Постанова від 20.05.2025 по справі 560/15958/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15958/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

20 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, зобов`язання призначити та виплатити грошову допомогу у зв`язку з встановленням 10% втрати працездатності у зв`язку із травмою, що пов`язано з захистом Батьківщини, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення втрати працездатності.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з якої був звільнений 13.03.2023, що сторонами не заперечується.

29.09.2023 згідно з довідкою МСЕК Серія 12ААА №059884 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 10% внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (а.с. 32 зворот).

Довідкою від 04.09.2023, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , підтверджується те, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 07.11.2022 по 10.11.2022.

Відповідно до довідки №433 від 13.02.2023 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.07.2022 по 08.09.2022, з 15.09.2022 по 20.09.2022, з 29.10.2022 по 10.11.2022, 19.11.2022 по 22.12.2022.

Відповідно до довідки від 11 березня 2023 № 1026, виданої військовою частиною НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено обставини отримання травми ОСОБА_1 : згідно з актом службового розслідування №1251 від 09.03.2023 року по факту отримання травми (поранення) військовослужбовцем номером обслуги 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 09 лютого 2023, під час бойових дій поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 під час виконання військового обов`язку по захисту Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації внаслідок ворожого мінометного обстрілу було поранено номера обслуги 1 мотопіхотного відділення З мотопіхотного, взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 . ОСОБА_1 перебував у засобах індивідуального захисту українського виробника (бронежилет «Корсар» та шолом кевларовий). Солдата ОСОБА_1 вважати таким, що отримав поранення, яке пов`язане з виконанням своїх службових обов`язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України (...) В стані алкогольного та/або наркотичного сп`яніння не перебував.

Згідно з витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2096 від 22.06.2023 позивач отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини (а.с. 34 зворот).

ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ступеня втрати працездатності внаслідок отримання травми, пов`язаної із захистом Батьківщини

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат, що оформлене протоколом № 11/в від 26 липня 2024, у призначенні та виплаті такої допомоги відмовлено. Підставою відмови зазначено те, що згідно із пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби, а ОСОБА_1 звернувся з пропуском цього строку.

Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За приписами пункту 7 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Згідно з частиною дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів частини дев`ятої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

Положеннями пункту 11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності), військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

За змістом пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно із положеннями пункту 3 цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Абзацом другим пункту 7 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Аналіз вказаних вище положень Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 дозволяє дійти висновку про те, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності обмежено:

- тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;

- причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов`язків військової служби.

Встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову).

Вищезазначене підтверджується позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №161/69/17 та від 12.03.2019 у справі №760/18315/16-а, у яких Верховний Суд зазначив, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об`єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2024, повертаючи справу №540/3059/20 на новий розгляд, вказав, що при розгляді подібних спорів суди повинні встановити, чи були вчинені особою всі залежні від неї дії щодо отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відтак суд враховує, що встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності, що відраховується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню у виключних випадках у зв`язку із наявністю об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що позивача звільнено з військової служби 13.03.2023, тобто тримісячний строк закінчувався 13.06.2023, тоді як довідка МСЕК про встановлення часткової втрати працездатності датована 29.09.2023.

Водночас, позивач об`єктивно не мав можливості для отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством, оскільки не міг впливати на строки проведення огляду, крім того висновку МСЕК про встановлення часткової втрати працездатності передували тривалі обстеження.

В свою чергу, відповідачем не доведено та належними доказами не підтверджено, що визначення ступеня втрати працездатності відбулось після спливу тримісячного строку саме внаслідок дій чи бездіяльності позивача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане вище, оскаржуване рішення про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Відтак, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням 10% втрати працездатності у зв`язку із травмою, що пов`язана з захистом Батьківщини у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення втрати працездатності. З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.