Постанова від 23.04.2025 по справі 904/6023/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/6023/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "ЛІГАЛ-АВП" та арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 (суддя Камша Н.М.)

у справі № 904/6023/19

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ"

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі №904/6023/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", 53201, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 37837198 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора з 28.07.2023 виконує арбітражний керуючий Вербицький О.В.

До господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. №б/н від 20.11.2023 в якому остання просила:

затвердити звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 479 599,14 грн., здійснення та відшкодування витрат у розмірі 1 085 326,91 грн. за період з 15.09.2022 по 30.06.2023;

зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" внести розмір грошової винагороди - 479 599,14 грн. та розмір здійснення та відшкодування витрат - 1 085 326,91 грн. арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", як вимоги, які мають погашатися позачергово;

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 клопотання представника Приватного підприємства "ЛІГАЛ-АВП" від 22.05.2024 про зменшення основної грошової винагороди арбітражному керуючому Сластніковій Г.О. за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" відхилено. Затверджено звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 у сумі 525 197,70 грн. Затверджено звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про здійснення та відшкодування витрат в період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 у загальній сумі 302 778,45 грн. Решту вимог відхилено.

Не погодившись з вказаною ухвалою Приватним підприємством "ЛІГАЛ-АВП" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2024 року у справі № 904/6023/19 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" та затвердження звіту арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про здійснення та відшкодування витрат в період здійснення повноважень ліквідатора. В цій частині прийняти нове рішення яким відмовити ОСОБА_1 у затвердженні звітів. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2024 року у справі № 904/6023/19 залишити без змін.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- щодо строків звернення з клопотанням про зменшення основної винагороди - строки на подання клопотання про зменшення основної винагороди арбітражного керуючого КУзПБ не встановлені;

- щодо надмірного розміру основної винагороди - судом безпідставно було відхилено клопотання кредитора щодо зменшення основної винагороди, адже розмір заробітної плати керівника є надмірно високим порівняно з мінімальним розміром заробітної плати (біля 8 мінімальних заробітних плат), а також заробітна плата керівника була при наявності у банкрута 259 працівників, якими мав керувати директор;

- щодо невиконання належним чином своїх повноважень ліквідатором - звіти про нарахування і виплату грошової винагороди ОСОБА_1 не подавались ані комітету кредиторів ані суду (остаточний звіт був поданий через 9 місяців після відсторонення ліквідатора). Перший звіт ліквідатора Сластнікової Г.О., щодо здійснення повноважень та виконання обов`язків у процедурі банкрутства подається лише 01 травня 2023 р. (т. 6 а.с. 162-176) (через 7,5 місяців після призначення). Також, ліквідатор був відсторонений за ухвалою господарського суду;

- щодо не здійснення повноважень ліквідатора - відповідно до виписки з ЄДРПОУ інформація про арбітражного керуючого Сластніковою Г.О., як ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» була внесена лише 20.11.2022 р., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру. Таким чином, враховуючи факт не звітування ліквідатора, то існують підстави врахувати те що безпосередньо ліквідатор зазначав, що не може здійснювати своїх функцій;

- суд першої інстанції помилково затвердив наступні витрати:

витрати арбітражного керуючого стосовно обслуговування оргтехніки за період виконання повноважень у розмірі 14 453 грн. (50% відсотків від заявленої суми з урахуванням того, що Сластнікова Г.О. є діючим адвокатом і її витрати на обслуговування оргтехніки не виключають її використання для цілей, відмінних від виконання повноважень ліквідатора;

витрати на виплату додаткової грошової винагороди приватному виконавцю на суму 5 000 грн.;

витрати ліквідатора по договору надання послуг від 27.09.2022 №01-30/2, згідно з умовами якого виконувався комплекс робіт по обтяжці вікон плівкою поліетилену офісного приміщення ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Трубників, буд.56 на загальну суму 61 520 грн.;

витрати ліквідатора на загальну суму 29 880 грн. по договору №25/03-2023 на електротехнічні вимірювання внутрішніх та зовнішніх мереж електропостачання та електрообладнання, які сплачені ліквідатором за платіжними інструкціями від 28.03.2023 та 06.05.2023 та витрати ліквідатора на 50 000 грн. по наданню послуг з демонтажу та монтажу майна банкрута;

витрати ліквідатора на послуги, надані Аудиторською фірмою "Курсор-Аудит", м. Харків на суму 34 000 грн., які були сплачені,

оскільки з наданих документів не вбачається у зв`язку з чим замовлені ці послуги та у чому існувала необхідність у їх проведенні; матеріали справи не містять доказів того, щоб це питання з`ясовували у кредиторів та приймались такі рішення; надані розписки не можуть підтверджувати оплату послуг, бо розписка не є касовим документом у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; господарські операції надавалась не суб`єктами господарської діяльності.

Також, не погодившись з вказаним рішенням арбітражним керуючим Сластніковою Ганною Олександрівною подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі № 904/6023/19 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни про здійснення та відшкодування витрат в період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ ЮТІСТ" з 15.09.2022р. по 28.07.2023р. у загальній сумі 302 778,45 грн. і ухвалити нове рішення, яким затвердити Звіт арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ ЮТІСТ" з 15.09.2022р. по 28.07.2023р. в розмірі - 1 187 625,26 грн.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- будь-яка робота має оплачуватися це принцип закріплений, як у ст. 43 Конституції України, так і в п. 2. ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі за текстом- КУзПБ). Норми КУзПБ не встановлюють обов`язок для арбітражного керуючого надавати безоплатні послуги адвоката, під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство, навіть за умови, що це зменшить витрати коштів з ліквідаційної маси банкрута. Тому арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. був змушений звертатися за висококваліфікованою професійною допомогою до сторонніх спеціалістів, які і допомогли банкруту стягнути до його ліквідаційної маси більше 8,5 млн грн дебіторської заборгованості. Послуги за цими договорами не дублювалися, бо Сергієнко, Сабура, Яуфман надавали послугу арбітражному керуючому в різні часові періоди;

- щодо оплати арбітражним керуючим Сластніковой Г.О. ФОП Яуфман О. А. згідно договору від 22.05.2023 суми 28 796,48 грн та щодо сплати 20 000 грн за послуги, надані Аудиторською фірмою "Курсор-Аудит", м. Харків, після припинення повноважень ліквідатора такої прямої заборони в КЗУПБ не існує;

- арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. як письмово, так і усно неодноразово пояснювала в суді першої інстанції, що: Договір про надання охоронних послуг №1, акт, розписка підтверджують понесення витрат на охорону громадського порядку 20.09.2022 у АДРЕСА_1 ; Договір надання послуг зі зберігання №3 від 31 грудня 2022 року, калькуляція, додаткова угода № 1, акт надання послуг, розписка, акт звіряння розрахунків та Договір надання послуг зі зберігання №2 від 21 вересня 2022 року, калькуляція, додаткова угода №1, акт надання послуг, акт звіряння розрахунків підтверджують понесення витрат на збереження майна банкрута. В результаті укладених угод єдиний майновий комплекс банкрута був збережений та проданий на аукціоні;

- суд першої інстанції повинен був задовольнити витрати арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. на пальне у сумі 70 894,45 грн, витрати на харчування - 19 522,23 грн., витрат арбітражного керуючого на освітні послуги з підвищення кваліфікації - 2 100,00 грн;

- в матеріалах не має доказів, які би свідчили суду, що інша особа, а не ОСОБА_2 здійснювала зберігання та перевезення майна банкрута. Також, не має доказів, які свідчать що ОСОБА_1 не сплачувала ОСОБА_2 готівку за виконанні ним послуги;

- рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/243/21 від 26.07.2021, яке наявне в матеріалах справи, чинне, не скасоване, засвідчує те, що ОСОБА_2 не є заінтересованою особою стосовно арбітражного керуючого Сластнікової Г.О.

Розгляд апеляційних скарг було об`єднано для спільного розгляду в одному провадженні в межах справи № 904/6023/19.

Процесуальний хід розгляду справи та участь учасників справи в судових засіданнях відображено у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

03.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" надійшло клопотання про застосування заходів реагування на зловживання процесуальними правами.

В обґрунтування клопотання зазначено, що повідомлення ОСОБА_1 про те що нею нібито отримана травма перешкоджала або істотно ускладнювала подання апеляційної скарги є проявом недобросовісної поведінки, оскільки не відповідає вимогам сумлінної та чесної поведінки, бо за 2 місяця (протягом нібито яких мало труднощі з поданням апеляційної скарги) після отримання оскаржуваної ухвали ОСОБА_1 щонайменше: взяла участь щонайменше у шести судових засіданнях по різних справах; подавала касаційну скаргу; подавала заяву про покладання субсидіарної відповідальності; подавала звіт ліквідатора та проводила комітет кредиторів; подала кілька позовів та апеляційних скарг, про що детально з посиланням на номери справ та дати судових засідань вказується у клопотанні. Таким чином повідомлення суду даних про нібито існуючі об`єктивні причини неможливості подання апеляційної скарги через травму є недостовірними, а отже такі діє є зловживанням процесуальними правами.

Заявник просить визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. із зазначенням у скарзі завідомо недостовірних відомостей щодо наявності підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 р. залишити без розгляду.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

За правилами п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Згідно ст. 43 ГПК України учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема (ч. 2): 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності ін. підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення ін. аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення ін. дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо (ч. 3 ст. 43 ГПК України) подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний (ч. 4) вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Верховний Суд, в окремій ухвалі від 17.06.2021 у справі № 922/605/15 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

Передбачене згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язку добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії)).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених згідно з пунктом 1 статті 6 цієї Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка учасників справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 у справі № 905/945/18 та у постанові від 16.10.2019 у справі № 906/936/18, від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20.

Частинами 1, 2 ст. 246 ГПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Разом з тим, посилання заявника на характер дій Сластнікової Г.О. як зловживання процесуальними правами колегією суддів визнається необґрунтованим, оскільки правом подавати заяви, клопотання учасники справи наділені відповідно до ст. 42 ГПК України, а право апеляційного оскарження судових рішень у справі, в якій вони беруть участь, або якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, прямо передбачено ст. 254 ГПК України. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 безпосередньо стосується прав та обов`язків ОСОБА_1 .

При цьому можливі дії ОСОБА_1 як адвоката в інших судових процесах, про які зазначає ПП "ЛІГАЛ-АВП", не спростовують факту перебування останньої на лікарняному з 22.05.2024 до 20.11.2024 включно у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності внаслідок отриманих травм (перелам ліктьового суглобу та голівки лучевої кістки), що значною мірою ускладнювало можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, адже характер ушкоджень та загальний стан здоров`я скаржниці безпосередньо впливав на можливість друку тексту та виконання іншої роботи, необхідної для належного оформлення скарги та подання її до суду.

До того ж, ОСОБА_1 надано суду докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження (цифровий електронний листок тимчасової непрацездатності та рішення ВЛК) та заявлено відповідне клопотання про його поновлення, оцінку чому судом вже надано в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відтак, подання нею апеляційної скарги зі спливом 20-иденного строку не може свідчити про зловживання процесуальними правами в розумінні положень ст. 43 ГПК України.

15.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 р. по справі № 182/7494/23 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21.10.2024 р..

В обґрунтування поважності причин неподання даних доказів в суд першої інстанції зазначає, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 21.10.2024 була винесена після відкриття апеляційного провадження а отже не могла бути долучена у суді першої інстанції. Також повідомляє, що дані рішення судів є загальнодоступними, а тому учасникам справи не розсилаються.

Апеляційний суд зауважує, що згідно ч. 2 та 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду, в постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 24.11.2021 у справі № 915/954/20, сформувалася стала судова практика при вирішенні подібних питань, відповідно до якої: «така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи вищевикладене, ПП "ЛІГАЛ-АВП" фактично подав до суду новий доказ постанову Дніпровського апеляційного суду у справі № 182/7494/23, яка датована 21.10.2024, тобто після прийняття рішення судом першої інстанції (31.05.2024), що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки такому доказу. Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 918/329/18, від 18.06.2019 у справі № 904/3582/18, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19, від 26.09.2023 у справі №910/4490/22).

Щодо поданого заявником додаткового доказу постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 р. по справі № 182/7494/23, слід зазначити, що як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема: подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Згідно ч. 5 ст. 80 ГПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

За ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Наведені положення передбачаються наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи», і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (правовий висновок, наведений в постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Відповідно до правового висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).

Отже, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції. В той же час, процесуальне законодавство допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак, є неприйнятною ситуація, коли сторона просить долучити до матеріалів справи нові докази лише з підстав її необізнаності щодо необхідності подання усіх наявних в неї доказів чи її суб`єктивної позиції щодо недоречності їх подання. Тим більше не може вважатися поважною причиною те, що суд не вимагав подання певних доказів, оскільки господарський процес побудований на принципах диспозитивності та змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому останні повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та надавати суду усі наявні у них докази, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, разом із першими заявами по суті справи, повідомляти про їх відсутність, неможливість надання, вживати всіх заходів щодо їх отримання, в тому числі через суд..

Прийняття судом до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних на те причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи та недобросовісне здійснення нею своїх процесуальних прав та обов`язків, порушує імперативні норми Господарського процесуального кодексу України та унеможливлює дотримання принципу рівності учасників справи і неупередженості суду.

До того ж, як передбачено ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, (яким відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У даній справі заявником не обґрунтовано належним чином неможливість повідомлення суду про розгляд Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області справи № 182/7494/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та необхідність надання додаткового строку для долучення до матеріалів даної справи прийнятого за наслідком такого розгляду судового рішення, в той час, як заявнику було відомо про ці обставини заздалегідь, про що свідчить, зокрема, зміст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2024 у справі № 904/6023/19.

За сукупності вищеозначених умов, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання ПП "ЛІГАЛ-АВП" про долучення доказів.

18.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. надійшла заява про намір подати заяву про відвід колегії суддів.

У судовому засіданні 26.03.2025 ОСОБА_1 під час свого виступу та надання пояснень по своїй апеляцій скарзі підтвердила намір подати заяву відвід колегії суддів, у зв`язку з чим, судом оголошено перерву в судове засідання на 23.04.2025 та надано строк скаржниці для викладення заяви про відвід в письмовому вигляді з наведенням відповідних мотивів.

Як передбачено ч. 2 та 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

З огляду на те, що станом на 23.04.2025 від ОСОБА_1 заява про відвід в письмовій формі не надходила, а в судовому засіданні остання позицію щодо заявлення відводу колегії суддів не підтримала, колегія суддів вважає її такою, що не подана.

18.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. надійшли пояснення по справі, в яких вона просить постановити окрему ухвалу відповідно до ч. 11 ст. 246 ГПК України, в якій повідомити правоохоронні органи про ознаки кримінальних правопорушень з метою підтвердити або спростувати наявність у діяннях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, 191, 219 КК України, про що детально зазначено у поясненнях.

Так, у поданих поясненнях заявниця вважає, що описані нею дії, вчинені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , мають ознаки суспільно небезпечних діянь та були вчинені за змовою проти банкрута, держави та неї.

Водночас, необхідно зауважити, що питання, яке нею порушено у поясненнях, виходить за межі правового регулювання господарського та цивільного матеріального права, а також за межі апеляційного перегляду, визначені господарським процесуальним законодавством.

Слід зазначити, що суд не має підміняти собою правоохоронні органи, до яких ОСОБА_1 має право звернутися із фактами, викладеними нею у поясненнях, для їх перевірки, адже саме останні є компетентними надавати оцінку діям осіб на предмет наявності в них ознак кримінальних правопорушень та здійснювати відповідне розслідування.

При цьому заявниця не наводить суду обставин неможливості здійснення самостійного звернення із відповідною заявою до правоохоронних органів, що спонукало би суд вжити відповідних заходів реагування.

Однак, зважаючи на те, що викладені нею відомості не стосуються спірного питання, яке перебуває на розгляді Центрального апеляційного господарського суду та наразі вирішується судом, а саме щодо розміру та складу витрат арбітражного керуючого Сластнікової Г.О., та її винагороди, що підлягають відшкодуванню та виплаті за час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

18.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. надійшли пояснення щодо неможливості подати апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з моменту проголошення рішення першої інстанції, які взяті судом до відома при вирішенні клопотання ПП "ЛІГАЛ-АВП" про застосування заходів реагування на зловживання процесуальними правами.

25.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. надійшла промова в дебатах, в якій вона вважає доводи своєї апеляційної скарги доведеними матеріалами справи про банкрутство та просить визнати вимоги апеляційної скарги такими, що підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що у ході судового розгляду виникло питання щодо правильності сплати ПП "ЛІГАЛ-АВП" судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/6023/19.

Як слідує з поданої апелянтом заяви, ним виявлено, що помилково у реквізитах IBAN була допущена друкарська описка у номерах рахунку. Для перевірки цих обставин було здійснено звернення до ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та Державної судової адміністрації. У результаті було встановлено, що кошти були помилкова сплачені Дніпровському апеляційному суду. З огляду на вищевикладене, заявником було повторно сплачено судовий збір за подання скарги, а відповідні докази долучено до матеріалів справи.

Колегія суддів приймає до уваги, що вказане не є наслідком умисної поведінки заявника та не свідчить про намір використати свої права всупереч легітимній меті чи на шкоду іншим учасникам справи, а тому не вбачає у діях ПП "ЛІГАЛ-АВП" ознак зловживання процесуальними правами та відповідно підстав для залишення його апеляційної скарги без розгляду. У цьому висновку судом також враховується поведінка апелянта, який вжив належних заходів щодо з`ясування обставин та підстав допущеної помилки, повідомивши про це суд, та у розумний строк виправив недоліки, усунувши будь-які перешкоди для розгляду його скарги по суті.

В судовому засіданні 23.04.2025 брали участь представники кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" (апелянта), арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. (апелянт) та ліквідатор ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» арбітражний керуючий Вербицький О.В.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини відсутності суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі нез`явившихся учасників справи № 904/6023/19 про банкрутство ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ».

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації учасниками справи принципу змагальності та диспозитивності.

В судовому засіданні 23.04.2025 представник кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" (апелянта) підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та постановити нове рішення про відмову у затвердження звітів арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 та про здійснення та відшкодування витрат в період здійснення цих повноважень за відповідний період. Проти задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. заперечив.

Арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. наполягала на задоволенні своєї апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваної ухвали в частині та прийнятті нового судового рішення про затвердження її звіту за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» про здійснення та відшкодування витрат за період з 15.09.2022 р. до 28.07.2023 р. в розмірі - 1 187 625,26 грн. При цьому наголосила на безпідставності вимог ПП "ЛІГАЛ-АВП" та необхідності залишення ухвали в оскаржуваній ним частині без змін.

Ліквідатор ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» арбітражний керуючий Вербицький О.В. заперечив проти задоволення апеляційної скарги Сластнікової Г.О., натомість підтримав вимоги скарги ПП "ЛІГАЛ-АВП", вважаючи їх обґрунтованими.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, провадження у справі №904/6023/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", 53201, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 37837198 перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора з 28.07.2023 виконує арбітражний керуючий Вербицький О.В.

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшли:

1. Клопотання №б/н від 20.11.2023 арбітражного керуючого Сластнікової Г.О., в якому остання просила:

- затвердити звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 479 599,14 грн., здійснення та відшкодування витрат у розмірі 1085326,91 грн. за період з 15.09.2022 по 30.06.2023;

- зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" внести розмір грошової винагороди - 479 599,14 грн. та розмір здійснення та відшкодування витрат - 1 085 326,91 грн. арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", як вимоги, які мають погашатися позачергово;

2. Заява №б/н від 05.01.2024 арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про визнання дій незаконними та зобов`язання утриматися від дій, в якому арбітражний керуючий просила:

- визнати незаконними дії арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» Вербицького Олексія Вікторовича, свідоцтво №692 від 18.04.2013 (адреса: 50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності,82-4), які полягають в порушенні ним абз. 7 ч. 2, ч. 4 ст. 30, ч. 3 ст. 61, абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства під час розподілу коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ»;

- забезпечити дотримання конституційних прав арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2026, видане Міністерством юстиції України 26.11.2021 року, поштова адреса офісу: 65024, м. Одеса, а/с 8) на оплату праці в спосіб зобов`язати арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича, свідоцтво №692 від 18.04.2013 (адреса: 50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Співдружності,82-4) утриматися від вчинення дій, спрямованих розподіл грошових коштів, отриманих з реалізації майна банкрута до розгляду судом клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2026, видане Міністерством юстиції України 26.11.2021 року, поштова адреса офісу: 65024, м.Одеса, а/с 8), здійснення та відшкодування її витрат за період з 15.09.2022 р. до 30.06.2023р.;

3. Заява №б/н від 10.01.2024 арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про утримання від дій, що стосуються розподілу коштів банкрута, в якому арбітражний керуючий просила:

- утриматися від дій ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» Вербицького Олексія Вікторовича, свідоцтво № 692 від 18.04.2013 (адреса: 50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності,82-4), які полягають в порушенні ним абз.7 ч. 2, ч. 4 ст. 30, ч. 3 ст. 61, абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства під час розподілу коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ»;

- забезпечити дотримання конституційних прав арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2026, видане Міністерством юстиції України 26.11.2021 року, поштова адреса офісу: 65024, м. Одеса, а/с 8) на оплату праці шляхом утримання арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича, свідоцтво №692 від 18.04.2013 (адреса: 50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності,82-4) від вчинення дій, спрямованих на розподіл грошових коштів, отриманих з реалізації майна банкрута до розгляду судом клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2026, видане Міністерством юстиції України 26.11.2021 року, поштова адреса офісу: 65024, м.Одеса, а/с 8), здійснення та відшкодування її витрат за період проведення ліквідаційної процедури з 15.09.2022 до 30.06.2023.

08.03.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому кредитор просив відмовити у клопотанні арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. щодо стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 479 599,14 грн., здійснення та відшкодування витрат у розмірі 1 085 326,91 грн. за період з 15.09.2022 по 30.06.2023.

20.05.2024 до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання ліквідатора Вербицького О.В. з протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" від 15.05.2024, з якого встановлено, що комітетом кредиторів прийнято рішення:

1. Схвалити основну грошову винагороду ОСОБА_1 за період з 21.11.2022 по 28.07.2023 у розмірі 165 554,83 грн., основну грошову винагороду за період з 15.09.2022р. по 20.11.2022р. не схвалювати.

2. Схвалити ОСОБА_1 наступні витрати у наступному розмірі:

- судовий збір у розмірі 76 959,04 грн.; поштові витрати у розмірі 3 176,46 грн.

Решту заявлених ОСОБА_1 витрат не схвалювати.

3. Уповноважити кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про зменшення основної винагороди ліквідатору Сластніковій Г.О., а також надати заперечення, щодо поданого на затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора Сластнікової Г.О.

22.05.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло- клопотання №б/н від 22.05.2024 ПП "ЛІГАЛ - АВП" щодо зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, заперечення проти затвердження звіту по справі №904/6023/19, в якому кредитор просив:

1. Відхилити нарахування основної грошової винагороди арбітражному керуючому Сластніковій Г.О. з 15.09.2022 р. по 20.11.2022 р.

2. Зменшити розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому Сластніковій Г.О. до трьох розмірів мінімальної заробітної плати.

3. Затвердити звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.09.2022р. по 28.07.2023р. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" у частині:

- основної грошової винагороди Сластніковій Г.О. за період з 21.11.2022р. по 28.07.2023р. у розмірі 165 554,83 грн., витрат на судовий збір у розмірі 76 959,04 грн. і на поштові послуги у розмірі 3 176,46 грн.

Іншу частину звіту арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.09.2022р. по 28.07.2023р. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" відхилити.

24.05.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. надійшли:

- повідомлення №б/н від 24.05.2024 про реальний/потенційний конфлікт інтересів, в якому арбітражний керуючий просила задовольнити її витрати за договорами, які укладені з її чоловіком;

- повідомлення №б/н від 24.05.2024 про реальний/потенційний конфлікт інтересів (остаточна редакція), в якому арбітражний керуючий просила задовольнити її витрати за договорами, які укладені з її чоловіком під час проведення ліквідаційної процедури.

29.05.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив №б/н від 29.05.2024 арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. на клопотання ПП "ЛІГАЛ - АВП" щодо зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого, в якому арбітражний керуючий просила відмовити ПП "ЛІГАЛ - АВП" у задоволенні клопотання про зменшення розміру грошової винагороди.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, розглянувши подані ними процесуальні документи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи рішення комітету кредиторів по відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд дійшов висновку про необхідність затвердити:

- звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 у сумі 525 197,70 грн.

- звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про здійснення та відшкодування витрат в період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 у загальній сумі 302 778,45 грн.

При цьому решту вимог відхилити.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційних скарг, апеляційний суд зазначає наступне.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КУзПБ від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ

Відповідно до частини 1 статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом: залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

При цьому законодавством про банкрутство (ч.3 ст.12 КУзПБ) визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Питання винагороди та відшкодування витрат врегульовані ст.30 КУзПБ.

Так, вищеозначеною статтею закріплено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч.4 ст.30 КУзПБ).

Кодексом України з процедур банкрутства (ч.5 ст.30) унормовано, що кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Частиною шостою статті 30 Кодексу встановлено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях комітету кредиторів. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів. Цей звіт подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 48 КУзПБ протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів.

Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

У разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Збори кредиторів мають право визначити інше місце проведення зборів.

Конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.

Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

До компетенції зборів кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення з інших питань, передбачених цим Кодексом, у тому числі віднесених до компетенції комітету кредиторів.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.

Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.

Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з частинами першою, четвертою, сьомою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд зазначає, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на його функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого мають право подавати скарги на дії арбітражного керуючого, порушувати питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди та здійснення та відшкодування витрат.

Кредитори як споживачі арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку з виконанням ним повноважень, зокрема, ліквідатора банкрута.

Так, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (далі ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", боржник, банкрут) перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Вербицький О.В.

В період з 15.09.2022 по 28.07.2023 повноваження ліквідатора банкрута виконувала арбітражний керуючий Сластнікова Г.О.

28.11.2023 ОСОБА_1 подала до справи про банкрутство боржника клопотання про затвердження Звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.09.2022 до 30.06.2023, у якому просила суд затвердити Звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 15.09.2022 до 30.06.2023 в розмірі 479599,14 грн., здійснення та відшкодування витрат ліквідатора за період з 15.09.2022 до 30.06.2023 в розмірі 1 085 326,91 грн. та зобов`язати ліквідатора банкрута включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів як вимог, що мають задовольнятись позачергово.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 для розгляду клопотання призначено судове засідання на 11.03.2024, зобов`язано ОСОБА_1 подати до дати судового засідання оригінали доказів щодо понесених витрат по даній справі та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника за 12 місяців його роботи перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, а саме з 01.01.2019 по 01.01.2020.

08.03.2024 до суду надійшло клопотання кредитора Приватного підприємства "ЛІГАЛ-АВП" про зобов`язання ліквідатора банкрута організувати та провести засідання комітету кредиторів для розгляду звіту ліквідатора Сластнікової Г.О. про грошову винагороду та відшкодування витрат в період виконання повноважень.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкладено судове засідання по розгляду звіту ліквідатора - арбітражного керуючого Сластнікової Г.О., зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 15.03.2024 подати для долучення до матеріалів справи оригінали довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за 1 рік перед відкриттям провадження у справі про банкрутство та докази понесених витрат. Крім того, зобов`язано ліквідатора банкрута Вербицького О.В. організувати та провести засідання комітету кредиторів, на якому розглянути звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О.

21.03.2024 арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. подала до суду оригінали доказів в підтвердження витрат при проведенні ліквідаційної процедури банкрута та документи з податкової служби стосовно доходів керівника боржника.

02.04.2024 до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про збільшення грошових вимог та уточнення періоду, у якій Сластнікова Г.О. просила затвердити грошову винагороду на період з 15.09.2022 по 28.07.2023 у загальній сумі 525 197,70 грн; здійснення та відшкодування витрат за цей же період у сумі 1 187 625,26 грн.

Ухвалою від 03.04.2024 судове засідання по розгляду звіту відкладено на 22.05.2024, зобов`язано ліквідатора банкрута Вербицького О.В. організувати та провести 26.04.2024 засідання комітету кредиторів, на якому детально розглянути звіт арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про грошову винагороду та витрати, протокол засідання подати до справи про банкрутство; кредиторів зобов`язано завчасно подати до суду заперечення щодо витрат (за наявності).

20.05.2024 до суду надійшов протокол засідання комітету кредиторів від 15.05.2024 (а.с.16-17, т.16), на якому розглядався звіт ОСОБА_1 про грошову винагороду та відшкодування витрат. Комітетом кредиторів прийнято рішення про схвалення основної грошової винагороди ОСОБА_1 у мінімальному розмірі за весь період виконання повноважень на загальну суму 165 554,83 грн. та витрати на суму 80 135,50 грн. (судовий збір та поштові витрати). Решту витрат не схвалено.

22.05.2024 кредитором ПП "ЛІГАЛ-АВП" подано заперечення щодо розміру основної грошової винагороди та витрат (а.с.35-47, т.16).

Стосовно затвердження звіту про основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" арбітражному керуючому Сластніковій Г.О. господарським судом зазначено наступне.

В період, коли ОСОБА_1 виконувала повноваження ліквідатора, розмір основної грошової винагороди ліквідатора визначався частиною другою ст.30 КУзПБ. Так, основна грошова винагорода ліквідатора могла бути виплачена у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі про банкрутство, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які передбачають необхідність затвердження комітетом кредиторів чи в подальшому господарським судом розміру щомісячної основної грошової винагороди ліквідатора. Разом з тим, Кодекс зобов`язує ліквідатора не менше одного разу на 2 місяці звітувати про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях комітету кредиторів.

Тобто, з урахуванням дати призначення Сластнікової Г.О. ліквідатором банкрута 15.09.2022 перший звіт про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат мала подати до 15.11.2022. Доказів, які б підтверджували надання комітету кредиторів такого звіту ліквідатором до справи про банкрутство не подано.

Натомість матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 направляла кредиторам звернення про необхідність участі у вирішенні проблемних питань здійснення ліквідаційної процедури, однак відповіді не отримала.

Як обґрунтовано заважив суд, у період до припинення повноважень арбітражного керуючого по даній справі від кредиторів банкрута не надходило клопотань про зменшення розміру основної грошової винагороди ліквідатору.

З огляду на що, підставним є висновок про те, що приступивши до виконання повноважень ліквідатора банкрута, арбітражний керуючий мав правомірні очікування на отримання основної грошової винагороди у розмірі, визначеному законодавством. Мінімальний розмір грошової винагороди становив три мінімальні заробітні плати, а максимальний - розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника за 1 рік до відкриття провадження у справі.

При цьому суд зазначив, що кредитори банкрута у випадку незгоди з максимальним розміром основної грошової винагороди, яку мав отримувати ліквідатор, повинні були без зволікань подати клопотання про зменшення цього розміру до господарського суду, обґрунтувавши свою позицію.

Між тим, клопотання від кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" надійшло до справи про банкрутство лише 22.05.2024, через 9,5 місяців з дати припинення повноважень арбітражного керуючого Сластнікової Г.О.

У даному випадку колегія суддів вважає слушним доводи апелянта ПП "ЛІГАЛ-АВП", що строки на подання клопотання про зменшення основної винагороди арбітражного керуючого КУзПБ не встановлені, однак, враховуючи те, що право на отримання основної грошової винагороди ліквідатора виникало щомісячно в останній календарний день місяця, розмір цієї винагороди мав бути визначений своєчасно, тобто відразу після спливу першого місяця виконання повноважень.

Кредиторами не подано доказів й матеріали справи таких не містять, які б підтверджували невідповідність середньомісячної заробітної плати керівника боржника ОСОБА_6 за 1 рік до відкриття провадження у справі про банкрутство тим даним, які подані до суду арбітражним керуючим Сластніковою Г.О.

В підтвердження розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника Юдіна Ю.В. за 1 рік до відкриття провадження у справі про банкрутство судом прийнято до уваги Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", який надійшов у відповідь на запит ліквідатора 26.10.2022 (а.с. 110-164,т.12) з ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно цього документа Юдін Юрій Вікторович (податковий номер НОМЕР_1 ) мав дохід у 1 кварталі 2019 132 736,04 грн; у 2-ому кварталі 121 054,44 грн.; у 3-ому кварталі 132 745,11 грн.; у 4ому кварталі 219 273,83 грн.

Всього нараховано доходу за 2019 рік 605 809,42 грн.; середній заробіток за 1 місяць 50 484,12 грн.

З огляду на це, господарський суд дійшов до висновку про те, що клопотання представника ПП "ЛІГАЛ-АВП" від 22.05.2024 про зменшення основної грошової винагороди арбітражному керуючому Сластніковій Г.О. за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" підлягає відхиленню, а її Звіт про основну грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 у сумі 525 197,70 грн. підлягає затвердженню.

Натомість кредитор зазначає, що судом безпідставно було відхилено його клопотання щодо зменшення основної винагороди, адже розмір заробітної плати керівника є надмірно високим порівняно з мінімальним розміром заробітної плати (біля 8 мінімальних заробітних плат), а також заробітна плата керівника була при наявності у банкрута 259 працівників, якими мав керувати директор.

Щодо цих аргументів апеляційний суд зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 30 КУзПБ господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що єдиною підставою для зменшення розміру грошової винагороди арбітражного керуючого є її непомірний розмір середньомісячної заробітної плати керівника боржника у співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати.

Тобто у такому випадку не має значення кількість працівників на підприємстві, а ключову роль у даному питанні відіграє саме суттєва диспропорція між згаданими показниками заробітної плати.

В той же час, суд звертається до приписів ч. 2 ст. 30 КУзПБ, якими визначено мінімально гранично допустимий розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора, який не може бути меншим трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Так, мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці").

Згідно п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

У 2022-2023 роках місячна мінімальна зарплата в Україні становила розмір 6500-6700 грн.

Звідси розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. за виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" не міг бути меншим за 19500-20100 грн.

Суд першої інстанції погодився з обґрунтованістю розміру такої винагороди на рівні середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, тобто 50 484,12 грн на місяць, що є лише у декілька разів більшим за передбачений законом мінімальний розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на наступних обставинах, що підтверджують правомірність визначення такої суми.

Судом встановлено, що арбітражним керуючим Сластніковою Г.О. за час виконання нею повноважень ліквідатора банкрута здійснювались заходи ліквідаційної процедури, визначені законодавством, зокрема, стягнення дебіторської заборгованості, звернення до суду з позовами про визнання недійсними правочинів банкрута, вчинялися інші дії щодо наповнення ліквідаційної маси.

Зокрема, за ініціюванням ліквідатора було проведена наступна робота з повернення дебіторської заборгованості:

1. Справа № 904/6023/19 (904/4747/22) за позовом ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» до ТОВ «УКР МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40755126, 49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Краснопольська, буд. 9, приміщення 411,414) про визнання договору купівлі-продажу обладнання № 01-1060 від 25.09.2019 недійсним з моменту його укладення та повернення майна. Позов задоволено, рішення набрало законної сили.

2. Справа № 904/6023/19 (904/4903/22) за позовом ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» до ТОВ «УКР МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40755126, 49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Краснопольська, буд. 9, приміщення 411,414) про розірвання договору оренди майна, виселення з нежитлових приміщень. Позов задоволено, рішення набрало законної сили.

3. Справа 904/6023/19 (904/1032/23) за позовом ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український трубний завод», (ЄДРПОУ 34313966, Адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНА ПЕРЕМОГИ, будинок 26Б, оф. 27), відповідача-2: гр. ОСОБА_7 , (відома юридична адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання недійсними правочинів та стягнення 5 970 550,00 грн. Позов задоволено, рішення набрало законної сили.

4. Справа 904/6023/19 (904/1877/23) за позовом ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» до ТОВ «УКР МЕТАЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40755126, 49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Краснопольська, буд. 9, приміщення 411,414) про стягнення заборгованості за договором оренди майна. Позов задоволено, рішення набрало законної сили.

Загалом з боржників стягнуто 8 570 550 грн 00 коп.

Також, щодо діяльності арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності, в тому числі, на підставі скарг: ТОВ «Елемаштранс», ПП «ЛІГАЛ АВП» та арбітражного керуючого Вербицького О.В.

Відповідно до Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04.03.2024 р. №7 Д, копія якої міститься в матеріалах справи, порушень щодо проведення зборів кредиторів 15.12.2022 року та щодо прийнятих рішень по розміру оплати винагороди та джерел відшкодування не встановлено.

Натомість на засіданні комітету кредиторів ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» 15.03.2024 вимоги ч. 2 ст. 30 КУзПБ щодо мінімального розміру винагороди ліквідатора при вирішенні відповідного питання щодо ОСОБА_1 враховані не були. До того ж, саме рішення не узгоджується з Протоколом зборів кредиторів ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» від 15.12.2022 року, яким було встановлено розмір основної грошової винагороди ОСОБА_1 рівні 50 484,12 грн. та визначено джерела сплати винагороди та відшкодування витрат.

Крім того, судом першої інстанції були правомірно відхилені заперечення представника кредитора ПП "ЛІГАЛ-АВП" про те, що основну грошову винагороду слід вираховувати не з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого ліквідатором банкрута, а з дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зважаючи на зміст норми ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з частиною першою якої ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника, при цьому дата внесення запису до Єдиного державного реєстру не є визначальною, а має інформаційний характер.

Тут доцільно зауважити, що, дійсно, відповідно до виписки з ЄДРПОУ інформація про арбітражного керуючого Сластніковою Г.О., як ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» була внесена лише 20.11.2022 р. Проте суд не може залишити поза увагою поведінку ОСОБА_1 та вжиття нею усіх належних та можливих заходів щодо своєчасного виконання державним реєстратором постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2022 р. по справі № 904/6023/19, про що свідчить наявне у матеріалах справи клопотання про повторне відправлення постанови від 08.11.2022 (т. 6 а.с. 4), подана нею з цього приводу до Міністерства юстиції України скарга від 21.10.2022 № 01-33/25 та відповідь на неї (т. 6 а.с. 5-6), тобто відповідне зволікання відбулося не з її вини. До того ж, з моменту її призначення нею вчинялися інші дії в межах своїх повноважень саме як ліквідатора, про що свідчать, зокрема, подані до суду клопотання з доказами вчинення таких дій (т. 6 а.с. 12-13, 49-58).

Поміж іншого, у своїй апеляційній скарзі ПП "ЛІГАЛ-АВП" вказує на невиконання належним чином своїх повноважень ліквідатором - звіти про нарахування і виплату грошової винагороди ОСОБА_1 не подавались ані комітету кредиторів ані суду (остаточний звіт був поданий через 9 місяців після відсторонення ліквідатора). Перший звіт ліквідатора Сластнікової Г.О., щодо здійснення повноважень та виконання обов`язків у процедурі банкрутства подається лише 01 травня 2023 р. (т. 6 а.с. 162-176) (через 7,5 місяців після призначення). Також, ліквідатор був відсторонений за ухвалою господарського суду.

В ухвалі від 31.05.2024 господарський суд зазначив, що незвітування всупереч вимогам статті 30 КУзПБ ліквідатором кожні 2 місяці виконання повноважень перед комітетом кредиторів банкрута про нараховану (отриману) грошову винагороду та витрати під час здійснення ліквідаційної процедури не є беззаперечною передумовою для зменшення розміру грошової винагороди.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що Відповідно до Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04.03.2024 р. №7 Д, в розділах «Щодо надання комітету кредиторів звіту(ів) про свою діяльність» та «Щодо звітування про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого» міститься висновок про те, що: «… комісією не виявлено порушень вимог законодавства з питань банкрутства арбітражним керуючим Сластніковою Г.О., під час виконання повноважень ліквідатора з наведеного питання».

Що ж до тези про відсторонення ліквідатора Сластнікової Г.О. за ухвалою господарського суду, то такі обставини дійсно мали місце та досліджувались, зокрема, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2024. Як встановлено судом, підставами відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень було абз. 3 ч. 4 ст. 28 КУзПБ - за клопотанням комітету кредиторів саме як наслідок несхвалення її звіту, а не з інших підстав.

Наведеним спростовуються відповідні доводи скаржника.

Стосовно витрат арбітражного керуючого Сластнікової Г.О., то господарським судом проаналізовано всі види витрат арбітражного керуючого та зроблено висновок про затвердження Звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. в період здійснення повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 у загальній сумі 302 778,45 грн., з відхиленням решти вимог з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою ст.12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Оскільки завданням ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури є максимальне наповнення ліквідаційної маси та максимальне задоволення вимог кредиторів, арбітражний керуючий повинен не допускати необґрунтованих витрат, які відшкодовуються за рахунок ліквідаційної маси.

Системний аналіз положень ст.ст.59-61 КУзПБ свідчить про те, що після визнання боржника банкрутом ліквідатор вправі нести витрати, пов`язані з утриманням, збереженням, визначенням вартості об`єктів ліквідаційної маси, стягненням дебіторської заборгованості, поверненням майна від третіх осіб, визнання правочинів недійсними.

Арбітражним керуючим Сластніковою Г.О. заявлено до затвердження судом 1187625,26 грн., які, за її ствердженням, були понесені нею у період виконання повноважень ліквідатора та безпосередньо пов`язані зі здійсненням заходів ліквідаційної процедури ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ".

Натомість комітет кредиторів погодив відшкодування витрат ліквідатора по сплаті судового збору на суму 76 959,04 грн. та поштові послуги у розмірі 3 176,46 грн.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими витрати ліквідатора по сплаті судового збору на вищеозначену суму 76 959,04 грн. та поштові витрати на загальну суму 6 411,40 грн. (з урахуванням поданих квитанцій про поштові відправлення, які стосуються провадження у справі про банкрутство даного боржника), що не оспорюється апелянтами.

Крім того, суд вважав за необхідне затвердити також витрати арбітражного керуючого стосовно обслуговування оргтехніки за період виконання повноважень у розмірі 14 453 грн. (50% відсотків від заявленої суми з урахуванням того, що Сластнікова Г.О. є діючим адвокатом і витрати на обслуговування оргтехніки не виключають її використання для цілей, відмінних від виконання повноважень ліквідатора), витрати на нотаріальні послуги на суму 2 300 грн., витрати на отримання витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на загальну суму 1448,52 грн., витрати на ключі ЄЦП - 763,99 грн., витрати на канцтовари - 42,50 грн., витрати на виплату додаткової грошової винагороди приватному виконавцю на суму 5 000 грн.

Такими, що підлягають затвердженню, суд визначив також витрати ліквідатора по договору надання послуг від 27.09.2022 №01-30/2, згідно з умовами якого виконувався комплекс робіт по обтяжці вікон плівкою поліетилену офісного приміщення ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Трубників, буд.56.

Обґрунтованими і такими, що підлягають затвердженню, суд також вважав витрати ліквідатора на загальну суму 29 880 грн. по договору №25/03-2023 на електротехнічні вимірювання внутрішніх та зовнішніх мереж електропостачання та електрообладнання, які сплачені ліквідатором за платіжними інструкціями від 28.03.2023 та 06.05.2023 та витрати ліквідатора на 50 000 грн. по наданню послуг з демонтажу та монтажу майна банкрута.

