Ухвала від 21.05.2025 по справі 569/10024/25

Справа № 569/10024/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду,

УСТАНОВИВ:

19 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі заявник), діючи через свого представника адвоката Бузанова Д.В., звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду, в якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_2 , учениці Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами) в частині та відшкодування моральної шкоди, а саме: заборонити адміністрації та працівникам Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцеру служби освітньої безпеки, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 та її малолітньої дочки ОСОБА_2 у формі пропускного режиму шляхом проходження через металодетектор під час проходу у будівлю Рівненської гімназії № 24 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що представником позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , адвокатом Бузановим Д.В. готується до подання позовна заява до Рівненського міського суду Рівненської області до Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами) в частині та відшкодування моральної шкоди. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 буде просити суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати п. 2.2.5 Положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами), яке затверджене наказом № 34-а/г директора Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради від 29 квітня 2025 року та стягнути з Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконною вимогою проходження через металодетектор або поданням медичної довідки про наявність протипоказань у розмірі 200 000 гривень.

Так, пункт 2.2.5 Положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами), яке затверджене наказом № 34-а/г директора Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради від 29 квітня 2025 року (далі Положення), передбачає, що проходження через металодетектор є обов`язковим для всіх учасників освітнього процесу за винятком здобувачів освіти, батьки та/або законні представники яких подали заяву про згоду на альтернативну форму контролю та візуальний огляд на окремому вході у зв`язку з медичними протипоказаннями. Візуальний огляд може здійснюватися офіцером освітньої безпеки або черговим адміністратором закладу.

Разом із тим, п. 2.2.5 Положення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте з порушенням визначених повноважень і процедур. Зокрема, порушено конституційні гарантії: право на гідність, безпеку, освіту, рівність та недопустимість примусу до дій, не передбачених законом (ст. 3, 8, 19, 24, 28, 50, 53 Конституції України).

Також порушено вимоги Законів України: «Про систему громадського здоров`я» (ст. 33), який вимагає дотримання державних медико-санітарних норм у закладах освіти та встановлює уніфіковану форму медичної документації, що не передбачає підтвердження протипоказань до проходження через металодетектори; «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту», які гарантують безпечне освітнє середовище, відсутність дискримінації та добровільність у реалізації рішень органів самоврядування; інших нормативно-правових актів України: Постанови КМУ №?1245 від 01.11.2024, згідно з якою участь у проєкті з посилення безпеки можлива лише за рішенням засновника і за погодженням з МОН та МВС, чого у випадку Рівненської гімназії №?24 не було.

Таким чином, застосування металодетекторів, без передбаченої законодавством підстави, без відповідного правового режиму та з порушенням прав дитини є неправомірним та потребує судового втручання.

Використання метелодетекторів, зокрема моделі GARRETT Multi Zone MZ 6100 під час організації та здійснення освітніх процесів не відповідають вимогам, при яких повинні забезпечуватися умови вимогам санітарного законодавства, дотримання вимог, визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами. Щоденне використання метелодетектора може здійснюватися за умови їх відповідності вимогам щодо безпечності, встановленим технічними регламентами, що на даний момент не доведено та може нести шкоду здоров?ю дитини позивача та іншим учасникам освітнього процесу.

Також через зауваження щодо відсутності однозначності визначення безпечності використання металодетекторів між позивачем та адміністрацією гімназії виникають суперечки, дитину не допускали до відвідування закладу освіти без проходження через металодетектор, що принижувало її гідність, оскільки такі дії відбувались в присутності інших дітей та їх батьків. Спроби вирішити суперечливу ситуацію між групою батьків, до яких входить і позивач, та які висловили незгоду з діями адміністрації, приводило до публічних сварок, викликів поліції, примушування до зміни закладу освіти, що спричинило моральні страждання через протиправність дій та примушування до того, що згідно діючого законодавства не визначено як обов`язок.

Положення пункту 2.2.5 щодо можливості альтернативної форми контролю та візуального огляду на окремому вході у зв`язку з медичними протипоказаннями суперечить вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України «Про систему громадського здоров`я». Чинними нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, не передбачено затвердження медичної документації (довідки), яка б засвідчувала протипоказання до проходження через металодетектори. У зв`язку з цим, виконання вимоги про надання такої довідки є фактично неможливим, що ставить особу в ситуацію, коли задекларована альтернативна форма контролю стає недоступною на практиці.

З урахуванням того, що використання металодетекторів у закладах освіти з метою виявлення металевих предметів у дітей віком від 6 до 17 років не передбачено чинними нормативно-правовими актами, а також з огляду на відсутність на сьогодні будь-яких наукових досліджень щодо впливу електромагнітного поля (50 Гц 0,5 кВ/м) на здоров`я дітей цієї вікової категорії в умовах їх щоденного проходження через металодетектори у школі, до моменту проведення відповідного дослідження, яке б підтвердило безпечність такого впливу, вважає за необхідне заборонити адміністрації та працівникам Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцеру освітньої безпеки, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 та її малолітньої дочки ОСОБА_2 у формі пропускного режиму у формі проходження через металодетектор під час проходу у будівлю Рівненської гімназії № 24.

Заявлений позов стосується захисту основоположних прав людини та дитини, зокрема права на освіту, гідність, фізичну та психологічну недоторканність, а також права на безпечне освітнє середовище. Водночас імовірне щоденне проходження через металодетектор у закладі освіти без належних законодавчих підстав та без підтвердження його безпечності для дітей прямо ставить під загрозу реалізацію вищезазначених прав у період до ухвалення судового рішення.

Заява передана на розгляд судді 20 травня 2025 року.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов такого висновку.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Положеннями ч. 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не доведено учасниками даного судового процесу.

Натомість, в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного заявником саме такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як і не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Твердження заявника, що дитина ОСОБА_2 зазнає обмеження доступу до освіти та моральний тиск і порушення прав триватимуть або стануть незворотними не підтверджується наданими до заяви доказами.

Слід зазначити, що оглянутими судом відеозаписами, які приєднано до матеріалів заяви, підтверджується наявність конфлікту між батьками дітей та працівниками Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради. Проте на вказаних відеозаписах не зафіксовано, що заявника чи її дочку не допустили до навчального закладу і дитина була позбавлена права на освіту. Тим більше не зафіксовано, що адміністрація та працівники Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцер служби освітньої безпеки, вчиняє будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 чи її малолітньої дочки ОСОБА_2 щодо проходження через металодетектор.

А оскільки відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 21 травня 2025 року.

Суддя О.О. Першко