Ухвала від 20.05.2025 по справі 320/47713/23

УХВАЛА

20 травня 2025 року

м. Київ

справа № 320/47713/23

провадження № К/990/18525/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

у с т а н о в и в :

01 травня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) автор касаційної скарги повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку автора скарги, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо автор касаційної скарги вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Проаналізувавши на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалені у цій справі судові рішення й установлено, предметом спору є висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, згідно з яким контролюючий орган за результатами проведеного моніторингу установив, що частиною II (Б) розділу III тендерної документації визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 10 і 12 частини першої та частиною другою 2 статті 17 Закону. Водночас, відповідно до вимог пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (в редакції, що діяла на момент проведення процедури закупівлі) переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Тобто, надаються лише документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3,5,6,12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону. Таким чином, замовником не дотримано вимоги п. 44 Особливостей.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року, в позові відмовлено.

Ухвалюючи такі рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень щодо підстав відмови учаснику в участі в закупівлі, передбачених пунктом 44 Особливостей (зобов`язує замовників здійснювати публічні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану в Україні) надаються лише документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6, 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону № 922-VIII, а у разі якщо доступ такої інформації, що міститься у відкритих державних реєстрах, є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, лише тоді замовник вимагає документальне підтвердження такої інформації (дана вимога стосується пунктів 3, 5, 6, 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону № 922-VIII).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неврахування замовником при складанні тендерної документації пункту 3-7 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII та пункту 28 Особливостей, чим не дотримано вимоги пункту 44 Особливостей (в редакції, що діяла на момент проведення закупівлі), а відтак, допущено невідповідність вимог тендерної документації вимогам чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" оскаржило їх у касаційному порядку.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження автор касаційної скарги вказує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 17, частини третьої статті 22 Закону та пункту 44 Особливостей в частині правомірності включення до тендерної документації вимог про підтвердження інформації, передбаченої пунктами 2, 10 частини першої статті 17 Закону.

Водночас Верховний Суд неодноразово досліджував питання щодо застосування зазначених автором касаційної скарги норм права, зокрема, у постановах 06 березня 2025 року, від 09 квітня 2025 року, від 08 травня 2025 року у справах № 520/28124/23, № 380/28949/23, № 240/3673/23 відповідно, а відтак касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів необхідності формування Верховним Судом висновку щодо застосування зазначених автором касаційної скарги норм, за обставин, установлених саме у цій справі.

Наведене спростовує обґрунтування підстав звернення з касаційною скаргою за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими покликання автора касаційної скарги на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Зазначене свідчить, що автор касаційної скарги формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя М. І. Смокович