Ухвала

від 15.05.2025 по справі 922/854/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/854/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Лавренюк Т.А.

При секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

за участю:

представника боржника - Виноградов В.О.

представника кредитора

ПАТ "НЕК Укренегро" - Тищенко А.І.

представника кредитора ДПЗД "Укрінтеренерго" - Пруська Т.А.

представника кредитора ТОВ "Ареддітум-Інвест", ТОВ "Трейденерджи" - Проскуріна А.І.

розпорядника майна - Артюх Ю.В.

розглянувши заяву ТОВ "Ареддітум-Інвест" (вх. № 4139 від 02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторі по справі

за заявоюФізична особа-підприємець Шевцов Олег Станіславович доКомунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкрито провадження у справіза заявою ФО-П Шевцова О.С. пробанкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936), визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича в сумі 909 460,22 грн основного боргу, 24840,00 грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі, 60 300,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича (свідоцтво № 444 від 21.03.2013), призначено попереднє засідання господарського суду.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 23.03.2023 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство.

Вказана ухвала господарського суду Харківської області була оскаржена до судів вищих інстанцій та залишена в силі.

Ухвалою суду від 14.11.2024 за результатом попереднього засідання постановлено, що до реєстру вимог кредиторів Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936) підлягають включенню визнані судом вимоги кредиторів, а саме:

- Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича в сумі 909 460,22 грн основного боргу, 24 840,00 грн сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі, 60 300,00 грн витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства),

- КП "Харківські теплові мережі" в сумі 51 972,40 грн основного боргу, а також 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору,

- ТОВ "Ареддітум-Інвест" до боржника в сумі 12 063 216,40 грн. основного боргу, пені в сумі 1747 348,54 грн., а також 5 368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- ТОВ "НВП "Ніко-Дар" в сумі 1 661 486,00 грн основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- ТОВ "Трейденерджи" в сумі 3 991666,97 грн основного боргу, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- ТОВ "Віасистемпро" в сумі 803 351,07 грн основного боргу, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- Фізичної особи-підприємця Василини Л.В. в сумі 83 318,85грн основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- ПАТ "НЕК "Укренерго" в сумі 1 027 170,27 грн. основного боргу, 17 903,56 грн. неустойки, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- ТОВ "Автоскладальне підприємство "Кобальт" в сумі 2 523 417,66 грн. основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- Приватного акціонерного товариства "АТП 16329" в сумі 3 439 877,47 грн/ основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- ТОВ "Авто-Ові" в сумі 1759 678,53 грн основного боргу, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- ТОВ "СТО "Автошоп" в сумі 3214400,00 грн основного боргу, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова в сумі 289378,44 грн. основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту та будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" в сумі 173763,60 грн основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- КП "Салтівське трамвайне депо в сумі 3 901426,52 грн основного боргу, а також 5368,00 грн судового збору.

- КП "Жовтневе трамвайне депо" в сумі 3 461 702,64 грн основного боргу, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

- КП "Тролейбусне депо № 2" в сумі 9 166 029,16 грн основного боргу, а також 5368,00грн витрат зі сплати судового збору.

- Фізичної особи-підприємця Борщова Геннадія Євгеновича в сумі 120 000,00 грн. основного боргу, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору,

- ТОВ "Сварснаб" в сумі 56 097,80 грн., основного боргу, 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5368,00 грн. витрат зі сплати судового збору,

- КП "Тролейбусне депо № 3" в сумі 2 187 869,19 грн основного боргу та 5368,00 грн судового збору.

- ДПЗД "Укрінтеренерго" в сумі 177 020 344,60 грн. основного боргу, 12 950 524,42 грн пені, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Відхиленні грошові вимоги ФОП Борщова Г.Є. до боржника складають 40000,00 грн.

Відхиленні грошові вимоги ТОВ "Сварснаб" до боржника складають 12000,00 грн.

