Рішення

від 15.05.2025 по справі 759/16301/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16301/24

пр. № 2/759/655/25

15 травня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді П`ятничук І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_29.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

07.08.2024 року представник позивача ОСОБА_4 який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, яким просить визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію відносно ОСОБА_2 , поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) та ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ), а саме:

10 липня 2024 року на YouTube-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) відео-матеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

« ІНФОРМАЦІЯ_26.».

- 10 липня 2024 року у Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_28».

- 12 липня 2024 року у Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», у статті під назвою під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_29», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_30.».

- 12 липня 2024 року у TikTok-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» у публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , a caме:

«ІНФОРМАЦІЯ_31».

- ІНФОРМАЦІЯ_8 на веб-сторінці у Facebook Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», у публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29. (ІНФОРМАЦІЯ_32) Детальніше: ІНФОРМАЦІЯ_9 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 , a caме: оприлюднений відео-матеріал за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сторінці в Instagram Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), у публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 , саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_33.».

- 10 липня 2024 року на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_34», підзаголовком «ІНФОРМАЦІЯ_35.», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 , a саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_36 .».;

зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, вилучити із загального доступу:

1) відео-матеріал, що міститься на YouTube-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_37;

2) статті ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_38) в Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_4), за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_4

ІНФОРМАЦІЯ_39

3) статтю ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_40) на веб-сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_5, офіс соціальній мережі Facebook,

посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_41.

4) публікацію ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_40) на веб-сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_5, офіс соціальній мережі Instagram,

за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_42

5) публікацію ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_37)на TikTok-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7.

6) статтю ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_37) на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_43/;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_53 повідомлення про ухвалене у справі судового рішення та публікації тексту вступної та резолютивної частини рішення у цій справі;

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.;

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» та ОСОБА_3 документально підтверджені витрати понесені ОСОБА_2 у зв?язку із захистом честі, гідності та ділової репутації.

08.10.2024 р. представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» оприлюднило спірну інформацію, яка була опублікована у відкритих джерелах на інших сайтах, зокрема: ІНФОРМАЦІЯ_44

ІНФОРМАЦІЯ_46. Зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 справу розподілено на суддю П`ятничук І.В.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині поширення ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» інформації відносно ОСОБА_2 яка є недостовірною та не відповідає дійсності. Зазначив, що вказана інформація вже була видалена. Крім того, в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди просив відмовити. Не заперечував проти стягнення судового збору.

Суд, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є начальником Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.

Відповідно до посадової інструкції державного службовця категорії «Б», з якою позивач ознайомився 05.10.2021, метою посади є забезпечення реалізації на території м. Києва та Київської області державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб та інших визначених законодавством категорій мігрантів, біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту ( т. 1 а.с. 33-34).

ІНФОРМАЦІЯ_14 на каналі веб-каналі відеохостингу YouTube, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 на каналі відео-контенту під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» відповідачем ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» було опубліковано відео-матеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

« ІНФОРМАЦІЯ_47.».

ІНФОРМАЦІЯ_14 у Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», відповідачем було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_48».

ІНФОРМАЦІЯ_16 у Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» відповідачем було опубліковано статтю під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_49.».

ІНФОРМАЦІЯ_16 у TikTok-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» відповідачем було опубліковано публікацію під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , a caме:

«ІНФОРМАЦІЯ_50 ».

ІНФОРМАЦІЯ_16 на веб-сторінці у Facebook Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», відповідачем було опубліковано публікацію під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29. (ІНФОРМАЦІЯ_32) Детальніше: ІНФОРМАЦІЯ_9 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_18 : оприлюднений відео-матеріал за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сторінці в Instagram Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» відповідачем було опубліковано публікацію під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 , саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_51.».

ІНФОРМАЦІЯ_14 на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» було опубліковано статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_19 », підзаголовком «ІНФОРМАЦІЯ_35.», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 , a саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_52 .».;

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» є ОСОБА_3 .

Відділом дізнання Дніпровського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120241050400010779 від 22.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України за фактом недоторканості приватного життя шляхом збирання, зберігання, використання та поширення персональних даних та конфіденційної інформації відносно ОСОБА_2 .

Висновком № 15227 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 31.07.2024 року ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», який виготовлено на підставі заяви адвоката ФатєваА.О. встановлено, що у відеоматеріалі, поширеному ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25», інформації стосовно ОСОБА_2 поширена ІНФОРМАЦІЯ_14 через відеохистинг «YouTube» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_20 , та y соціальній мережі Instagram на сторінці «ІНФОРМАЦІЯ_53» у тексті з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», має негативний характер та викладена у формі фактичних тверджень (т.1 а.с. 197-208).

Листом Національної спілки журналістів України від 09.10.2024, що був наданий на запит Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, повідомлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_28 не являються членами Національної спілки журналістів України, не входять до керівних органів управління, посвідчення журналістів не отримували. Суб`єкти у сфері онлайн-медіа можуть зареєструватися добровільно відповідно до вимог Закону України «Про медіа» (т. а.с. 224).