Водночас, за твердженням скаржника ПП "ЛІГАЛ-АВП" суд першої інстанції помилково затвердив такі витрати, оскільки з наданих документів не вбачається у зв`язку з чим замовлені ці послуги та у чому існувала необхідність у їх проведенні; матеріали справи не містять доказів того, щоб це питання з`ясовували у кредиторів та приймались такі рішення; надані розписки не можуть підтверджувати оплату послуг, бо розписка не є касовим документом у розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні; господарські операції надавалась не суб`єктами господарської діяльності.

Варто зазначити, що за частиною четвертою статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства виникає необхідність у відшкодуванні витрат арбітражного керуючого саме, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі за час виконання ним таких повноважень.

Господарським судом обґрунтовано прийнято до уваги понесення ОСОБА_1 витрат на обслуговування оргтехніки за період виконання повноважень, з огляду на встановлені обставини здійснення документально претензійно-судової роботи, направлення різного роду запитів тощо в межах справи № 904/6023/19 про банкрутство ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" або іншим чином пов`язаних з виконанням нею повноважень ліквідатора. При цьому судом враховано, що Сластнікова Г.О. є діючим адвокатом і витрати на обслуговування оргтехніки не виключають її використання для цілей, відмінних від виконання повноважень ліквідатора, а тому правомірно розподілено ці витрати за критеріями вірогідності та справедливості у розмірі 14 453 грн. (50% відсотків від заявленої суми).

Щодо витрат на виплату додаткової грошової винагороди приватному виконавцю на суму 5 000 грн, то на підтвердження таких ОСОБА_1 представлено суду Договір №03032023 про сплату додаткової винагороди приватного виконавця, акт наданих послуг (том 13 а.с. 78-81) у сумі 5000 грн, розписку від 06.03.2023.

Предметом цього договору є оплата роботи приватного виконавця по виконанню ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2023 у справі №904/6023/19 (904/1032/23) про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Український трубний завод», тобто такі дійсно пов`язані з ліквідаційною процедурою та були необхідними.

При цьому як пояснила ліквідатор, розписка була отримана через те, що така форма оплати не заборонена діючим законодавством та може бути використана в цивільно-правових відносинах, зокрема, під час договору передбаченому в ч. 2 ст. 1047 ЦКУ.

Щодо посилання кредитора на не дотримання під час отримання розписки від Виконавця вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, то на переконання суду такі не спростовують обставин реальності понесення відповідних витрат, а лише можуть вказувати на порушення порядку проведення розрахунків між суб`єктами. Такий підхід застосовний судом і до аналогічних заперечень ПП "ЛІГАЛ-АВП" щодо інших витрат.

В той же час, відповідно до по п. 1 цього Положення, це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Відповідно до абз. 1 частині 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно.

Варто зазначити, що арбітражний керуючий та приватний виконавець є самозайнятими особами, а не суб`єктами господарської діяльності у розумінні положень ст. 55 ГК України.

Щодо витрат ліквідатора по договору надання послуг від 27.09.2022 №01-30/2, згідно з умовами якого виконувався комплекс робіт по обтяжці вікон плівкою поліетилену офісного приміщення ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Трубників, буд.56, то такі підтверджуються калькуляцією, додатковою угодою №1, актом, розпискою, актом звіряння (том 13 а.с. 6-13).

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 №169 Нікопольську міську територіальну громаду, де розташований майновий комплекс банкрута, внесено до переліку територій, розташованих у зоні проведення бойових дій.

За час військової агресії територію банкрута неодноразово обстрілювали, у зв`язку з чим у офісному приміщенні вибито 152 вікна, які потребували негайного ремонту зважаючи на наближення осінньо-зимового періоду.

Як зазначила ОСОБА_1 по її прибуттю на територію банкрута було встановлено, що всі вікна офісного приміщення банкрута були вибиті, а сміття та стекло від вибуху розкидано по території.

При цьому як обставини пошкоджень так і усунення їх наслідків засвідчені додатково фотознімками.

Щодо відсутності доказів придбання будь-яких будівельних матеріалів за цим договором, то Договором №01-30/2 від 27 вересня 2022 р не передбачено, що Виконавець виконує послуги з матеріалів Замовника, і відшкодування витрат на придбання будівельних матеріалів ОСОБА_1 не заявлялось.

Таким чином, заявницею доведено належним чином, що цей договір був укладений на виконання вимог абз. 1 ч. 1 ст. 61 КУзПБ, а тому понесені в процесі витрати повинні бути їй відшкодовані, що не спростовано кредитором.

Щодо витрати ліквідатора на загальну суму 29 880 грн. по договору №25/03-2023 на електротехнічні вимірювання внутрішніх та зовнішніх мереж електропостачання та електрообладнання, які сплачені ліквідатором за платіжними інструкціями від 28.03.2023 та 06.05.2023.

Окрім самого договору ОСОБА_1 подала також додаткову угоду №1, додаткову угоду №2, акти надання послуг та платіжні інструкції (том 13 а.с. 111-119).

Згідно її пояснень вказаний договір був укладений щодо майна електрообладнання банкрута, з метою провести інвентаризацію та визначати стан придатності цього майна, а саме:

1) було проведено випробування та вимірювання, перевірка працездатності акумуляторної свинцево кислотної стаціонарної батареї POWER Safe 5 OP z S 350 виробництва ENERSYS, з метою виставлення її на продаж (абз. 3 ч. 1 ст. 61 КУЗПБ) див додаток №1

2) були проведені випробування та вимірювання, перевірка працездатності релейних ланцюгів захисту та ввімкнення маслених вмикачів, силових полів, кабельної траси, підстанції №16 - див додаток №2.

З п.1 додаткових угод до договору вбачається, що Виконавець виконував роботи на об`єкті замовника, за адресою м. Нікополь, пр. Трубників, 59, ТОВ НЗСТ «Ютіст».

Проаналізувавши ці витрати колегія суддів вбачає їх безпосередній зв`язок з формуванням ліквідаційної маси, відповідно такі понесені заявницею на виконання повноваження ліквідатора у цій справі та мають бути відшкодовані в обумовленому розмірі.

Щодо витрат ліквідатора на 50 000 грн. по наданню послуг з демонтажу та монтажу майна банкрута, то Сластніковою Г.О. надано суду: Договір надання послуг №3 з демонтажу та монтажу майна, а саме вимірювань, акт, розписка, акт звіряння (том 13 а.с. 14-22). Предмет договору вимірювання були здійсненні внутрішніх та зовнішніх мереж електропостачання, електрообладнання (акумуляторні батареї п\с 16 із зарядним пристроєм), розподільного пристрою 6кВт п/ с 16 за місцезнаходженням банкрута.

Як пояснила заявниця, вказаний договір був укладений з метою вилучення з незаконного чужого володіння майна банкрута, адже контрагент ТОВ «Елемаштранс» продовжував користувався цим майном після закінчення строку дії договору оренди №01-1097 від 08.04.2020 - 08.04.2023 (п. 3.1 договору), не повернувши його.

В результаті отриманих послуг за Договором №3, було перевірено функціональність та цілісність майна банкрута, який орендував ТОВ «Елемаштранс» та майно було повернуто в ліквідаційну масу банкрута, тобто такі теж є пов`язаними з ліквідаційною процедурою.

Суд зауважує, що не винесення питань щодо необхідності понесення наведених вище витрат на розгляд кредиторів та відсутність їх рішень тим не менш не позбавляє арбітражного керуючого доводи підставність цих витрат за час виконання ним повноважень ліквідатора саме у інтересах боржника (а також кредиторів) та відповідно до його нагальних потреб з метою наповнення ліквідаційної маси та збереження активів банкрута.

Зважаючи на все вищевикладене, судом відхиляються доводи скаржника як необґрунтовані.

Крім того, господарський суд частково затвердив витрати ліквідатора на послуги, надані Аудиторською фірмою "Курсор-Аудит", м. Харків на суму 34 000 грн., які були сплачені ОСОБА_1 в період виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ"; решта суми 20 000 грн. перераховані виконавцю аудиторських послуг вже після припинення повноважень ліквідатора, що зумовило їх відхилення.

В цій частині ПП "ЛІГАЛ-АВП" зауважує, що за договорами про надання послуг надані послуг Аудиторською фірмою "Курсор-Аудит" частково неможливо встановити факт надання цих послуг, у чому існувала необхідність у їх проведенні та неможливість виконання цих функцій та задач безпосередньо арбітражним керуючим. Крім того відсутні результати, які повинні існувати.

Проте, слід зазначити, що скаржник не конкретизує в якій саме частині ці витрати є непідтвердженими та що саме з наданих послуг могло бути виконано безпосередньо арбітражним керуючим, який не є особою, що підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності та має відповідний практичний досвід з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності на предмет її відповідності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам для відповідних цілей.

Що ж до результатів таких послуг, то Сластніковою Г.О. надано у матеріали справи копію аналізу фінансового стану ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», виготовленого АФ «Курсор аудит».

Поряд з цим, щодо відмови у відшкодуванні витрат в розмірі 20 000 грн за послуги, надані Аудиторською фірмою "Курсор-Аудит", м. Харків, то ОСОБА_1 наголошує, що заборони на сплату таких після припинення повноважень ліквідатора КЗУПБ не передбачає.

З цього приводу необхідно акцентувати увагу на тому, що арбітражному керуючому відшкодовуються не будь-які витрати, що були понесені ним у певний період часу, а тільки ті що безпосередньо пов`язані з виконанням повноважень (в даному випадку ліквідатора) у справі. Оскільки вказані витрати були понесені ОСОБА_1 вже після припинення повноважень ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», тобто не як ліквідатором, то підстав для їх відшкодування у суду немає. Водночас, це не позбавляє скаржницю порушити питання перед отримувачем коштів про їх повернення як помилково сплачених.

Судом встановлено, що арбітражним керуючим Сластніковою Г.О. також вказані витрати на надання правової допомоги, юридичних послуг від адвокатів Сабури С.О. (на 105 560 тис.), Сергієнко Н.О. (на 13 850 грн.).

Господарський суд затвердив витрати арбітражного керуючого на правову допомогу на суму 20 000 грн., які стягнуті судом з відповідача на користь банкрута у справі №904/6023/19 (904/4903/22). В цій частині витрати учасниками справи не заперечуються.

Разом з тим, суд виснував, що арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. з 16.01.2019 року є професійним адвокатом, тому надання їй адвокатських послуг іншими адвокатами є недоцільним і таким, що призводить до невиправданих витрат коштів з ліквідаційної маси. З цих же підстав суд не затвердив витрати ОСОБА_1 з надання правової допомоги ФОП Яуфман Оленою Анатоліївною згідно договору від 22.05.2023 на загальну суму 28796,48 грн, які сплачені арбітражним керуючим уже після припинення повноважень ліквідатора у даній справі про банкрутство.

Щодо цього в апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошується, що будь-яка робота має оплачуватися це принцип закріплений, як у ст. 43 Конституції України, так і в п. 2. ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі за текстом- КУзПБ). Норми КУзПБ не встановлюють обов`язок для арбітражного керуючого надавати безоплатні послуги адвоката, під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство, навіть за умови, що це зменшить витрати коштів з ліквідаційної маси банкрута. Тому арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. був змушений звертатися за висококваліфікованою професійною допомогою до сторонніх спеціалістів, які і допомогли банкруту стягнути до його ліквідаційної маси більше 8,5 млн грн дебіторської заборгованості. Послуги за цими договорами не дублювалися, бо Сергієнко, Сабура, Яуфман надавали послугу арбітражному керуючому в різні часові періоди. Щодо оплати арбітражним керуючим Сластніковою Г.О. ФОП Яуфман О.А. згідно договору від 22.05.2023 суми 28 796,48 грн після припинення повноважень ліквідатора такої прямої заборони в КЗУПБ не існує.

Щодо незатвердження судом витрат ОСОБА_1 з надання правової допомоги ФОП Яуфман Оленою Анатоліївною згідно договору від 22.05.2023 на загальну суму 28796,48 грн, які сплачені арбітражним керуючим уже після припинення повноважень ліквідатора у даній справі про банкрутство, то судом вже зверталася увага на правомірність такого підходу в частині постанови, що стосується витрат за послуги, надані Аудиторською фірмою "Курсор-Аудит", м. Харків, і суд не вбачає необхідності дублювання висновків в цій частині.

Що ж до решти витрат на юридичні послуги та за надання правничої допомоги від адвокатів Сабури С.О. (на 85 560,00 грн) та від ФОП Яуфман О.А. (на суму 28 796,48 грн), в затвердженні яких відмовлено судом, то судом звертається увага на наступне.

Дійсно, як обґрунтовано зазначає скаржниця, Сластнікова Г.О. була призначена Господарським судом Дніпропетровської області арбітражним керуючим у справі про банкрутство з 15 вересня 2022 року.

Арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. виконував обов`язки ліквідатора відповідно до вимог IV розділу Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

І хоча арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. з 16.01.2019 є професійним адвокатом, проте нрми КУзПБ не встановлюють обов`язок для арбітражного керуючого надавати безоплатні послуги адвоката, під час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство, навіть за умови, що це зменшить витрати коштів з ліквідаційної маси банкрута.

Будь-яка робота має оплачуватися цей принцип закріплений, як у ст. 43 Конституції України, так і в п. 2. ч. 1 ст. 13 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі за текстом- КУзПБ).

В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Також договір з адвокатом є оплатним договором, оскілки ч. 1 ст. 30 Закону передбачає наявність у ньому умови щодо винагороди адвокату у формі гонорару.

Відтак, є слушними зауваження скаржниці щодо суперечності висновку суду в цій частині переліченим вище нормам закону.

Однак, при оцінці таких витрат судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які зумовлюють їх відхилення, але з інших підстав.

Так, на підставі аналізу представлених на підтвердження в цій частині витрат документів (т. 13 а.с. 82-99, 106-110), судом з`ясовано, що:

- Договір про надання правової (правничої) допомоги з Яуфман Оленою Анатоліївною від 22.05.2023 укладено як з фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом;

- акт виконаних робіт № 1, підписаний з Яуфман О.А. (том 13 а.с. 95-96) містить по тексту посилання на Договір про надання послуги від 22 травня 2023 року, який не надано суду, а також не містить суми наданих послуг, що унеможливлює виокремлення ціни окремо взятих послуг для цілей їх відшкодування;

- частина послуг за актом № 1 стосуються безпосередньо виконання повноважень арбітражним керуючим особисто та не потребували залучення для цих цілей юриста (консультування щодо проведення інвентаризації, складення повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів тощо);

- оплати за платіжними інструкціями (т. 13 а.с. 97-99) здійснені на користь різних фізичних осіб (Агічеєва Алла Олексіївна та Яуфман Віталій Валерійович) без посилань на Договір, чи акт та їх реквізити у призначенні платежів, натомість із приміткою «поповнення рахунку фіз. особи та переказ власних коштів», тобто такі не підтверджують понесення витрат на юридичні послуги;

- актом наданих послуг № 4 від 20.05.2023 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.12.2022 (т. 13 а.с. 84) не підтверджується виконання робіт з добірки правових позицій по справі № 904/6023/19 (904/4903/22) (відсутні зафіксовані результати ,а також їх згадування в судових рішення по справі);

- за актом наданих послуг № 3 від 01.05.2023 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.12.2022 (т. 13 а.с. 85) неможливо встановити характер загальної консультації по ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ», з яких питань, в якому вигляді, формат, тривалість тощо, а також необхідність в отриманні таких послуг. Крім того, відсутній матеріальний носій, в якому було зафіксовано результати такої роботи, що ставить під сумній реальність її виконання;

- за актом наданих послуг № 1 від 17.01.2023 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.12.2022 (т. 13 а.с. 86) начебто виконувались роботи зі складання проекту заяви про притягнення до солідарної відповідальності керівника банкрута ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» ОСОБА_8 та процесуальних документів до неї, проте не визначено деталізований характер додатків (процесуальних документів), а сама заява так і не була подана до суду, що виключало дійсну необхідність в отриманні такої послуги;

- у акті наданих послуг № 2 від 20.01.2023 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 24.12.2022 (т. 13 а.с. 87) зазначено надання детальної консультації щодо вчинення процесуальних дій (з`ясування, витребування документів та вчинення інших підготовчих дій) перед подачею до суду заяви про притягнення до солідарної відповідальності керівника банкрута ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» ОСОБА_8 , однак такій перелік робіт є неконкретним, а скоріш абстрактним, не надано доказів, що обумовлювали необхідність в отриманні такого роду послуги, а сама заява, як вже було вказано, так і не була подана до суду;

- за всіма актами наданих послуг (т. 13 а.с. 84-87), що підписані з адвокатом Сергієнко Ніною Олександрівною неможливо визначити ціноформування гонорару. При цьому як слідує з укладеного з нею договору (т. 13 а.с. 82) за надання правової допомоги за даним договором Клієнт сплачує гонорар адвокату у розмірі, обумовленому Додатковою угодою та відповідно до погодженого Сторонами кошторису. Однак суду не надано таких документів, що позбавляє можливості перевірити відповідність розміру ціни послуг адвоката, наведеному в актах, їх дійсній вартості;

- деякі юридичні послуги, які надавалися арбітражному керуючому Сластніковій Г.О., мають характер дублювання, зокрема: « 14. 27 червня 2023 року консультування про притягнення колишнього керівника ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» до солідарної відповідальності» (ФОП Яуфман О.А. (т.13 а.с. 96) та Сергієнко Н.О. (т. 13 а.с. 86-87).

За сукупністю означених умов, вказані витрати не підлягають відшкодуванню і суд не вбачає підстав для зміни ухвали суду першої інстанції в цій частині, адже підстави відмови не вплинули на кінцевий результат.

Крім того, судом першої інстанції було відхилено звіт арбітражного керуючого в частині затвердження витрат на поповнення мобільного телефону на суму 8 681,75 грн. та витрати на послуги інтернету 510 грн., оскільки арбітражним керуючим не доведено, що послуги мобільного зв`язку та інтернету надавались виключно для виконання повноважень ліквідатора у справі №904/6023/19.

Доводи апеляційної скарги Сластнікової Г.О. правильність цих висновків суду не спростовують.

Суд також дійшов висновку, що підлягають відмові у затвердженні також витрати ліквідатора на пальне у сумі 70 894,45 грн, витрати на харчування - 19 522,23 грн., страхові платежі 10 439,88 грн., 2 100 витрат арбітражного керуючого на освітні послуги з підвищення кваліфікації.

В свою чергу, Сластнікова Г.О. вважає, що суд першої інстанції повинен був задовольнити витрати арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. на пальне у сумі 70 894,45 грн, витрати на харчування - 19 522,23 грн., витрат арбітражного керуючого на освітні послуги з підвищення кваліфікації - 2 100,00 грн;

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржниці в цій частині як безпідставні, позаяк чинне законодавство про банкрутство не надає права арбітражному керуючому права на відшкодування за рахунок коштів банкрута подібних витрат, як-то витрати на харчування, паливно-мастильні матеріали тощо. При цьому поїздка арбітражного керуючого на підприємство, що ліквідується не може вважатися відрядженням, оскільки це є виконання ним своїх безпосередніх повноважень за місцем його постійної роботи.

Також, Сластніковою Г.О. представлено суду Договір №0-000966, акт та платіжна інструкція, але ці документи не підтверджують витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням нею повноважень ліквідатора у справі, а містять документи про навчання арбітражного керуючого (том 13 а.с. 122-124).

Колегія суддів погоджується і з висновком господарського суду про те, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства вимоги арбітражного керуючого про затвердження 63 960,5 грн. витрат на проживання у готелі в м. Кам`янському в період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", оскільки ці витрати не стосуються проведення ліквідаційної процедури.

Як обґрунтовано зауважив суд, при здійсненні повноважень арбітражний керуючий отримує основну грошову винагороду, і не вправі відносити всі свої витрати життєдіяльності на рахунок банкрута.

Не затверджені судом і витрати на суму 17 920 грн. по договору №1 від 19.09.2022, укладеного арбітражним керуючим Сластніковою Г.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна агенція "Центр безпеки", м.Кам`янське про надання послуг по охороні громадського порядку в м.Нікополь пр. Трубників, 56 (том 13 а.с. 100-105).

Так, у судовому засіданні 31.05.2024 під час розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області ОСОБА_1 надала пояснення, що уклала вищеозначений договір для того, щоб "комфортніше заходити на підприємство", тобто перелічені послуги не є такими, що направлені на збереження майна банкрута.

Посилання апелянтки на те, що «арбітражний керуючий Сластнікова Г.О. як письмово, так і усно неодноразово пояснювала в суді першої інстанції, що: Договір про надання охоронних послуг №1, акт, розписка підтверджують понесення витрат на охорону громадського порядку 20.09.2022 у м. Нікополь по пр. Трубників 56; Договір надання послуг зі зберігання №3 від 31 грудня 2022 року, калькуляція, додаткова угода № 1, акт надання послуг, розписка, акт звіряння розрахунків та Договір надання послуг зі зберігання №2 від 21 вересня 2022 року, калькуляція, додаткова угода №1, акт надання послуг, акт звіряння розрахунків підтверджують понесення витрат на збереження майна банкрута. В результаті укладених угод єдиний майновий комплекс банкрута був збережений та проданий на аукціоні», не доводять дійсну потребу в організації таких заходів, їх причинно-наслідковий зв`язок із збереженням активів ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", а саме яким чином вони посприяли в цьому та яким реальним ризикам вдалося запобігти. До того ж, при обґрунтуванні мотивів укладення таких договорів ОСОБА_1 допускає суперечливі твердження та непослідовну поведінку.

При цьому щодо витрат у загальній сумі 497 600 грн., які, як зазначила ОСОБА_1 , готівкою сплачені нею її чоловікові ОСОБА_2 за надання послуг зі зберігання майна банкрута (договір № 2 від 23.09.2022 та договір № 3 від 31.12.2022), то посилаючись на те, що цілісний майновий комплекс банкрута перебуває в зоні проведення бойових дій, а ліквідатор не виявила інших бажаючих осіб для надання такого роду послуг, нею укладено договори надання послуг по збереженню майна з чоловіком, згідно з якими ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання по зберіганню майна. Ціна договору становила 1 600 грн. за 24 години збереження майна.

Водночас, як зауважив господарський суд, переліку майна, яке передано на зберігання, до договору не додано, а факт перебування ОСОБА_2 на території банкрута 24 години на добу спростовують докази щодо проживання його в готелі м. Кам`янського у листопаді, грудні 2022 року, березні, травні, червні 2023 року (а.с. 152-197 т. 13).

У зв`язку з чим, у суду виникли обґрунтовані небезпідставні сумніви щодо факту надання цих послуг ОСОБА_2 .

І хоча суд зробив висновок про те, що за відсутності зазначення у договорі конкретного предмету зберігання цей договір є фактично неукладеним, колегія суддів погоджується з твердженням скаржниці про передчасність такого висновку, однак, зважаючи на встановлені вище обставини щодо недоведеності власне факту їх надання відносно конкретно визначеного майна боржника та які саме заходи здійснювалися для його збереження від «обстрілів в м. Нікополь», на що вказує ОСОБА_1 , приймаючи до уваги усталенні судову практику, що формальне складення первинних документів не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, а в даному випадку з більшою вірогідністю можна зробити висновок про неможливість їх надання ОСОБА_2 , слід погодитися з правильним результатом щодо відхилення цих витрат.

Так само апеляційний суд погоджується з позицією господарського суду про те, що сумнівними є також документи в підтвердження надання ОСОБА_2 послуг з транспортування майна банкрута (договір від 23.09.2022) на 20 тис. грн. з огляду на те, що перелік майна, яке підлягає транспортуванню відсутній, як і товарно-транспортні накладні. Невідомо, на яку відстань перевозилось майно банкрута, яким транспортним засобом відбувалось перевезення теж не зазначено. Тому ці витрати арбітражного керуючого не підлягають затвердженню.

Доводи ОСОБА_1 висновків суду щодо непідтвердження реальності надання послуг в зазначеному об`ємі та на відповідну суму не спростовують.

Щодо посилання в апеляційних скаргах на наявність/відсутність в діях ОСОБА_1 конфлікту інтересів, то варто наголосити, що питання встановлення наявності в діях арбітражного керуючого корупційних правопорушень, перебуває поза межами компетенції суду, який розглядає справу про банкрутство. Як стало відомо суду, таке питання вирішується в межах справи № 182/7494/23.

При цьому в оцінці заінтересованості осіб суд враховує, що незважаючи на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/243/21 від 26.07.2021 щодо встановлення окремого режиму проживання подружжя, сама ОСОБА_1 повідомила суду, що її чоловік ОСОБА_2 орендував для неї житло за умовами безоплатного договору про надання послуг №б/н від 16.09.2022, та взяв на себе зобов`язання надавати послуги, що пов`язані з оплатою вартості проживання в м. Кам`янське Дніпропетровської області під час мого відрядження до ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» (м. Нікополь, пр Трубників, б. 56). Крім того, надані суду документи засвідчують факт спільного перебування подружжя в м. Кам`янське, що може вказувати на продовження існування між ними тісних родинних стосунків й відповідно наділяти ОСОБА_2 ознаками заінтересованої особи стосовно арбітражного керуючого у розумінні ст.1 КУзПБ.

Враховуючи те, що грошова винагорода та відшкодування витрат ліквідатора не є кредиторськими вимогами, а в силу закону мають задовольнятись позачергово, до погашення вимог кредиторів, слід погодитися з відсутністю підстав для задоволення вимоги арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. про зобов`язання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Вербицького О.В. включити грошову винагороду та затверджені витрати до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів зазначає, що прийнята господарським судом ухвала є тим документом, який надає право на отримання коштів і як слідує з матеріалів справи присуджені за нею кошти були перераховані ОСОБА_1 .

Підсумовуючи необхідно відзначити, що хоча частина доводів скаржників знайшла своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, проте не спростовує правильного за змістом результату вирішення порушеного перед судом питання щодо визначення розмірів основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Сластнікової Г.О. за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" з 15.09.2022 по 28.07.2023 шляхом затвердження відповідних звітів.

Порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржників, наведені ними в апеляційних скаргах, свого підтвердження не знайшли, не спростовують правильних по суті висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі № 904/6023/19.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "ЛІГАЛ-АВП" та арбітражного керуючого Сластнікової Ганни Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі № 904/6023/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/6023/19 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 22.05.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко