складання акту перевірки, надання припису, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії, щодо добровільного відшкодування шкоди, Відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались. Відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення Позивача до суду.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в розмірі 283 868,55 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно статті 1 Водного Кодексу України, водокористування - це використання води (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до статті 110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Так, відповідно до статті 56 Кодексу України «Про надра», основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Відповідно до статті 19 Кодексу України «Про надра», надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничного відводу.

Згідно зі статтею 65 Кодексу України «Про надра», порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до статті 67 Кодексу України «Про надра» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до пункту 1.7 Методики, самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Частиною 5 статті 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» чітко визначено, що у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами, а як вбачається із дозволу на спеціальне водокористування від 15.05.2018 №305/ХР/49д свердловина використовується відповідачем саме для питного водопостачання.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Матеріали, складені посадовими особами Інспекції за наслідками перевірки господарської діяльності відповідача, відповідають вимогам законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; Положенню про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948; Положенню про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 за №230.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин 4, 5 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно статті 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно пункту 1.6 Роз`яснень Вищого Господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди Навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Виходячи з положень статті 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350/34633, до повноважень Інспекції належить розрахування розміру шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції та вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на Відповідача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 4258,05 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (49000, місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, 59 А, код ЄДРПОУ 41659659) на користь держави на р/р UA598999980333199331000020649, отримувач УК Харківської міської ТГ/МТГ, банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в розмірі 283 868,55 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" (49000, місто Дніпро, вулиця Грушевського Михайла, 59 А, код ЄДРПОУ 41659659) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, місто Харків, вулиця Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518, р/р UA93 8201720343120003000081164, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, судовий збір в розмірі - 4 258, 05 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статей 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано - 19.05.2025.

Суддя Ю.Ю. Первушин