Відхилені вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до боржника складають 793 152,00 грн. основного боргу та 86 054,07 грн. пені,

а також продовжено процедуру розпорядження майном до 23.12.2024 та призначено підсумкове засідання суду на 12.12.2024 р.

Ухвалою суду від 28.11.2024 частково задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Демченко Олександра Миколайовича (вх.№ 12444 від 17.05.2023) з грошовими вимогами до боржника, визнано грошові вимоги кредитора - ФОП Демченко О.М. до боржника в розмірі 998 250,00 грн. основного боргу та 172300,68 грн. пені, який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору, інші вимоги в частині заявленої пені в сумі 74 084,94грн. відхилено.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ПФУ в Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18718 від 18.07.2023), відхилено вимоги Головного управління ПФУ в Харківській області до боржника в розмірі 5 028 540,73 грн. капіталізованих платежів.

Ухвалою суду від 28.11.2024 заяву Фізичної особи-підприємця Буйкевича Сергія Вікторовича (вх.№11246 від 05.05.2023) з грошовими вимогами до боржника задоволено частково, визнано грошові вимоги кредитора - Фізичної особи-підприємця Буйкевича Сергія Вікторовича до боржника в розмірі 363 260,88 грн. основного боргу, який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору, відхилено заявлені вимоги кредитора в сумі 4 341,44 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 19.12.2024 задоволено заяву ТОВ "ПАСС" (вх. № 9777 від 12.04.2024 р) з грошовими вимогами до боржника, визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ "ПАСС" до боржника в сумі 157 836,00грн. основного боргу, а також 6056,00 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Ухвалою суду від 23.01.2025 частково задоволено заяву ТОВ "Трейденерджи" (вх. № 12511 від 18.05.2023) з грошовими вимогами до боржника, визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ "Трейденерджи" до боржника в сумі 112 622,34 грн пені, 2 462969,11 грн інфляційних, 284008,50 3% річних., який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору, інші вимоги в частині заявленої пені в сумі 3 691 718,40 грн. відхилено.

Підсумкове засідання, яке було призначено на 23.12.2024 р. не відбулося з причин направлення справи до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" на ухвалу суду від 14.11.2024 (грошові вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" ) та ухвалу суду від 14.11.2024 (попереднє засідання).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/854/23 залишено без змін, ухвалу Господарського суду Харківської області попереднього засідання від 14.11.2024 у справі № 922/854/23 залишено без змін.

Ухвалою суду від 17.02.2025 підсумкове засідання призначено на 20.03.2025.

До суду від представника ТОВ "Ареддітум-Інвест" надійшла заява (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, в якій вона просить суд накласти арешт на рахунки у всіх банківських установах, які відкриті боржником КП "Міськелектротранссервіс"(код 37761936).

В обґрунтування заяви представник кредитора зазначила, що після відкриття провадження у справі про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс" останнім погашено вимоги АТ "Харківобленерго", які виникли до відкриття провадження про банкуртство боржника, на загальну суму 407 773 351,28 грн., що здійснено на шкоду кредиторам.

На думку кредитора у боржника відсутня мета належного розрахунку з кредиторами та існує ризик подальшого перерахування боржником чи зняття коштів із банківських рахунків боржника з метою уникнення виконання грошових зобов`язань і, як наслідок, може бути ускладнено забезпечення збереження майна боржника.

Ухвалою суду від 17.02.2025 заяву ТОВ "Ареддітум-Інвест" (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів призначено до розгляду на 20.03.2025.

До суду від представника ДПЗД Укрінтеренерго надійшли пояснення (вх. № 6296 від 11.03.2025), в яких він підтримує заяву ТОВ "Ареддітум-Інвест" в повному обсязі, оскільки воно є обгрунтованим, і також вважає, що невжиття таких заходів може призвести до втрати активів боржника та неможливості кредиторів отримати якнайповніше задоволення своїх вимог протягом розумного часу.

