Ухвала

від 15.05.2025 по справі 913/410/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

15 травня 2025 року м. Харків Справа № 913/410/24

Провадження №1/913/410/24

За позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органів, уповноважених виконувати функції держави у спірних правовідносинах, позивачів:

Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Північно-східного офісу Державної аудиторської служби, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Укртранссервіс-Груп, м. Ужгород Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1 Марківський професійний аграрний ліцей, смт. Марківка, Марківського району Луганської області

про стягнення 160372 грн. 18 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

Секретар судового засідання Макаров А.Д.

- розгляд заяви Міністерства освіти і науки України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (наказ від 26.12.2024 № 913/410/24).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025, затвердженого Законом України від 16.04.2025 № 4356-IX - з 05 годин 30 хвилин 09.05.2025 на 90 діб, до 07.08.2025.

Дослідивши матеріали справи та вказану заяву, суд дійшов висновку про її обґрунтованість.

Так, рішенням Господарського суду Луганської області від 05.12.2024 позов був задоволений повністю, суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" на користь Міністерства освіти і науки України надмірно сплачені кошти в сумі 160372,18 грн, а також на користь Луганської обласної прокуратури витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

На виконання рішення суд видав відповідні накази від 26.12.2024 зі строком пред`явлення до виконання до 27.03.2025 (включно).

06.05.2025 через систему Електронний суд від Міністерства освіти і науки України надійшла заява від 05.05.2025 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа від 26.12.2024 № 913/410/24 до виконання про стягнення з відповідача 160372,18 грн.

Заява обґрунтована тим, що оригінал наказу суду від 26.12.2024 № 913/410/24 листом від 08.01.2025 № 14.1/64-25 був надісланий до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання.

Повідомленням від 07.02.2025 із супровідним № 3574 Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області повернув наказ Господарського суду Луганської області, виданий 26.12.2024 у справі № 913/410/24 стягувачу - Міністерству освіти і науки України без виконання з причини його пред`явлення не за місцем виконання або не за підвідомчістю, проте, повернення наказу відбулось через АТ "Укрпошта" лише 24.04.2025.

Так, згідно з ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2006 № 16-рп/2009 (справа № 1-17/2009) виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012 (справа № 1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 (справа № 1-12/2012) зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України).

Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Таким чином, виконавчий документ (наказ суду), виданий 26.12.2024 у справі № 913/410/24, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання рішенням законної сили, тобто до 27.03.2025 (включно), оскільки стягувачем є державний орган.

Як свідчать матеріали справи, 07.02.2025 державним виконавцем Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Однак, як свідчать матеріали справи, повідомлення від 07.02.2025 Ужгородського ВДВС в Ужгородському районі Закарпатської області із супровідним від 07.02.2025 № 3574 та оригіналом наказу Господарського суду Луганської області від 26.12.2024 у справі № 913/410/24 повернуто стягувачу - Міністерству освіти і науки України засобами поштового зв`язку АТ „Укрпошта" лише 24.04.2025, що підтверджується матеріалами справи (арк. справи 228).

За змістом ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказана норма пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Відповідно до ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Оскільки повідомлення від 07.02.2025 Ужгородського ВДВС в Ужгородському районі Закарпатської області із супровідним від 07.02.2025 № 3574 та оригіналом наказу Господарського суду Луганської області від 26.12.2024 у справі № 913/410/24 були повернуті стягувачу лише 24.04.2025, а не протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, тому суд вважає причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання поважними і свідчать про обґрунтованість заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Таким чином, з метою забезпечення виконання судового рішення, заява Міністерства освіти і науки України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа від 26.12.2024 № 913/410/24 до виконання підлягає задоволенню, а строк для пред`явлення виконавчого документа у даній справі підлягає поновленню на три місяці з наступного дня після набрання даною ухвалою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235 329 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Міністерства освіти і науки України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа від 26.12.2024 № 913/410/24 до виконання задовольнити.

2. Поновити Міністерству освіти і науки України строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Луганської області від 26.12.2024 № 913/410/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (код ЄДРПОУ 39869593, вул. Швабська, буд. 53, м. Ужгород Закарпатської області, 88018) на користь Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, проспект Берестейський, б. 10, м. Київ, 01135) надмірно сплачені кошти в сумі 160372,18 грн. на три місяці з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 19.05.2025 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.

Суддя Наталія ЗЮБАНОВА