Постанова від 15.05.2025 по справі 873/532/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року

м. Київ

Справа № 873/532/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025

у складі судді Алданової С. О.

у справі № 873/532/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС"

про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.09.2023

у третейській справі № 04/17-2023 (третейський суддя: Стадник П. В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС"

про стягнення грошових коштів в розмірі 4 390 220,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

07.06.2021 Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод" (далі - ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод", покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС" (далі - ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС", продавець) уклали договір № 117-ТР поставки від 07.06.2021 (далі - договір поставки).

У пунктах 9.1, 9.2 та 9.3 договору поставки сторони домовились, що усі спірні питання та розбіжності, що виникають між сторонами у ході виконання цього договору та пов`язані з ним, можуть вирішуватися сторонами шляхом проведення переговорів, а при недосягненні згоди - в судовому порядку.

Спір може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник". Сторони погодили, що норми даного пункту договору є третейською угодою у вигляді третейського застереження і погоджують передачу будь-якого спору, що може виникнути по даному Договору або у зв`язку з ним, на розгляд третейського суду за бажанням будь-якої зі сторін. Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", призначеним його головою.

Якщо жодна зі сторін не заявить вимогу про передачу спору по цьому договору на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", умови третейської угоди не застосовуються, і спір підлягає вирішенню в господарських судах України.

У липні 2023 року ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" звернулося до Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" з позовом про стягнення з ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" 4 390 220,74 грн за договором поставки.

07.09.2023 Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник" ухвалив рішення у третейській справі № 04/17-2023 про задоволення цього позову та стягнув з ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" на користь ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" 3 231 603,08 грн попередньої оплати за непоставлений товар; 1 158 617,66 грн штрафу та третейський збір в розмірі 43 902,21 грн.

Крім того, 07.05.2024 Господарський суд Донецької області ухвалив рішення у справі № 925/1421/23 про відмову у позові ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" до ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" про визнання недійсною третейської угоди у вигляді третейського застереження, що міститься в пунктах 9.2 та п. 9.3 договору поставки.

Короткий зміст заяви про скасування рішення третейського суду

У вересні 2023 року ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.09.2023 у третейській справі № 04/17-2023.

Заява ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" мотивована відсутністю станом на 26.09.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) даних про такий орган управління у Корпорації "Радник" як "рада директорів", у зв`язку з чим затверджений цим органом Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" не є затвердженим засновником цього суду. Відповідно не існує процедури призначення третейських суддів, у зв`язку з чим склад третейського суду, який ухвалював рішення, а саме: третейський суддя Стадник Павло Вікторович, як і будь-який інший суддя вказаного третейського суду, не відповідав вимогам частини першої статті 10 Закону України "Про третейські суди".

Отже, на думку заявника, рішення третейського суду підлягає скасуванню з підстав, визначених у пункті 4 частини другої статті 350 ГПК України та у пункті 4 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

24.02.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" про скасування рішення третейського суду; рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.09.2023 у справі № 04/17-2023 залишив без змін.

Суд першої інстанції виходив з того, що умови пунктів 9.2, 9.3 договору поставки підтверджують про очевидний намір сторін третейської угоди на вирішення спорів за цим договором Черкаським обласним постійно діючим третейським судом при Корпорації "Радник", інформація про який наявна в мережі Інтернет у загальному доступі. На офіційному вебсайті Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (http://advisor.ck.ua/) міститься Положення про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", список третейських суддів, серед яких зазначено третейського суддю Стадника Павла Вікторовича, який розглянув справу № 04/17-2023, а також місцезнаходження третейського суду, телефон та електронну адресу.

Суд першої інстанції зазначив, що зазначений третейський суд утворений без статусу юридичної особи, як вказано в статті 7 Закону України "Про третейські суди", а також пункті 5 Положення про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", тому відомості про нього 20.09.2010 включені до Єдиного реєстру громадських формувань (номер свідоцтва 04, номер запису 1242441).

Північний апеляційний господарський суд встановив, що список третейських суддів Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (в новій редакції), до якого включений третейський суддя Стадник Павло Вікторович, затверджений радою директорів Корпорації "Радник" (протокол № 6 від 01.08.2019). Доказів визнання недійсним відповідного рішення ради директорів Корпорації "Радник" матеріали справи не містять, а правомірність прийняття такого рішення радою директорів виходить за межі розгляду заяви про скасування рішення третейського суду.

Відтак, за висновком суду, склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону.

Інших визначених законом підстав для скасування оспорюваного рішення третейського суду судом першої інстанції також не встановлено.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 873/532/23 та ухвалити нове рішення, яким скасувати повністю рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" від 07.09.2023 у справі № 04/17-2023.

ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" зазначило, що суд першої інстанції порушив приписи статті 236, пункту 4 частини другої статті 350 ГПК України та неправильно застосував частину першу статті 10 Закону України "Про третейські суди".

За доводами скаржника, суд першої інстанції не врахував, що згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2023 у Корпорації "Радник" відсутній такий орган управління як "рада директорів", що на думку скаржника, є свідченням того, що Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" в порушення вимог частини першої статті 10 Закону України "Про третейські суди" засновником не затверджений, а викладені в ухвалі суду першої інстанції висновки про його затвердження не відповідають встановленим обставинам справи.

Тож, як стверджує ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС", за відсутності затвердженого регламенту третейського суду відсутня і процедура призначення суддів Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник". Оскільки склад третейського суду, який ухвалював рішення, як і будь-який інший суддя вказаного третейського суду, не відповідав вимогам частини першої статті 10 Закону України "Про третейські суди", наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення третейського суду.

Окрім того, за доводами скаржника, суд першої інстанції помилково зазначив, що Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" затверджений протоколом № 6 від 01.08.2019, коли насправді він був затверджений радою директорів Корпорації "Радник" згідно з протоколом № 8 від 24.03.2021.

Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Предметом судового розгляду у цій справі є заява відповідача у третейській справі про скасування рішення третейського суду.

Частиною третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".

Суд першої інстанції, розглянувши заяву ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС", не встановив підстав для скасування оспорюваного цим товариством рішення третейського суду.

Натомість скаржник наполягає на наявності визначеної у пункті 4 частини другої статті 350 ГПК України підстави для скасування рішення третейського суду, оскільки вважає, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів (частини перша, друга статті 16 Закону України "Про третейські суди").

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Частинами першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов`язковий чи рекомендаційний характер.

У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина третя статті 16, частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").

Так, у договорі поставки ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод" та ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" погодили, що спір може бути переданий на вирішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", а розгляд спорів буде здійснюватися одноособово суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" Стадником Павлом Вікторовичем, а за відсутності можливості розгляду спору зазначеним суддею - будь-яким суддею Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", призначеним його головою.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про третейські суди" положення про постійно діючий третейський суд та регламент третейського суду затверджуються його засновником і публікуються.

Положення про постійно діючий третейський суд повинно містити відомості про його найменування, місцезнаходження, відомості про засновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейських суддів, порядок обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третейського суду.

Положення про постійно діючий третейський суд може містити інші положення, визнані засновником за необхідні для забезпечення належної діяльності третейського суду відповідно до цього Закону.

Порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду.

Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на офіційному вебсайті Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" (http://advisor.ck.ua/) міститься Положення про Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при Корпорації "Радник", Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", список третейських суддів із зазначенням року народження, освіти та трудового стажу, серед яких зазначено і третейського суддю Стадника Павла Вікторовича, який розглянув справу № 04/17-2023, а також місцезнаходження третейського суду, телефон та електронну адресу.

Згідно з даними, розміщеними на офіційному вебсайті Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", Регламент цього третейського суду затверджений радою директорів Корпорації "Радник" (протокол № 8 від 24.03.2021).

Відповідно до пункту 8.1 цього Регламенту судді третейського суду затверджуються засновником безстроково iз числа осiб, якi мають необхідні спеціальні знання в області вирішення спорів, що підлягають розгляду третейським судом та надали згоду на виконання обов`язків третейського судді.

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник", список третейських суддів суду затверджений радою директорів Корпорації "Радник" (протокол № 6 від 01.08.2019), серед яких значиться третейський суддя Стадник Павло Вікторович, який і ухвалив оспорюване рішення.

Скаржник стверджує, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.09.2023 у Корпорації "Радник" відсутній такий орган управління як "рада директорів", що на думку скаржника, є свідченням того, що Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" в порушення вимог частини першої статті 10 Закону України "Про третейські суди" засновником не затверджений.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації, зокрема, юридичних осіб, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ді якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Відповідно до пунктів 12, 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

До Єдиного державного реєстру вноситься інформація на підставі наданих юридичною особою документів, якими вона підтверджує право певних осіб вчиняти дії від імені юридичної особи.

Частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Заявник послався лише на формальну відсутність в Єдиному державному реєстрі даних про такий орган управління засновника Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" як - "Рада директорів", проте не навів доводів на надав доказів відсутності відомостей про такий орган в установчих документах Корпорації "Радник" (статуті, положенні).

Разом з тим відсутність в Єдиному державному реєстрі даних про певний орган управління юридичної особи не зумовлює нечинності рішень, які ним ухвалені.

Суд зауважує, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

У пункті 9.2 підписаного ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" договору поставки було чітко передбачено як вирішення спорів у ході виконання цього Договору та пов`язаних з ним Черкаським обласним постійно діючим третейським судом при Корпорації "Радник", як і зазначено, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент вказаного третейського суду, так і вказано прізвище конкретного судді цього суду для розгляду таких спорів.

Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

Натомість відповідач, який брав участь у розгляді третейської справи, у визначеному Законом України "Про третейські суди" порядку не подавав третейському суду будь-яких заперечень щодо відсутності у цього третейського суду компетенції.

Тож доводи ТОВ "ВПГ АГРО ПЛЮС" про те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, є необґрунтованими.

Інших обставин, які згідно з частиною першою статті 350 ГПК України є підставами для скасування рішення третейського суду, суд також не встановив.

Отже, враховуючи, що справа № 04/17-2023 була підвідомча Черкаському обласному постійно діючому третейському суді при Корпорації "Радник"; рішення цього третейського суду від 07.09.2023 у справі № 04/17-2023 прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; вказаним рішенням не вирішувалися питання, які виходять за межі третейської угоди (третейського застереження); третейська угода (третейське застереження) є чинною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону та третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Крім того, необґрунтованими є доводи скаржника про те, що суд першої інстанції помилково зазначив, що Регламент Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" затверджений протоколом № 6 від 01.08.2019, коли насправді він був затверджений радою директорів Корпорації "Радник" згідно з протоколом № 8 від 24.03.2021.

Так, в оскаржуваній ухвалі наявна вказівка про затвердження радою директорів Корпорації "Радник" згідно з протоколом № 6 від 01.08.2019 списку третейських суддів, а не Регламенту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не підтвердилися, а Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали Північного апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, з урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 873/532/23 постановлена відповідно до фактичних обставин, з дотриманням норм чинного законодавства і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

В. Розподіл судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 240, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПГ АГРО ПЛЮС" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 873/532/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк