Ухвала

від 16.04.2025 по справі 904/5357/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.04.2025 м.Дніпро Справа № 904/5357/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

Прокурор: Буршаєвський К.Л. (в залі суду)

Від позивача: Остапенко П.В. (в залі суду) самопредставництво;

Від позивача: Петренко Т.А. (в залі суду) адвокат

Відповідачі: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 (повний текст рішення складено 29.03.2024, суддя Бондарєв Е.М.) у справі №904/5357/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (040071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 25-А, ідентифікаційний код 34561311)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, Дніпропетровська область, м, Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 1-І, ідентифікаційний код 22265762)

про витребування з незаконного володіння майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від б/д про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" наступне майно:

- автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м.Дніпро та складається з операторської літ В-1, загальною площею 123,6 кв.м., навісу літ. Ж-1, резервуару №1;

- автозаправну станцію, що знаходиться на пр.Слобожанському, 1-І у м.Дніпро та складається з операторської (літ.3-1) площею 90,5 кв.м., навісу (літ И-1) та резервуару №1.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024, у даній справі, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про витребування з незаконного володіння майна задоволено.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (040071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 25-А, ідентифікаційний код 34561311) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, Дніпропетровська область, м, Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 1-І, ідентифікаційний код 22265762) наступне майно: - автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м.Дніпро; - автозаправну станцію, що знаходиться на пр.Слобожанському, 1-І у м.Дніпро, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (040071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 25-А, ідентифікаційний код 34561311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293) 3 304,50 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" (49000, Дніпропетровська область, м, Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 1-І, ідентифікаційний код 22265762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Садова, буд. 2, ідентифікаційний код 35381293) 3 304,50 грн. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. Стягнути з позивача та відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору. Повідомити про час та місце слухання справи Дніпропетровську обласну прокуратуру та сторони справи. Одночасно, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права ст. ст. 125, 126, 187, 188, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 319, 376, 388, 391, Цивільного кодексу України та з порушенням норм процесуального права (ст. 46, 236 ГПК України), що відповідно до ст. 277 ГПК України, з огляду на наступне.

Судом не враховано, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 у справі № 904/4339/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2024, задоволено позов заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «АЗС-Будсервіс» та ТОВ «Атлант», третя особа: ТОВ «Вест Петрол Маркет», зобов`язано знести самочинно збудоване нерухоме майно та демонтувати тимчасові споруди на проспекті Слобожанському, 2Г у м. Дніпро, а також скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний автозаправний комплекс.

Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 у справі № 904/4338/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024, задоволено позов заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «АЗС-Будсервіс» та ТОВ «Атлант», третя особа: ТОВ «Вест Петрол Маркет», зобов`язано знести самочинно збудоване нерухоме майно та демонтувати тимчасові споруди на проспекті Слобожанському, 1І у м. Дніпро, а також скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний автозаправний комплекс.

Внаслідок неповно з`ясованих судом обставин у справі, що мають істотне значення для її правильного вирішення по суті, судом під час спору взагалі не застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню, порушено норми процесуального права, що потягло ухвалення незаконного судового рішення, яким грубо порушено інтереси держави в особі Дніпровської міської ради у сфері земельних відносин.

Скаржник вважає, що Дніпровська міська рада є органом, який на даний час наділений правом розпорядження земельними ділянками комунальної власності на території міста Дніпра та здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території відповідної територіальної громади, звернення до суду із апеляційною скаргою з метою захисту порушених прав та інтересів.

Водночас, уповноважений органом Дніпровською міською радою не здійснено належним чином захист порушених інтересів держави, що виражено у не вжитті заходів спрямованих на самостійному оскарженні рішення суду від 25.03.2024.

Факт неналежного здійснення уповноваженим органом наданих повноважень щодо вжиття відповідних заходів, також, підтверджується листуванням органів прокуратури із зазначеним органом.

Так, Дніпропетровською обласною прокуратурою 16.04.2024 направлено запит №15/1- 799вих-24, у якому повідомлено Дніпровську міську раду про прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення, яким порушуються їх інтереси.

Відповідно до відповіді Дніпровської міської ради № 7/11-938 від 18.04.2024 Дніпровська міська рада не вживала заходів, у тому числі, цивільно-правового характеру, не вживались.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Дніпровською міською радою захисту порушених інтересів держави, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.

