Постанова від 20.05.2025 по справі 460/8393/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/8393/24 пров. № А/857/29963/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Рівне суддею Дуляницькою С. М.) у справі № 460/8393/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом та просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо відмови від зубопротезування в закладах охорони здоров`я позивачу, як особі з інвалідністю 3 групи внаслідок війни;

- зобов`язати Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації організувати та профінансувати зубопротезування позивача в розумні терміни.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни. У відповідності до пункту 2 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993, йому гарантовано позачергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами. З березня 2024 року він неодноразово звертався в заклади охорони здоров`я для отримання послуг з безкоштовного зубопротезування, проте отримав відмови. 7 квітня 2024 року він звернувся з заявою до Міністерства охорони здоров`я. Цю заяву Міністерство перенаправило до Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації. Департамент повідомив позивача про відсутність у нього права на безкоштовне протезування, оскільки позивач не підпадає під програму Національної служби здоров`я України Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та Обласну комплексну програму соціальної підтримки Захисників та Захисниць України на 2023 2025 роки.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції не враховує всіх обставин справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й в позовній заяві. Також зазначає, що держава взяла на себе зобов`язання соціального захисту громадян за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, а також за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення. При цьому, особа пільгове право якої гарантується має право на звернення до будь-якого з цих органів, суб`єктів забезпечення виконання права. Зауважує і те, що він звернувся з заявою щодо реалізації свого права на отримання безоплатної медичної послуги до Міністерства охорони здоров`я України, як до центрального органу виконавчої влади, діяльність якого і покликана забезпечити реалізацію прав громадян на охорону здоров`я. МОЗ скерувало його саме до відповідача, як органу уповноваженого забезпечити реалізацію прав особи на отримання безоплатної медичної послуги. Тож позиція відповідача щодо відсутності у нього повноважень на забезпечення реалізації його права на позачергове безкоштовне зубопротезування є необґрунтованою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Вказує на те, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає пільги ветеранам війни, в тому числі першочергове безплатне зубопротезування. Рівненська обласна рада, як власник, здійснює фінансове забезпечення комунального підприємства Рівненська обласна стоматологічна поліклініка Рівненської обласної ради та комунального підприємства Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни Рівненської обласної ради. Шпанівська сільська територіальна громада в особі Шпанівської сільської ради має повноваження щодо надання матеріальної допомоги на медичне забезпечення за місцем проживання гр. ОСОБА_1 . Разом з тим, позивач не надав суду жодних письмових доказів, що органи місцевого самоврядування в особі Шпанівської сільської ради та Рівненської обласної ради, після його письмового звернення, відмовили йому у виділенні коштів на зубопротезування в закладах охорони здоров`я. Відповідно до пункту 1 розпорядження голови обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 04 листопада 2022 року № 366 Про Обласну комплексну програму соціальної підтримки Захисників та Захисниць на 2023-2025 роки затверджено Обласну комплексну програму соціальної підтримки Захисників та Захисниць на 2023-2025 роки (далі - Програма). Додаток 2 до Програми передбачає Порядок відшкодування витрат на проведення лікування та зубопротезування Захисників та захисниць України, ветеранів війни добровольців, постраждалих учасників Революції Гідності, а також батьків, вдів та дітей Героїв Небесної Сотні (далі - Порядок). Відповідно до пункту 9 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів на пільгове зубопротезування є департамент соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації, надання послуг із зубопротезування здійснюють комунальні підприємства Рівненська обласна стоматологічна поліклініка та Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни Рівненської обласної ради. Стоматологічні послуги заклади охорони здоров`я надають відповідно до підписаного з Національною службою здоров`я України пакету за програмою медичних гарантій Стоматологічна допомога дорослим та дітям. Національна служба здоров`я України здійснює фінансування медичних послуг, що надані закладами охорони здоров`я та внесені до електронних медичних записів через медичні інформаційні системи. Комунальне підприємство Рівненська обласна стоматологічна поліклініка Рівненської обласної ради реалізує постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2024 № 212 Деякі питання реалізації пілотного проєкту щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в частині надання медичних послуг щодо зубопротезування, які фінансує Національна служба здоров`я України. Позивач не представив жодних документів, які підтверджують, що він відноситься до однієї з категорій громадян, що визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 27.02.2024 № 212 Деякі питання реалізації пілотного проєкту щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Положення про департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Положення), затверджене розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09.03.2021 № 144, визначає повноваження Департаменту. До повноважень Департаменту, відповідно до Положення, не належить здійснення медичної практики, в тому числі не визначені повноваження щодо організації та фінансування зубопротезування громадян.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус інваліда війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим управлінням праці на соціального захисту населення Рівненської області 11.07.2002, а також є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що Рівненською облдержадміністрацією 05.07.2005 видано посвідчення серії НОМЕР_2 (категорія 1).

07.04.2024 позивач звернувся із заявою до Міністерства охорони здоров`я України про надання допомоги у організації зубопротезування. Дану заяву Міністерство охорони здоров`я України направило для розгляду до Департаменту

Листом від 13.06.2024 за № 250/04-16/Г Департамент повідомив позивача про те, що він не підпадає під програму Національної служби здоров`я України Зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та Обласна комплексна програма соціальної підтримки Захисників та Захисниць України на 2023 2025 роки. Також зазначив, що лікування та зубопротезування в закладах охорони здоров`я усіх форм власності можна отримати за власний (пацієнта) кошт або за рахунок окремих програм місцевого бюджету територіальної громади за місцем проживання. порекомендовано позивачу звернутися до територіальної громади за місцем реєстрації, щодо виділення матеріальної допомоги на зубопротезування.

Вважаючи відмову відповідача у наданні пільги щодо проведення протезування зубів протиправною, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Департаменту, відповідно до Положення, не належить здійснення медичної практики, в тому числі не визначені повноваження щодо організації та фінансування зубопротезування громадян.

Враховуючи те, що Департамент не є розпорядником коштів бюджетних призначень, щорічно встановлюваних законом про Державний бюджет України на відповідний поточний рік, та не наділений повноваженнями впливати на розподіл державних субвенцій, позивач хибно вважає поведінку відповідача бездіяльністю у забезпеченні його пільговим зубопротезуванням за рахунок коштів державного бюджету.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач обмежив позивача у реалізації ним права на пільгове зубопротезування, адже відповідач у своїй відповіді зазначив, що позивач може реалізувати своє право на безкоштовне зубопротезування за рахунок окремих програм місцевого бюджету територіальної громади за місцем проживання.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону №3551-XII встановлено, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами.

Отже, позивач як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни має право на отримання медичних послуг щодо протезування зубів.

Разом з тим, щодо реалізації права позивача шляхом зобов`язання Департаменту цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації організувати та профінансувати зубопротезування позивача в розумні терміни, суд зазначає таке

Статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі - організації), пов`язані з наданням пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.

Виходячи з наведених приписів держава взяла на себе зобов`язання соціального захисту громадян за рахунок коштів в тому числі і місцевого бюджету.

Згідно частини другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 22 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень місцевих органів влади у сфері охорони здоров`я належить управління закладами охорони здоров`я, організація їх фінансового забезпечення, забезпечення пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, забезпечення доступності та безоплатності медичного обслуговування населення, якщо такого роду медичну послугу не має можливості отримати за місцем проживання позивача, згідно статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» права та гарантії у сфері охорони здоров`я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці працівників (програми "місцевих стимулів"), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров`я та інші програми в охороні здоров`я.

Частина сьома статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначає, що заклад охорони здоров`я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Відповідно до пункту 1 розпорядження голови обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації від 04 листопада 2022 року № 366 Про Обласну комплексну програму соціальної підтримки Захисників та Захисниць на 2023-2025 роки затверджено Обласну комплексну програму соціальної підтримки Захисників та Захисниць на 2023-2025 роки (далі - Програма). Додаток 2 до Програми передбачає Порядок відшкодування витрат на проведення лікування та зубопротезування Захисників та захисниць України, ветеранів війни добровольців, постраждалих учасників Революції Гідності, а також батьків, вдів та дітей Героїв Небесної Сотні (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 9 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів на пільгове зубопротезування є департамент соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації, надання послуг із зубопротезування здійснюють комунальні підприємства Рівненська обласна стоматологічна поліклініка та Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни Рівненської обласної ради.

Стоматологічні послуги заклади охорони здоров`я надають відповідно до підписаного з Національною службою здоров`я України пакету за програмою медичних гарантій Стоматологічна допомога дорослим та дітям. Національна служба здоров`я України здійснює фінансування медичних послуг, що надані закладами охорони здоров`я та внесені до електронних медичних записів через медичні інформаційні системи.

Крім того, Комунальне підприємство Рівненська обласна стоматологічна поліклініка Рівненської обласної ради реалізує постанову Кабінету Міністрів України від 27.02.2024 № 212 Деякі питання реалізації пілотного проєкту щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в частині надання медичних послуг щодо зубопротезування, які фінансує Національна служба здоров`я України.

Судом встановлено, що позивач не надав жодних документів, які підтверджують, що він відноситься до однієї з категорій громадян, що визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 27.02.2024 № 212 Деякі питання реалізації пілотного проєкту щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Таким чином своє право на отримання пільги з першочергового безоплатного протезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), позивач може реалізувати за рахунок коштів місцевого бюджету.

Так, Рівненська обласна рада, як власник, здійснює фінансове забезпечення комунального підприємства «Рівненська обласна стоматологічна поліклініка» Рівненської обласної ради та комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради.

Шпанівська сільська територіальна громада в особі Шпанівської сільської ради має повноваження щодо надання матеріальної допомоги на медичне забезпечення за місцем проживання гр. ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивач не надав суду жодних письмових доказів, що органи місцевого самоврядування в особі Шпанівської сільської ради та Рівненської обласної ради, після його письмового звернення, відмовили йому у виділенні коштів на зубопротезування в закладах охорони здоров`я.

Щодо повноважень департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації, колегія суддів апеляційного суду зазначає таке.

Положення про департамент цивільного захисту та охорони здоров`я населення Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Положення), затверджене розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 09.03.2021 року №144, визначає повноваження Департаменту.

Відповідно до вказаного Положення Департамент формує та реалізує державну політику з охорони здоров`я материнства і дитинства, громадського здоров`я. ліквідації наслідків аварій катастроф,, пожеж стихійних лих та епідемій і забезпечення реалізації цього права, для громадян, від влади і суб`єктів господарювання.

До повноважень Департаменту, відповідно до Положення, не належить здійснення медичної практики, в тому числі не визначені повноваження щодо організації та фінансування зубопротезування громадян.

Враховуючи те, що Департамент не є розпорядником коштів бюджетних призначень, щорічно встановлюваних законом про Державний бюджет України на відповідний поточний рік, та не наділений повноваженнями впливати на розподіл державних субвенцій, позивач хибно вважає поведінку відповідача бездіяльністю у забезпеченні його пільговим зубопротезуванням за рахунок коштів державного бюджету.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач обмежив позивача у реалізації ним права на пільгове зубопротезування, адже відповідач у своїй відповіді зазначив, що позивач може реалізувати своє право на безкоштовне зубопротезування за рахунок окремих програм місцевого бюджету територіальної громади за місцем проживання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду не встановила неправомірності дій відповідача при наданні відповіді від 13.06.2023 № 250/04-16/Г на заяву позивача від 07.04.2024, тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Загалом доводи апелянта спростовані зазначеними вище аргументами; решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 460/8393/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин