Ухвала від 20.05.2025 по справі 922/1336/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково

20 травня 2025 року м. ХарківСправа №922/1336/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши заяву Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх. №11491/25 від 12.05.2025) по справі

за позовом Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА" до Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення коштів

за участю представників:

стягувача не з`явився;

боржника Мироненко С.С. (після перерви не з`явився).

ВСТАНОВИВ:

12.05.2025 Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню (вх. №11491/25), в якій просить суд визнати наказ Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 у справі №922/1336/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення пені в розмірі 1.125.084,22 грн, штрафу в розмірі 674.917,79 грн та втрат зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі №922/1336/24 прийнято до розгляду подану Науково-виробничим підприємством ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) вищевказану заяву та призначено судове засідання на 20.05.2025 о 12:00 год.

Присутній у судовому засіданні 20.05.2025 представник боржника (заявника) підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Правом на участь представника в судовому засіданні 20.05.2025 стягувач не скористався, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ДП" ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА".

Згідно з приписами частини третьої статті 328 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та заяву боржника про визнання наказу такими, що не підлягають виконанню в частині стягнення пені в розмірі 1.125.084,22 грн, штрафу в розмірі 674.917,79 грн та втрат зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн , суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 в задоволенні позову ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" відмовлено частково. Стягнуто з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) на користь ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" попередню оплату (аванс) в розмірі 40.332.395,22 грн, пеню в розмірі 22.501.684,46 грн, штраф у розмірі 13.498.355,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 скасовано в частині стягнення з Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на користь ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" 21.376.600,24 грн пені та 12.823.437,96 грн штрафу; в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 залишено без змін.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції:

"2. Стягнути з Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" попередню оплату (аванс) в розмірі 40.332.395,22 грн, пеню в розмірі 1.125.084,22грн, штраф у розмірі 674.917,79 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн."

08.11.2024 на примусове виконання рішення Східним апеляційним господарським судом був виданий відповідний наказ.

В поданій заяві боржник зазначає, що ним було добровільно сплачено на користь стягувача пеню в розмірі 1.125.084,22 грн, штраф у розмірі 674.917,79 грн та втрати зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн, про що свідчать платіжні інструкції від 02.05.2025 №№1234, 1235, 1236.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до частини першої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною другою статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою з інших причин.

Отже, виконання наказу на примусове виконання постанови може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 ГПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 ГПК України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц).

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов`язується із наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15.

Відтак, при вирішенні судом питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю/частково, підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2018 у справі №910/9026/13, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Розгляд заяв у порядку статті 328 ГПК України є інститутом процесуального права, який не передбачає розгляду спору по суті, дослідження розміру заборгованості, надання правової оцінки розміру зобов`язання, дотримання порядку його припинення.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Таким факт має або визнаватися сторонами або підтверджуватись безпірними та однозначними засобами доказування, котрі не допускають багатозначного розуміння.

У даному випадку боржник посилається на наявність матеріально-правових підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, а саме: добровільним виконання обов`язку щодо сплати грошових коштів поза межами виконавчого провадження, про що свідчать платіжні інструкції від 02.05.2025 №№1234, 1235, 1236, якими було в повному обсязі сплачено пеню, штраф та витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги 5 "Зобов`язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що боржником було сплачено стягувачу грошові кошти в загальній сумі 2.859.802,01 грн на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 у справі №922/1336/24 в частині стягнення пені в розмірі 1.125.084,22 грн, штрафу в розмірі 674.917,79 грн та втрат зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн.

А отже, враховуючи приписи статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов`язання за наказом Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 є припиненим лише у частині стягнення з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА" пені в розмірі 1.125.084,22 грн, штрафу в розмірі 674.917,79 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн., в частині стягнення попередньої оплати (аванс) в розмірі 40.332.395,22 грн зобов`язання не припинені.

Таким чином, заява Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

2. Визнати наказ Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 у справі №922/1336/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА" пені в розмірі 1.125.084,22 грн, штрафу в розмірі 674.917,79 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повну ухвалу підписано 22.05.2025.

СуддяН.С. Добреля