Постанова

від 14.05.2025 по справі 910/1833/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1833/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство"</a> на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 (колегія суддів: Кропивна Л. В., Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство"</a> до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська локомотивобудівна компанія", про відшкодування збитків, ціна позову 400 714,28 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська локомотивобудівна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство"</a>, про стягнення боргу, ціна позову 5 719 285,72 грн,

за участі:

представника ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" - Муходінова М. Л.,

представника ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" - Коханій Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство"</a> (далі - ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська локомотивобудівна компанія" (далі - ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія") про відшкодування завданих йому збитків у розмірі 400 714,28 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що на виконання укладеного з відповідачем договору найму транспортного засобу з екіпажем від 14.02.2022 № 23/22 сплатив останньому в якості попередньої оплати 400 714,28 грн, проте відповідач після одержання попередньої оплати в установлений договором строк тепловоз серії ЧМЕЗ з екіпажем (локомотивними бригадами) не передав, а також не повернув суму попередньої оплати. Як наслідок, позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 400 714,28 грн в якості збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором.

3. Водночас ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" подало зустрічний позов до ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" про стягнення заборгованості в розмірі 5 719 285,72 грн.

4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що позивач за зустрічним позовом забезпечив прибуття локомотива на під`їзну колію ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 22.02.2022, проте відповідач за зустрічним позовом локомотив не прийняв і акт приймання-передачі не підписав. Оскільки відповідач за зустрічним позовом порушив передбачені договором строки приймання локомотива, такий локомотив вважається прийнятим в найм без зауважень, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за зустрічним позовом за надані позивачем за зустрічним позовом послуги за договором становить 5 719 285,72 грн (з урахуванням отриманої позивачем за зустрічним позовом суми попередньої оплати).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. 14.02.2022 між ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" (наймач) та ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" (наймодавець) укладений договір найму транспортного засобу з екіпажем № 23/22, за умовами якого наймодавець зобов`язався передати наймачу в строкове, оплатне, поворотне користування (оренду) транспортні засоби, а саме тепловоз маневровий серії ЧМЕЗ, що належить на законних підставах наймодавцю, з екіпажем (локомотивними бригадами), який забезпечує управління такими транспортними засобами та їх технічну експлуатацію відповідно до нормативно-технічних та технологічних документів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, а наймач - прийняти таке майно в строкове, оплатне користування; використовувати його відповідно до умов та порядку, визначених цим Договором та повернути передане в найм майно відповідно до умов та порядку визначених договором.

6. Мета найму: експлуатація (використання) локомотива наймачем на залізничних коліях незагального користування (під`їзних залізничних коліях) ПрАТ "ММК ім. Ілліча" без виїзду на станцію примикання для виконання робіт з переукладання залізничних колій та стрілочних переводів на території ПрАТ "ММК ім. Ілліча" (пункт 1.2 договору).

7. Територія експлуатації (використання) локомотива: територія України, а саме: Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (код ЄДРПОУ 00191129, юридична адреса; Україна, 87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1), що примикають до залізничної станції Маріуполь-Сортувальний (код 485604) регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" (пункт 1.3 договору).

8. Кількість локомотивів, що передаються у найм - 1 одиниця серії ЧМЕЗ № 6196, про що зазначається в акті приймання-передачі в піднайм (пункт 1.6 договору).

9. Строк найму локомотива з локомотивними бригадами становить 6 місяців, рахуючи з 00 год. 00 хв. дня підписання акта приймання передачі локомотиву в піднайм (пункт 2.1 договору).

10. Передача локомотива наймачеві здійснюється по станції примикання: ст. Маріуполь-Сортувальний (код 485604) регіональної філії "Донецька зaлiзниця" AT "Укрзалізниця" (пункт 1.3 договору) та оформлюється актом приймання-передачі в найм, складеним за формою, наведено у додатку 2. Локомотив вважається переданим в найм наймачеві і прийнятим наймачем з дати, зазначеної в акті приймання-передачі в найм (пункт 3.1 договору).

11. Прийняття локомотива в найм здійснюється комісією наймача протягом 2 діб з моменту прибуття локомотива на станцію примикання - станція Маріуполь-Сортувальний (код 485604) (пункт 3.3 договору).

12. Передача локомотивів в найм (повернення з найму) проводиться виключно у присутності локомотивної бригади наймодавця (додаток 1 до договору) (пункт 3.10 договору).

