Ухвала

від 21.05.2025 по справі 910/5722/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.05.2025Справа № 910/5722/24Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником

у справі № 910/5722/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ПЛАСТИК-ПЛЮС" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 41134525)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙ ПЛАЙН" (04074, м. Київ,вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 42207054)

про стягнення 250 000,00 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від заявника: Горбач С.Ф. - приватний виконавець

Від стягувача: Шевченко О.Б.

Від боржника: не з`явився

Від ОСОБА_1 : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ПЛАСТИК-ПЛЮС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙ ПЛАЙН" про стягнення заборгованості за договором поворотної (безвідсоткової) фінансової допомоги № 13/21 від 13.04.2021 у розмірі 250 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

16.05.2024 від позивача через відділ діловодства суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено процесуальні строки для подання пояснень по суті спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/5722/24 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙ ПЛАЙН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ПЛАСТИК-ПЛЮС" основний борг у розмірі 250 000 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 750 грн 00 коп.

02.10.2024 на виконання судового рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

01.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 279 125,00 грн, що знаходяться у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 призначено розгляд заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва на 14.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 відкладено розгляд заяви на 21.05.2025.

Розглянувши у судовому засіданні 21.05.2025 заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва провадження Горбача Сергія Федоровича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суд зазначає наступне.

Розділом V ГПК України визначені процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України «Про виконавче провадження».

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 336 Господарського процесуального кодексу України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 зазначив, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17 та від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України «При виконавче провадження» та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

Свою заяву приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Горбач Сергій Федорович обґрунтовує тим, що в період з 01 січня 2024 року по 26 вересня 2024 року громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримала від ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН», код ЄДРПОУ 42207054, на свій рахунок № НОМЕР_2 безпроцентну поворотну фінансову допомогу згідно договору № 03/23 від 20.04.2023 в сумі 187 250,00 грн та на свої рахунки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 отримала як авансування витрат на відрядження згідно наказів №05/24 від 16.01.2024, №06/24 від 20.02.2024, №07/24 від 01.04.2024 в сумі 1983075,00 грн.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 ГПК України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Так, перерахування вказаних коштів підтверджується випискою про рух коштів по рахунку ТОВ «Пай Плайн» № НОМЕР_4 за період з 18.12.2021 по 18.12.2024 наданою АТ КБ «Приватбанк» листом №20.1.0.0.0/7- 250103/3129-БТ від 06.01.2025.

Водночас, вказані кошти на рахунок боржника не повернуті, документи які б підтвердили понесені витрати на відрядження виконавцю не надані.

Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

25 лютого 2025 року приватним виконавцем на адресу ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 направлялась вимога про повернення на рахунок ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН» в сумі 279125,00 грн (в тому числі заборгованість, згідно рішення суду від 11.09.2024 у справі №910/5722/24 в розмірі 253750,00грн, винагорода приватного виконавця в розмірі 25375,00грн).

Про направлення вказаної вимоги листом №0113304149298 було повідомлено ОСОБА_1 по телефону НОМЕР_5 , але остання відмовилась отримати лист 03.03.2025 року.

Заявник також зазначає, що до моменту подання даної заяви до суду, відповідь на вимогу приватного виконавця від ОСОБА_1 не надходила, і сама вимога виконана не була.

Водночас, приватним виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 придбала 29.02.2024 року земельну ділянку площею 1,7010 га, кадастровий номер 7120981000:02:001:0145, що розташована за адресою: Черкаська обл., Уманський район, адмінмежі Безпечнівської сільської ради (за межами населеного пункту).

Крім того, посадовими особами ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН», які мали доступ до рахунків боржника, замість здійснення повернення на користь ТОВ «Виробнича компанія «ПЛАСТИК-ПЛЮС» суми заборгованості, діючи всупереч інтересів стягувача, вчинили дії 31.03.2025 року по закриттю всіх рахунків в банківських установах.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростували такі доводи приватного виконавця.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частина перша, друга та третя статті 202 ЦК України).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Тобто, цивільні-права здійснюються особою до визначених меж, поки це не суперечить інтересам інших осіб і публічним інтересам. Такі межі можуть визначатися договором або актами цивільного законодавства. Обов`язок при здійсненні цивільних прав утримуватися від дій, які порушували б права інших осіб, конкретизується актами цивільного законодавства, що встановлюють ці права. Порушення меж здійснення цивільних прав веде до зловживання правом.

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора); правочин не с реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).

Так, у постанові КЦС ВС від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 викладено висновок про те, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Обґрунтування цієї правової позиції співзвучне з Модельними правилами європейського приватного права (DCFR), над якими досить довго працювали в доктрині європейського цивільного права.

Надаючи оцінку обставинам справи, судом встановлено, що укладання між боржником та ОСОБА_1 договору про поворотну фінансову допомогу №03/23 від 20.04.2023 та в подальшому перерахування грошових коштів на рахунки останньої були спрямовані на шкоду кредиторові (стягувачу), мета таких дій - уникнути звернення стягнення ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН».

Правочини, спрямовані на уникнення погашення боргу боржником (ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН») перед кредитором (ТОВ «Виробнича компанія «ПЛАСТИК-ПЛЮС»), є фраудаторними.

Інакший підхід суперечив би принципу добросовісності, про який неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах, зокрема в постанові ОП КЦС ВС від 04.11.2024 у справі №532/1550/23.

За наведених обставин суд кваліфікує дії учасників спірних правовідносин, зокрема, ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН»», щодо прощення боргу за договором, - як недобросовісні.

Більше того, ОСОБА_1 15.05.2025 отримала доступ до запису судового засідання, яке відбулось 14.05.2025, проте у засідання 21.05.2025 не з`явилась, будь-яких письмових пояснень суду не надала.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що договір про безпроцентну поворотну фінансову допомогу №03/23 від 20.04.2023, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ПАЙ ПЛАЙН» не оспорюється, суд визнає законними та обґрунтованими вимоги приватного виконавця Горбач С.Ф. в частині звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме - на грошові кошти ОСОБА_1 в розмірі 250 000,00грн.

При цьому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення стягнення, в тому числі на суму судового збору у розмірі 3 750,00 грн та 25 375,00 грн винагороди приватного виконавця, оскільки сплата судового збору та винагорода приватного виконавця не є зобов`язаннями в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України та згідно із встановленими судом обставинами не є заборгованостями, на які можливо звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №910/10732/23.

З огляду на викладене, надавши оцінку поданим заявником доказам та доводам сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/5722/24.

Керуючись статтями 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Горбача Сергія Федоровича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/5722/24, задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., що знаходяться у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , або інших рахунках та належать до передачі боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАЙ ПЛАЙН» (04074, м. Київ,вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 42207054), шляхом виставлення платіжної інструкції (інструкцій) приватного виконавця на примусове списання коштів, які належать боржнику та перебувають на рахунках ОСОБА_1 , в рахунок задоволення вимог стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "ПЛАСТИК-ПЛЮС" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код 41134525) згідно з судовим наказом Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі № 910/5722/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Дата підписання ухвали 21.05.2025

Суддя І.О. Андреїшина