Постанова

від 06.05.2025 по справі 911/1927/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2025 р. Справа № 911/1927/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Кукло Д.С.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"</a>

про винесення додаткового судового рішення

за апеляційними скаргами Заступника Генерального прокурора Мустеци Ігоря Васильовича

на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2024 (повне рішення складено 11.12.2024) (суддя Щоткін О.В.)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2024 (повне додаткове рішення складено 13.01.2025) (суддя Щоткін О.В.)

у справі № 911/1927/24 Господарського суду Київської області

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави

в особі Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Медичні закупівлі України",

про стягнення 5 791 180,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Заступник Генерального прокурора Мустеца Ігор Васильович (далі - Мустеца І.В.) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"</a> (далі - ТОВ "Автоспецпром", відповідач) про стягнення з відповідача до Державного бюджету України пені в сумі 2 631 182,18 грн та штрафу в сумі 3 159 998,24 грн, що разом становить 5 791 180,42 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2024 у справі № 911/1927/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 18.11.2024 у справі № 911/1927/24 задоволено частково заяву ТОВ "Автоспецпром" від 01.11.2024 про винесення додаткового рішення у справі. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ТОВ "Автоспецпром" 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2024 у справі № 911/1927/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2024 у справі № 911/1927/24 залишено без змін.

Іншою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2024 у справі № 911/1927/24 залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.11.2024 у справі № 911/1927/24 залишено без змін.

16.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Автоспецпром" від 16.04.2025 про винесення додаткового судового рішення (про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 911/1927/24, в якій заявник просить суд винести додаткову постанову в даній справі про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу; стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ТОВ "Автоспецпром" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, понесені у зв`язку з переглядом даної справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) призначено розгляд заяви ТОВ "Автоспецпром" про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 06.05.2025 о 09:50.

05.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Офісу Генерального прокурора надійшли письмові заперечення на заяву про винесення додаткового рішення у справі № 911/1927/24, в якій Офіс Генерального прокурора просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Автоспецпром" про винесення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Від МОЗ 05.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про розгляд заяви ТОВ "Автоспецпром" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1927/24 без участі представника МОЗ у зв`язку з участю МОЗ в інших судових засіданнях та неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні, призначеному на 06.05.2025 о 09:50 в даній справі.

У судове засідання, призначене на 06.05.2025, з`явився представник прокуратури.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце розгляду заяви ТОВ "Автоспецпром" про винесення додаткового судового рішення в даній справі.

Разом із тим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує заяву позивача про розгляд вищезазначеної заяви ТОВ "Автоспецпром" без участі представника МОЗ.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви відповідача про винесення додаткового судового рішення за відсутності в судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти заяви відповідача про винесення додаткового судового рішення заперечував і просив суд відмовити в її задоволенні.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та має на меті усунути неповноту судового рішення. Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з апеляційним переглядом справи № 911/1927/24, становить 60 000,00 грн.

Суд враховує, що заява відповідача про винесення додаткового судового рішення з доказами понесення відповідних витрат подана 16.04.2025 в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідачем надано до матеріалів справи копії:

- договору № 23/02-20 про надання правової допомоги від 23.02.2020, укладеного між ТОВ "Автоспецпром" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Унілекс" (далі - АО "Унілекс", об`єднання) (далі - Договір);

- додатку № 14 до Договору;

- ордера серії ВК № 1122632 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Автоспецпром" на підставі Договору у Північному апеляційному господарському суді адвокатом Поцеловим Андрієм Олександровичем (далі - Поцелов А.О.), виданого АО "Унілекс" 11.03.2024;

- акта приймання-передачі наданих послуг від 16.04.2025;

- детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (АО "Унілекс") у справі № 911/1927/24, яка розглядалась Північним апеляційним господарським судом;

- рахунка на оплату № 16-04/2025 від 16.04.2025.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ТОВ "Автоспецпром" у цій справі надавалась адвокатом Поцеловим А.О.

Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах, передбачених даним Договором, клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором, його додатками.

Пунктом 2.2 Договору обумовлено, що завдання на надання правової допомоги, її обсяги, строки надання визначаються за домовленістю сторін, виходячи з потреб клієнта. Сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в додатках до даного Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до Договору, об`єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою об`єднання два примірники акта прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору (п. 2.7 Договору).

Клієнт зобов`язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати одержання від об`єднання акта прийому-передачі наданих послуг підписати цей акт та один його примірник направити на адресу об`єднання, або направити об`єднання письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до Договору (п. 2.8 Договору).

У пунктах 5.2, 5.3 Договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами у відповідному додатку до Договору. Клієнт сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до Договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 (п`яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і акта приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об`єднання. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до даного Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

У додатку № 14 до Договору сторони погодили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги) та розмір винагороди, а саме:

найменування правової допомоги:

- аналіз апеляційних скарг Заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. в інтересах держави в особі позивача - МОЗ;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду апеляційної інстанції відзивів на апеляційні скарги в судовій справі № 911/1927/24;

- участь адвоката в судових засіданнях у суді апеляційної інстанції у справі № 911/1927/24;

розмір винагороди (гонорар): 20 000,00 грн.

У п. 1 додатку № 14 до Договору сторони погодили, що детальний опис послуг, наданих у межах даного додатку до Договору, деталізується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг, який складається після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції.

Згідно з положеннями п. 2, 3 додатку № 14 до Договору об`єднання протягом 3 (трьох) календарних днів після завершення розгляду справи в суді відповідної інстанції надсилає клієнту на адресу, що вказана в Договорі, або на електронну пошту підписані два примірники акта прийому-передачі наданих послуг із детальним описом та вартістю наданих послуг. Клієнт зобов`язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати одержання від об`єднання відповідних актів прийому-передачі наданих послуг підписати ці акти прийому-передачі наданих послуг та один його примірник направити на адресу об`єднання або направити об`єднанню письмову відмову від приймання наданих послуг.

Пунктом 4 Додатку № 14 до Договору обумовлено, що клієнт здійснює оплату правової допомоги на поточний рахунок об`єднання, вказаний у даному додатку, порядку протягом 35 (тридцяти п`яти) робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг за відповідний етап, визначений відповідним підпунктом пункту 1 даного додатку.

16.04.2025 АО "Унілекс" і ТОВ "Автоспецпром" склали та підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до п. 1 якого на виконання додатку 14 до Договору об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги (правову допомогу):

- аналіз апеляційних скарг Заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. в інтересах держави в особі позивача - МОЗ;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду апеляційної інстанції відзивів на апеляційні скарги в судовій справі № 911/1927/24;

- участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у справі № 911/1927/24 - 18.03.2025, 15.04.2025.

Згідно з пунктом 2 зазначеного акта загальна вартість наданих послуг відповідно до додатку 14 до Договору склала 20 000,00 грн.

У пункті 3 акта приймання-передачі наданих послу від 16.04.2025 зазначено, що клієнт претензій по об`єму, якості та строках наданих послуг не має.

Також, 16.04.2025 адвокат Поцелов А.О. та об`єднання склали детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (АО "Унілекс") у справі № 911/1927/24, яка розглядалась Північним апеляційним господарським судом, в якому вказано перелік наданих послуг, ідентичний тому, що наведений в акті приймання-передачі наданих послуг від 16.04.2025.

На оплату наданої правової допомоги об`єднання виставило клієнту рахунок на оплату № 16-04/2025 від 16.04.2025 на суму 20 000,00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/9243/20.

Заперечуючи проти заяви відповідача про винесення додаткового судового рішення (про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 911/1927/24, Офіс Генерального прокурора послався на те, що:

- суд першої інстанції за результатами розгляду даної справи по суті підтвердив доводи прокурора про те, що спір виник внаслідок неправильних дій зі сторони відповідача, а апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін, що відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України є підставою для покладення витрат у справі на відповідача незалежно від результатів вирішення спору;

- долучений до заяви відповідача детальний опис робіт, виконаних адвокатом у даній справі, тільки дублює перелік, наведений у додатку № 14 до Договору, з уточненням поданих процесуальних документів відповідачем, та не містить інформації щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг по кожному із видів робіт, виконаних адвокатом, тому неможливо встановити дійсну вартість витрат на професійну правничу допомогу по кожній із послуг;

- розміру фіксованого гонорару в сумі 20 000,00 грн неспівмірний із складністю даної справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю завдань, тривалістю розгляду справи судом;

- доводи відповідача в апеляційному суді здебільшого дублюють аргументи, викладені в суді першої інстанції, тобто не потребували нової ґрунтовної правової допомоги чи аналітики;

- у провадженні судів перебували ще 14 аналогічних справ за позовами прокурора до ТОВ "Автоспецпром", що свідчить про обізнаність адвокатів з обставинами усіх цих справ та спірних правовідносин, що істотно спрощує надання правничих послуг; отже, дана справа не є унікальною чи складною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебували на розгляді;

- розмір судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатами послуг щодо подання процесуальних документів, є неспіврозмірним, оскільки доводи й позиція сторони відповідача не відрізняються від доводів, викладених у процесуальних документах в інших справах, зокрема, і доводів, поданих під час розгляду справи судом першої інстанції;

- враховуючи, що правова позиція відповідача у всіх цих справах є єдиною, а отже, підготовка у справі № 911/1927/24 не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, розмір таких витрат є необґрунтованим;

- справа щодо порушення господарського зобов`язання з поставки товару та стягнення штрафних санкцій є типовою та нескладною. Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, у той час як визначена вартість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн є надмірною; оцінювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав апеляційної скарги не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацювання великого обсягу документів, які вже були опрацьовані відповідачем на стадії розгляду справи в суді першої інстанції.

Стосовно доводів Офісу Генерального прокурора про те, що спір виник внаслідок неправильних дій зі сторони відповідача, що відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України є підставою для покладення витрат у справі на відповідача незалежно від результатів вирішення спору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в постановах від 15.04.2025 у даній справі Північний апеляційний господарський суд не робив висновків про те, що спір у справі виник саме внаслідок неправильних дій ТОВ "Автоспецпром". Відтак підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України у даному випадку відсутні.

Щодо доводів прокурора про те, що долучений до заяви відповідача детальний опис робіт, виконаних адвокатом у даній справі, не містить інформації щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг по кожному із видів робіт, виконаних адвокатом, тому неможливо встановити дійсну вартість витрат на професійну правничу допомогу по кожній із послуг, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що в разі настання визначених договором про надання правової допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Отже, відсутність у детальному описі робіт, виконаних адвокатом відповідача у даній справі, інформації щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг по кожному із видів робіт, виконаних адвокатом, не є перешкодою для доведення прокурором неспімірності розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Разом із тим, вирішуючи, чи є розмір витрат ТОВ "Автоспецпром" на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, беручи до уваги заперечення Офісу Генерального прокурора, колегія суддів враховує, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції та апеляційного перегляду позиція відповідача по суті спору не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося одним і тим самим адвокатським об`єднанням (АО "Унілекс"), і адвокат цього адвокатського об`єднання Поцелов А.О. вже надавав відповідачу послуги з професійної правничої допомоги у даній справі в суді першої інстанції. При цьому, доводи ТОВ "Автоспецпром" у суді апеляційної інстанції переважно ґрунтуються на аргументах, які наводились ним у процесі розгляду цієї справи в місцевому господарському суді.

Таким чином, дослідивши надані ТОВ "Автоспецпром" докази, оцінивши його витрати з урахуванням усіх аспектів справи, беручи до уваги складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, оскільки правова позиція відповідача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених ТОВ "Автоспецпром" витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а отже, розмір заявленого до стягнення з Офісу Генерального прокурора в даній справі гонорару є завищеним.

З огляду на викладене, зважаючи на заперечення Офісу Генерального прокурора, за висновком суду апеляційної інстанції, розумним та співмірним розміром витрат ТОВ "Автоспецпром" на професійну правничу допомогу є 10 000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Автоспецпром" про винесення додаткового судового рішення у справі № 911/1927/24 та стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в загальному розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"</a> про винесення додаткового судового рішення у справі № 911/1927/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, ідентифікаційний код 00034051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"</a> (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 9, ідентифікаційний код 38183310) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

3. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецпром"</a> про винесення додаткового судового рішення у справі № 911/1927/24 відмовити.

4. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна додаткова постанова складена - 20.05.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко