Рішення від 15.05.2025 по справі 902/501/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2025 р.Cправа № 902/501/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представниці позивача - Холодар І.С.,

представника відповідача - Голоти В.Я.,

присутньої Полинчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Холодар Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_1 (юр. адреса); АДРЕСА_2 (факт. адреса)

до: Яришівського психоневрологічного будинку-інтернату (вул. Танащишина, 1, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24024)

про стягнення 410 308,22 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Холодар Ірини Сергіївни про стягнення з Яришівського психоневрологічного будинку-інтернату 410 308,22 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю №310 від 10.12.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого Фізичною особою-підприємцем Холодар Іриною Сергіївною заявлено до стягнення з Яришівського психоневрологічного будинку-інтернату 410 308,55 грн, з яких: 399 329,79 грн - основного боргу; 8 024,93 грн - інфляційних втрат та 2 953,5 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 23.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/501/25 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.05.2025 о 09:30 год.

На визначений час у судове засідання 15.05.2025 з`явилися усі учасники справи.

Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача зазначив, що проти позову не заперечує. Поряд з цим відзиву Яришівського психоневрологічного будинку-інтернату на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10.12.2024 між Фізичною особою-підприємцем Холодар Іриною Сергіївною (Постачальник, Учасник, позивач) та Яришівським психоневрологічним будинком-інтернатом (Замовник, відповідач) укладено Договір про закупівлю №310 від 10.12.2024 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Учасник зобов`язується встановити Систему відеоспостереження корпусу Яришівського психоневрологічного будинку-інтерната в с.Яришів Могилів-Подільського району Вінницької області. Адреса: вул. Танащишина 1, с. Яришів, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., Україна, 24024 (далі - Роботи).

Замовник прийняти надані роботи, та сплатити згідно з умовами чинного договору (п.1.2. Договору).

Згідно із п. 2.1. Договору термін надання Підрядником всіх робіт складає не більше 15 днів з моменту підписання цього договору.

За змістом п.3.2. Договору загальна вартість договору становить 399 329,79 грн.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунок за Роботи здійснюється в розмірі 100% упродовж 10 (десяти) календарних днів з дати надання Робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 12.1. Договору).

Окрім того, в додаток до Договору сторони підписали Специфікацію на матеріали Учасника (додаток №1), договірну ціну на будівництво, локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на суму 399 329,79 грн, зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва в сумі 399 329,79 грн.

Сторони засвідчили факт виконання робіт за Договором позивачем та факт прийняття їх відповідачем на суму 399 329,79 грн, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024р. від 16.12.2024.

Несплата вартості виконаних за Договором робіт слугувала підставою для звернення Фізичної особи-підприємця Холодар Ірини Сергіївни із позовом до суду про стягнення з Яришівського психоневрологічного будинку-інтернату 399 329,79 грн - основного боргу, а також 8 024,93 грн - інфляційних втрат та 2 953,5 грн - 3% річних, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, позивач звертався до відповідача із претензією №1 від 20.01.2025 про сплату 399 329,79 грн заборгованості за Договором, у відповідь на яку Яришівський психоневрологічний будинок-інтернат повідомив (лист вих. №87 від 07.02.2025), що враховуючи завершення фінансового та бюджетного року, повернення виділених коштів до бюджету заклад не зміг виконати умови Договору. Питання розрахунку за виконані роботи по встановленню системи відеоспостереження планується провести у 2025 році.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями Цивільного кодексу України про підряд, враховуючи укладений Договір про закупівлю №310 від 10.12.2024.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Спір у справі виник з підстав несплати відповідачем вартості виконаних робіт згідно із Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024р. від 16.12.2024.

За змістом п. 4.1. Договору сторони погодили, що розрахунок за Роботи здійснюється в розмірі 100% упродовж 10 (десяти) календарних днів з дати надання Робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт.

У встановлений строк відповідач повного розрахунку не здійснив, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять та такий факт Яришівським психоневрологічним будинком-інтернатом не заперечується.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16, від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18 та підтримана у постанові від 04.11.2021 у справі № 910/18084/20.

Водночас жодних доказів, які б свідчили про невідповідність обсягу та вартості виконаних за Договором робіт, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 399 329,79 грн основного боргу та про задоволення позову в цій частині.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8 024,93 грн - інфляційних втрат та 2 953,5 грн - 3% річних.

Так, в силу п. 4.1. Договору прострочення грошового зобов`язання виникло з 27.12.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення з 27.12.2024 до 26.03.2025 на суму основного боргу 399 329,79 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача не перевищує розрахунку суду.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині у визначених судом сумах (8 024,93 грн - інфляційних втрат та 2 953,5 грн - 3% річних).

Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6 154,62 грн покладаються на Яришівський психоневрологічний будинок-інтернат.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Яришівського психоневрологічного будинку-інтернату (вул. Танащишина, 1, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24024, код ЄДРПОУ 03188174) на користь Фізичної особи-підприємця Холодар Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 399 329,79 грн - основного боргу; 8 024,93 грн - інфляційних втрат; 2 953,5 грн - 3% річних та 6 154,62 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 20 травня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Героїв АТО, б. 137, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100;

3 - відповідачу - вул. Танащишина, 1, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24024.