13. У разі порушення строку прийняття локомотива, визначеного пункті 3.3 договору, вважається, що локомотив прийнятий в найм без зауважень з 00 год. 00 хв. дня, наступного за спливом строку прийняття локомотива в найм. У такому випадку наймач самостійно несе всі витрати, пов`язані з простоєм та наймом локомотива (у т.ч. але не виключно, оплата залізничного тарифу, плата за найм) (пункт 3.4 договору).

14. Наймач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, передбачену договором, враховуючи час простою локомотиву, що стався з вини наймача (пункт 4.1.14 договору).

15. Оплата за договором здійснюється на умовах 100% повної передплати (авансування) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок наймодавця до 5 числа місяця, що передує звітному, за виключенням таких випадків: у перший місяць найму плата за договором вноситься на умовах 100% повної передплати (авансування) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок наймодавця протягом 2 робочих днів з дня укладення договору, але у будь-якому випадку до підписання акта приймання-передачі в найм (пункт 5.4.2.1 договору).

16. Додатком № 4 до договору сторони погодили протокол узгодження ціни, відповідно до якого плата за найм локомотива з локомотивними бригадами за договором становить 1 020 000,00 грн за календарний місяць найму локомотива з локомотивними бригадами, в тому числі ПДВ 170 000,00 грн.

17. Судами встановлено, що на виконання умов договору в рахунок попередньої оплати позивач за первісним позовом сплатив відповідачу за первісним позовом 400 714,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2022 № 1243.

18. У матеріалах справи наявні докази, які свідчать про прибуття 22.02.2022 локомотива ЧМЕЗ № 6196 на станцію примикання (під`їзду колію) - станція Маріуполь-Сортувальний (код 485604), а саме:

- дозвіл АТ "Укрзалізниця" на відправку тепловозу ЧМЕЗ № 6196 зі станції Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" на станцію Маріуполь-Сортувальний (код 485604) регіональної філії "Донецька залізниця" у складі поїзда згідно з планом формування за умови сплати тарифу та наявності акту ТУ-25;

- наказ від 22.02.2022 № 1920 на переадресування локомотиву № 6196 на станцію призначення 485604 Маріуполь-Сортувальний, одержувач 3134, 191129 ПрАТ "ММК ім. Ілліча". Відповідно до вказаного наказу, складеного АТ "Укрзалізниця", вбачається, що переадресування зі станції Придніпровська залізниця здійснюється за первинними перевізними документами;

- залізнична накладна, згідно з якою відправник ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" (код відправника 4904) відправило ПрАТ "ММК ім. Ілліча» (код одержувача 3134) на станцію призначення 485604 Маріуполь-Сортувальний регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" вантаж "Тепловозы перевозимые на своих осях. Тепловоз ЧМЕЗ номер 6196 на своїх осях, в холодному стані, у складі вантажного поїзда, власності ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" направляється для роботи". Провідники вантажу: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Зі станції Придніпровська залізниця (пункт 16 залізничної накладної) вантаж переадресовано за наказом 22.02.2022 на станції 1920 (пункт 49 залізничної накладної);

- довідка з порталу АТ "Укрзалізниця" по здійсненим операціям по вагону на під`їзних коліях, згідно з якою вагон 00006196 був поданий 22.02.2022 о 15:40 на станцію 485604 Маріуполь-Сортувальний, під`їзна колія - 3134 ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча";

- Інформація з порталу АТ "Укрзалізниця" про дислокацію і стан вагонів, з якої вбачається, що вагон (локомотив) 6196 22.02.2022 о 15:40 не був приєднаний до поїду та перебував за кодом отримувача 3134, тобто на під`їзній колії ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (за кодом станції 485604 Маріуполь-Сортувальний);

- пам`ятка з порталу АТ "Укрзалізниця" № 638 на подавання вагонів, з якої вбачається, що 22.02.2022 о 15:40 було передано вагон № 00006196 на під`їзду колію - 3134 ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" по станції 485604.

19. Згідно з пунктом 4.4.2 договору наймач має право в односторонньому порядку розірвати договір, направивши повідомлення про розірвання договору наймодавцеві не пізніше 15 днів до бажаної дати розірвання.

20. Листом від 14.11.2023 № 13/354 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про відмову від договору найму транспортного засобу з екіпажом від 14.02.2022 № 23/22 та заявив вимогу про повернення суми попередньої оплати.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

21. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 первісний позов задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

22. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що та обставина, що локомотив було доставлено на під`їзну колію ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілілча" 22.02.2022 не підтверджує факту його належної передачі позивачу за первісним позовом, оскільки доказів прибуття разом із локомотивом бригади (машиніст-інструктор, машиніст тепловоза, помічник машиніста тепловоза) не надано.

23. Оскільки заявлені зустрічні вимоги зводяться до невиконання наймачем обов`язку оплати за надане йому в користування майно, то за встановлених обставин прострочення наймодавцем обов`язку передати у найм обумовлене договором найму транспортного засобу з екіпажом майно, вимоги зустрічного позову є безпідставними.

24. Місцевий суд також дійшов висновку, що оскільки спірний договір найму між сторонами розірвано, то сплачені в якості попередньої оплати за договором кошти одержані відповідачем за первісним позовом безпідставно, у зв`язку з чим первісний позов підлягає задоволенню.

25. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення - про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічної позовної заяви.

26. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, апеляційний суд виходив з того, що ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" у відповідності до пунктів 3.1, 3.3 договору забезпечило прибуття 22.02.2022 локомотива ЧМЕЗ № 6196 на станцію примикання (під`їзду колію) - станція Маріуполь-Сортувальний (код 485604).

27. При цьому, враховуючи те, що на станцію примикання Маріуполь-Сортувальний локомотив прибув вже не в складі потягу, а самостійно, тобто у складі локомотивної бригади (екіпажу), що забезпечує управління таким транспортним засобом та його технічну експлуатацію, апеляційний суд дійшов висновку, що наймодавець у відповідності до пункту 3.10 договору забезпечив для приймання локомотиву у найм присутність локомотивної бригади наймодавця.

28. Як наслідок, апеляційний суд виснував, що у наймача виник обов`язок протягом 22.02.2022 та 23.02.2022 скласти акт про прийняття локомотиву у найм, чого останнім зроблено не було, та у зв`язку з чим локомотив вважається прийнятим в найм з 00.00 24.02.2022 на підставі пункту 3.4 договору.

29. Таким чином, за висновком апеляційного суду, у наймача виник обов`язок оплатити користування предметом найму і сплатити наймодавцю 5 719 285,72 грн, у зв`язку з чим зустрічна позовна вимога про стягнення з наймача плати за найм локомотива за 6 календарних місяців підлягає задоволенню, натомість первісна позовна вимога про повернення авансового платежу - задоволенню не підлягає.

Короткий зміст касаційної скарги

30. У касаційній скарзі ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

31. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду:

- щодо питання застосування статей 251, 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у подібних правовідносинах, а саме: чи наступає для наймача подія, яка має юридичне значення - майно вважається належним чином переданим (прийнятим без зауважень) в найм, якщо наймодавець не забезпечив перебування такого майна в обумовленому місці передачі протягом строку, встановленого договором.

32. За доводами скаржника, з огляду на незабезпечення з боку ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" перебування локомотиву 23- 24.02.2022 на коліях станції Маріуполь-Сортувальний для його прийняття у найм ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство", слід вважати, що строк, встановлений договором для прийняття наймачем локомотиву, останнім не порушено.

- щодо питання застосування частини шостої статті 762 ЦК України у подібних правовідносинах, а саме: чи звільняється наймач від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, а саме: ведення бойових дій на територіях, де мало використовуватись орендоване майно відповідно до умов договору оренди, ведення яких підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

33. За доводами скаржника, оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що локомотив був фактично переданий від ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" до ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство", то суд мав би застосувати до спірних правовідносин частину шосту статті 762 ЦК України та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

34. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, наполягаючи на дотриманні судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

35. ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" також зазначає, що доводи касаційної скарги направлені на переоцінку доказів та незгоду з постановою апеляційного суду в частині встановлення факту передачі локомотиву в користування скаржнику.

Позиція Верховного Суду

36. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

38. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

39. У поданій касаційній скарзі позивач за первісним позовом, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 251, 253 ЦК України в контексті спірних правовідносин сторін.

40. Апеляційний суд встановив, що локомотив прибув 22.02.2022 на станцію примикання (під`їзду колію) - станція Маріуполь-Сортувальний (код 485604). При цьому 22.02.2022 о 15:40, тобто в день прибуття, локомотив було передано на під`їзду колію ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

41. Апеляційний суд дійшов до висновку, що з огляду на те, що локомотив прибув на станцію примикання 22.02.2024, то у позивача за первісним позовом виник обов`язок протягом 22.02.2022 та 23.02.2022 скласти акт про прийняття локомотиву. За висновком апеляційного суду, з огляду на пункт 3.4 договору локомотив вважається прийнятим в найм з 00.00 24.02.2022.

42. Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду та зазначає наступне.

43. Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

44. Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

45. Відповідно до умов пункту 3.3 договору прийняття локомотива в найм здійснюється комісією наймача протягом 2 діб з моменту прибуття локомотива на станцію примикання - станція Маріуполь-Сортувальний (код 485604).

46. Отже, з урахуванням приписів статті 253 ЦК України перебіг строку для прийняття локомотиву на станції Маріуполь-Сортувальний має починатись з 00 год 00 хв 23.02.2022 (дня, наступного за днем прибуття локомотиву на станцію Маріуполь-сортувальний) і закінчуватись о 00 год 00 хв 25.02.2022. Тобто, з урахуванням дати прибуття локомотиву на станцію Маріуполь- сортувальний, ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" мало право на строк для його прийняття 23 та 24 лютого 2022 року (включно).

47. Як зазначає скаржник у касаційній скарзі, ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" в порушення умов договору не забезпечило присутність локомотиву на станції примикання Маріуполь-Сортувальний регіональної філії "Донецька залізниця" AT "Укрзалізниця" протягом двох діб з моменту прибуття на станцію для можливості його прийняття комісією наймача. Вже в день прибуття локомотиву на станцію Маріуполь-сортувальний (22.02.2022) він був передислокований на під`їзду колію ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча". Як наслідок, скаржник не мав можливості здійснити приймання локомотиву у встановленому договором місті та строк.

48. Колегія суддів не погоджується з такими доводами скаржника та зазначає, що відповідно до довідки по здійсненим операціям по вагонам локомотив 22.02.2022 вже знаходився на під`їзній колії ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", де відповідно до пункту 1.2 договору мав експлуатуватися на своєму ходу без виїзду на станцію примикання на території ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", що свідчить про повне виконання наймодавцем умов договору в частині забезпечення наймачу вже 22.02.2022 можливості прийняти в орендне користування локомотиву.

49. Отже, ТОВ "Українська локомотивобудівна компанія" було належним чином доведено факт передачі локомотиву ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" для прийняття, а апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення наймачем строку приймання локомотиву в найм, у зв`язку з чим локомотив слід вважати таким, що прийнятий в найм без зауважень з 00.00 25.02.2022.

50. У той же час, ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" також стверджує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України в контексті спірних правовідносин, а саме: чи звільняється наймач від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, а саме: ведення бойових дій на територіях, де мало використовуватись орендоване майно відповідно до умов договору оренди, ведення яких підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

51. Так, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

52. Верховний Суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 викладено правові висновки щодо застосування положень частини шостої статті 762 ЦК.

53. Так, Велика Палата Верховного Суду в пунктах 6.8- 6.10 постанови від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 виклала наступні висновки щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України:

"6.8. Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

6.9. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, не посилається на форс-мажорні обставини в якості підстави звільнення від виконання зобов`язання, що спростовує доводи касаційної скарги про неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень частини першої статті 617 ЦК України, статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

6.10. З урахуванням викладеного вище Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством".

54. Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зазначив, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

55. Таким чином при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а обов`язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.

56. Правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.

57. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" як у відзиві на зустрічну позовну заяву, відзиві на апеляційну скаргу, так і в касаційній скарзі з посиланням на статтю 762 ЦК України та на обставини повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, постійні обстріли міста Маріуполь (де розташована станція Маріуполь-сортувальний) стверджує, що навіть у випадку передачі локомотиву від наймодавця до наймача останній не мав би можливості його використовувати через обставини, за які він не відповідає (військові дії, окупація тощо), внаслідок чого відсутні підстави для нарахування плати за користування локомотивом.

58. Колегія суддів вважає, що така правова позиція ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство", згідно з якою наймач, з одного боку, заперечує факт передачі йому у найм локомотиву, а з іншого - стверджує про потенційну неможливість його використання через ведення бойових дій на території міста Маріуполь, є суперечливою та непослідовною, яка спрямована на невиконання договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати за весь період оренди.

59. Отже, наведена суперечлива процесуальна поведінка ТОВ "Донбаське промислово-транспортне підприємство" не може бути розцінена Судом як добросовісна, а його право на касаційне оскарження судового рішення з формальних підстав, зокрема, з посиланням на положення частини шостої статті 762 ЦК України, підставою для застосування якої є факт отримання наймачем у користування майна (що в свою чергу заперечується скаржником у касаційній скарзі), не є таким, що підлягає захисту.

60. Суд наголошує, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

61. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення за наведеними у касаційній скарзі доводами і які визначені, які підстава касаційного оскарження.

62. Враховуючи викладене, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала свого підтвердження, що виключає можливість скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

64. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

65. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, як такого, що ухвалено із додержанням норм права.

Судові витрати

66. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство"</a> залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/1833/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач