Постанова

від 13.05.2025 по справі 640/15392/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15392/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Жук Р.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Попової О.В.

представника відповідача: Франчука Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022:

- № 457/31-00-04-03-05-15, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларовану за грудень 2021 року, на 1 756 259 грн;

- № 459/31-00-04-03-05-15, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за грудень 2021 року, на 9 663 230 грн, а також нараховано штрафні санкції у розмірі 2 415 807,50 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 17.02.2022 по 25.07.2022, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість, за грудень 2021 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

Результати перевірки оформлено актом перевірки від 26.07.2022 № 413/31-00-04-03-04/23518596, в якому встановлено порушення абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7 статті 200, пункту 201.10 статті 201, з урахуванням підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 9 663 230 грн, а також завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 1 756 259 грн.(далі по тексту - акт перевірки).

На підставі висновків зазначених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.08.2022 (далі по тексту - оскаржувані ППР):

- № 457/31-00-04-03-05-15, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларовану за грудень 2021 року, на 1756259 грн;

- № 459/31-00-04-03-05-15, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану за грудень 2021 року, на 9663230 грн, а також нараховано штрафні санкції у розмірі 2415807,50 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними ППР, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу є помилковими та безпідставними, які зроблені в межах документальної позапланової виїзної перевірки, та такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, що в свою чергу є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних у даній справі ППР.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У пункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункту 78.8 статті 78 ПК України).

Пунктом 78.6. статті 78 ПК України визначено строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до п.78.7 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Нормами ПК України чітко встановлені умови та порядок проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

За приписами пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у праві приватної власності у ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» перебуває єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Святошинський район, м. Київ, вул. Миру, будинок 17, та комплекс будівель виробничої бази, що знаходиться за адресою: Святошинський район, м. Київ, вул. Миру, будинок 2.

У спірному звітному періоді, грудень 2021 року, позивач здійснював будівельно-монтажні роботи у складських та виробничих приміщеннях на зазначених вище об`єктах під склад готової продукції.

Метою проведення реконструкції, як зазначає позивач, є використання їх для зберігання і подальшого відвантаження готової продукції. Реконструкція складу для зберігання готової продукції дозволить оптимізувати витрати логістичної системи. Відповідні пояснення надавалися контролюючому органу під час проведення перевірки, згідно листа від 20.07.2022 № 0722/19-10.

З метою виконання будівельних робіт ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» було укладено ряд договорів.

Так, між ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» та ТОВ «РЕМБУД ТЕРЕМКИ» укладено договір підряду від 14.08.2021 № П-14/08/21, за умовами якого позивач доручає, а контрагент зобов`язується своїм силами та засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт у відповідності до проектної документації.

За результатами проведених робіт між сторонами укладено акти приймання виконаних будівельних робіт від 01.12.2021 № 3, № 4 на загальну суму 4 690 101,07 грн., у тому числі податок на додану вартість 781 683,52 грн. Того ж дня, контрагент позивача сформував податкові накладні № 1 та № 2. Оплата виконаних робіт була проведена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.12.2021 № 13325, № 13326, від 24.12.2021 № 13349, № 13351, № 13352.

Також, між ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» та ТОВ «ПРОМБУДСФЕРА» укладено договір підряду від 26.10.2021 № 26-10, за умовами якого позивач доручає, а контрагент зобов`язується своїм силами та засобами виконати комплекс будівельно-монтажних робіт у відповідності до проектної документації.

03.12.2021 ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» платіжним дорученням № 12355 перерахував передоплату у розмірі 3347448,84 грн за виконання комплексу робіт з влаштування монолітного каркасу, згідно з рахунком на оплату №11 від 16.11.2021. Того ж дня контрагент позивача сформував на цю суму податкову накладну № 1.

Окрім того, між ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» та Акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» укладено договір поставки залізобетонних конструкцій № К-2021/12/060-п, відповідно до якого контрагент позивача зобов`язаний поставити залізобетонні конструкції в асортименті, а позивач - оплатити та прийняти товар.

22.12.2021 позивач платіжним дорученням № 13249 перерахував передоплату у розмірі 2 500 000 грн. на підставі рахунку від 21.12.2021 № 178965. Того ж дня контрагент позивача сформував на цю суму податкову накладну № 1789.

Також, між позивачем та контрагентом-нерезидентом - компанією Marchesini Group S.p.A. (Італія) - укладено контракт № 03/UA/21, відповідно до якого контрагент поставляє позивачеві комплектне технологічне обладнання, що складається з лінії етикетування, пакування та контролю флаконів та ампул.

Факт поставки зазначеного обладнання підтверджується митною декларацією від 16.12.201 № UA/100100/2021/615082.

За наслідками аналізу зазначених господарських операцій контролюючий орган дійшов висновку, що враховуючи умови договорів, отримані товариством товари та послуги (роботи) на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об`єкті, який перебуває на етапі будівництва та не введений в експлуатацію, свідчить, що понесені витрати на придбання зазначених послуг (робіт) та товарів, не використовуються ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» в господарській діяльності, яка спрямована на отримання доходу у грудні 2021 року.

При цьому, жодних зауважень до реальності спірних господарських операцій у контролюючого органу не виникло, в акті перевірки не зазначено, а під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.

У свою чергу, відповідач не спростував належними і допустимими доказами аргументи позивача, що позивач отримав послуги (роботи) з комплексу будівельно-монтажних робіт та здійснив передплату за частину таких послуг саме в рамках реалізації проекту реконструкції будівель, а також не спростував доводів позивача, що вказані приміщення використовуватимуться в рамках його господарської діяльності для зберігання і подальшого відвантаження готової продукції.

Отже, позиція відповідача щодо обов`язку ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» нарахувати податкові зобов`язання та скласти зведену податкову накладну за товарами та послугами, необоротними активами, придбаними з податком на додану вартість, у грудні 2021 року, оскільки такі товари/послуги, необоротні активи, на думку відповідача, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, - є необґрунтованою, оскільки об`єкти нерухомого майна, які у грудні 2021 року перебували на етапі реконструкції, призначені для використання у господарській діяльності позивача в якості складу для готової продукції - фармацевтичних препаратів і матеріалів.

З огляду на зазначене, застосування контролюючим органом до спірних правовідносин правової норми, визначеної у абзаці «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, є неправомірним, оскільки у платника податку виникає обов`язок нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього кодексу.

У даному випадку, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не доведено факту використання ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» товарів/послуг, необоротних активів або призначення використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях товариства, які не є його господарською діяльністю.

Аналогічний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.10.2019 у справі №803/3519/15, від 21.03.2019 у справі №804/3654/16, від 28.05.2019 у справі №813/805/15.

Суд керується презумпцією добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, а також добросовісність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності. Вказане відповідає висновкам про застосування норм права, що викладені у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №200/5932/19-а.

Як вже зазначалося судом, відповідно до норм податкового законодавства України, господарська діяльність передбачає отримання економічного ефекту в результаті здійснення певних операцій, і така діяльність не обмежується лише введенням в експлуатацію об`єктів нерухомості чи обладнання. Відсутність такого введення не є автоматичним підтвердженням невикористання товарів, робіт чи послуг у господарській діяльності платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) передбачає, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, навіть якщо цей ефект проявляється не негайно, а в майбутньому. Такі операції, як реконструкція об`єктів або придбання обладнання, можуть потребувати значного часу для завершення всіх робіт чи налаштування для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Разом з тим, посилання контролюючого органу, що позивачем порушено віднесення до податкового кредиту сум за операціями, які не використовуються у господарській діяльності, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки, у справі що розглядається, контролюючий орган не довів, що отримані послуги, виконані роботи чи придбані товари використовуються в операціях, які не є господарською діяльністю позивача. Зокрема, реконструкція складу для зберігання та відвантаження продукції має очевидну економічну мету: оптимізацію логістичних витрат та створення умов для збереження готової продукції. Це відповідає визначенню господарської діяльності в цілому та положенням п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Реалізація проекту реконструкції потребує часу, протягом якого послуги та роботи фактично використовуються для досягнення мети - створення умов для зберігання продукції. При цьому відсутність введення об`єкта в експлуатацію у певний момент часу не змінює економічної сутності операцій. Подібна ситуація можлива також із обладнанням, яке придбається, але потребує монтажу, налаштування та тестування перед використанням у виробничому процесі.

Характер операцій, здійснених позивачем, вказує на наявність економічної мети. Придбані послуги з реконструкції складу спрямовані на забезпечення потреб господарської діяльності підприємства, зокрема на створення умов для ефективного зберігання та транспортування продукції. Товари, які використовуються у процесі реконструкції (наприклад, залізобетонні конструкції), також мають прямий зв`язок із майбутньою господарською діяльністю позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у сфері будівництва та реконструкції завершення певних робіт або введення об`єкта в експлуатацію часто займає значний час, проте зазначене не повинно бути підставою для заперечення використання відповідних товарів чи послуг у господарській діяльності платника податків, якщо кінцева мета операцій пов`язана з отриманням доходу чи іншого економічного ефекту.

Таким чином, зазначені доводи податкового органу є необґрунтованими щодо того, що ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання за операціями, які вочевидь мають економічну мету та спрямовані на реалізацію господарської діяльності підприємства, проте станом на момент перевірки ще тривають.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що наявність незавершеної реконструкції не спростовує факту використання послуг, робіт і товарів у межах господарської діяльності ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», що відповідає нормам ПК України та узгоджується з практикою Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги позицію викладену в судових рішеннях у справі №320/4877/23 за подібним позовом ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, предметом спору в якій були податкові повідомлення-рішення за інший період - вересень 2022, в якій постановою Верховного Суду від 09.05.2025 року залишено без задоволення касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновок, що оскаржувані ППР Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.08.2022 №457/31-00-04-03-05-15 та № 459/31-00-04-03-05-15, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних ППР.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 19.05.2025 року