Листом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 11.10.2024, що був наданий на запит дізнавача відділу дізнання Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, зазначено, що станом на 10.10.2024 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» не зареєстровано та відомості не внесені до реєстру суб`єктів у сфері медіа, документів на отримання ліцензії та реєстрації суб`єкта у сфері медіа, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» до Національної ради не подавало. Не зареєстрований суб`єкт у сфері медіа не може видавати документ, що підтверджує статус журналіста. Суб`єкти у сфері онлайн-медіа можуть зареєструватися добровільно відповідно до вимог Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальних захист журналіста» (т. 1 а.с. 225).

Відповідно до листа дізнавача відділу дізнання Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, адвокату Фатєєву А. надано дозвіл на використання копій матеріалів кримінального провадження №120241050400010779 (т. 1 а.с. 226).

На підставі висновку експерта за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз №10865/24-35 від 30.10.2024 встановлено, що 23.10.2024 надійшло клопотання адвоката Фатєєва А.О. щодо призначення вказаної експертизи для подання до суду у цивільній справі № 759/16640/24. Об`єктами дослідження є статті на сайтах: 1) ІНФОРМАЦІЯ_54/.

Висновком встановлено, що датою публікації розміщеної у мережі Інтернет на сайті «Рупор», «Багнет» за вказаними посиланнями, є 11.09.2024. Дата визначена в досліджуваних публікаціях не відповідає дійсній та вказана з порушенням логіки та алгоритму генерації веб-посилань на статті на зазначених веб-ресурсах, що свідчить про те, що вона була змінена. Зазначена дата може бути змінена адміністратором веб-ресурсу або особами, які мають відповідні права. Проте встановити, в категоричній формі дату змінення, спосіб ІР-адресу з якої було внесено відповідні зміни неможливо, у зв`язку з відсутністю доступу до файлів-журналів та адміністративних інструментів веб-серверів, на яких розташовано відповідні веб-ресурси (т. 2 а.с. 15-24).

Відповідно до листів від правоохоронних органів в період з 17.07.2024 по 25.07.2024 ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої чи непогашаної судимості не має, в розшуку не перебуває, повідомлення про підозру, обвинувальний акт у кримінальних провадженнях, які розслідуються детективами Національного антикорепційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорепційної прокуратури, Офісом Генерального прокурора, Служби безпеки України, не вручалося, досудове розслідування у кримінальних провадженнях відносно нього не здійснюється.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 201 ЦК України).

Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним (ст. 270 ЦК України).

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (ст. 275 ЦК України).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ст. 277 ЦК України).

За змістом ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Як зазначалося вище, відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

При цьому, Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У пунктах 1, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії», практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в України, зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, зокрема у рішенні від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії», що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.

Публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, у разі якщо позивач є публічною особою, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) ОСОБА_19 .

У Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи, про право на недоторканність приватного життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_27 допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 758/12586/15 (провадження № 61-38937св18) зазначено, що «право на недоторканність ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена «з явним злим умислом», тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку».

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_14 на каналі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» в мережі Internet за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 на веб-сайті відеохостингу ІНФОРМАЦІЯ_2 , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено відеоролик під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Даний відео-матеріал також було розповсюджено через: ІНФОРМАЦІЯ_21 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_55»; ІНФОРМАЦІЯ_22 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; Facebook-сторінку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_29»; Instagram-сторінку - «ІНФОРМАЦІЯ_1» та веб-сайт - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25. Власником і автором зазначеного контенту, вказаних сторінок соціальних мереж є ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25», яке не заперечувало факт публічного поширення зазначеної інформації відносно позивача.

Відтак, при підтвердженні факту оприлюднення та поширення інформації, необхідним є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Досліджуючи та надаючи оцінку поширеній відповідачами інформації, судом встановлено, що стилістика викладення та застосовані мовні обороти мають стверджувальний характер, зазначені висловлювання не є вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а містять конкретні факти без посилання на докази, інші джерела використання, поширення, на підставі чого наявні обгрунтовані підстави вважати, що спірна публікація викладена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень, які не підлягають спростуванню.

Оскільки зміст і характер вищедослідженої інформації свідчить про наявність фактів, а тому така інформація є відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Поширена інформація, що викладена у формі фактичних тверджень, містить негативний характер стосовно ОСОБА_2 , оскільки у ній стверджується про причетність позивача до тих чи інших обставин та про порушення ОСОБА_2 норм чинного законодавства та створює вкрай негативне враження про позивача, руйнує оцінку його ділових і професійних якостей. Наявність негативної інфорації у поширеному дописі також підтверджується висновком відповідної експертизи, яка відповідачами жодним чином не спростовувалась, заперечення не надавались, а тому такий висновок експерта суд приймає в якості належного та допустимого доказу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію вищевикладена спірна інформація відносно ОСОБА_2 , поширена ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» та ОСОБА_3 на веб-сайті відеохостингу YouTube, Telegram-канал під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_56»; ІНФОРМАЦІЯ_7 -канал під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_56»; Facebook-сторінці під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_56»; Instagram-сторінці - ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» та веб-сайті ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» - ІНФОРМАЦІЯ_53; зобов`язання відповідачів вилучити із загального доступу поширену інформацію, спростувати її, шляхом розміщення повідомлення про ухвалене судове рішення у даній справі та публікації тексту вступної та резолютивної частини рішення.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст. 31 Закон України «Про інформацію» у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду. Суб`єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Судом встановлено, що викладена відповідачами інформація 10.07.2024, 12.07.2024 року, 14.07.2024 року була поширена у зв`язку з виконанням позивачем посадових обов`язків начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області. Позивач звернувся до суду як посадова особа, а не фізична особа, а тому ОСОБА_2 , як суб`єкт владних повноважень не має права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 100000 грн 00 коп., задоволенню не підлягають.

Окрім того, представником позивача адвокатом Фадєєвим А.О. до суду було подано заяву про винесення окремої ухвали в порядку ст. 262 ЦПК України за фактом введення відповідачами ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_25» та ОСОБА_3 в оману суд, шляхом надання підроблених електронних доказів, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 262 ЦПК України, суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

Наведені представником позивача аргументи щодо необхідності постановлення окремої ухвали є його власним інтерпретуванням процесуальної доцільності та законності дій відповідачів з приводу яких, представник позивача вправі особисто звернутись до правоохоронних органів, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у винесенні окремої ухвали.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат

щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та понесених судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги № 29/24 від 08.07.2024, додаткову угоду № 1 від 12.08.2024 до договору про надання правничої допомоги №29/24 від 08.07.2024, рахунок на оплату № 44 від 18.10.2024 року; квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 21.10.2024 року; акт надання послуг № 55 від 18.10.2024 року; рахунок на оплату № 1 від 17.01.2025 року; платіжні інструкцію на переказ готівки від 17.01.2025 року; акт надання послуг № 1 від 17.01.2025 року; рахунок-фактура № 17072024/2 від 17.07.2024 року; платіжну інструкцію від 19.07.2024 року; акт приймання-здачі наданих послуг від 31.07.2024 року; договір про надання послуг № 130/2024 від 18.07.2024 року; рахунок на оплату № 2-3360 від 17.07.2024 року; квитанцію до платіжної інструкції від 18.07.2024 року; акт наданих послуг № 1-130/2024 від 18.07.2024 року; квитанцію до платіжної інструкції від 23.08.2024 року; рахунок на оплату № 1-3667 від 22.08.2024 року; акт наданих послуг № 2-130/2024 від 27.08.2024 року.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідачів витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 30000 грн 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем під час судового розгляду понесено витрати на проведення експертизи, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.07.2024 на суму 46000 грн. 00 коп.; отримання довідки з відомостями про власника веб-сайту № 149/2024 від 18.07.2024 року на суму 2100 грн. 00 коп. що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 18.07.2024 року; виготовлення звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 250/2024 від 27.08.2024 року на суму 6000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 23.08.2024 року (т.1 а.с. 126, 128).

У відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає, за необхідне стягнути солідарно з відповідачів витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 54100 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненням судовий збір на користь позивача у розмірі 3633 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Конституції України; Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»; Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»; Закону України «Про інформацію»; ст.ст. 15, 16, 201, 270, 275, 277, 297, 299 ЦК України; ст.ст. 1, 4, 5, 10, 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25», ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію інформацію відносно ОСОБА_2 , поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) та ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ), а саме:

10 липня 2024 року на YouTube-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) відео-матеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

« ІНФОРМАЦІЯ_57.».

- 10 липня 2024 року у Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

«ДІНФОРМАЦІЯ_57».

- 12 липня 2024 року у Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», у статті під назвою під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_29», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 а саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_58.».

- 12 липня 2024 року у TikTok-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27» у публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 , a caме:

«ІНФОРМАЦІЯ_59».

- ІНФОРМАЦІЯ_8 на веб-сторінці у Facebook Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_27», у публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_29. (ІНФОРМАЦІЯ_32) Детальніше: ІНФОРМАЦІЯ_9 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 , a caме: оприлюднений відео-матеріал за посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сторінці в Instagram Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), у публікації під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 , саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_60.».

- 10 липня 2024 року на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_34», підзаголовком «ІНФОРМАЦІЯ_35.», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 , a саме:

«ІНФОРМАЦІЯ_61 .».;

Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, вилучити із загального доступу:

1) відео-матеріал, що міститься на YouTube-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_37;

2) статті ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_38) в Telegram-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_4), за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_4

ІНФОРМАЦІЯ_39

3) статтю ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_40) на веб-сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_5, офіс соціальній мережі Facebook,

посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_41.

4) публікацію ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_40) на веб-сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_5, офіс соціальній мережі Instagram,

за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_42

5) публікацію ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_37)на TikTok-каналі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7.

6) статтю ( в т.ч. відео-матеріал за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_37) на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_43/;

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_53 повідомлення про ухвалене у справі судового рішення та публікації тексту вступної та резолютивної частини рішення у цій справі;

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_6) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_23 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_24 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_6) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_23 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_24 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_25» (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_6) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_23 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_24 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати за проведення експертизи у розмірі 54100 (п`ятдесят чотири тисячі сто ) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: І.В. П`ятничук