Ухвала

від 21.05.2025 по справі 320/60813/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

21 травня 2025 року 320/60813/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши заяву представника Головного управління ДПС у м.Києві про роз`яснення ухвали про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант Сервіс» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант Сервіс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 17 жовтня 2024 року №641/26-15-04-16-12 про виключення Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант Сервіс» з Реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року,

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант Сервіс» в Реєстрі платників єдиного податку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/60813/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант Сервіс» про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію рішення Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 17 жовтня 2024 року №641/26-15-04-16-12 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант Сервіс» з Реєстру платників єдиного податку з 01 жовтня 2024 року - до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/60813/24.

5 травня 2025 року від представника Головного управління ДПС у м.Києві до суду надійшла заява про роз`яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що оскільки, Податковим кодексом України не передбачено термін «зупинити дію рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку», відповідно до норм Кодексу юридична особа може бути або включена до реєстру платників єдиного податку, або виключена (анульована) з реєстру. Заявник зазначає, що відповідно до пункту 299.7 статті 299 Кодексу до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку, зокрема: дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, дата реєстрації та дата анулювання реєстрації. Тому, з урахуванням норм Кодексу, в контролюючих органів ДПС відсутня технічна можливість виконати судове рішення стосовно зупинення дії рішення про анулювання платника єдиного податку третьої групи.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його незрозумілість, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Зрозумілість судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Виходячи із змісту вказаної вище статті, роз`яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання.

При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз`яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.

Також, не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 по справі №810/2465/16.

Суд також враховує позицію Верховного Суду зазначену в ухвалі від 12.01.2023 по справі №640/20750/21, де Суд зазначає про те, що роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зауважуючи на відсутності в Податковому кодексі України поняття «зупинення дії рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку», представник відповідача фактично просить суд роз`яснити не зміст ухвали про забезпечення позову, а порядок та спосіб виконання вказаного судового рішення, що виходить за межі повноважень суду під час вирішення питання щодо роз`яснення судового рішення у розумінні статті 254 КАС України. Процесуальним законом передбачено механізм надання роз`яснення саме змісту судового рішення, а не порядку його виконання.

Суд зазначає, що механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв`язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони, на його думку, невірним виконанням суб`єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів звернутися до суду в разі порушення прав.

Більш того, ухвала суду від 23.12.2024 є більш ніж зрозумілою та фактично передбачає, що до набрання законної сили рішенням у справі №320/60813/24 контролюючий орган не може вживати жодних дій визначених у рішенні Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві від 17 жовтня 2024 року №641/26-15-04-16-12.

Окрім того, відповідач в заяві від 5 травня 2025 року не наводить обґрунтування своєї позиції стосовно того, що такий вид забезпечення позову, як зупинення дії рішення взагалі потребує якихось активних процедурних заходів щодо його виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника ГУ ДПС у м.Києві є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не ґрунтується на положеннях КАС України, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 254, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у м.Києві про роз`яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 23.12.2024 по справі №320/60813/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кочанова П.В.