Ухвала від 21.05.2025 по справі 320/2093/23

УХВАЛА

21 травня 2025 року

м. Київ

справа №320/2093/23

адміністративне провадження №К/990/11153/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., провівши підготовчі дії щодо призначення до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Київської міської державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 320/2093/23 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», у якому просив визнати протиправним та нечинним з моменту підписання розпорядження Київської міської військової адміністрації від 07 листопада 2022 року № 735 «Про встановлення тарифів на послуги за користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, адміністративний позов задоволено.

22 березня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської міської державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 320/2093/23.

25 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про повернення касаційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, та/або особою, посадове становище якої не зазначено. Зазначає, що до касаційної скарги не надано належного документального підтвердження повноважень на представництво Київської міської державної адміністрації. Додана до касаційної скарги довіреність від 06 березня 2024 року № 001-01-231 не може бути належним підтвердженням повноважень діяти від імені Київської міської державної адміністрації за правилами представництва, оскільки станом на 06 березня 2024 року єдиною посадовою особою, яка мала право підписувати довіреність від імені Київської міської державної адміністрації був саме її керівник Сергій Попко, а не Віталій Кличко. Зазначає, що Руслан Павлов не зазначив свого посадового становища та не підтвердив наявність у нього повноважень діяти від імені Київської міської державної адміністрації на підставі закону, статуту, положення та/або трудового договору (контракту). Руслан Павлов є працівником Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а його посадова інструкція (яка є частиною трудового договору) була затверджена директором Департаменту. Департамент є самостійною юридичною особою (ідентифікаційний код 04633423) і не є учасником справи. Натомість відповідачем є Київська міська державна адміністрація, тобто інша юридична особа, що зареєстрована за ідентифікаційним кодом 00022527. Вважає, що оскільки Руслан Павлов не є адвокатом, то він не може бути представником у справі.

27 березня 2024 року відповідач подав заперечення на вказане клопотання, в якому просив відмовити в його задоволенні. Зауважив, що інтереси Київської міської державної адміністрації з моменту відкриття провадження у цій справі представляє Павлов Р.В. Всі заяви по суті справи, апеляційна скарга та процесуальні документи підписувалися Павловим Р.В. Зауважив, що позивач заявляв аналогічні клопотання/заяви в судах першої та апеляційної інстанцій, в задоволенні яких було відмовлено. Відповідно до пункту 1.2. Порядку ведення претензійної та позовної роботи у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Порядок), претензійна та позовна робота від імені КМДА ведеться структурними підрозділами КМДА. Наказом Департаменту від 01 березня 2023 року № 34к призначено Павлова Р.В. на посаду начальника відділу організації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Департаменту. Довіреністю КМДА від 06 березня 2024 року № 001-01-231 Павлова Р.В. уповноважено представляти інтереси КМДА, зокрема, у Верховному Суді та надано право, зокрема, оскаржувати рішення суду в касаційному порядку. З огляду на зазначене, на думку відповідача, Павлов Р.В є співробітником управління правового забезпечення структурного підрозділу КМДА (відповідно до наказу про призначення та посадової інструкції), який відповідно до Порядку та положень КАС України уповноважений на здійснення представництва КМДА, за належним чином оформленою довіреністю.

Відповідно до частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з`ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Вирішуючи клопотання позивача про повернення касаційної скарги Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

Так, згідно з пунктом 1 частини першої та частини третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), указано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга від імені Київської міської державної адміністрації підписана та подана Павловим Р.В., який на підтвердження своїх повноважень до касаційної скарги додав:

- копію довіреності від 06 березня 2024 року № 001-01-231, підписану головою Київської міської державної адміністрації Віталієм Кличко, якою уповноважено представляти інтереси Київської міської державної адміністрації, зокрема, у Верховному Суді та надано право, зокрема, оскаржувати рішення суду в касаційному порядку;

- копію розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 липня 2012 року № 1199 «Про затвердження Порядку ведення претензійної та позовної роботи у виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- копію Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6025/6066;

- копію наказу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» від 01 березня 2023 року № 34к «Про призначення Павлова Р.В. »;

- копію посадової інструкції Павлова Р.В. від 05 липня 2023 року.

Відповідно до Порядку ведення претензійної та позовної роботи у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Порядок), претензійна та позовна робота від імені КМДА ведеться структурними підрозділами КМДА (пункт 1.2. Порядку). Ведення претензійної та позовної роботи у структурних підрозділах виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) покладається на юридичний підрозділ (спеціаліста юристконсульта) відповідного структурного (далі юридична служба структурного підрозділу) (пункт 1.3 Порядку).

Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6025/6066 (далі - Положення), Департамент є структурним підрозділом КМДА, утворений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у структурі виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Департамент підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади (пункт 2 Положення).

Відповідно до пункту 6.9 вказаного Положення Департамент має право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди, що наданні законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодекс України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувану, боржнику, представнику.

З огляду на наведене, Павлов Р.В є співробітником управління правового забезпечення структурного підрозділу Київської міської державної адміністрації (відповідно до наказу про призначення та посадової інструкції), який відповідно до Порядку та положень КАС України уповноважений на здійснення представництва Київської міської державної адміністрації, за належним чином оформленою довіреністю.

Таким чином, додані до касаційної скарги документи підтверджують повноваження Павлова Р.В. діяти від імені Київської міської державної адміністрації у порядку самопредставництва, а тому доводи наведені в клопотанні позивача про ненадання належного документального підтвердження повноважень на представництво Київської міської державної адміністрації та повернення касаційної скарги є необґрунтованими.

Також не відповідають дійсності доводи позивача про те, що довіреність від 06 березня 2024 року № 001-01-231 підписана неуповноваженою особою, а саме Віталієм Кличко, оскільки станом на 06 березня 2024 року він не був головою Київської міської державної адміністрації, у зв`язку зі звільненням указом Президента України від 01 березня 2022 року № 83/2022.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Київська міська державна адміністрація зареєстрована за кодом ЄДРПОУ № 00022527 не перебуває в процесі припинення, а головою є Кличко Віталій Володимирович.

З урахуванням викладеного клопотання позивача про повернення касаційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України задоволенню не підлягає.

Крім того, оскільки касаційна скарга за формою і змістом відповідала вимогам статті 330 КАС України, була подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження були відсутні, то Верховний Суд ухвалою від 02 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у цій адміністративній справі.

Суддею-доповідачем згідно зі статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду, за результатами проведення яких, суддя-доповідач дійшов висновку, що така справа підлягає розгляду у судовому засіданні, оскільки відповідач заявив відповідне клопотання про розгляд справи за участю його представника.

Питання щодо виклику сторін для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Водночас, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, з урахуванням положень частини першої статті 344, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити, а справу - призначити до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суддею-доповідачем згідно зі статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Керуючись статтями 340, 345 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про повернення касаційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за участю його представника.

Закінчити підготовку цієї справи до касаційного розгляду.

Справу призначити до розгляду в письмовому провадженні з 22 травня 2025 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не оскаржується.

...........................

М.В. Білак,

Суддя Верховного Суду