Постанова

від 20.05.2025 по справі 521/16624/23

НЕ ВКАЗАНО

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2025 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 521/16624/23

Номер провадження: 22-ц/819/272/25

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Кутурланової О.В.,

секретар Вєрємєєнко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2025 року (під головуванням судді Черниш О.Л.), у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50017169 від 25.04.2019 у розмірі (станом на 26.02.2023) 499 307,17 гривень, а також просить в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50017169 від 25.04.2019 розмір якої станом на 26.02.2023 становить 499 307,17 гривень звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки VW, модель VW Touareg Elegance 3.0 V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2.957 куб. см., 2019 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.04.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 50017169, в якому зазначено, що Договір між Сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту.

На підставі та на виконання вимог чинного законодавства та умов укладеного Кредитного договору, позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі 879 090,88 грн та суму додаткового кредиту у розмірі 259 112,00 грн строком на 48 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом для купівлі автомобіля марки VW, модель VW Touareg Elegance 3.0 V6 101. кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2.957 куб. см., 2019 року випуску та сплати страхових платежів.

Положеннями п. 1.4.1. Загальних умов Сторони погодили, но повернення Кредиту здійснюється відповідачем у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, яким передбачено щомісячну сплату чергових платежів на відповідну дату поточного місяця.

До 10 числа кожного місяця ТОВ «Порше Мобіліті» надсилає відповідачу відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту (п. 1.4.2. Загальних умов).

Так, позивачем, відповідно до п. 1.4.2. Загальних умов, виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату чергових (щомісячних) платежів за березень 2022 року-лютий 2023 року, які, в порушення викладених норм чинного законодавства та положень укладеного Кредитного договору, залишилися несплаченими відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість останнього.

Невиконання відповідачем своїх обов`язків з оплати чергових платежів з повернення кредиту призвело до виникнення заборгованості у розмірі 305 473,79 грн.

У зв`язку із неналежними виконанням відповідачем умов Кредитного договору та порушення термінів повернення Кредиту, 30.11.2022 позивачем направлено відповідачу вимогу щодо дострокового повернення Кредиту та сплати заборгованості за Кредитним договором (надалі «Вимога»), якою ТОВ «Порше Мобіліті» вимагав від Боржника дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору.

Однак, вищевказана вимога позивача щодо дострокового повернення всієї суми кредиту у встановлені Вимогою строки лишилася проігнорована відповідачем, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість з дострокового повернення кредиту перед Позивачем у розмірі 193 833,38 грн.

З урахуванням зазначеного, Позивач вважає за необхідне звернутися із позовом про стягнення з відповідача 499 307,17 гривень у судовому порядку.

Щодо звернення стягнення на предмет застави, позивач зазначив, що у Кредитному договорі визначено, що зобов`язання відповідача перед ТОВ «Порше Мобіліті» за Кредитним договором забезпечено заставою, згідно з умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль марки VW, модель VW Touareg Elegance 3.0 V6 TDI, кузов НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2 957 куб. см.. 2019 року випуску.

Далі, позивач, посилаючись на норми ст.ст. 19, 20 ЗУ «Про заставу», ст.ст. 590, 591, 598 ЦК України, вважає, що має право на пред`явления позовних вимог про звернення стягнення на Предмет застави.

12.12.2022 позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень, рухомого майна номер 81626015 від 12.12.2022. Цим же витягом номер 81626015 від 12.12.2022 підтверджується відсутність інших обтяжувачів Предмета застави.

Після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, зобов`язання відповідача перед позивачем так і залишилось невиконаним, у зв`язку з чим позивач вважає за необхідне звернутись також і з позовом, яким, окрім стягнення заборгованості, просить в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за Кредитним договором звернути стягнення на Предмет застави.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, в обґрунтування вказаної вимоги зазначив, що 24 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» уклало з Адвокатським об`єднанням «КПД Консалтинг» Договір про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року сторони укладають наступний договір про надання професійної правничої допомоги Виконавцем стосовно питань, пов`язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних Послуг визначаються умовами Договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього Договору. Підписання Сторонами заявки в підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.

Відповідно до пункту 2.2. Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 25 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до пунктів 3.1.-3.4 Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року оплата Винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна.

Перша частина Винагороди за супроводження справи в суді першої інстанції оплачується після підписання Сторонами заявки щодо надання послуг по визначеній справі, або прийняття рішення про подання апеляційної касаційної скарги, або відкриття апеляційного, касаційного провадження по такій справі. Оплата послуг здійснюється Замовником на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг Виконавця протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання.

Друга частина Винагороди оплачується після винесення ухвали рішення/постанови суду відповідної інстанції, винесенням яких завершено розгляд справи у відповідній судовій інстанції. Оплата здійснюється на підставі рахунку Виконавця до акту приймання-передачі, підписаного Сторонами відповідно до п.3.4. Договору. Зазначений рахунок надається Виконавцем протягом 5 робочих днів з дня прийняття відповідної ухвали рішення постанови суду, та підлягає оплаті Замовником протягом 5 робочих днів з моменту отримання рахунку.

Факт надання Виконавцем послуг з супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між Сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації Замовником від Виконавця про результати розгляду справи. При цьому, оплата другої частини Винагороди за такі послуги здійснюється відповідно до п.3.3. Договору.

З метою належного захисту своїх прав та інтересів, на виконання Договору про надання юридичних послуг, Позивач та Адвокатське Об`єднання «КПД Консалтинг» підписали Заявку на надання послуг до Договору про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року.

Відповідно до пункту 1 Заявки на надання послуг Замовник передає, а Виконавець, приймає на супроводження справу та позовом Замовника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення за Кредитним договором № 50017169 від 25.04.2019.

Станом на момент подання позову по справі Позивачем було сплачено на рахунок АО «КПД Консалтинг» 12 500 грн. 00 коп.

Щодо другої частини оплати, то станом на момент подання цієї позовної заяви вона не здійснена, проте зобов`язання позивача в цій частині буде виконано відповідно до умов договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05.02.2025 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ МОБІЛІТІ» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги товариства задовольнити.

Аргументи учасників справи

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Особа, яка подала апеляційну скаргу, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, послалася на наступні обставини.

25.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (надалі ТОВ «Порше Мобіліті» або Позивач) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач або Позичальник) укладено Кредитний договір № 50017169 (надалі «Кредитний договір»), в якому зазначено, що Договір між Сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування (надалі «Загальні умови»), Графік погашення кредиту (надалі «Графік погашення»), а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту .

За наведеними умовами кредитного договору позичальник свої обов`язки виконав , а невиконання відповідачем своїх обов`язків з оплати чергових платежів з повернення кредиту призвело до виникнення заборгованості у розмірі 305 473,79 грн.

У зв`язку із неналежними виконанням відповідачем умов Кредитного договору та порушення термінів повернення Кредиту, 30.11.2022 позивачем направлено відповідачу вимогу щодо дострокового повернення Кредиту та сплати заборгованості за Кредитним договором (надалі «Вимога»), якою ТОВ «Порше Мобіліті» вимагав від Боржника дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, яка лишилася проігнорована відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з дострокового повернення кредиту перед позивачем у розмірі 193 833,38 грн.

А отже, заборгованість утворилася в сумі 499 307,17 гривень , яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Суд першої інстанції звертаючи увагу на те, «Зведена облікова виписка по кредитному договору клієнта ОСОБА_1 » викладені у позові пояснення з цього питання не узгоджується із Графіком погашення кредиту, відповідно до якого за період з 15.02.2024 по 15.04.2024 сума, яку має сплатити відповідач, складає 82405,69 грн., а не 193833,38 грн., як це стверджує позивач, залишив поза увагою, що графік погашення кредиту взагалі не передбачає виплати у 2024 (дві тисячі двадцять четвертому) році, оскільки виплати мали бути здійснені раніше - у 2019-2023 роках.

Щодо звернення стягнення на предмет застави послався на наступне.

У Кредитному договорі визначено, що зобов`язання Відповідача перед ТОВ «Порше Мобіліті» за Кредитним договором забезпечено заставою, згідно з умовами якого Відповідач надав в заставу автомобіль марки VW, модель VW Touareg Elegance 3.0 V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2 957 куб. см., 2019 року випуску (далі також - Предмет застави).

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що право позивача на пред`явлення позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави ґрунтується на вимогах ч.1 ст. 19, ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 598 ЦК України, ч. 1 ст. 590 ЦК України, ч. ч. 1-2 ст. 591 ЦК України

Статтею 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

На виконання вищевказаних вимог, 12.12.2022 Позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна номер 81626015 від 12.12.2022

Цим же витягом номер 81626015 від 12.12.2022 підтверджується відсутність інших обтяжувачів Предмета застави.

Після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, зобов`язання відповідача перед позивачем так і залишилось невиконаним.

Суд першої інстанції, пославшись на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 202/29241/13-ц (провадження № 14-118цс18), не звернув увагу, що позивач зазначав у позові: на виконання вищевказаних вимог, 12.12.2022 Позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна номер 81626015 від 12.12.2022 (копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна номер 81626015 від 12.12.2022 додається). Цим же витягом номер 81626015 від 12.12.2022 підтверджується відсутність інших обтяжувачів Предмета застави. Отже, позивач підтвердив відсутність інших обтяжувачів та копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна номер 81626015 від 12.12.2022 знаходиться в матеріалах справи, а тому суд висновки суду в цій частині є такими, що не ґрунтуються на доведених позивачем обставинах справи.

Висновки суду першої інстанції, що не встановлення факту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також факту надіслання іншим обтяжувачам повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави свідчить про недотримання позивачем процедури звернення стягнення на заставлене майно та є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на заставлене майно саме з цих підстав, оскільки у протилежному випадку можуть бути порушені права інших заставодержателів і такі порушення можуть бути невідновними, спростовуються копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна номер 81626015 від 12.12.2022 року, яка підтверджує що позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Здійснення судом першої інстанції теоретичного припущення про , а саме: «Разом з цим, суд враховує ту обставину, що в межах вказаного позову до суду звернулася особа ( ОСОБА_2 ), яка стверджує про те, що має права на предмет застави як на майно, яке є спільним майном подружжя, і в разі звернення вказаної особи до суду із відповідним позовом існує вірогідність того, що судом може бути визнано право власності інших осіб на предмет застави - автомобіль VOLKSWAGEN Touareg DENA SBT, державний номерний знак НОМЕР_3 , кузов НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 , колір - сірий металік Siliziumgrau, рік випуску 2019» є порушенням процесуального закону .

Орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному проваджені складає 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Судом першої та апеляційної інстанції були застосовані всі можливі заходи повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Надходження до суду першої інстанції 20.12.2023 заяви ОСОБА_2 , як чоловіка ОСОБА_1 , про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору про звернення стягнення на предмет застави (без подання позовної заяви) свідчить, що відповідачка достовірно обізнана про наявність судового провадження відносно неї.

Судом апеляційної інстанції направлені відповідачці судові повістки за електронними адресами, наведеними нею у кредитному договорі, її чоловіком у заяві про вступ у справу, за адресою зазначеною відповідачкою у кредитному договорі та за адресою, зазначеною її чоловіком у заяві про вступ у справу.

З`ясовуючи її обізнаність про процесуальні дії суду , за номером телефону, зазначеному відповідачкою у анкеті фізичної особи-підприємця, яка наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 повідомила працівника суду, що вона отримує в Дії судові повістки, обізнана про судове провадження.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення кредитної заборгованості в сумі 499 307 грн. 17 коп., суд надавши долученому до позову доказу- «Зведена облікова виписка по кредитному договору клієнта ОСОБА_1 », надану за період з 26.04.2019 по 01.02.2023, а також викладеними у позові поясненнями з цього питання, не узгодження наведеного із Графіком погашення кредиту, дійшов висновку, що вищевказаний розрахунок заборгованості не підтверджує наявність заборгованості у розмірі 499 307,17 грн., яку просить стягнути з відповідача ТОВ «Порше Мобіліті» у позовних вимогах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлення факту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також факту надіслання іншим обтяжувачам повідомлення про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави свідчить про недотримання позивачем процедури звернення стягнення на заставлене майно та є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на заставлене майно саме з цих підстав, оскільки у протилежному випадку можуть бути порушені права інших заставодержателів і такі порушення можуть бути невідновними.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.

25.04.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 50017169, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі: 879 090, 88 грн сума кредиту, та 259 112, грн - сума додаткового кредиту , з річною змінюваною ставкою відповідно до п. 2.1 Загальних умов кредитування ставкою - 22,99%, реальною відсотковою ставкою 27,42%, з загальною вартістю кредиту - 1 638 277 грн.67 коп., з встановленим строком кредиту- 48 місяців. ( а.с.14-16)

Згідно з Графіком погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору, ОСОБА_1 мала сплатити кредитні кошти разом із відсотками у період з 15.05.2019 по 15.04.2023 ( а.с.17-18). Графік містить дату платежу, суму платежу за розрахунковий період, суму до погашення за кредитом, додатковим кредитом та процентів за кредитом та додатковим кредитом, визначення суми залишку.

Судова колегія звертає увагу, що позивач звернувся до суду з позовом у червні 2023 року, тобто після закінчення строку сплати платежів за кредитним договором ( а.с.1-8), а отже визначення частини суми заборгованості в розмірі 193 833 грн. 38 коп, як такої що є достроковою, не ґрунтується на положеннях договору та нормах ЦК України.

Згідно з пунктом 1.4.2 загальних умов кредитування до 10 числа кожного місяця Компанія надсилає Позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту.

Слід зазначити, що щомісячні суми рахунків, виставлені позикодавцем відповідачці для сплати та які зазначені у розрахунку заборгованості ( а.с.11-13) та зведеній обліковій виписці ( а.с. 42-44) з червня 2020 року є іншими , ніж зазначені у графіку погашення, який є частиною договору ( а.с.17-18).

Перевіряючи доводи апелянта, судова колегія зазначає, що розрахунок заборгованості за кредитним договором ( а.с.11-13) та зведена облікова виписка по кредитному рахунку клієнта ОСОБА_1 ( а.с.42-44) містять однакові показники.

Отже, у розрахунку заборгованості за кредитним договором та зведеній обліковій виписці, позивач зазначив виставлені до сплати рахунки за період з 26 квітня 2019 року по 15 лютого 2023 року у загальній сумі 1 317 624 грн. 48 коп, з яких сплачено на суму 1 012 150 грн. 69 коп, а несплаченими залишилися рахунки позивача за період з 15 березня 2022 року по 15 лютого 2023 року в загальній сумі 305 473 грн.79 коп.

Таким чином, надані позивачем докази: розрахунок заборгованості за кредитним договором ( а.с.11-13) та зведена облікова виписка по кредитному рахунку клієнта ОСОБА_1 ( а.с.42-44) містять розмір кредитної заборгованості в сумі 305 473 грн.79 коп., яка утворилася за період з 15 березня 2022 року по 15 лютого 2023 року, а тому твердження апелянта у додаткових письмових поясненнях про утворення непогашеної суми заборгованості в розмірі 305 473, 79 грн. за період з березня 2022 року до листопада 2022 року суперечать доказам, наданим цією ж стороною.

Враховуючи визначений договором та графіком строк кредитування до 15.04.2023; розрахування позивачем розміру непогашеної заборгованості з 15.03.2022 по 15.02.2023 року в сумі 305 473, 79 грн. у тому числі із зазначення у наданих позивачем доказах: розрахунку заборгованості про виставлені рахунки станом на 15.12.2022, 15.01.2023, 15.02.2023 на суми по 2 812 грн.20 коп. кожний, - погодитися з позивачем про наявність подальшої заборгованості з 15.03.2023 та 15.04.2023 року в сумі 193 833 грн.38 коп., не можливо, а інше позивачем не доведено. Саме лише посилання представника товариства у додаткових письмових поясненнях на цю суму заборгованості, як такої, яка утворилася за період з грудня 2022 року до липня 2023 року, спростовується наданими товариством до позову розрахунком заборгованості за кредитним договором ( а.с.11-13) та зведеною обліковою випискою по кредитному рахунку клієнта ОСОБА_1 ( а.с.42-44).

Твердження позивача наведене ним у позовній заяві, про порушення термінів повернення кредиту та направлення 30.11.2022 року вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишилася невиконаною внаслідок чого утворилася заборгованість з дострокового повернення кредиту в сумі 193 833 грн. 38 коп. не свідчить про її наявність з урахуванням вищенаведених обставин та доказів.

Так, 08.12.2022 року Товариство направило ОСОБА_1 вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором за вих №50017169 від 30.11.2022 року, в якому зазначено що станом на поточну дату розмір заборгованості становить 490 870 грн.57 коп., з яких дострокове повернення невиплаченої суми кредиту, що станом на поточну дату становить 193 833 грн.38 коп; несплачені чергові платежі (прострочені відсотки та прострочена сума основного боргу): 297 037 грн.19 коп.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що "після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

Отже, пред`явленням наведеної від 30.11.2022 року вимоги про дострокове повернення кредиту, товариство не мало право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

На пропозицію колегії суддів надати розрахунок заборгованості за тілом та відсотками, нарахованими Кредитором, у тому рахунку для перевірки доданого до позову розрахунку заборгованості з визначенням у позові заборгованості з двох сум, такий розрахунок не був наданий, проте для вирішення питання стягнення кредитної заборгованості суттєвого значення його не надання мати не буде, оскільки розрахунок заборгованості ( а.с.11-12) містить суму боргу за грудень 2022, січень, лютий 2023 по лише по 2 812 грн. 20 коп щомісячно.

За таких обставин, колегія суддів вважає за доведене наявність кредитної заборгованості в сумі 305 473 грн.79 коп. станом на 26.02.2023 ( дату зазначено у позовних вимогах) на підставі наданих позивачем розрахунку заборгованості та зведеної облікової виписки по кредитному рахунку клієнта.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення суми заборгованості дійшов помилкового висновку про її недоведеність, оскільки суд за наявності невідповідності заявленого розміру наданим доказам повинен здійснити свій власний обрахунок заборгованості. Подібні правові позиції містяться в постановах Верховного Суду від 19.01.2022 №199/5072/19, від 19.10.2022 №501/19/17, від 22.06.2022 №296/7213/15.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.04.2019, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Авто» та ОСОБА_1 , остання стала власником автомобіля марки VOLKSWAGEN Touareg DENA SBT, кузов НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 , колір сірий металік Siliziumgrau, рік випуску 2019. Зазначене підтверджується і свідоцтвом про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

25.04.2019 між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено договір застави № 50017169, де предметом застави виступив автомобіль VOLKSWAGEN Touareg DENA SBT, державний номерний знак НОМЕР_6 , кузов НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 , колір сірий металік Siliziumgrau, рік випуску 2019.

Відповідно до п.1.1 договору застави, за домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 2197727,20 грн.

Згідно з пунктом 2.1.1 договору застави, у разі невиконання Заставодавцем зобов`язань за Договором (кредиту), задовольнити за рахунок Предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному п. 5 цього Договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання Предмету застави та його реалізацію.

Пунктом 5 договору застави передбачено порядок задоволення вимог заставодержателя, у тому числі шляхом: добровільної передачі предмета застави у власність заставодержателя, здійснення нотаріусом відповідного виконавчого напису, за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (частинами першою, другою статті 590 ЦК України).

З урахуванням того, що відповідач порушив умови кредитного договору, вимогу про дострокове повернення кредитних коштів не задовольнив, у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет застави, проте з реалізацією такого відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв`язку з пред`явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Позивач просить в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50017169 від 25.04.2019 розмір якої станом на 26.02.2023 становить 499 307,17 гривень звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки VW, модель VW Touareg Elegance 3.0 V6 TDI, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2.957 куб. см., 2019 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», встановивши його початкову вартість на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Встановлено, що 12 грудня 2022 року позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом № 81626015 від 12 грудня 2022 року (а.с. 45).

Наведений Витяг містить відомості, що до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено зміни; змінено: 12.12.2022 реєстратором; документ-підстава: кредитний договір, серія та номер 4990, виданий 25.04.2019, тип зміни: зміна обтяження; ( а.с.45). Відомості щодо наявності чи відсутності інших обтяжувачів предмета застави, зазначений витяг не містить.

Розмір визначеної позивачем заборгованості в сумі 499 307,17 гривень, з урахуванням її невідповідності розрахунку заборгованості та без зазначення складових розміру вимоги, що підлягає сплаті з вартості предмета забезпечувального обтяження, як того вимагає закон, внаслідок чого оголошувалася судом апеляційної інстанції перерва для надання складових визначеного позивачем розміру заборгованості, проте так і не було надано, у сукупності з вищенаведеним унеможливлює задоволення вимог про звернення стягнення на предмет застави в рахунок часткового погашення заборгованості.

Колегія суддів вважає за можливе зазначити, що посилання суду першої інстанції на те, що договором застави не передбачено право заставодержателя одночасно стягувати в судовому порядку заборгованість за кредитним договором, укладеним саме з метою купівлі транспортного засобу (предмету застави), та звертатися до суду із позовом про зверненням стягнення на предмет застави; вказане, у разі задоволення обох позовних вимог одночасно, по своїй суті є фактично подвійним стягненням заборгованості на користь позивача, є помилковим. У постанові від 19.05.2020 у справі №361/7543/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне, тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням. Проте, на відмову у задоволенні наведеної вимоги зазначене посилання суду першої інстанції не вплинуло.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведені обставини, норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги надають підстави для скасування судового рішення в частині відмови у стягненні кредитної заборгованості з ухваленням у цій частині нового судового рішення про часткове задоволення цієї вимоги, в іншій частині рішення залишити без змін.

Щодо судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави є вимогою майнового характеру ( ВП ВС №907/9/17 від 26.02.2019).

Позивачем, юридичною особою, заявлено дві позовні вимоги майнового характеру: стягнення заборгованості в сумі 499307 грн. 17 коп та звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості в сумі 499307 грн.17 коп. Отже, ціна позову складає 998 614 грн. 34 коп. та судовий збір мав бути сплачений в сумі 14 979 грн. 21 коп ( сплачено 7 489 грн. 61 коп ( а.с.9)). За подання апеляційної скарги ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Отже судовий збір мав бути сплачений в розмірі 22 468 грн. 81 коп, а враховуючи подання апеляційної скарги через систему «Електронний суд» підлягає застосуванню коефіціент 0,8. Отже до сплати - 17 979, 05 грн. Апелянтом сплачено 11234 грн. 40 коп ( а.с.148).

Враховуючи, що позов та апеляційна скарга задоволені частково розподіл судових витрат має здійснюватися наступним чином.

Позовна вимога про стягнення кредитної заборгованості задоволена на 61,18%, позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави задоволенню не підлягає.

Оскільки позовна вимога про звернення стягнення на предмет застави не задоволена витрати по сплаті судового збору за наведену вимогу, сплачені відповідачем в сумі 7489 грн. 61 коп. покладаються на позивача.

Позовна вимога про стягнення кредитної заборгованості задоволена на 61,18%, при поданні позову зазначена вимога не була сплачена судовим збором в розмірі 7 489 грн.61 коп, а тому з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 582 грн. 14 коп., з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 907 грн. 47 коп.

Оскільки за подання апеляційної скарги мав бути сплачений судовий збір в розмірі 17 979 грн. 05 коп. ( сплачено 11 234 грн. 40 коп) , та у задоволенні вимог апеляційної скарги щодо скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет застави, відмовлено, сума судового збору в розмірі 8 989 грн. 52 коп. покладається на позивача. ( залишок сплаченого судового збору 2 244 грн 88 коп: 11 234,40-8 989,52)

Задоволення позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості на 61,18% є підставою для пропорційного розподілу судового збору, розмір якого складає 8 989 грн. 52 коп., а отже з відповідачки підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 5499,79 грн., а на відповідача має бути покладений судовий збір в сумі 3489 грн.73 коп., з яких 1 244 грн 85 коп. підлягає з нього стягненню в дохід держави ( 8 989 грн. 52 коп= 5499, 79+ 2 244, 88+1244,85).

Щодо витрат на правову допомогу

У позові позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 25 000 грн., посилаючись на наявність договору про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року, заявки на надання послуг до наведеного договору, доказів оплати рахунку на 12 000 грн, рахунок та акт, наведення у позові детального опису наданих послуг, а також зазначення, що 25 000- грн. є попередньою (орієнтовною) сумою судових витрат.

До позову додано договір про надання професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «Перше Мобіліті» та АО «КПК Консалтинг» ( а.с.62-67 ) відповідно до умов якого види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг визначаються умовами договору та погоджуються сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги замовником ( п.1.1). За розділом 2 договору визначена винагорода за представництво інтересів замовника в судах першої інстанції 30 000 грн ( п.2.2). За умовами п.2.10 договору виконавець гарантує незмінність розмірів винагороди, визначених в розділі 2 договору щодо кожної конкретної справи, після підписання відповідної заявки по такій справі, для всіх етапів судового провадження. Оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна ( п.3.1). Оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунку та акту приймання передачі наданих послуг виконавця ( п. 3.2). Факт надання виконавцем послуг з супроводження розгляду справи у відповідній інстанції суду засвідчується підписанням між сторонами відповідного акту приймання передачі наданих послуг наступного робочого дня після завершення розгляду справи або отримання інформації замовником від виконавця про результати розгляду справи( п.3.4).

Між сторонами укладена заявка на надання юридичних послуг №20 від 20 лютого 2023 року, яка підписана сторонами електронними ключами 08.03.2023 ( а.с.68-70). Цією заявкою сторони та виконавець зобов`язується надати юридичні послуги/правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів замовника у відповідних інстанціях судів України під час розгляду такої справи , а також погодили строк підготовки позовної заяви протягом п`яти днів після підписання цієї заявки та після отримання всіх необхідних документів від замовника. Розмір винагороди, порядок, строки та умови надання послуг за цією заявкою визначаються договором професійної правничої допомоги від 24 травня 2021 року ( а.с.68).

20 лютого 2023 року виконавцем виданий рахунок на оплату на суму 12000 грн., у якому зазначено: за юридичні послуги згідно з заявкою на надання юридичних послуг №20 від 20 лютого 2023 року щодо супроводження у суді першої інстанції справи з а позовом замовника до ОСОБА_1 ( а.с.72).

Позивачем також доданий акт №1 про надані послуги, який укладено, як у ньому зазначено -20 лютого 2023 року ( а.с.71)

У зазначеному акті сторони погодили що виконавець надав замовнику юридичну послугу вартістю 12500 грн.: супроводження у суді першої інстанції справи за позовом замовника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення за кредитним договором № 50017169 від 25.04.2019 за п.1 Заявки на надання юридичних послуг від 20 грудня 2022 року (п.1). Замовник зобов`язується сплатити вартість послуг згідно п.4 Заявки на надання юридичних послуг №20 від 20 грудня 2022 року .

Надання позивачем Заявки на надання послуг від 20 лютого 2023 року, підписаної сторонами 08.03.2023 та надання послуг відповідно до Акту про надання послуг, проте, згідно Заявки на надання послуг №20 від 20 грудня 2022 року, не надають підстав, вважати що суперечність цих документів, з урахуванням положень укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг, є підставою для стягнення витрат на правову допомогу.

Виходячи з п.1.1 договору про надання професійної правничої допомоги його предметом є надання професійної правничої допомоги стосовно питань, пов`язаних із поточною господарською діяльністю замовника у тому рахунку представництво інтересів замовника у судах України. Товариство та Адвокатське об`єднання домовилися зазначати вид, зміст, обсяг та умови надання конкретних послуг, що свідчить про визначення конкретики, тобто детального опису послуги, які охоплюють вид адвокатської діяльності. При цьому у позовній заяві з посиланням на Договір про надання юридичних послуг міститься детальний опис наданої послуги у кількості 6 позицій, та 6- та позиція- супровід справи за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, а у доданих позивачем документах зазначений вид юридичної послуги: супроводження справи за позовом замовника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення за кредитним договором №50017169 від 25.04.2019.

Сукупність наведеного з урахуванням не доведення отримання заявки на надання послуг №20 від 20 грудня 2022 року, яка неодноразово зазначена в акті про надання послуг унеможливлює стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення кредитної заборгованості - скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення вимоги про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ЄДРПОУ 36422974) заборгованість за кредитним договором № 50017169 від 25.04.2019 у розмірі 305 473 грн 79 коп ( триста п`ять грн чотириста сімдесят три грн 79 коп) станом на 26.02.2023.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 4 582 грн 14 коп (по першій інстанції) та в розмірі 5 499 грн 79 коп (по апеляційній інстанції).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ЄДРПОУ 36422974) в дохід держави судовий збір в сумі 2 907 грн 47 коп (по першій інстанції) та в розмірі 1 244 грн 85 коп (по апеляційній інстанції).

В іншій частині це ж рішення суду підлягає залишенню без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови 20 травня 2025 року.

Головуючий І.В.Склярська

Судді Л.П. Воронцова

О.В. Кутурланова