Ухвала від 20.05.2025 по справі 520/22389/23

УХВАЛА

20 травня 2025 року

м. Київ

справа №520/22389/23

адміністративне провадження № К/990/18652/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року

та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року

у справі №520/22389/23

за позовом ОСОБА_1

до Другого апеляційного адміністративного суду

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Другого апеляційного адміністративного суду (далі по тексту - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 14 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою, згідно з вимогами частини 3 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-ІХ від 15 квітня 2020 року);

- стягнути з відповідача на свою користь суддівську винагороду на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, за період з 18 квітня 2020 року по 14 серпня 2020 року у розмірі 464935,47 грн, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Другого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 14 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою, згідно з вимогами частини 3 статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-ІХ від 15 квітня 2020 року) Стягнуто з Другого апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений з 01 січня 2020 року, за період з 18 квітня 2020 року по 14 серпня 2020 року у розмірі 464935,47 грн, з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву до Харківського окружного адміністративного суду у порядку статті 383 КАС України в якій просила визнати протиправними дії, вчинені боржником Другим апеляційним адміністративним судом, щодо часткового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року по справі № 520/22389/23.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційної скаргою, в якій просила скасувати ухвалу та винести постанову, якою задовольнити її заяву в порядку статті 383 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 залишено без руху та зобов`язано у строк десяти днів з моменту отримання ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3028,00 грн., уточнену апеляційну скаргу з зазначенням вимог.

10 лютого 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Третього апеляційного адміністративного суду Лукманової Ольги Миколаївни.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 визнано необґрунтованою. Передано справу для вирішення питання про відвід судді Лукманової О.М. в порядку, визначеному статті 40 КАС України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Третього апеляційного адміністративного суду Лукманової О.М.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, прийняту за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, у справі № 520/22389/23 залишено без змін.

До Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, надійшла касаційна ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року, в якій також викладено заперечення та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року у справі №520/22389/23. Скаржник просить скасувати ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі №520/22389/23, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд в іншому складні суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Так, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, постановлену за результатами розгляду заяви поданої на підставі статті 383 КАС України, про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Крім того, частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Таким чином, законодавцем не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, прийнятої за результатом розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку статті 383 КАС України) та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої в порядку апеляційного перегляду такої ухвали суду.

Крім того, ухвали суду апеляційної інстанції про визнання необґрунтованою заяву про відвід колегії суддів та про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії судді, враховуючи частину третю статті 328 КАС України, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року не підлягає касаційному оскарженню, викладене в касаційній скарзі заперечення на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року також не може бути предметом касаційного перегляду.

Згідно частини другої та третьої статті 328, пункту 1 частини першої статті 333, КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року у справі №520/22389/23, слід відмовити.

Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 11 лютого 2025 року у справі №520/22389/23.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк