Постанова

від 21.05.2025 по справі 420/7245/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року

м. Київ

справа № 420/7245/23

адміністративне провадження № К/990/8848/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Веліксар Алли Віталіївни

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (головуючий суддя - Cтефанов С.О.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді: Танасогло Т.М., Крусян А.В.)

у справі № 420/7245/23

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби, НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_2 ) (військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

I. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України щодо неоформлення документів, передбачених пунктами 4-5 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - наказ № 392-АГ), та їх неподання до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168), за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ) Державної прикордонної служби України невідкладно підготувати пакет документів, передбачених пунктами 4-5 наказу № 392-АГ, та надати їх до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України для призначення, нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої постановою № 168, за всі дні участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови № 168, із розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та м. Запоріжжя в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін ( АДРЕСА_1 ) (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пункту 1 постанови № 168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії на території Запорізької області та м. Запоріжжя в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року із розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених платежів.

2. В обґрунтування позову вказує, що в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року брав участь у здійснені заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій - АДРЕСА_3 та Запорізькій області в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з метою виконання бойових завдань. Однак, виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах за період перебування у відрядженні своєчасно та в повному обсязі виплачено лише за липень 2022 року, а за період перебування у відрядженні з серпня по жовтень 2022 року додаткову винагороду у повному обсязі виплачено не було.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями представник позивача - адвокат Веліксар А.В. звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 травня 2025 року для розгляду справи №420/7245/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Білак М.В., суддів Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

8. Відповідно до витягів з наказів начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) від 12 липня 2022 року № 57-ВВ та від 20 жовтня 2022 року № 133-ВВ, ОСОБА_1 з 12 липня по 20 жовтня 2022 року 2022 року перебував в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

9. У витязі з журналу бойових дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 47 (ДСК) зазначено, що старший солдат ОСОБА_1 в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій м. Запоріжжя та Запорізької області в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України з метою виконання бойових завдань (бойове завдання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 липня 2022 року № 386 (ДСК) «Про відрядження військовослужбовців»).

10. За липень 2022 року ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн, встановлену постановою № 168.

11. 15 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з письмовим рапортом щодо надання інформації про нарахування та виплату додаткової винагороди за серпень, вересень, жовтень 2022 року у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах, відповідно до постанови №168, за час перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону в районі ведення бойових дій м. Запоріжжя та Запорізької області в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року та із зазначенням підстави нарахування виплати, що надійшла на розрахунковий рахунок 12 грудня 2022 року, надати довідку про складові цієї суми, розмір виплати помісячно із зазначенням кількості календарних днів, з яких здійснювався розрахунок.

12. За наслідком розгляду звернення позивача НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України надано витяг з додатку 1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30 листопада 2022 року № 516-ОС, відповідно до якого старший солдат ОСОБА_1 виконував бойове завдання в районі ведення бойових дій та отримував додаткову винагороду за період:

з 04 серпня по 06 серпня 2022 року в сумі 6 774,19 грн, з 12 серпня по 12 серпня 2022 року - 2 258,06 грн; з 18 серпня по 18 серпня 2022 року - 2 258,06 грн; з 30 серпня по 30 серпня 2022 року - 2 258,06 грн; з 12 вересня по 12 вересня 2022 року - 2 333,33 грн; з 15 вересня по 15 вересня 2022 року - 2 333,33 грн; з 19 вересня по 27 вересня 2022 року - 21 000 грн; з 30 вересня по 30 вересня 2022 року - 2 333 грн; з 02 жовтня по 03 жовтня 2022 року - 4 516,13 грн; з 05 жовтня по 08 жовтня 2022 року - 9 032,26 грн; з 14 жовтня по 15 жовтня 2022 року - 4 516,13 грн; з 18 жовтня по 18 жовтня 2022 року - 2 258,06 грн.

13. На адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) також було направлено адвокатський запит від 09 січня 2023 року №39 щодо надання: підтверджуючої інформації про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року у бойових діях або заходах в районі ведення бойових дій м. Запоріжжя Запорізької області під час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону; довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або заходах із відображенням термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах; відомостей або підтверджуючої інформації з журналу (книги) бойових дій стосовно ОСОБА_1 про дійсне перебування на території ведення бойових дій м. Запоріжжя та Запорізької області з метою виконання бойових завдань; відомостей або підтверджуючої інформації з книг прикордонної служби про виїзди та заступання прикордонних нарядів у складі позивача на лінію бойового зіткнення з територіями окупованих громад Запорізької області із зазначенням дати та кількості днів заступання у наряди.

14. За наслідком розгляду вказаного запиту НОМЕР_3 прикордонним загоном надано відповідь (від 28 лютого 2023 року № 14/686-23-вих) з довідкою про безпосередню участь у бойових діях або заходах із відображенням термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах ОСОБА_1 , витяг з журналу службово-бойових дій про дійсне його перебування на території ведення бойових дій м. Запоріжжя та Запорізької області з метою виконання бойових завдань.

15. Згідно довідки військової частини НОМЕР_4 від 28 лютого 2023 року № 12/20 старший солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , брав безпосередню участь бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, зокрема: з 04 серпня по 06 серпня 2022 року, 12 серпня 2022 року, 18 серпня 2022 року, 24 серпня 2022 року, з 27 серпня по 28 серпня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 12 вересня 2022 року, 15 вересня 2022 року, з 19 вересня по 27 вересня 2022 року, 30 вересня 2022 року, з 02 жовтня по 03 жовтня 2022 року, з 05 жовтня по 12 жовтня 2022 року, з 14 жовтня по 15 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року.

Підстава: бойове розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 червня 2022 року № Ш/25-736-Е, бойове розпорядження Командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 10 липня 2022 року № 218 (гриф)/ОКП/БР, бойове розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 11 липня 2022 року № 71, витяг з журналу бойових дій впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, інв.№ 1дск від 10 липня 2022 року, рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 6620 від 28 жовтня 2022, рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №Р- 6619 від 28 жовтня 2022 року, витяг з журналу бойових дій впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 2дск від 02 жовтня 2022 року, рапорт начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип А) НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № Р-6890 від 03 листопада 2022 року.

16. Відповідно до Розділу І. Застосування підрозділів прикордонного загону в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій витягу з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 прикордонного загону (інв. № 1дск від 10 липня 2022 року) старший солдат ОСОБА_1 відповідно до бойового розпорядження ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 218Т/ОКТ/БР від 10 липня 2022 року, бойового розпорядження № 7Т начальника 8 ПРИКЗ від 11 липня 2022 року «Про подальше виконання завдань» у складі Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » застосовувався з 12 липня по 20 жовтня 2022 року у н.п. Новоолександрівка з метою організації цілодобового несення служби на блокпосту.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України належним чином задокументовано та підтверджено участь позивача у бойових діях та заходах у період з 04 серпня по 06 серпня 2022 року, 12 серпня 2022 року, 18 серпня 2022 року, 24 серпня 2022 року, з 27 серпня по 28 серпня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 12 вересня 2022 року, з 15 вересня по 15 вересня 2022 року, з 19 вересня по 27 вересня 2022 року, 30 вересня 2022 року, з 02 жовтня по 03 жовтня 2022 року, з 05 жовтня по 12 жовтня 2022 року, з 14 жовтня по 15 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року. За вказаний період позивачу виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою № 168.

18. Суд критично оцінив доводи позивача про те, що несення служби на блокпосту у н.п. Новоолександрівка (Запорізької області) є участю у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, оскільки у підпункті 6 частини другої наказу № 392-АГ чітко зазначена умова, при якій несення служби на блокпості вважається участю у бойових діях.

19. Викладені у витязі з журналу службово-бойових дій відомості не підтверджують безпосередньої участі позивача у бойових діях. Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях у періоди, відмінні від зазначених у рапортах т.в.о. начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » тип А з персоналу від 26 жовтня 2022 року та від 03 листопада 2022 року, а також довідці військової частини НОМЕР_4 від 28 лютого 2023 року № 12/20, матеріали справи не містять, а позивачем не наведено фактів порушення порядку документування його безпосередньої участі у бойових діях.

20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив про те, що військовою частиною, до якої було відряджено військовослужбовця, виконано обов`язок зі складання та подання до військової частини, у якій ОСОБА_1 перебуває на грошовому забезпеченні, відповідних довідок із відображенням у них термінів безпосередньої його участі у бойових діях або заходах.

21. Щодо доводів позивача, що у спірних правовідносинах НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України має підготувати та направити до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України довідку про участь у бойових діях за весь період перебування у відрядженні, а не лише за дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, суд апеляційної інстанції зазначив, що положення постанови № 168 та наказу № 392-АГ право на отримання військовослужбовцем додаткової винагороди до 100 000 грн пов`язують саме із днями безпосередньої участі у бойових діях або заходах, а не з періодом перебування у відрядженні.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. У касаційній скарзі представник позивача підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо:

- застосування положень пункту 2-1 постанови № 168 про установлення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою у спірних правовідносинах, в контексті правової оцінки і тлумачення регулювання умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, встановлених наказом № 392-АГ;

- підставності і правомірності застосування у спірних правовідносинах наказу № 392-АГ, положення якого застосовувались з 01 серпня до 01 грудня 2022 року.

