Ухвала

від 20.05.2025 по справі 440/12188/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2025 року

м. Київ

справа №440/12188/24

адміністративне провадження № К/990/21582/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №440/12188/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Полтавська митниця, як відокремлений підрозділ ДМС України через підсистему «Електронний суд» 19.05.2025 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №440/12188/24, ухвалити нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» відмовити в повному обсязі.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що предметом розгляду справи №440/12188/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» до Полтавської митниці є вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2024/000025/2 від 05.09.2024.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та прийнятих у цій справі судових рішень, сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенню про коригування митної вартості становить - 59068,00грн (ціна позову).

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2025 у справі №440/12188/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» задовольнив.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2024 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2024 встановлено 3028,00грн.

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує, зокрема, для юридичних осіб - 302800,00грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).

З огляду на обставини встановлені судовими рішеннями, предметом спору у справі №440/12188/24 є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, яке призвело до сплати позивачем митних платежів у більшому розмірі. При цьому, різниця таких платежів не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (59068,00грн), що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є самостійною підставою для класифікації цієї справи як справи незначної складності.

А тому, зважаючи на характер спірних правовідносин, ціну та предмет позову, складність справи й застосування законодавства на час спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про малозначність даної справи.

Та обставина, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, не змінює її характер як справи незначної складності, оскільки такий її характер визначено нормами пункту 20 частини першої статті 4 та пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

За змістом пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що оскаржувані Полтавською митницею, як відокремленим підрозділом ДМС України судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, а їх наявність скаржником не доведена, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавської митниці, як відокремленого підрозділу ДМС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №440/12188/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заслон Плюс» до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова