Ухвала

від 21.05.2025 по справі 916/3264/24

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

21 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3264/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,

за участю представників:

від прокуратури Бескровний М.О.,

від Міністерства оброни України Добров Ю.І.,

від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса Ковальчук Р.М.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" Швець К.О., Томашевський Р.М.,

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" б/н від 20.05.2025 (вх.№2141/25 від 20.05.2025) про зупинення апеляційного провадження

за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024, прийняте суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 30.12.2024,

у справі №916/3264/24

за позовом: керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 17 315 020,50 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 р. керівник Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Одеського квартирно-експлуатаційного управління (на теперішній час Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії", в якому просив визнати недійсними додаткові угоди №1 від 27.07.2021, №2 від 18.08.2021, №3 від 20.08.2021, №4 від 01.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 11.10.2021, №7 від 16.11.2021, №8 від 23.11.2021, №9 від 28.12.2021 та №10 від 12.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, а також стягнути з відповідача на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління грошові кошти у розмірі 17315020,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваними додатковими угодами до договору про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021 незаконно, тобто за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, збільшено ціну вказаного договору, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, та, як наслідок, зменшено обсяг товару, який підлягав поставці на підставі останнього.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 25.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3264/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що права та охоронювані інтереси Одеського квартирно-експлуатаційного управління у даному випадку не порушено, адже, як сторона за договором про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021, останнє лише отримало державні кошти на придбання електричної енергії та придбало її для забезпечення потреб своїх електроустановок згідно з точками комерційного обліку, у той час як розпорядником державних коштів є Міністерство оборони України, яке здійснює функції контролю за виділеними коштами та їх перерозподілом, у зв`язку з чим саме вказаному міністерству мають бути повернуті кошти, у випадку встановлення факту їх безпідставного отримання відповідачем. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову внаслідок звернення прокурора з позовом в інтересах неналежного позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що Міністерство оброни України та Одеське квартирно-експлуатаційного управління (на теперішній час Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса) є належними позивачами у спірних правовідносинах і прокурором дотримано процедуру звернення до суду в інтересах держави в особі вищенаведених позивачів, беручи до уваги незаконність збільшення ціни договору про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021, укладеного в межах процедури проведення державних закупівель, з одночасним зменшенням обсяг товару, який підлягав поставці на підставі останнього.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 17.02.2025 у справі №916/3264/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 05.03.2025 призначено дану справу до розгляду на 16.04.2025 об 11:00.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 вирішено розглянути заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та оголошено у судовому засіданні перерву до 10:00 год 21.05.2025.

20.05.2025 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" надійшло клопотання б/н від 20.05.2025 (вх.№2141/25 від 20.05.2025), в якому відповідач просить зупинити провадження у справі №916/3264/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №920/19/24.

В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що Великою Палатою Верховного Суду буде сформований висновок щодо застосування частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у правовідносинах, які є подібними до спірних правовідносин.

У судовому засіданні 21.05.2025 представник відповідача подану ним заяву про зупинення провадження підтримав; прокурор та представники позивача висловили заперечення проти її задоволення.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" б/н від 20.05.2025 (вх.№2141/25 від 20.05.2025), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

За результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025 передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу (шляхом уточнення) від висновку щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно з яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Судові спори у справах №916/3264/24 та №920/19/24 виникли у зв`язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання.

В ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №920/19/24, зокрема, зазначено наступне:

-з положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №114-ІХ зі змінами, внесеними згідно із Законом від 03.06.2021 №1530-IX, вбачається, що законодавець застосував умову, яка обмежує строки зміни ціни за одиницю товару, а саме: не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Проте, як правильно вказує скаржник, навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Використання законодавцем конструкції "або" фактично свідчить про можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% порівняно не лише із умовами договору про публічні закупівлі, а й з умовами додаткових угод до такого договору, якими вже було збільшено ціну за одиницю товару;

-законодавець не обмежив будь-якими строками (періодичністю) можливість внесення сторонами договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії, змін до такого договору в частині збільшення ціни за одиницю товару. При цьому законодавець не дозволяє сторонам (незалежно від предмета закупівлі) збільшувати загальну суму договору про закупівлю;

-за умов коливання цін на товари (зокрема, електричну енергію) постачальник може ініціювати внесення змін щодо ціни за одиницю товару, втім таке збільшення не має перевищувати 10% ціни за одиницю товару, встановленої у договорі або додаткових угодах до нього щодо збільшення ціни за одиницю товару. Така зміна ціни за одиницю товару не має призвести до збільшення загальної суми, визначеної в договорі про закупівлю, а факт коливання ціни товару на ринку має бути належним чином доведений.

З наведених міркувань, суд касаційної інстанції у справі №920/19/24 висловив позицію, що з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 справу №920/19/24 прийнято до розгляду.

Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах №916/3264/24 та №920/19/24 за сферою правового регулювання є подібними, а правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 (зокрема, щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі") може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у справі №916/3264/24, з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" б/н від 20.05.2025 (вх.№2141/25 від 20.05.2025) та зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №920/19/24.

Даний висновок апеляційного господарського суду щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" повністю узгоджується з позицією суду касаційної інстанції, викладеною у низці ухвал останнього, зокрема, в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2025 у справі №924/698/23 тощо.

Керуючись статтями 228, 229, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" б/н від 20.05.2025 (вх.№2141/25 від 20.05.2025) задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №920/19/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.05.2025.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук