Постанова від 14.05.2025 по справі 620/6636/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6636/24 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

пр-к позивача Шевченко О.В.

пр-к відповідача Алексієнко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року про відмову визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за адміністративним позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Міська стоматологічна поліклініка» Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В :

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації звернувся з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не укладення з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення «Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських», розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 та зобов`язати відповідача укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення «Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських», розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024, позов керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської районної державної адміністрації до Чернігівської міської ради задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради щодо не укладення з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;

- зобов`язано Чернігівську міську раду укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

На виконання вказаного рішення Чернігівським окружним адміністративним судом 20 листопада 2024 року видано виконавчий лист.

27.01.2025 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява Чернігівської міської ради про визнання виконавчого документу в адміністративній справі №620/6636/24 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідач зазначав, що предмет позовних вимог Чернігівської окружної прокуратури у справі №620/6636/24 перестав існувати до набрання рішенням суду законної сили, оскільки 18 жовтня 2024 року між Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області та КНП «Міською стоматологічною поліклінікою» Чернігівської міської ради було укладено «Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частини» №47-Чр, а саме на «Будинок, в якому жив письменник Г. Успенський», що знаходиться за адресою: вул. Княжа, 20а, м. Чернігів, на умовах і в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Чернігівської міської ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання в адміністративній справі №620/6636/24.

Не погоджуючись з ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 07 квітня 2025 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 травня 2025 року.

22 квітня 2025 року представником відповідача подано на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду додаткові пояснення по справі №620/6636/24.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання інші учасники справи не з`явилися та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що заявником не наведено підстав та не надано доказів добровільного виконання виконавчого листа № 620/6636/24, виданого 20.11.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом, в частині укладення охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 саме з Чернігівською міською радою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою, третьою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання наслідків видачі виконавчого документа та припинення процедури примусового виконання судового рішення у разі виникнення обставин, які впливають на існування обов`язку боржника виконати судове рішення. Це відбувається шляхом визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.

У постанові від 05 листопада 2020 року (справа №752/2391/17) Верховний Суд вказав, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Із матеріалів справи колегією суддів встановлено, що рішенням суду від 15.07.2024 адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Чернігівську міську раду укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Окрім того, як вбачається з виконавчого листа № 620/6636/24 від 20.11.2024, Чернігівським окружним адміністративним судом зобов`язано Чернігівську міську раду укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Отже, колегія суддів зауважує, що рішенням суду у цій справі, яке набрало законної сили, зобов`язано саме Чернігівську міську раду укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів.

Стосовно долучення відповідачем до матеріалів справи охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини чи її частину від 18.10.2024, укладений між Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області та КНП «Міською стоматологічною поліклінікою» Чернігівської міської ради, колегія суддів звертає увагу, що питання належного відповідача в справі вже вирішено під час апеляційного перегляду справи по суті спору Шостим апеляційним адміністративним судом. Так, у постанові від 04.11.2024 зазначено, що суд критично сприймає посилання Чернігівської міської ради на те, що належним відповідачем повинно бути комунальне некомерційне підприємство Міська стоматологічна поліклініка Чернігівської міської ради, з огляду на рішення виконавчого комітету міської ради від 27 червня 2024 року №401, яким було надано повноваження останньому укладати охоронні договори, оскільки вказане рішення було прийнято вже після подання позовної заяви у цій справі (07 травня 2024 року).

За викладених обставин, Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини чи її частини №47-Чр, укладений 18 жовтня 2024 року між Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області та КНП «Міською стоматологічною поліклінікою» Чернігівської міської ради, не є доказом виконання рішення суду від 15.07.2024.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що заявником не наведено підстав та не надано доказів добровільного виконання виконавчого листа № 620/6636/24, виданого 20.11.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом, в частині укладення охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських, розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 саме з Чернігівською міською радою.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року про відмову визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 19.05.2025р.)