Рішення від 08.05.2025 по справі 133/4079/24

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/4079/24

08.05.2025 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Гуменюка О.О., секретаря судових засідань Корбут Ю.А., за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Молявчика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до Глуховецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04328200, про визнання права на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Глуховецької селищної ради, в якому просить визнати за нею право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на земельну ділянку площею 2,9501 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521480400030010213.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 , який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно, в тому числі на право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9501 га, кадастровий номер 0521480400030010213, а також на майновий пай члена КСП КГП ім. Ватутіна СВК «Білопільський». Зазначає, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка як спадкоємець першої черги за законом, відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР (що діяв на час відкриття спадщини), оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном в шестимісячний строк після смерті чоловіка, тому вважає себе такою, що спадщину прийняла. Зазначає, що інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Барською І.О. їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майновий пай, однак відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки правовстановлюючий документ (державний акт на право власності на земельну ділянку) видано після смерті спадкодавця.

Позивач не має можливості оформити спадкові права на земельну ділянку, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку видано після смерті чоловіка, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даними вимогами.

Ухвалою суду від 24.01.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 19.03.2025 закрито підготовче провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Молявчик О.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, підтвердили обставини, наведені у заяві.

На запитання суду позивач пояснила, що на момент смерті чоловіка вона разом із дітьми проживала в м. Боярка, а чоловік на день смерті проживав в с. Селище Хмільницького (раніше Козятинського) району разом з матір`ю ОСОБА_3 .

У судове засідання представник відповідача Глуховецької селищної ради не з`явився, подав до суду заяву про визнання позову повністю, справу просить розглянути у його відсутність, доказів до суду не подавав.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , місце смерті с. Селище Козятинського району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.04.2004, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області.

24.02.1979 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 24.02.1979.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78934714 від 29.10.2024 приватним нотаріусом Барською І.О. 29.10.2024 зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер у спадковому реєстрі: 73205876; номер у нотаріуса: 101/2024.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.10.2024 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Барською І.О., позивач ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , майновий пай члена колективного сільськогосподарського виробництва КГП ім. Ватутіна СВК «Білопільський», що складає 0,14 відсотків на суму 5786 грн, належного померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського виробництва (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4 від 26.11.2002.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 видано після смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі розпорядження Козятинської районної державної адміністрації від 22.05.2003 №217.

Відповідно до копії розпорядження №217 від 22.05.2003 голови Козятинської райдержадміністрації вказано затвердити технічну документацію по передачі в приватну власність земельних часток (паїв) з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), що розташовані в межах адміністративно-територіального підпорядкування Білопільської сільської ради; видати державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам, згідно додатку №1; спадкоємцям померлих громадян (додаток №2) державні акти на право власності на землю видавати після оформлення спадщини.

Як вбачається з додатку № 1 до цього розпорядження під номером 465 зазначений ОСОБА_2 , номер земельної ділянки 538, площа 2,9501 га.

16.12.2024 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Барською І.О. видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 03.06.2003 виданий на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 з порушенням чинного законодавства, а саме після його смерті.

На виконання ухвали суду від 21.01.2025 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Барською І.О. надано до суду копію спадкової справи №101/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої заяву про прийняття спадщини за законом подано ОСОБА_1 , від імені якої діє за довіреністю ОСОБА_7 , та відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.10.2024 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області, ОСОБА_1 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 майновий пай члена колективного сільськогосподарського виробництва КГП ім. Ватутіна СВК «Білопільський», що складає 0,14 відсотків на суму 5786 грн, належного померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського виробництва (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4 від 26.11.2002.

Як вбачається з наданих копій документів спадкової справи №101/2024, зокрема копії довідки №4-137 від 22.08.2024, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно з 1990 року по день смерті постійно проживав в АДРЕСА_2 , а також копії довідки №4-136 від 22.08.2024, ОСОБА_1 в шестимісячний строк після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактично прийняла спадщину). Постановою приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Барською І.О. 16.12.2024 за вих.№321/02-31 відмовлено у вчинені нотаріальної дії ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 з підстав зазначених вище.

На виконання ухвали суду від 09.04.2025 позивачем ОСОБА_1 надано до суду копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00050691739 від 16.04.2025 відповідно до якого ОСОБА_2 24.02.1979 зареєстрував шлюб із позивачем ОСОБА_1 у виконавчому комітеті Городківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №5 ; копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 СК України №00050691954 від 16.04.2025 згідно якого батьками дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 СК України №00050699637 від 17.04.2025 згідно якого батьками дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також копії заяв доньок спадкодавця ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , посвідчених 27.08.2024 приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Козир М.А. та зареєстрованих в реєстрі за №№1276, 1277, про відмову від прийняття спадщини на користь дружини померлого - їх матері - ОСОБА_1 .

Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому правовідносини з приводу спадкування його майна регулюються нормами ЦК УРСР.

У відповідності до 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як визначено в ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

За загальними приписами ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Виходячи зі змісту наведеної норми закону прийняття спадщини може підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п.113 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №18/5 від 14.06.1994, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.07.1994 за №152/361, та була чинна до 03.03.2004, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач звернулася до суду із позовом 26.12.2024, тобто майже через 21 рік після його смерті, тобто після відкриття спадщини.

Довідка, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог про прийняття спадщини, датується 22.08.2024, та підписана від імені особи, щодо якої суду не надано належних та допустимих доказів про те, що вказана особа на момент смерті чоловіка позивача, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , працювала в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування та могла володіти достовірними відомостями про вчинення позивачем будь-яких дій щодо прийняття спадщини.

У зв`язку з цим суд вважає вказаний документ, а саме довідку №4-136 від 22.08.2024, підписану селищним головою Амонс О., не достатнім доказом обставин, які в ній зазначені.

Жодних інших доказів про те, що позивач фактично вступив в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема заначеної земельної ділянки, суду не надано.

Також суд бере до уваги ту обставину, що на момент смерті спадкодавця з ним фактично проживала його мати, а позивач, згідно її показів, фактично проживала в м. Боярка, що викликає в суду обгркнтовані сумніви у фактичному прийнтя позивачем спадщини після смерті батька, зокрема земельної ділянки.

Крім того, судом встановлено, що позивач протягом 6 місяців після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Визнання відповідачем позивних вимог у цій справі не може покладатись в основу судового рішення на підтвердження обставин, про які вказує позивач як підставу своїх вимог, оскільки ці обставини не доведені перед судом достатніми та переконливими доказами.

Крім того, відповідач та його представник до суду не з`явились, жодних доказів на підтвердження своєї позиції суду не подали, заяв та клопотань щодо витребування та доручення доказів не заявляли.

Таким чином, позивачем не надано суду достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона протягом шести місяців з дня смерті чоловіка фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, а саме зазначеною земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, суд, за результатами дослідження доказів у цій справі, дійшов висновку про те, що під час судового розгляду позивачем не доведено достатніми доказами факту прийняття нею спадщини, відповідно до вимог ст. 549 ЦК УРСР.

Отже, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за недоведеністю позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Глуховецької селищної ради про визнання права на спадщину за законом відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 ;

відповідач: Глуховецька селищна рада Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328200.

Повний текст судового рішення складено 08.05.2025

Суддя Олександр ГУМЕНЮК

08.05.2025