Скаржник зазначає, що 28.01.2008 між ТОВ «Савалан ЛТД» та ТОВ «Нафта-Строй- Сервіс» було укладено договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 77, відповідно до якого відповідач продав, а позивач купив автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га на просп. Газети «Правда», 2-Г в м. Дніпропетровську, яка складається з: літ. "А-1" операторської поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. "Д" збірника проливу нафтопродуктів; літ. "Е" грязевого відстійника з бензоуловлювачем; № 1 ємності для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірного колодязя; № 3 огорожі; I, II мостіння, та автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га на просп. Газети "Правда" 1-І, в м. Дніпропетровську, яка складається з: літ. "А-1" операторської поз. 1- 5 загальною площею 16,9 м2; літ. "Е", "Ж" збірника проливу нафтопродуктів; № 1 огорожі; I мостіння. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 зазначеного договору між сторонами було здійснено передачу та приймання автозаправних станцій, що підтверджується складеним та підписаним актом приймання-передачі від 30.01.2008.

У подальшому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі № 28/289-08 за позовом ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» до ТОВ «Савалан ЛТД» , яке набрало законної сили 01.07.2008, визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій від 28.01.2008 № 77, укладений між ТОВ «Савалан ЛТД» та ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс».

Визнано за ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» право власності на автозаправні станції, розташовані:

-на земельній ділянці загальною площею 0,2 га на просп. Газети «Правда», 2-Г в м. Дніпропетровську, яка складається з: літ. «А-1» операторської поз. 1- 5 загальною площею 23,7 м2; літ. "Д" збірника проливу нафтопродуктів; літ. «Е» грязевого відстійника з бензоуловлювачем; № 1 ємності для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірного колодязя; № 3 огорожі; I, II мостіння,

-на земельній ділянці загальною площею 0,2 га на просп. Газети «Правда», 1-І в м. Дніпропетровську, яка складається з: літ. «А-1» операторської поз. 1- 5 загальною площею 16,9 м2; літ. «Е», «Ж» збірника проливу нафтопродуктів; № 1 огорожі; I мостіння, без актів про введення в експлуатацію.

Втім, вже у грудні 2018 року до суду звернулось ТОВ «АЗС-Будсервіс» із позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 26.10.2008, відповідно до яких ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» відчужив автозаправні станції, які хоч і розташовані так само за вказаними даресами, але є новими самочинно збудованими автозаправними станціями, які мають зовсім ішний опис.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ «АЗС-Будсервіс» до ТОВ «Нафто-Строй- Інвест», визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 26.10.2008 та визнано за ТОВ «АЗС-Будсервіс» право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га на проспект Газети Правда (просп. Слобожанський), 2-Г у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, літ. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (просп. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. З-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Саме на підставі зазначеного рішення суду 30.12.2008 було вперше зареєстровано право власності на автозаправні станції на пр. Слобожанський, 1-І, яка складається з літ. З-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння, та 2 Г, яка складається з: літ. В-1 операторська, літ. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння у м. Дніпрі та здійснено вказану реєстрацію за ТОВ «АЗС- Будсервіс», що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, до якого вносились відповідні речові права на нерухоме майно з 2003 року до 31.12.2012.

Матеріали справи № 904/5357/23 не містять відповідних правовстановлюючих документів щодо ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс», які підтверджують належність йому спірного майна на праві власності. Відсутні докази набуття позивачем права власності на спірне майно.

ТОВ «АЗС-Будсервіс» та ТОВ «Атлант» під час реєстрації права власності на об`єкт автозаправної станції на пр. Слобожанський (ім. Газети «Правда»), 2-Г у м. Дніпро та вчинення правочинів щодо цього майна були обізнаними та усвідомлювали самочинний характер будівництва зазначеного об`єкта нерухомості та неможливість набуття прав на нього у встановленому законом порядку, відсутність дійсних правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном.

Самочинне будівництво призводить до значних втрат надходжень до місцевих бюджетів, створює передумови для спорудження об`єктів із порушенням економічних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Як встановлено прокуратурою та підтверджено рішеннями судів у справах № № 904/4338/21, 904/4339/21, автозаправні станції є самовільно побудованими спорудами, рішення про надання спірної земельної ділянки для розміщення автозаправних станцій Дніпровською міською радою не приймалось (інформація Дніпровської міської ради додається), будь-яких дозвільних документів на будівництво автозаправних станцій компетентні органи не видавали, в експлуатацію спірні об`єкти нерухомості не приймалися, тому власник земельної ділянки Дніпровська міська рада наділена повноваженнями щодо усунення будь-яких порушень її прав на землю від ТОВ «АЗС-Будсервіс» та ТОВ «Атлант».

Також скаржник наполягає, що справу розглянуто господарським судом за відсутності учасника справи (ТОВ «АЗС-Будсервіс») не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, явку якого судом визнано обов`язковою.

Крім того, задовольняючи позовну заяву у вказаній справі суд вирішив питання про права та обов`язки особи, яка не є учасниками справи. Судом не враховано, що позовні вимоги позивача порушують права та охоронювані законом інтереси власника земельних ділянок - територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Отже, судом порушено норми процесуального права, які відповідно до пунктів 3, 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Крім того, також необхідно зазначити, що судове засідання 25.03.2024 було призначено на 9 годину 30 хвилин. Відповідно до протоколу судового засідання воно відбувалося з 9 години 39 хвилин до 10 години 25 хвилин.

Під час судового засідання судом прийнято від позивача заяву про уточнення позовних вимог та задоволено позов саме у новій редакції. З огляду на перебування справи на стадії розгляду по суті, суд не мав повноважень приймати зазначену заяву про уточнення позовних вимог. При цьому, саму заяву складено представником позивача власноруч 25.03.2024 та здано до суду вже по завершенню судового засідання, про що зазначено безпосередньо у правому верхньому куті самої заяві (10:27 25 березня 2024 року).

У зв`язку з викладеним, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23 є незаконним, необґрунтованим, прийнятим із неповним складом осіб, чиї права воно зачіпає, із порушенням процесуальних норм, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Також скаржник наголошує, що відповідачі, будучи обізнаними про наявність у провадженні судів справ № № 904/4338/21 та 904/4339/21 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками під спірними автозаправними станціями, під час судового розгляду не зазначили про це суду, не клопотали про залучення Дніпровської міської ради як власника земельних ділянок про залучення у розгляд справи № 904/5357/23.

На думку скаржника, ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» та відповідачі умисно не повідомили про необхідність залучення Дніпровської міської ради, яка є власником земельних ділянок.

Отже, саме недобросовісні дії позивача та відповідачів призвели до необхідності апеляційного оскарження Дніпропетровською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради рішення суду від 25.03.2024 у цій справі.

Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 22.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5357/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5357/23.

03.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновити строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23. Розгляд апеляційної скарги призначити в судовому засіданні на 31.07.2024 року об 12:00 год.

31.05.2024 від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2024, справа № 904/4338/21 якими частково задоволено позов заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «АЗС Будсервіс» та ТОВ «Атлант», третя особа: ТОВ «Вест Петрол Маркет», зобов`язано знести самочинно збудоване нерухоме майно та демонтувати тимчасові споруди на проспекті Слобожанському, 1 І у м. Дніпро, а також скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний автозаправний комплекс.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2024, справа № 904/4339/21 задоволено позов заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ «АЗС Будсервіс» та ТОВ «Атлант», третя особа: ТОВ «Вест Петрол Маркет», зобов`язано знести самочинно збудоване нерухоме майно та демонтувати тимчасові споруди на просп. Слобожанському, 2-Г у м. Дніпро, а також скасовано державну реєстрацію права власності на вказаний автозаправний комплекс.

Як встановлено та підтверджено судовими рішеннями у справах № № 904/4338/21, 904/4339/21, автозаправні станції є самовільно побудованими спорудами, рішення про надання спірної земельної ділянки для розміщення автозаправних станцій не приймалось, будь-яких дозвільних документів на будівництво автозаправних станцій компетентні органи не видавали, в експлуатацію спірні об`єкти нерухомості не приймалися.

Таким чином, Відповідачі по даній справі є обізнаними про наявність справ № № 904/4338/21 та 904/4339/21 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками під спірними автозаправними станціями, під час судового розгляду не зазначили про це суду.

Звертає увагу на те, що ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс" вже звертався з аналогічною позовною заявою. Однак, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 р. у справі № 904/4210/23 позовну заяву ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс" до ТОВ Атлант та ТОВ АЗС-Будсервіс про витребування майна залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Вказана ухвала є чинною, у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Враховуючи вищевикладене, Дніпровська міська рада не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23.

03.06.2024 від ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури, вважає, що останні не спростовують висновків місцевого господарського суду, що викладені в оскаржуваному рішенні, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів цієї справи (№ 904/5357/23), Прокурором подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради із посиланням на те, що до повноважень вказаного органу належить розпорядження землями комунальної власності. Прокурор вважає, що автозаправні станції, які є предметом розгляду у даній судовій справі знаходяться на самовільно зайнятих земельних ділянках комунальної власності, а відтак стосуються безпосередньо прав та обов`язків Дніпровської міської ради.

Водночас, предметом спору у даній справі є витребування з незаконного володіння наступного майна: автозаправна станція, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м. Дніпро; автозаправна станція, що знаходиться на пр. Слобожанському, 1-І у м. Дніпро.

Правовою підставою позовних вимог є ст. 387 ЦК України: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто, ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» заявлено віндикаційний позов, за яким Позивач вважаючи себе власником речі, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, та вже фактично нею не володіє, а Відповідачі є незаконними фактичними володільцями речі.

Питання розпорядження землями, на яких розташовані автозаправні станції не досліджувалось в даній справі, оскільки не було предметом розгляду. Окрім того, автозаправні станції знаходяться на земельних ділянках, що відведені для цієї мети ще у 1995 році, що підтверджується рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 578, від 10.05.1995.

Ні з матеріалів справи, ні з тексту рішення не вбачається, що місцевий господарський суд вирішив питання про права та обов`язки (ні прямо, ні опосередковано) Дніпровської міської ради.

Враховуючи зазначене, оскільки оскаржуваним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23 питання про права, інтереси та (або) обов`язки Дніпровської міської ради не вирішувалося, апеляційне провадження за апеляційної скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, підлягає до закриття на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Позивач наголошує, що Прокурор не брав участі у судовому процесі під час розгляду справи № 904/5357/23 в суді першої інстанції та подав апеляційну скаргу на судове рішення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, прокурор зазначає, що порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у витребуванні об`єктів самочинного будівництва на самовільно зайнятих земельних ділянках комунальної власності, вибутті з володіння та користування територіальної громади земельних ділянок за відсутності волі її власника та всупереч встановленого законом порядку.

Обставини щодо наявності фактів самочинного будівництва на самовільно зайнятих земельних ділянках апелянт підтверджує рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області, а саме: рішенням від 26.01.2023 року у справі № 904/4338/21, та рішенням від 05.04.2023 року у справі № 904/4339/21.

Предметом розгляду у даних справах були вимоги Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про знесення самочинно збудованого нерухомого майна та демонтажу тимчасових споруд, скасування державної реєстрації права власності на автозаправочні станції.

Рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у вищевказаних справах встановлено, що на момент вирішення спору ТОВ «Атлант» не володіє речовими правами на спірні земельні ділянки під розміщення автозаправних станцій, а речові права на ці станції зареєстровані за ним незаконно. Автозаправні станції існують як об`єкт нерухомості незаконно, оскільки рішення про надання спірних земельних ділянок для розміщення заправок місцевим органом самоврядування не приймалось, будь-яких дозвільних документів на будівництво автозаправних станцій за цими адресами компетентні органи не видавали, в експлуатацію спірні об`єкти нерухомості не приймалися.

Позивач наголошує, що ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» не був стороною зазначених судових справ (№ 904/4338/21, № 904/4339/21), а відтак судом не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс».

Станом на дату подання цього відзиву, справи № 904/4338/21, № 904/4339/21 перебувають на розгляді у Верховному суді у зв`язку з поданням ТОВ «Атлант» касаційних скарг. Отже, остаточно спір не вирішено.

Виконання рішень та постанов у справах зупинені, що підтверджується ухвалами Верховного суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118688297, https://reyestr.court.gov.ua/Review/118393365.

В рішеннях та постановах у справах № 904/4338/21, № 904/4339/21 відсутня інформація про обставини відведення земельних ділянок Дніпровською міською радою для будівництва АЗС та введення їх в експлуатацію, що повністю заперечує твердження Прокуратури про самочинне будівництво на самовільно зайнятих земельних ділянках:

так, 10 травня 1995 року рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №578 відповідно до листа-замовлення ТОВ «Савалан, ЛТД» та проектно- кошторисної документації, погодженої з головним архітектурно-планувальним управлінням (протокол від 15.05.95 № 50) вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Савалан ЛТД» земельні ділянки по пр. ім. газети «Правда» загальною площею 0.4 га (0,2 га + 0,2 га) за рахунок земель забудови для будівництва автозаправних станцій.

27.07.1995, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення № 1023 про затвердження акту державної комісії з прийняття до експлуатації автозаправної станції по пр. ім. газети «Правда» від 20.07.1995, дозволено ТОВ «Савалан ЛТД» ввести в дію автозаправну станцію.

Розпорядженням Дніпропетровської міської ради № 116р від 07.02.2000 автозаправним станціям Товариства з обмеженою відповідальністю «Савалан ЛТД» присвоєно поштові адреси: пр. Газети «Правда», 1 І та пр. Газети «Правда», 2 Г.

01.03.2006 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 406/34 згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Савалан ЛТД» код ЄДРПОУ 20246074 погоджено місце розташування автозаправних станцій по просп. Газети «Правда» в районі буд. № 1 Б, надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «Савалан, ЛТД» на розробку проекту відведення земельних ділянок.

08.07.2008 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 190/34 «Про передачу ТОВ «Савалан ЛТД» код ЄДРПОУ 20246074, земельних ділянок по просп. Газети «Правда» в районі буд. № 1 Б (Амур-Нижньодніпровський район) в оренду для проектування та будівництва автозаправних станцій» згідно якого на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, враховуючи позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації, міською радою вирішено затвердити проект землеустрою і передати земельні ділянки площею 0,1302 (кадастровий номер 1210100000:01:040:0016) та площею 0,1217 (кадастровий номер 1210100000:01:037:0019) в оренду строком на три роки Товариству з обмеженою відповідальністю «Савалан, ЛТД» код ЄДРПОУ 20246074 для проектування та будівництва автозаправних станцій по просп. по просп. Газети «Правда» в районі буд. № 1 Б (п. 1 даного рішення). Віднести земельні ділянки (п. 1 цього рішення) за основним цільовим призначенням до категорії «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

Зазначене, підтверджує погодження з боку міської ради документів на землю та узаконення будівництва, а відтак відсутність заперечень щодо такого будівництва.

Таким чином, вважаємо, що предмет спору в даній справі - автозаправні станції не можна вважати самочинним будівництвом - доказів порушення прав Дніпровської міської ради Прокурором не надано та взагалі не наведено, яким же чином порушуються права Дніпровської міської ради у даному випадку, враховуючи той факт, міська рада свого часу надавала згоду на використання земельної ділянки за вказаною адресою саме під розміщення автозаправних станцій.

Щодо права власності ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» на автозаправні станції.

Як було зазначено Позивачем в позовній заяві, 8 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Савалан ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто-Строй-Сервіс» укладено договір № 77 купівлі-продажу автозаправних станцій відповідно до якого ТОВ «Савалан ЛТД» продав, а ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» купив:

-автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа; I, II мостіння,

-автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м. Дніпропетрровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж збірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; I мостіння;

Відповідно до п. 2.1, 2.2 даного договору між сторонами було здійснено передачу та приймання автозаправних станцій, про що було складено та підписано Акт приймання-передачі від 30 січня 2008 року

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року у справі №28/289-08 задоволено позов ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс». Визнано дійсним договір № 77 купівлі-продажу автозаправних станцій від 28 січня 2008 року, а саме: автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа; I, II мостіння; автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м. Дніпропетрровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж сбірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; I мостіння, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс".

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (49042, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Садова, 2, код ЄДРПОУ 35381293) право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа; I, II мостіння та автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м. Дніпропетрровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1 5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж сбірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; I мостіння, без актів вводу в експлуатацію.

Вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 набрало законної сили 01.07.2008.

28 жовтня 2008 року між ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» (Продавець) та ТОВ «Азс- Будсервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д (надалі - Договір № 8-Д) відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає (передає у власність) покупцю визначені у пункті 1.2 договору автозаправні станції, а покупець оплачує та приймає у власність вказані автозаправні станції.

Згідно із пункту 1.2 договору № 8-Д об`єктом купівлі-продажу за цим договором є автозаправні станції, зокрема: автозаправна станція, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га по пр. Газети Правда, 2-Г (пр. Слобожанський), в м. Дніпропетровськ та автозаправна станцію, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння.

Відповідно до акту приймання-передачі від 10 листопада 2008 року Позивачем передано у власність ТОВ «Азс-Будсервіс» вказані автозаправні станції відповідно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2008 року у справі № 28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ «АЗС-Будсервіс» до ТОВ «Нафто- Строй-Інвест», визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 28 жовтня 2008 року та визнано за ТОВ «АЗС-Будсервіс» право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га на пр. Газети Правда, 2-Г (пр. Слобожанський) у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, літ. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2009 року у справі № 28/504-08 задоволено касаційну скаргу Управління-інспекції

Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, вказане вище рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 28 жовтня 2010 року у справі № 8/173-10 (17-335-09(28/504-08) позовну заяву ТОВ «АЗС-Будсервіс» до ТОВ «Нафто-Строй-Інвест», Дніпропетровської міської ради, третя особа - ТОВ «Атлант» про визнання договору дійсним та визнання права власності на автозаправні станції залишено без розгляду.