Боржником до суду надані заперечення (вх. № 7084 від 19.03.2025) на заяву ТОВ АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

В судовому засіданні 20.03.2025 відкладено розгляд заяви ТОВ "Ареддітум-Інвест" (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів на 17.04.2025, з метою надання боржником письмових пояснень стосовно статусу та джерел походження коштів, які були направлені на погашення заборгованості АТ "Харківобленерго" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

11.04.2025 боржником надані до суду додаткові пояснення (вх. № 9032) та додаткові докази в обґрунтування своїх заперечень.

В судовому засіданні 17.04.2025 відкладено розгляд заяви ТОВ "Ареддітум-Інвест" (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів на 08.05.2025, зобов`язано боржника надати докази надходження коштів, що були направлені на погашення заборгованості АТ "Харківобленерго" з місцевого бюджету.

До суду боржником надано клопотання про долучення доказів (вх. № 10536 від 29.04.2025), а саме: виписки з рахунків про перерахування коштів Державною казначейською службою від Департаменту інфраструктури ХМР до боржника, а потім до АТ "Харківобленерго".

В судовому засіданні 08.05.2025 представники кредиторів ПАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Ареддітум-Інвест", ТОВ "Трейденерджи" та ДПЗД "Укрінтеренерго" наполягали на задоволенні заяви про забезпечення, а також зауважували на те, чому були погашені вимоги саме АК "Харківобленерго", а не вимоги інших кредиторів за поставлену електроенергію.

В судовому засіданні 08.05.2025 оголошено перерву до 15.05.2025 для надання можливості боржнику надати додаткові пояснення щодо заяви ТОВ "Ареддітум-Інвест" .

До суду боржником надане додаткове обґрунтування своїх заперечень щодо заявленої ТОВ "Ареддітум-Інвест" заяви про забезпечення, в якому зазначив, що перераховані АТ "Харківобленерго" кошти не були коштами боржника, вони були виділені Департаментом інфраструктури Харківської міської ради за кодом бюджетної кваліфікації 2610 у якості фінансової підтримки КП "Міськелектротранссервіс" з призначенням платежу: реструктуризація заборгованості за спожиту електроенергію за 2021-2023) на виконання бюджетних програм. З іншими кредиторами боржником не укладалися договори реструктуризації заборгованості, що додатково підтверджує те, що ці кошти було отримано боржником з окремим призначенням.

В судовому засіданні представники кредиторів ПАТ "НЕК "Укренерго", ТОВ "Ареддітум-Інвест", ТОВ "Трейденерджи" та ДПЗД "Укрінтеренерго" просили задовольнити заяву ТОВ "Ареддітум-Інвест" (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів .

Представник боржника та арбітражний керуючий заперечували проти задоволення цієї заяви.

Заслухавши учасників процесу, розглянувши заяву ТОВ "Ареддітум-Інвест" (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, суд зазначає наступне.

З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 Кодексу України з процедур банкрутства) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Таким чином у статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов`язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.

Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі N 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до ст. 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі N 50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Кодексу України з процедур банкрутства (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі N 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19, від 22.06.2022 у справі N 910/15043/21).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що Кодексом як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так і за ініціативою суду. Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають використовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.

Вищезазначений правовий висновок зазначено в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі N 922/313/20, від 22.12.2021 у справі N 918/351/21.

Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення інтересів кредиторів у справі про банкрутство, господарський суд виходить з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також їх спрямованості на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів, а також можливість реального виконання рішення суду.

