Постанова від 14.08.2025 по справі 569/10024/25

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2025 року

м. Рівне

Справа № 569/10024/25

Провадження № 22-ц/4815/1004/25

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: - Рівненська гімназія № 24 Рівненської міської ради,

-директор Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради Ткачук

Олена Юріївна,

треті особи, які не

заявляють самостійних вимог

щодо предмета спору

на стороні позивача: - ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в

інтересах малолітньої дитини

ОСОБА_3 ,

- ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в

інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

- ОСОБА_7 , яка діє в своїх інтересах та в

інтересах малолітньої дитини ОСОБА_8 ,

- ОСОБА_9 , яка діє в своїх інтересах та в

інтересах малолітньої дитини ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Бузановим Дмитром Вікторовичем на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2025 року (постановлену у складі судді Першко О.О.) про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в :

19 травня 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Бузанова Д.В., звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.

Заяву обґрунтовує тим, що представником позивача ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_11 , адвокатом Бузановим Д.В. готується до подання позовна заява до Рівненського міського суду Рівненської області до Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами) в частині та відшкодування моральної шкоди. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 буде просити суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати п. 2.2.5 Положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами), яке затверджене наказом № 34-а/г директора Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради від 29 квітня 2025 року та стягнути з Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконною вимогою проходження через металодетектор або поданням медичної довідки про наявність протипоказань у розмірі 200 000 гривень.

Так, пункт 2.2.5 Положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами), яке затверджене наказом № 34-а/г директора Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради від 29 квітня 2025 року (далі Положення), передбачає, що проходження через металодетектор є обов`язковим для всіх учасників освітнього процесу за винятком здобувачів освіти, батьки та/або законні представники яких подали заяву про згоду на альтернативну форму контролю та візуальний огляд на окремому вході у зв`язку з медичними протипоказаннями. Візуальний огляд може здійснюватися офіцером освітньої безпеки або черговим адміністратором закладу.

Разом із тим, п. 2.2.5 Положення суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте з порушенням визначених повноважень і процедур. Зокрема, порушено конституційні гарантії: право на гідність, безпеку, освіту, рівність та недопустимість примусу до дій, не передбачених законом (ст. 3, 8, 19, 24, 28, 50, 53 Конституції України).

Також порушено вимоги Законів України: «Про систему громадського здоров`я» (ст. 33), «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту», які гарантують безпечне освітнє середовище, відсутність дискримінації та добровільність у реалізації рішень органів самоврядування; інших нормативно-правових актів України: Постанови КМУ №?1245 від 01.11.2024, згідно з якою участь у проєкті з посилення безпеки можлива лише за рішенням засновника і за погодженням з МОН та МВС, чого у випадку Рівненської гімназії №?24 не було.

Таким чином, застосування металодетекторів, без передбаченої законодавством підстави, без відповідного правового режиму та з порушенням прав дитини є неправомірним та потребує судового втручання.

Використання метелодетекторів, зокрема моделі GARRETT Multi Zone MZ 6100 під час організації та здійснення освітніх процесів не відповідають вимогам, при яких повинні забезпечуватися умови вимогам санітарного законодавства, дотримання вимог, визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами. Щоденне використання метелодетектора може здійснюватися за умови їх відповідності вимогам щодо безпечності, встановленим технічними регламентами, що на даний момент не доведено та може нести шкоду здоров?ю дитини позивача та іншим учасникам освітнього процесу.

Також через зауваження щодо відсутності однозначності визначення безпечності використання металодетекторів між позивачем та адміністрацією гімназії виникають суперечки, дитину не допускали до відвідування закладу освіти без проходження через металодетектор, що принижувало її гідність, оскільки такі дії відбувалися в присутності інших дітей та їх батьків. Спроби вирішити суперечливу ситуацію між групою батьків, до яких входить і позивач, та які висловили незгоду з діями адміністрації, приводило до публічних сварок, викликів поліції, примушування до зміни закладу освіти, що спричинило моральні страждання через протиправність дій та примушування до того, що згідно діючого законодавства не визначено як обов`язок.

Положення пункту 2.2.5 щодо можливості альтернативної форми контролю та візуального огляду на окремому вході у зв`язку з медичними протипоказаннями суперечить вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України «Про систему громадського здоров`я». Чинними нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, не передбачено затвердження медичної документації (довідки), яка б засвідчувала протипоказання до проходження через металодетектори. У зв`язку з цим, виконання вимоги про надання такої довідки є фактично неможливим, що ставить особу в ситуацію, коли задекларована альтернативна форма контролю стає недоступною на практиці.

З урахуванням того, що використання металодетекторів у закладах освіти з метою виявлення металевих предметів у дітей віком від 6 до 17 років не передбачено чинними нормативно-правовими актами, а також з огляду на відсутність на сьогодні будь-яких наукових досліджень щодо впливу електромагнітного поля (50 Гц 0,5 кВ/м) на здоров`я дітей цієї вікової категорії в умовах їх щоденного проходження через металодетектори у школі, до моменту проведення відповідного дослідження, яке б підтвердило безпечність такого впливу, вважає за необхідне заборонити адміністрації та працівникам Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцеру освітньої безпеки, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 та її малолітньої дочки ОСОБА_11 у формі пропускного режиму у формі проходження через металодетектор під час проходу у будівлю Рівненської гімназії № 24.

Заявлений позов стосується захисту основоположних прав людини та дитини, зокрема права на освіту, гідність, фізичну та психологічну недоторканність, а також права на безпечне освітнє середовище. Водночас імовірне щоденне проходження через металодетектор у закладі освіти без належних законодавчих підстав та без підтвердження його безпечності для дітей прямо ставить під загрозу реалізацію вищезазначених прав у період до ухвалення судового рішення.

Просила вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_11 , учениці Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування положення про організацію пропускного режиму й правил поведінки учасників освітнього процесу Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради (зі змінами) в частині та відшкодування моральної шкоди, а саме: заборонити адміністрації та працівникам Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцеру служби освітньої безпеки, вчиняти будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 та її малолітньої дочки ОСОБА_11 у формі пропускного режиму шляхом проходження через металодетектор під час проходу у будівлю Рівненської гімназії № 24 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2025 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що в заяві про забезпечення позову не наведено жодного доводу стосовно того, як невжиття в даному випадку визначеного заявником саме такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як і не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Твердження заявника, що дитина ОСОБА_11 зазнає обмеження доступу до освіти та моральний тиск і порушення прав триватимуть або стануть незворотними не підтверджується наданими до заяви доказами.

Оглянутими судом відеозаписами, які приєднано до матеріалів заяви, підтверджується наявність конфлікту між батьками дітей та працівниками Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради. Проте, на вказаних відеозаписах не зафіксовано, що заявника чи її дочку не допустили до навчального закладу і дитина була позбавлена права на освіту. Тим більше не зафіксовано, що адміністрація та працівники Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцер служби освітньої безпеки вчиняє будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 чи її малолітньої дочки ОСОБА_11 щодо проходження через металодетектор.

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бузанова Д.В. оскаржила її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд мав належним чином оцінити наявність реальної загрози невиконання судового рішення.

Форма примусу, яка застосовується до позивача та її дитини в контексті реалізації пункту 2.2.5 Положення про організацію пропускного режиму, полягає у системному змушуванні до виконання обов`язку, який не встановлений законом, шляхом обмеження доступу до освітнього процесу без проходження через металодетектор або без подання медичної довідки про протипоказання.

Зазначене положення встановлює норму-примус у вигляді обов`язковості проходження через металодетектор для всіх учасників освітнього процесу, залишаючи формальну "альтернативу" лише за умови подання спеціальної заяви разом із медичною довідкою, форма якої не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом.

Відтак, альтернативна форма контролю, яка заявлена як можливість, є фактично недоступною, що створює ситуацію юридичного шантажу: або виконання припису про проходження через металодетектор, або позбавлення доступу до освіти.

Фактично такий підхід створює атмосферу примусу, що проявляється у відмові у допуску до навчального закладу без проходження через металодетектор; публічному тиску в присутності інших учасників освітнього процесу (учнів, батьків, персоналу); ігноруванні заперечень з боку батьків щодо законності застосування заходу; вимозі надати медичну довідку, яку неможливо отримати, оскільки вона не передбачена офіційною формою медичної документації.

Невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду з наступних причин: щоденне обов`язкове проходження через металодетектор уже зараз обмежує доступ до освіти; порушує гідність дитини; створює умови для морального та психологічного страждання, що має кумулятивний ефект і з часом може завдати непоправної шкоди (не лише фізичній, а й психічній сфері).

Поки триває розгляд справи дитина або буде змушена залишити навчальний заклад, щоб уникнути примусу, або під тиском обставин буде змушена підкоритися незаконній вимозі і тим самим позов втратить актуальність.

У будь-якому з цих варіантів ефективність судового захисту буде втрачено, а рішення не зможе реально відновити порушені права, що суперечить принципу ефективності правосуддя, закріпленому в ст.ст. 55, 129 Конституції України.

23 червня 2025 року Рівненською гімназією № 24 Рівненської міської ради подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що не визнає вимоги апеляційної скарги та вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Не відповідає дійсності посилання позивача на обов`язковість пред`явлення медичної довідки, яка б підтверджувала б наявність протипоказань до проходження через металодетектори. Положення передбачає можливість альтернативної форми контролю та візуальний огляд на окремому вході у зв`язку з медичним протипоказанням за заявою батьків та/або законних представників.

Положення не повинно відповідати вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2024 року № 1245, оскільки Рівненська гімназія № 24 не є учасником експериментального проекту щодо посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану та не бере участі в його реалізації.

Щодо шкідливості використання металодетектора для здоров`я дитини зазначає, що Garret Multi Zone належить до типу індукційних рамкових детекторів, які в ході своєї роботи створюють слабке низькочастотне магнітне поле.

Він відповідає вимогам санітарного законодавства України та може бути використаний за призначенням.

Просить залишити без змін ухвалу, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей11,12,81 ЦПК України(змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бузанова Д.В. про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду, місцевий суд виходив із того, що із долучених до заяви відеозаписів не зафіксовано, що заявника чи її дочку не допустили до навчального закладу і дитина була позбавлена права на освіту. Тим більше не зафіксовано, що адміністрація та працівники Рівненської гімназії № 24 Рівненської міської ради, а також офіцер служби освітньої безпеки вчиняє будь-які дії, спрямовані на примус до виконання обов`язку ОСОБА_1 чи її малолітньої дочки ОСОБА_11 щодо проходження через металодетектор.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки твердження заявника, що її дитина ОСОБА_11 зазнає обмежень доступу до освіти та морального тиску і такі порушення прав триватимуть або стануть незворотними є лише припущеннями заявника, які не підкріплені достатніми доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 ,яка поданаїї представником адвокатомБузановим ДмитромВікторовичем без задоволення, а ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2025 року без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,яка поданаїї представником адвокатомБузановим ДмитромВікторовичем залишитибез задоволення, аухвалу Рівненськогоміського судуРівненської областівід 21травня 2025року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.