23. В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано вимоги постанови № 168 щодо визначення умов набуття військовослужбовцем права на додаткову грошову допомогу, збільшену до 100 000 грн, а саме: належність особи до переліку осіб, передбачених пунктом 1 цієї постанови; перебування у підпорядкуванні органів, які входять до складу угрупувань військ (сил) Збройних Сил України з відсічі збройної агресії РФ проти України; перебування у районах ведення у період безпосереднього здійснення зазначених заходів.

24. Представник позивача вказує на те, що з 01 серпня 2022 року наказом № 392-АГ свавільно (оскільки останній не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, він вважається таким, що не набрав чинності і не може бути застосований до спірних правовідносин) були внесені зміни до встановлених Кабінетом Міністрів України підстав виплати додаткової винагороди, адже постановою № 168 не визначено обов`язкових підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди, серед яких виконання бойових (спеціальних) завдань має бути обов`язково поєднане із безпосереднім вогневим ураженням об`єктів, що охороняються. Додаткова винагороди фактично є платежем за особистий ризик, пов`язаний із безпосередньою участю громадянина України відповідної категорії у бойових діях або за безпосередню участь у заходах на території ведення бойових дій.

25. Представник позивача наголошує, що ОСОБА_1 в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій м. Запоріжжя та Запорізької області в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України з метою виконання бойових завдань. Більше того, позивачу спірну винагороду за липень 2022 року виплачено в повному обсязі за увесь період відповідного відрядження. І лише після набрання чинності наказом № 392-АГ відповідач документування періодів безпосередньої участі позивача у бойових діях здійснив виключно за дні виконання бойових завдань, що здійснювалися під постійними обстрілами та не включено всі дні участі позивача у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період серпень-жовтень 2022 року.

26. Звертає увагу представник позивача і на те, що недотримання органами Держприкордонслужби нормативно-правових актів щодо належного оформлення документації про участь військовослужбовця у бойових діях або відповідних заходах не може мати негативні наслідки для військовослужбовця та впливати на його право на отримання додаткової винагороди, визначеної постановою № 168, за особистий ризик, пов`язаний із безпосередньою участю військовослужбовця у бойових діях, виконанням бойових (спеціальних) завдань.

27. Військова частина НОМЕР_4 у відзиві на касаційну скаргу вказувала на те, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у визначені в довідці від 28 лютого 2023 року № 12/20 дні, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у зв`язку з чим йому в повному розмірі НОМЕР_3 прикордонним загоном були оформлені документи, передбачені пунктами 4-5 наказу № 392-АГ (який не підлягає державній реєстрації, що, разом з тим, жодним чином не впливає на його юридичну силу та застосовність до спірних правовідносин). В інші ж дні службового відрядження відповідно до пункту 2 наказу № 392-АГ позивач не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та не виконував бойових (спеціальних) завдань та інших заходів, передбачених даним пунктом, що виключає обов`язок відповідача зазначати інші дні, які не пов`язані з виконанням бойових завдань безпосередньо в районі ведення бойових дій у м. Запоріжжя та Запорізькій області в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року у серпні, вересні та жовтні 2022 року.

28. Військова частина НОМЕР_2 обґрунтувала свій відзив на касаційну скаргу аналогічними за змістом аргументами, а саме що позивач у спірні дні в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року не брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та не виконував бойових (спеціальних) завдань та інших заходів.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

30. Частиною другою статті 2 Закону України від 04 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон» передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

31. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

32. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

33. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

34. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

35. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

36. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України постановою № 168 передбачив на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди для військовослужбовців.

37. Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

38. Таким чином, Кабінет Міністрів України установив військовослужбовцям, в тому числі Державної прикордонної служби, додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

39. Водночас реалізація зазначених приписів постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.

40. Пунктом 2-1 постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

41. З 01 лютого 2023 року ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01 вересня 2023 року № 726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 року за № 1543/40599, яким замість цього Порядку затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

42. А з 24 лютого 2022 року питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту було врегульовано Адміністрацією Держприкордонслужби шляхом прийняття наказів «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 31 березня 2022 року № 164, від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ.

43. Відповідно, упродовж спірного у цій справі періоду (серпень-жовтень 2022 року) діяв наказ №392-АГ, уведений в дію з 01 серпня 2022 року.

44. У пункті 2 наказу № 392-АГ зазначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу (участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів), визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

45. Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

46. Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

47. Відповідно до пункту 10 наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

48. Відповідно до пункту 11 наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

49. Слід звернути увагу на те, що наказ № 392-АГ увів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ, зокрема, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою.

50. У касаційній скарзі представник позивача вказує на неправомірність застосування при вирішенні спірних правовідносин положень наказу № 392-АГ як такого, що не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. З цього приводу слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 вже сформував висновок щодо питання застосування наказів № 392-АГ та № 628-АГ, а також Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188, у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою № 168.

51. Так, Верховний Суд вказував на те, що у спірний у справі період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби (незважаючи на те, що вони не пройшли державну реєстрацію в Мін`юсті у встановленому порядку) визначали механізм реалізації постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.

52. Інструкція № 188 прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, тобто не врегульовувала питання порядку та умов виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

53. Таким чином, застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою № 168, у певний спірний період підлягає саме наказ № 392-АГ. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цього наказу сум додаткової винагороди.

54. Окрім того, Верховний Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 168, вже неодноразово досліджувалося. Практика Верховного Суду є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у збільшеному до 100 ?000 грн розмірі обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.

55. Так, у постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд констатував, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови № 168 з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин (пункти 4 та 5 наказу від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, пункти 3 та 7 наказу від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ).

56. Тож, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, від 26 червня 2024 року у справі № 200/216/23, від 31 липня 2024 року у справі № 200/625/23, від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 200/1310/23, від 04 вересня 2024 року у справі № 280/2228/23, від 30 вересня 2024 року у справах № 200/232/23 та № 200/440/23, для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях (заходах)].

57. Ключовими у цій справі є питання наявності підстав для виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови № 168, за час перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону в районі ведення бойових дій м. Запоріжжя та Запорізької області в період з серпня по 20 жовтня 2022 року.

58. Згідно витягу з журналу бойових дій НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 47 (ДСК), старший солдат ОСОБА_1 в період з 12 липня по 20 жовтня 2022 року перебував в м. Запоріжжя та Запорізької області з метою виконання бойових завдань (бойове завдання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 липня 2022 року № 386 (ДСК) «Про відрядження військовослужбовців»).

59. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України належним чином задокументовано та підтверджено участь позивача у бойових діях та заходах у період з 04 серпня по 06 серпня 2022 року, 12 серпня 2022 року, 18 серпня 2022 року, 24 серпня 2022 року, з 27 серпня по 28 серпня 2022 року, 30 серпня 2022 року, 12 вересня 2022 року, з 15 вересня по 15 вересня 2022 року, з 19 вересня по 27 вересня 2022 року, 30 вересня 2022 року, з 02 жовтня по 03 жовтня 2022 року, з 05 жовтня по 12 жовтня 2022 року, з 14 жовтня по 15 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_4 від 28 лютого 2023 року № 12/20.

60. Відповідно, за вказаний період позивачу виплачено додаткову винагороду у збільшеному розмірі.

61. При цьому, суд першої інстанції вказав, що витяг з журналу службово-бойових дій відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_3 прикордонного загону містить лише дані щодо підрозділу, який застосовується, мету застосування, ділянку застосування, термін застосування та ПІБ військовослужбовця, його озброєння та техніку, відповідно не містить даних, які згідно Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій мають обов`язково бути зазначені в журналі бойових дій. Відповідно, суд не вважав такий витяг саме витягом з журналу бойових дій, як такий, що є підставою для виплати додаткової грошової винагороди, а тому викладена у ньому інформація не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях.

62. Також суд критично оцінив доводи позивача щодо несення служби на блокпості у н.п. Новоолександрівка (Запорізька область) як участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

63. Проте Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 360/290/23 вказував на те, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах.

64. У постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

65. Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ (окрім додаткової довідки за встановленою формою) є: бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися, як зазначено вище, в їх сукупності.

66. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а указав, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

67. У вимірі обставин справи, з яких виник спір, суди попередніх інстанцій якраз і мали б з`ясувати: 1) які завдання/заходи і 2) де виконував/здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення наявності підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди. Власне завданням суду в цій адміністративній справі є з`ясування того, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які є підставою для виплати спірної винагороди.

68. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 160/23417/23.

69. Також у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_6 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23).

70. За наведеного Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті спору.

71. Такий підхід призвів до неповного встановлення фактичних обставин участі позивача у бойових діях або заходах, що вплинуло на рішення про виплату додаткової винагороди за весь період його участі у таких діях або заходах.

72. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

73. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані також тим, що виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі проводилися лише за той період, за який військовою частиною НОМЕР_4 було передано документи на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях.

74. У той же час згідно із позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

75. Суди не врахували, що відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну участь у бойових діях.

76. Тим більше обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 наказу № 392-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці.

77. Отже, через неповне з`ясування всіх обставин та без встановлення чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах не лише довідкою військової частини НОМЕР_4 від 28 лютого 2023 року № 12/20, а й іншими доказами у їх сукупності, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.

78. Суди повинні ретельно досліджувати весь комплекс доказів, без перекладання тягаря наслідків недбалості чи неефективної роботи посадових осіб на військовослужбовця.

79. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.

80. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

81. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

82. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

83. Зважаючи на викладене касаційну скаргу належить задовольнити частково, судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

84. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

85. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Веліксар Алли Віталіївни, задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 420/7245/23 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

В.І. Желєзний

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду