Рішення від 13.05.2025 по справі 682/2441/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 682/2441/24

пр. № 2-о/759/119/25

13 травня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Улашанівська сільська рада, приватний нотаріус Шкапій Віра Ярославівна про встановлення факту постійного проживання,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 01.10.2024 року звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якою просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом спадкодавцем матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті останньої залишилася спадкова маса, в тому числі: земельна ділянка - пай, що розміщений на території Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області за межами с. Миньківці та житлового будинку, про що свідчить сертифікат на право на земельну частку (пай) та домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.07.2005 року. Зазначив, що після смерті матері фактично прийняв спадщину.

Крім того, зазначив, що за життя покійною ОСОБА_2 20.09.1993 року було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, заповіла сину ОСОБА_1 .

Звернувшись 16.09.2024 року до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Шкапій В.Я. з заявою про прийняття спадщини, мені було відмовлено у видачі свідоцтва та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання разом з спадкодавцем.

Зважаючи на неможливість спадкоємцем оформити спадкові права на спадкове майно, заявник звертається до суду щодо встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою судді від 26.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання заявник не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та розгляд справи провести за його відсутності.

Заінтересовані особа в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий № 28 Миньковецькою сільською радою Славутського району Хмельницької області, яка на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадкова маса у вигляді: земельної ділянки - паю, що розміщений на території Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області за межами с. Миньківці та житлового будинку, який належав покійній на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) та домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало покійній на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.07.2005 року (а.с. 9-11).

За життя ОСОБА_2 20.09.1993 року було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, заповіла сину ОСОБА_1 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Миньковецької сільської Ради Сироєжко Д.П. 20.09.199 3 року і зареєстрований в реєстрі за № 55 (а.с. 7).

Фактично після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв син померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Шкапій В.Я. з заявою про прийняття спадщини, однак ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання разом з спадкодавцем (а.с. 12).

Відповідно до довідки № 11.06-9/391 від 20.08.2024 року Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживала разом з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 без реєстрації та вели спільне господарство (а.с. 6).

Крім того, факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 яка є рідною донькою померлої ОСОБА_2 (а.с. 43).

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_2 проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Оскільки строк звернення спадкоємця, який фактично прийняв спадщину до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини строком не обмежена, інших спадкоємців як встановлено в судовому засіданні не мається, спору про майнове або особисте немайнове право не існує, а встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказані заявником вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Улашанівська сільська рада, приватний нотаріус Шкапій Віра Ярославівна про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , тобто по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. П`ятничук