23 лютого 2010 року між ТОВ «Атлант» (Покупець) та ТОВ «АЗС- Будсервіс» (Продавець) було укладено:

-договір купівлі-продажу відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив автозаправну станцію, загальною площею 123,6 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 266 (надалі - Договір № 266).

-договір купівлі-продажу відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпро та складається з: операторської (літ. 3-1) площею 90,5 кв. м., навісу (літ. И-1) та резервуару № 1. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 259 (надалі - Договір № 259).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08 про визнання Договору № 8-Д (укладеного між ТОВ «Нафто-Строй Сервіс» та ТзОВ «АЗС-Будсервіс») дійсним та визнання за ТзОВ «АЗС-Будсервіс» права власності на зазначені вище автозаправні станції скасоване.

Таким чином, на момент укладення Договору № 266 та Договору № 259, ТОВ «АЗС-Будсервіс», як Продавець по договорах, не був власником відчужуваного майна, а відтак перехід права власності від ТзОВ «АЗС- Будсервіс» до ТОВ «Атлант» не відбувся.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» ніколи не набував права власності на автозаправні станції, державну реєстрацію права власності за Позивачем не було проведено. Необхідною умовою для застосування ст. 387 ЦК України є доведеність того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами. Однак матеріали справи № 904/5357/23 не містять відповідних правовстановлюючих документів.

Зазначене заперечується наступним.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» набуто право власності на автозаправні станції на підставі договору № 77 від 08.01.2008, що підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 червня 2008 року у справі №28/289-08, яке набрало законної сили.

Відтак, заперечення Прокурором факту права власності та його ототожнення з фактом його реєстрації є безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно зазначених прокурором фактів порушення норм процесуального права.

У ТОВ «АЗС-Будсервіс» відсутній зареєстрований кабінет. Відтак, ТОВ «АЗС- Будсервіс» несе персональний ризик настання наслідків у зв`язку з відсутністю такого кабінету. В будь-якому випадку, ТзОВ «АЗС-Будсервіс» повідомлено про розгляд справи, і Відповідач як сторона в судовому процесі не був позбавлений права оскарження певних процесуальних дій, вважаючи їх протиправними, водночас не скористався цим правом.

Щодо незалучення до судової справи Дніпровської міської ради.

Як вже зазначалося у даному відзиві, спір у даній судовій справі не стосується прав та обов`язків Дніпровської міської ради, оскільки Позивачем витребовуються автозаправні станції (як об`єкти нерухомого майна), що знаходяться на земельних ділянках, які належним чином відведені для експлуатації АЗС.

Інші підстави, на які звертає увагу Прокурор не призвели до ухвалення незаконного рішення та не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Серед іншого позивач зазначає, що оскільки питання законності використання земельних ділянок не було предметом розгляду в суді першої інстанції, а було поставлене Прокурором лише в апеляційній скарзі, ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» просить долучити до матеріалів справи № 904/5357/23 наступні документи: рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №578 від 10.05.1995; рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1023 від 20.07.1995; акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації № 1023 від 27.07.1995; розпорядження Дніпропетровської міської ради № 116р від 07.02.2000; рішення Дніпропетровської міської ради № 406/34 від 01.03.2006; рішення Дніпропетровської міської ради № 190/34 від 08.07.2008.

Просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23.

У разі, якщо суд дійде висновку про відмову в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження, просить долучити до матеріалів справи № 904/5357/23 копії наступних документів: рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №578 від 10.05.1995; рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1023 від 27.07.1995; акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації № 1023 від 20.07.1995; розпорядження Дніпропетровської міської ради № 116р від 07.02.2000; рішення Дніпропетровської міської ради № 406/34 від 01.03.2006; рішення Дніпропетровської міської ради № 190/34 від 08.07.2008.

Залишити апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23

-без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 31.07.2024 розгляд апеляційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23 відкладено на 20.11.2024 о 12:20 годині.

20.11.2024 в судовому засіданні у справі № 904/5357/23 оголошено перерву до 16.04.2025 на 10:20 год.