Адекватність заходу до забезпечення вимог кредиторів, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Тому, заходи забезпечення вимог кредиторів стосуються правочинів та розрахунків, крім виконання поточних грошових зобов`язань зі сплати податків і зборів, виплати заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування заяви представник кредитора наполягає на тому, що після відкриття провадження у справі про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс" останнім погашено заборгованість перед АТ "Харківобленерго" на суму 407773351,28 грн., яка виникла до відкриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що КП "Міськелектротранссервіс" підписало заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №37 від 01.01.2019 на умовах договору про постачання електричної енергії №37 від 19.03.2012 (надалі - Договір) (а.с.134-139 т.1) та продовжило споживання електричної енергії після 31.12.2018, вважається, що пропозиція Акціонерного товариства "Харківобленерго" укласти публічний договір приєднання - договір споживача з надання послуг з розподілу на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Комунальним підприємством "Міськелектротранссервіс" укладений 01.01.2019.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2021 по справі № 922/3813/20 стягнуто з Комунального підприємства "МІСЬКЕЛЕКТРОТРАНССЕРВІС" (код 37761936) на користь Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (код 00131954) заборгованість в розмірі 1053310,18 грн, три відсотки річних - 637,92 грн, інфляційні втрати - 1 293,75 грн та 15 828,63 грн судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2021 по справі № 922/3914/20 стягнуто з Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ: 37761936) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" ( код ЄДРПОУ: 00131954) заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії в розмірі 5 650 661 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 30 коп., пеню у розміру 263 239 (двісті шістдесят три тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 40 161 (сорок тисяч сто шістдесят одна) грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 54 649 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот сорок дев`ять) грн. 52 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 138 212 (сто тридцять вісім тисяч двісті дванадцять) грн. 13 коп. В частині стягнення заборгованість за надання послуг з розподілу електричної енергії в розмірі 3 205 429,93 грн. провадження у справі закрито.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2022 по справі № 922/3824/21 стягнуто з Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість у розмірі 6367638,74 грн., з яких 5306365,62 грн. вартість послуг з розподілу е/е, 1061273,12 грн. - ПДВ на розподіл е/е та 95514,58 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2023 по справі № 922/1273/22 стягнуто з Комунального підприємства Міськелектротранссервіс (код ЄДРПОУ 37764936) на користь - Aкціонерного товариства Харківобленерго ( код ЄДРПОУ 00131954) - 78044183,44 грн заборгованості за надання послуг з розподілу електричної енергії за період листопад 2021 року - жовтень 2022 року; 5647232,68 грн. заборгованості з розподіленої електричної енергії за період грудень 2020 року, березень - травень 2021 року, червень - серпень 2021 року; 246717979,96 грн. збитків за період січень 2021 року - березень 2021 року, листопад 2021 року - вересень 2022 року; 2199225,81 грн заборгованості за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії за період лютий - жовтень 2022 року; 3092175,35 грн. пені; 742368,00 грн. 3% річних; 6109064,73 грн. інфляційних втрат та 868350,00 грн. судового збору. В частині стягнення 3092175,35 грн. пені - відмовлено.

15.03.2023 між КП "Міськелектротранссервіс" та АТ "Харківобленерго" укладено договір реструктуризації заборгованості № РЗ-37/ш7979, відповідно умов якого кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості , що виникла у боржника перед кредитором за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №37 від 01.01.2029 та компенсація незапланованих втрат пов`язаних з додатковими витратами на закупівлю електричної енергії шляхом розстрочення на 10 календарних днів.

Відповідно до ч.1.2 Договору реструктуризації боржник визнає та сплачує кредитору заборгованість у сумі 458 382 888,79 грн. , що утворилася у боржника перед кредитором станом на 01.03.2023 та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків.

Відповідно до ч.2.1 Договору реструктуризації за умови своєчасних розрахунків за фактично надані кредитором боржнику послуг з розподілу електричної енергії кредитор надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості на суму 458 383 888,79 грн. на 10 місяців за графіком погашення заборгованості з 31.03.2023 по 31.12.2023.

Договір про реструктуризацію є похідним правочином від Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 37 від 01.01.2019, направленим на зміну строку виконання основного зобов`язання.

Судом встановлено, що на погашення цієї суми заборгованості боржником використані не власні кошти, а кошти бюджету Харківської міської ради, які були виділені Департаментом інфраструктури Харківської міської ради, що підтверджено відповідними паспортами бюджетних програм місцевого бюджету, планами використання бюджетних коштів та виписками з рахунку про отримання боржником бюджетних коштів від Департаменту.

Так, оскільки КП "Міськелектротранссервіс" не є бюджетною установою, кошти з бюджету воно може отримувати виключно як одержувач бюджетних коштів у мережі головного розпорядника коштів у рамках виконання відповідної програми, затвердженою відповідною місцевою радою.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Відповідно до п.47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

За приписами п.7 ч. 5 ст.22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (частина шоста статті 22 БКУ).

Одержувачем бюджетних коштів є суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (частина третя статті 10 розділу I БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ (частина перша статті 49 БКУ).

Відповідно до ч. 1, 2 Бюджетного кодексу України, у бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів. Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Згідно із ч.8 ст.20 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), та цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 1.1 Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2014 № 836, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2014 за № 1104/25881, напрями використання бюджетних коштів дії (заходи), пов`язані з наданням публічних послуг та/або забезпеченням надання таких послуг, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань у межах коштів, передбачених рішенням про місцевий бюджет на виконання бюджетної програми. Результативні показники бюджетної програми кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують перебіг її реалізації, ступінь досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів, досягнення мети бюджетної програми, виконання завдань бюджетної програми, висвітлюють обсяг і якість надання публічних послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769, із змінами і доповненнями (далі Інструкція № 333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету:

поточні видатки:

2281 Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм;

2282 Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку;

2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям);

капітальні видатки:

3210 Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

Пунктом 1.6 Інструкції № 333 визначено, що:

капітальні видатки це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на капітальні інвестиції, капітальний ремонт; на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов`язаних з пошкодженням основного капіталу. Критерії (вартісний та часові показники) капітальних видатків регулюються чинним законодавством;

капітальні трансферти це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов`язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення;

поточні видатки це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям);

субсидії це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов`язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансферти населенню це поточні платежі фізичним особам або надання їм матеріальної допомоги у натуральному вигляді, які передбачені для збільшення їх доходу. Трансферти населенню можуть надаватись як у готівковій формі, так і шляхом сплати рахунків. Подібні платежі можуть бути окремою добавкою до бюджету певної сім`ї чи особи або компенсуванням певних видів витрат, наприклад, на харчування, комунальні послуги, оплату проїзду тощо;

трансфертні платежі це невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Отже, бюджетні кошти, що отримуються комунальним підприємством від розпорядників таких коштів, можуть бути за своєю економічною сутністю як безпосередньо оплатою (компенсацією) вартості поставлених таким платником (комунальним підприємством) товарів/послуг їх замовнику (наприклад територіальній громаді), так і грошовими коштами, отриманими на безповоротній основі (без умови постачання тих чи інших товарів/послуг у межах чи поза межами відповідних бюджетних програм) виключно для використання у власній господарській діяльності на визначені цілі (наприклад: виплату заробітної плати, придбання предметів, матеріалів, обладнання, оплату послуг (комунальних послуг та енергоносіїв), видатки на відрядження тощо).

За змістом наданих боржником документів вбачається, що ним, як комунальним підприємством, було отримано бюджетні кошти виключно для використання у власній господарській діяльності на визначені цілі. Грошові кошти виділялися Департаментом інфраструктури Харківської міської ради за кодом бюджетної класифікації 2610, тобто Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

З доданих боржником документів вбачається, що згідно із паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2023 боржнику передбачено асигнування 68000000,00 грн. (фінансова підтримка КП "Міськелектротранс" реструктуризація заборгованості за спожиту ел.енергію 2021-2023), а відповідно довідки про зміну до плану використання бюджетних коштів на 2023 р №7 від 10.05.2023 боржнику затверджено асигнування в сумі 68000000,00 грн. (оплата комунальних послуг та енергоносіїв).

Згідно із паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2023 боржнику передбачено асигнування 279 867 263,00 грн. (фінансова підтримка КП "Міськелектротранс" реструктуризація заборгованості за спожиту ел.енергію 2021-2023), а відповідно довідки про зміну до плану використання бюджетних коштів на 2023 р №12 від 13.06.2023 боржнику затверджено асигнування, в тому числі, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв в розмірі 211867 263,00 грн.

Згідно із паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2023 боржнику передбачено асигнування 306 000 000,00 грн. (фінансова підтримка КП "Міськелектротранс" реструктуризація заборгованості за спожиту ел.енергію 2021-2023), а відповідно довідки про зміну до плану використання бюджетних коштів на 2023 р №17 від 24.10.2023 боржнику затверджено із цього асигнування на оплату електроенергії 26 132 737,00 грн. (оплата комунальних послуг та енергоносіїв)

Згідно із паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2024 боржнику передбачено асигнування 101 773 352,00 грн. (фінансова підтримка КП "Міськелектротранс" реструктуризація заборгованості за спожиту ел.енергію 2021-2023), а відповідно плану використання бюджетних коштів на 2024 р боржнику затверджено асигнування в сумі 101 773 352,00 грн. (оплата комунальних послуг та енергоносіїв).

Державною казначейською службою України, як надавачем платіжних послуг, перераховано від Департаменту інфраструктури Харківської міської ради вказані асигнування на рахунок боржника - КП "Міськелектротранссервіс", що підтверджено виписками з рахунку за 11.05.2023, 29.06.2023, 18.07.2023, 04.08.2023, 05.08.2023, 07.09.2023, 26.10.23, 10.11.2023, 12.12.2023, 31.01.2024, 16.02.2024, 08.03.2024 із зазначенням в них призначення платежу: (фінансова підтримка КП "Міськелектротранс" реструктуризація заборгованості за ел.енергію 2021-2023 КЕКВ 2610), які перераховані боржником АК "Харківобленерго" згідно із платіжними інструкціями №116 від 15.05.2023, №145 від 13.07.2023, № 147 від 18.07.2023, №154 від 04.08.2023, №156 від 07.09.2023, № 171 від 30.10.2023, №177 від 10.11.2023, № 184 від 14.12.2023, №2 від 01.02.2024 р, № 3 від 01.02.2024 №10 від 16.02.2024, № 12 від 08.03.3024 на загальну суму 407 773 351,28 грн. (призначення платежу: оп.рес.кр/з.з ком.д.вит. на куп.ел/ен. зг.акт.зв. б/н від 10.07.2023, дог.РЗ-37 від 15.03.2023, д/у б/н від 10.07.23).

За приписами п.8 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на принципах, у тому числі, принципу цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: нецільове використання бюджетних коштів.

Згідно із ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що кошти, які були направлені боржником на погашення реструктуризованої заборгованості перед АК "Харківобленерго" не були власними коштами боржника, а були бюджетними коштами отриманими ним, як комунальним підприємством, виключно для погашення відповідної реструктуризованої заборгованості перед АК "Харківобленерго".

Суд вважає за необхідне також відзначити, що стадія розпорядження майном боржника передбачає вжиття всіх дієвих заходів щодо відновлення його платоспроможності, в той час як накладення арешту на все майно боржника, навпаки, може мати наслідком перешкоджання здійсненню боржником нормальної господарської діяльності, що не буде сприяти відновленню його платоспроможності та взагалі може мати негативні наслідки для суспільства, враховуючи особливе значення підприємства боржника для інфраструктури міста .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Ареддітум-Інвест" про забезпечення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст.2, 39, 40,41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ТОВ "Ареддітум-Інвест" в задоволенні заяви (вх. № 4139 від 14.02.2025) про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.05.2025.

Суддя Лавренюк Т.А.