Рішення

від 16.05.2025 по справі 523/4451/22

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 523/4451/22

Провадження №2/523/628/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2025 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м.Одеси у складі :

головуючої судді Середи І.В.,

за участю секретаря судових засідань Ячменьової Д.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача Тарановського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний шкірно-венерологічний Диспансер Одеської обласної ради" , правонаступник Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради», про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи

03 травня 2022 р. ОСОБА_1 подала до Суворовського районного суду м.Одеси позов до комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний шкірно-венерологічний Диспансер Одеської обласної ради" та після уточнення позову просила визнати звільнення на підставі наказу №24-кз від 04.04.2022 р. незаконним, поновити її на посаді бактеріолога бактеріологічної лабораторії та стягнути заборгованість з невиплаченої заробітної плати.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала на те, що коли ознайомилася 14 квітня 2022 року з наказом про звільнення була здивована і шокована, оскільки звільнення не погоджувала з керівництвом, особисто заяву на звільнення не писала і відповідно не подавала. Д 14 квітня 2022 року включно вона зявлялася на своє робоче місце і виконувала свою роботу належним чином. Також зазначила про наявну заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до рішення Одеської обласної ради від 12 липня 2022 року № 449VIII « Про припинення КНП «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради» шляхом приєднання до КНП «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради», було припинено КНП «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради», шляхом приєднання до «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради».

До участі у справі залучено правонаступника відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради».

09грудня 2024року КНП«Одеський регіональнийклінічний протипухлиннийцентр» Одеськоїобласної ради»надав додатковіписьмові поясненняза змістомяких зазначив,що позовнівимоги невизнає вповному обсязіта вважаєїх безпідставними,необґрунтованими татакими,що суперечатьзаконним йогоінтересам . ОСОБА_1 булонаписано заявувідповідно доп.1ст.36КЗпП Українипро звільненняза угодоюсторін,та підписаноособисто.У зв`язкуз чим,підприємством буловинесено наказ(розпорядження)№ 24-кзвід 04.04.2022про припиненнятрудового договору,підставою якогостала заява ОСОБА_1 ,та виплаченокомпенсацію за128календарних днівневикористаної щорічноївідпустки.Також,звертаємо увагусуду,що заявапро звільненняза угодоюсторін буланадрукована,проте хочемозазначити,що заявуможна писативід рукиабо надрукувати,законодавство Українине даєвказівок щодоцього.Натомість позивачстверджує,що нібитопідпис назаяві прозвільнення заугодою сторінбув підроблений,чим надумку відповідачавводить судв оманудля збільшеннярозміру компенсаціїсереднього заробіткуза весьчас вимушеногопрогулу. Позивачкою не було надано жодного доказу, який підтверджує підробку підпису на заяві про звільнення з боку КНП «Одеський обласний шкірновенерологічний диспансер» Одеської обласної ради».

Позиція учасників процесу в суді

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та зазначила, що заяву про звільнення вона не писала, на пропозицію звільнення відмовилася. При цьому, також вказувала на те, що на той час керівниця установи від багатьох працівників вимагала звільнення. Крім того, вона повідомила, що під час звільнення вона отримала розрахунок, вважає його повним.

Представник позивачки підтримав позов та просив суд врахувати висновок судової експертизи, вважає, що фактично підпис було підроблено.

Представник відповідача заперечував проти вимог, вказавши на те, що наказ є законним, а розрахунок з позивачкою повністю проведений. Крім того, представник зазначив, що на теперішній час така посада в підприємстві відсутня.

Рух справи в суді

10 травня 2022 року суддею постановлена ухвала про залишення позову без руху, позивачці надано час для усунення недоліків.

03 червня 2022 р.у справі відкрито провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

19 грудня 2022 р. у справі призначено судові почеркознавчу та технічну експертизи, на час проведення яких провадження у справі зупинено.

01 квітня 2024 р. провадження поновлено з підстав невиконання сторонами клопотання експерта.

04квітня 2024р.постановленоухвалу пронаправлення справи Одеському науково-дослідномуінституту судовихекспертиз дляпроведення судових почеркознавчоїта технічноїекспертиз відповідно доухвали судувід 19грудня 2022року.Начас проведенняекспертиз провад ження у справі зупинено.

08 липня 2024поновлено провадження для вирішення клопотання експерта.

15 серпня 2024 р. за клопотанням представника позивачки призначено у справі комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизи, а провадження зупинено.

13 листопада 2024 р провадження у справі поновлено для виконання клопотання експерта.

19 листопада 2024 року судом задоволено клопотання представника позивачки та витребувано докази.

07 лютого 2025р справу направлено в ОНДІСЕ для проведення судової експертизи відповідно до ухвали від 15 серпня 2024 року.

17 квітня 2025 р у справі поновлено провадження .

Мотивувальна частина

Фактичні обставини встановлені судом

04 квітня 2022 року видано наказ №24-кз про звільнення ОСОБА_1 з посади бактеріолог бактеріологічної лабораторії за угодою сторін , згідно з п.1 ст.36 КЗпП України на підставі особистої заяви.

Як вбачається з наказу з його змістом 14 квітня 2022 року було ознайомлено позивачку, де вона залишила письмову незгоду з наказом зазначила, що заяву не писала.

Згідно з довідкою про доходи №535 від 13 травня 2022 року позивачці нараховано з листопада 2021 року по квітень 2022 року 109118,25 грн., утримано податок -19641,28 грн.

За даними АТ «ПриватБанк» на картку позивачка отримала заробітну плату у розмірі 59163,49 грн.

Згідно з висновком судово-технічної експертизи №1199-34-25 від 09 квітня 2025 року було проведено дослідження по заяві від 04 квітня 2022 року , яка стала підставою для звільнення позивачки, експертом встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не рукописним способом, а нанесений струминно-крапельним способом друку за допомогою кольорового знакосинтезуючого друкуючого пристрою (струминний, принтер, БФП, тощо).

09 квітня 2025 року судовим експертом ОНДІСЕ складено повідомлення №1199-2-34-25 про неможливість надання висновку про те, чи виконаний поставлений підпис ОСОБА_1 чи іншою особою на заяві про звільнення за згодою сторін від 04 квітня 2022 року.

Позиція суду

Заслухавши позивачку, її представника та представника правонаступника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право громадянина на працю та гарантії захисту від незаконного звільнення, а також створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею, рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності, та забезпечення гарантій захисту працівника від незаконного звільнення закріпленостаттею 43 Конституції України.

Відповідно до частини першоїстатті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановленостаттею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника статтями38і39цьогоКодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу статтями 40, 41, 43, 431 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)статтею 45 цього Кодексу.

Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін (пункт 1статті 36 КЗпП України).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП(угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПзастосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПне передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпПможуть бути укладені як в письмовій такі в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1статті 36 КЗпПі раніше домовлена дата звільнення.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП України(за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Як закріпленонормами ч.1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.1ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з нормами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Нормами ч.1,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За нормами ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно довимог ст.80ЦПК України достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як судом було з`ясовано, підставою для складення наказу стала заява, із змісту якої вбачається, що вона була надрукована зі словами «Про звільнити мене за угодою сторін», підпис виконаний не рукописним способом, а нанесений струминно-крапельним способом друку за допомогою кольорового знакосинтезуючого друкуючого пристрою. Заява також не містить узгодженої дати звільнення та не містить і дати її складання.

Встановлені обставини свідчать про те, що волевиявлення особи з поданням заяви про звільнення не було, тобто наявність угоди не підтверджена належними і допустимими доказами.

Оцінивши надані докази в сукупності суд дійшов висновку, що наказ про звільнення позивачки є незаконним, тому для відновлення права її необхідно поновити на посаді бактеріолога бактеріологічної лабораторії з 04 квітня 2022 року.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, то в цій частині позив не підлягає задоволенню, оскільки вимога не обгрунтована належним чином, більше того, в засіданні позивачка підтвердила відомості по наданій довідці про отримання нею розрахунку.

Враховуючи норми п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам - 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76, 81, 89, 95,141,258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний шкірно-венерологічний Диспансер Одеської обласної ради" , правонаступник Комунальне некомерційне підприємство «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради», про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, стягнення заборгованості з невиплаченої заробітної плати- задовольнити частково.

Визнати звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу №24-кз від 04.04.2022 р. незаконним.

Поновити ОСОБА_1 на посаді бактеріолога бактеріологічної лабораторії з 04 квітня 2022 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради» (ЄДРПОУ 02008342) судовий збір на користь держави у розмірі 992,40 грн.

В частині вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя

Повне рішення складено 16 травня 2025 р