16.04.2025 відповідачі наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні 16.04.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08, яке набрало законної сили 01.07.2008, встановлено, що 28 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" укладено договір №77 купівлі-продажу автозаправних станцій відповідно до якого ТОВ "Савалан ЛТД" продав, а ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс" купив:

- автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е - грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; №2 маслозбірний колодязь; №3 огорожа; І, II - мостіння;

- автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м, Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж збірник проливу нафтопродуктів; № 1 огорожа; І мостіння.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу №77 між сторонами було здійснено передачу та приймання автозаправних станцій, про що було складено та підписано Акт приймання-передачі від 30.01.2008.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2008 у справі №28/289-08 задоволено позов ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс":

- визнано дійсним договір №77 купівлі-продажу автозаправних станцій від 28.01.2008, а саме: автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; № 1 ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа; І, II мостіння; автозаправна станція, розташована на земельній ділянці загальною площею 0,2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж збірник проливу нафтопродуктів; №1 огорожа; 1 мостіння, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Савалан ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс";

- визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (код ЄДРПОУ 35381293) право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0.2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 23,7 м2; літ. Д збірник проливу нафтопродуктів; літ. Е грязевий відстійник з бензоуловлювачем; №I ємкість для розчину піноутворювача; № 2 маслозбірний колодязь; № 3 огорожа: І,II мостіння та автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0.2 га по пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І. в м. Дніпропетровськ, складається з: літ. А-1 операторська поз. 1-5 загальною площею 16,9 м2; літ. Е, Ж - сбірник проливу нафтопродуктів; № І огорожа; І мостіння, без актів вводу в експлуатацію.

26 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" (далі - продавець, позивач) та ТОВ "Азс-Будсервіс" (далі - покупець, відповідач-1) укладено договір купівлі-продажу автозаправних станцій №8-Д (далі - договір №8-Д) відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає (передає у власність) покупцю визначені у пункті 1.2 договору автозаправні станції, а покупець оплачує та приймає у власність вказані автозаправні станції.

Згідно із пункту 1.2 договору №8-Д об`єктом купівлі-продажу за договором є автозаправні станції, зокрема:

- автозаправна станція, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1217 га по пр. Газети Правда, 2-Г (пр. Слобожанський), в м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ.В-1 операторська, літ.Ж-1 навіс, №1 резервуар, огорожа, мостіння;

- автозаправна станція, що розташована на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. З-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння.

Відповідно до акту приймання-передачі автозаправних станцій від 10.11.2008 позивачем передано у власність відповідача-1 вказані автозаправні станції відповідно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі №28/504-08 задоволено позовну заяву ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс", визнано дійсним договір купівлі-продажу автозаправних станцій № 8-Д від 26.10.2008 та визнано за ТОВ "АЗС-Будсервіс" право власності на автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0.1217 га на пр. Газети Правда. 2-Г (пр. Слобожанський) у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. В-1 операторська, ліг. Ж-1 навіс, № 1 резервуар, огорожа, мостіння; автозаправну станцію, розташовану на земельній ділянці загальною площею 0,1302 га на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 1-І у м. Дніпропетровськ, яка складається з: літ. 3-1 операторська літ. И-1 навіс; №1 резервуар, огорожа, мостіння.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2009 у справі № 28/504-08 задоволено касаційну скаргу Управління-інспекції Дніпропетровського архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2010 у справі №8/173-10(17-335-09(28/504-08) позовну заяву ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Нафто-Строй-Сервіс", Дніпропетровської міської ради, третя особа - ТОВ "Атлант" про визнання договору дійсним та визнання права власності на автозаправні станції залишено без розгляду.

23 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант" (далі - покупець, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" (далі - продавець, відповідач-1) укладено:

- договір купівлі-продажу відповідно до якого продавець, право власності якого виникло на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області №28/504-08 від 05.12.2008 та зареєстровано 31.12.2008 КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради реєстраційний номер №26004930, продав, а покупець купив автозаправну станцію, загальною площею 123,6 кв.м., що знаходиться за адресою: пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г, в м. Дніпропетровськ. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 266 (далі - договір № 266);

- договір купівлі-продажу відповідно до якого продавець, право власності якого виникло на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області №28/504-08 від 05.12.2008 та зареєстровано 31.12.2008 КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради реєстраційний номер №25995255, продав, а покупець купив автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський). 1-І у м. Дніпро та складається з: операторської (літ.З-1) площею 90,5 кв.м., навісу (літ.И-1) та резервуару №1. Вказаний договір посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 259 (далі - договір № 259).

Позивач посилаючись на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 у справі № 28/504-08 про визнання договору № 8-Д (укладеного між ТОВ "Нафто-Строй Сервіс" та ТОВ "АЗС-Будссрвіс") дійсним та визнання за ТОВ "АЗС-Будсервіс" права власності на зазначені вище автозаправні станції скасоване, у зв`язку з чим на момент укладення договору №266 та договору №259 ТОВ "АЗС-Будсервіс", як продавець по договорах, не був власником відчужуваного майна, а відтак перехід права власності від ТОВ "АЗС-Будсервіс" до ТОВ "Атлант" не відбувся, що є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції встановлено факт вибуття із володіння позивача спірних автозаправних станцій, внаслідок укладення договорів купівлі-продажу від 26.10.2008 та від 23.02.2010, а саме відповідачі придбали право власності на автозаправні станції на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області №28/504-08 від 05.12.2008, яке скасовано Вищим господарським судом України від 19.10.2009.

Оскільки факт позбавлення позивача права володіння спірним майном поза його волею доводиться матеріалами справи, суд зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог позивача про витребування цього майна від відповідачів.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступне.

У справі, що розглядається, Дніпропетровською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради подано апеляційну скаргу - не є її учасниками, проте вважають, що ухвалене судом першої інстанції рішення стосується прав, інтересів та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Ураховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

В силу положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Крім того, положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертої цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

В силу положень частини 4 статті 23 зазначеного Закону під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у цій справі прокурор не брав участі у судовому процесі під час розгляду справи в суді першої інстанції та подав апеляційну скаргу на судове рішення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вже зазначалось, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Тобто, слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено, що прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті.

У цьому випадку судова колегія апеляційного господарського суду приймає до уваги той факт, що вступ прокурора у справу за позовом іншої особи та ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його участі, є окремими процесуальними діями, які мають чітку, визначену процесуальним законодавством послідовність, у зв`язку з чим прокурор наділений повноваженнями на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 254 цього ж Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право учасника справи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, а також право іншої особи, яка не була учасником справи оскаржити судове рішення, за умови якщо у ньому містяться висновки (судження) про її права, інтереси та (або) обов`язки у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову за результатами розгляду справи.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, особа, не залучена до участі у справі, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права з огляду на статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до правосуддя, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (справа "Голуб проти України").

В такий спосіб, якщо скаржник робить припущення про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку, а підлягають доведенню ним та, відповідно, перевірці судом.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції насамперед має з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, а також постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18, від 28.09.2021 у справі №908/2899/13.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, Дніпропетровською обласною прокуратурою подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради із посиланням на те, що до повноважень вказаного органу належить розпорядження землями комунальної власності. Прокурор вважає, що автозаправні станції, які є предметом розгляду у даній судовій справі знаходяться на самовільно зайнятих земельних ділянках комунальної власності, а відтак стосуються безпосередньо прав та обов`язків Дніпровської міської ради.

У справі, яка розглядається, предметом позову є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Строй-Сервіс" про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-Будсервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" наступне майно: - автозаправну станцію, що знаходиться на пр. Газети Правда (пр. Слобожанський), 2-Г у м.Дніпро та складається з операторської літ В-1, загальною площею 123,6 кв.м., навісу літ. Ж-1, резервуару №1; - автозаправну станцію, що знаходиться на пр.Слобожанському, 1-І у м.Дніпро та складається з операторської (літ.3-1) площею 90,5 кв.м., навісу (літ И-1) та резервуару №1.

Правовою підставою позовних вимог є ст. 387 ЦК України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто, ТОВ «Нафто-Строй-Сервіс» заявлено віндикаційний позов, за яким Позивач вважаючи себе власником речі, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, та вже фактично нею не володіє, а Відповідачі є незаконними фактичними володільцями речі.

Питання розпорядження землями, на яких розташовані автозаправні станції не досліджувалось в даній справі, оскільки не було предметом розгляду.

Ні з матеріалів справи, ні з тексту рішення не вбачається, що місцевий господарський суд вирішив питання про права та обов`язки (ні прямо, ні опосередковано) Дніпровської міської ради.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Зважаючи на викладені обставини, встановивши після відкриття апеляційного провадження, що оскарженим судовим рішенням місцевого господарського суду не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи в інтересах якої подано апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, заява позивача (викладена у відзиві) про закриття апеляційного провадження у справі №904/5357/23 за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 264, 270,271,281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 у справі № 904/5357/23.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.288 ГПК України.

Повна ухвала складена 21.05.2025.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін