Ухвала від 21.05.2025 по справі 440/2445/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2445/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/2445/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-26964-17 від 08.02.2019.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 по справі № 440/2445/19 залишено без змін.

12.05.2025 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №440/2445/19, в якій він просить зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни в інтегровану картку платника по єдиному внеску ОСОБА_1 про анулюванню заборгованості у сумі 9828,72 грн. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року про скасування податкової вимоги №Ф-26964-17 від 08.02.2019 року.

В обгрунтування заяви зазначено, що на заяву до ГУ ДПС у Полтавській області про надання на належно завірені копії документів, що стали підставою для формування вимоги ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-26964-17-У від 06 січня 2025 року в розмірі 9828,72 грн., 09.05.2025отримав листа «Про надання інформації» де ГУ ДПС у Полтавській області інформує, що на виконання рішення суду у справі №440/2445/19 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року №Ф-26964-17скасовано, але оскільки судове рішення не містить вимогу щодо вилучення з ІКП Приходька О.М. інформації про борг (недоїмку) з єдиного внеску, тому знову сформована узгоджена вимога Ф-26964-17 від 06.01.2025, яка підлягає виконанню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 призначено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/2445/19 до розгляду в судовому засіданні.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).

Вирішуючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/2445/19, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд, за результатами розгляду заяви позивача не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-26964-17 від 08.02.2019.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-26964-17 від 08 лютого 2019 року.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 по справі № 440/2445/19 залишено без змін.

Таким чином, судом ухвалено рішення щодо всіх вимог позивача. Разом з тим, судом не вирішувалось питання про право, а тому відсутні підстави для визначення способу виконання судового рішення.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 60 Податкового кодексу України регулює питання відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимог

Відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Суд зазначає, що наведений вище перелік підстав для відкликання ППР та податкової вимоги є вичерпним.

Розділом VI наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 за №902/30770 «Про затвердження Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків» передбачено, що податкова вимога вважається відкликаною: у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі (далі - Порядок №610).

Якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана (вручена) податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Таким чином, відкликаною податкова вимога вважається за наявності підстав передбачених підпунктами 60.1.1-60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України та пунктом 1 розділу VI Порядку №610.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

Так при вирішенні справи по суті суд у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії тощо.

При цьому суд зазначає, що спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства суд зазначає, що визнання протиправним та скасування податкової вимоги є достатнім та ефективним способом захисту та відновлення порушених прав позивача в даній категорії адміністративних справ. Так у разі набрання законної сили рішення суду, яким було скасовано податкову вимогу, така вимога вважається відкликаним та у позивача відсутні обов`язок сплачувати суми податкових зобов`язань визначених у ній.

Встановлення способу виконання судового рішення, на думку суду, необхідно у тих справах, в яких відновлення порушених прав та інтересів позивача пов`язане з необхідністю суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії для їх відновлення.

Разом з тим, такий спосіб захисту порушених прав, як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, на думку суду, не передбачає необхідності вчиняти суб`єктом владних повноважень будь-яких дій, оскільки його протиправні рішення скасовуються саме адміністративним судом, а тому додатково встановлювати спосіб захисту порушеного права позивача, яке відновлено рішенням суду, не потрібно.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 по справі №440/2445/19 були вирішені всі позовні вимоги позивача та вирішено питання про розподіл судових витрат.

При цьому, у разі незгоди з новою податковою вимогою, позивач наділений правом оскаржити її до суду.

На підставі вищезазначеного, враховуючи відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до положень ст.252 КАС України, суд доходить висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення по справі №440/2445/19.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №440/2445/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва