Ухвала

від 12.05.2025 по справі 554/6077/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6077/25 Номер провадження 11-сс/814/400/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 26 квітня 2025 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 листопада 2024 року за №22024170000000262, задоволено клопотання слідчого УСБ України в Полтавській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 23 червня 2025 року, підозрюваному

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю РФ, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимому.

Одночасно визначено ОСОБА_8 заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, і постановлено покласти на ОСОБА_8 у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Приймаючи такерішення, слідчий суддяврахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, особу підозрюваного та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.

Водночас, урахувавши положення ст.ст.182, 183 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 26 квітня 2025 року та визначити ОСОБА_8 заставу в мінімальному розмірі. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; ОСОБА_8 у силу ст.89 КК України є не судимим, має місце проживання, на постійній основі працює водієм-далекобійником; пігулки в блістері з написом «Бупренорфін гідрохлорид» були визначені ОСОБА_8 як необхідні ліки, які він вживає з метою подолання залежності, та віднайдений у нього їх обсяг, що він утримував при собі, становить норму вживання цих ліків на період рейсу.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, просив зменшити ОСОБА_8 розмір застави або застосувати останньому більш м`який запобіжний захід, думку підозрюваного на підтримку позиції його захисника, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріалипровадження, обговорила доводи апелянта та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з ч.2ст.177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що УСБ Українив Полтавськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняв кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 13 листопада 2024 року за №22024170000000262 (а.п.7).

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 здійснив контрабанду наркотичного засобу «бупренорфіну», перемістивши його з приховуванням від митного контролю.

24 квітня 2025 року о 20 годині 40 хвилин на митному посту «Ягодин» Волинської митниці в ході повного митного огляду автомобіля «DAF», н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепа «SCHMITZ», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який слідував смугою руху «червоний коридор» у напрямку «в?їзд в Україну», було виявлено та вилучено приховані від митного контролю таблетки круглої форми білого кольору з написом «Бупренорфіну гідрохлорид», 2 мг, у загальній кількості 30 блістерів (300 таблеток), що є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

25 квітня 2025 року слідчий ОСОБА_9 за погодженням із прокурором ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України контрабанди наркотичного засобу,тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (а.п.71-74).

26 квітня 2025 року слідчий ОСОБА_9 за погодженням із прокурором ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням йому застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України,та неможливістю інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-77).

Слідчий суддя, задовольнивши клопотання слідчого, застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням підозрюваному застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини необхідності затосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають місце, підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.305 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину від 5 до 8 років позбавлення волі, особу підозрюваного, зокрема, його вік, стан здоров`я, ступінь соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, і неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.

Обґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_8 зазначеного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженнівагомими доказами, зокрема, даними: показань свідка ОСОБА_10 (інспектора Волинської митниці), які містяться в протоколі його допиту від 25 квітня 2025 року, матеріалів за результатами митного огляду транспортного засобу й протоколу огляду місця події від 25 квітня 2025 року про те, що 24 квітня 2025 року водієм автомобіля «DAF», н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепа «SCHMITZ», н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , було здійснено контрабанду наркотичного засобу, зокрема, 300 таблеток з написом «Бупренорфіну гідрохлорид», які були поміщені в 30 блістерів, знаходились у різних місцях кабіни згаданого вище транспортного засобу із приховуванням від митного контролю та були виявлені в ході цього контролю в пункті пропуску «Ягодин Дорогуск». При цьому, при заповненні митної декларації ОСОБА_8 особисто в п.3.3 проставив відмітку про відсутність у нього товарів, переміщення яких через державний кордон України обмежено або заборонено, та свідомо приховав факт переміщення через митний кордон заборонених речовин наркотиків (а.п.45-52); висновку експертизи №СЕ-19/117-25/9785-НЗПРАП, яким підтверджено те, що названі вище 300 таблеток, які були вилучені в підозрюваного, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, загальною масою 0, 595 г; протоколу за результатами проведення НСРД у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 16 квітня 2025 року, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_8 з іншою особою на тему збуту наркотичного засобу за грошові кошти (а.п.11-43), та іншими доказами в кримінальному провадженні.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в досліджуваній ситуації.

У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати, спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.

Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_8 є не судимим у силу ст.89 КК України, між тим, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за кримінально протиправну діяльність у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, та до адміністративної відповідальності (а.п.55-64), працює водієм-далекобійником ТОВ» «САНОІЛ», здійснював перевезення через митний кордон України, не має достатньо міцних соціальних зв`язків.

Усупереч доводам сторони захисту, даних (медичних висновків) щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою чи неналежного надання йому медичної допомоги перевіркою матеріалів справи не встановлено й стороною захисту під час провадження в суді апеляційної інстанції не надано. Водночас слід зазначити, що відповідно дост.49 Конституції України ОСОБА_8 не обмежений у реалізації права на охорону здоров`я шляхом звернення за медичною допомогою до адміністрації установи, в якій він утримується.

Відповідно дост.178 КПК Україниколегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому тяжкого злочину, пов`язаного зі здійсненням контрабанди наркотичного засобу, що має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений створенням загрози заподіяння тяжких наслідків та їх заподіянням здоров`ю всього населення (невизначеного кола осіб), економіці й суспільству, підривом заснованого на законі порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні, дані про особу підозрюваного та його поведінку в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .

На цьому етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, про що порушується питання стороною захисту.

Водночас, застосувавши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя на підставі ч.3 ст.183 КПК України визначив ОСОБА_8 заставу в межах розміру, визначеного в п.2 ч.5 ст.182 КПК України 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Обраний же розмір застави з урахуванням: обставин інкримінованого ОСОБА_8 тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним переміщенням через митний кордон із приховуванням від митного контролю наркотичного засобу, наведених вище даних про особу підозрюваного, зокрема, в аспекті його майнового стану - того, що він працює водієм-далекобійником ТОВ» «САНОІЛ», здійснював перевезення через митний кордон України, за змістом матеріалів НСРД повідомляв, у тому числі із вживанням своєї термінології, що отримує заробітну плату в розмірі 80000 грошових одиниць за один рейс, має коштовні елементи одягу, придбає за грошові кошти наркотичні засоби (а.п.11-43), у співставленні з ризиками, передбаченими п.п.1, 2, 3, 5 ч.1ст.177 КПК України, здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідає критеріям, закріпленим у ч.4ст.182 КПК України, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, та підстави для його зменшення є відсутніми.

Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 26 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4