Постанова

від 14.05.2025 по справі 910/5056/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5056/22 (910/11654/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 05.03.2025

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючого), Станіка С.Р., Пантелієнка В.О.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 25.09.2024

у складі судді Чеберяка П.П.

у справі № 910/5056/22 (910/11654/24)

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале" арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз"

про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів

в межах справи № 910/5056/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/5056/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтале" (далі - ТОВ "Монтале") на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2024.

2. 24.09.2024 до Господарського суду м. Києва звернувся розпорядник майна ТОВ "Монтале" арбітражний керуючий Потупало Н. І. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" (далі - ТОВ "ФК "Фінактив") про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів.

3. Також 24.09.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява розпорядника майна ТОВ "Монтале" арбітражного керуючого Потупало Н.І. про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на майно:

цілісний майновий комплекс, адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 441272121101;

устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м, Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3 - та права Єдиного майнового комплексу підприємства - Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку №7 до Договору іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607;

земельну ділянку, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, площа 4.7588 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 416013621248;

земельну ділянку, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, площа 34.2014 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248;

земельну ділянку, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, площа 2.125 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада. Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248;

- заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, власником якого є Акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" (код ЄДРПОУ 00153608, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3) (далі - АТ "Ужгородський Турбогаз"), яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607, що посвідчений 27.06.2007 приватним нотаріусом КМНО Рвач Ж.В. за реєстровим № 2206-д, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаних об`єктів та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема щодо:

цілісного майнового комплексу, адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 441272121101;

земельної ділянки, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, площа 4.7588 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 416013621248;

земельної ділянки, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, площа 34.2014 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада. Коритнянська; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248;

земельної ділянки, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, площа 2.125 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248;

- заборони ТОВ "ФК "Фінактив" звертати стягнення на нерухоме майно, власником якого є АТ "Ужгородський Турбогаз" (код ЄДРПОУ 00153608, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3) та будь яким-чином розпоряджатись майном, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607, що посвідчений 27.06.2007 приватним нотаріусом КМНО Рвач Ж.В. за реєстровим № 2206д, у тому числі відступати права вимоги до АТ "Ужгородський Турбогаз" за кредитними договорами: № 655м-01- 07 від 26.06.2007, № 1199м-01-07 від 28.09.2007, № 1299-09 від 16.02.2009 та Договором іпотеки цілісного майнового комплексу № 2180ЦИК/0607 від 27.06.2007.

4. Вказана заява обґрунтована наступним:

4.1. Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів у межах справи № 910/5056/22 про банкрутство ТОВ "Монтале", оскільки розпорядником майна під час виконання своїх обов`язків було виявлено фраудаторні правочини:

- договір про відступлення права вимоги від 22.03.2024, укладений між ТОВ "Монтале", як Первісним кредитором, та ТОВ "ФК "Фінактив", як Новим кредитором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лігуном А.І. за реєстровим № 1745;

- договір про відступлення прав за іпотечним договором від 22.03.2024, укладений між ТОВ "Монтале", як Іпотекодержателем, та ТОВ "ФК "Фінактив", як Новим іпотекодержателем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. за реєстровим № 406.

4.2. На підставі зазначених договорів ТОВ "ФК "Фінактив" набуло права вимоги до АТ "Ужгородський Турбогаз" за:

- договором про відновлювальну кредитну лінію № 655м-01-07, укладеним між ПАТ "Банк «Фінанси та Кредит" та ПАТ "Укжгородський Турбогаз" 26.06.2007;

- договором про відновлювальну кредитну лінію № 1199м-01-07, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Укжгородський Турбогаз" 28.09.2007;

- договором про відновлювальну кредитну лінію № 1299-09, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ "Укжгородський Турбогаз" 16.02.2009;

- договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607, що посвідчений 27.06.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим № 2206-д.

4.3. Предметом іпотеки є наступне майно: Цілісний майновий комплекс підприємства - Іпотекодавця, який складається з усіх видів майна, призначених для його діяльності, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також право на торговельну марку та інші права, в тому числі земельні ділянки, які належать Іпотекодавцю, а саме: 1) Нерухоме майно Цілісного майнового комплексу, має загальну площу 159 483,5 кв.м., знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3; 2) Устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м, Ужгород, вул. вул. Болгарська, буд. З - та права Єдиного майнового комплексу підприємства - Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку №7 до договору іпотеки; 3) - земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, загальною площею 34,2014 га; - земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, загальною площею 4,7588 га; - земельна ділянка, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, загальною площею 2,125 га. Земельні ділянки знаходяться за адресою: Закарпатська область. Ужгородський район, с/рада Коритнянська.

4.4. Позивач вважає, що Договір про відступлення права вимоги від 22.03.2024 та Договір про відступлення прав за іпотечним договором від 22.03.2024, укладені між ТОВ "Монтале" та ТОВ "ФК "Фінактив", є недійсними на підставі п.2, 3 ч. 1 ст.42 КУзПБ, п.6 ч. 1 ст. 3, ч.3 ст. 13, ч.3 ст.509 ЦК України.

4.5. Як зазначено у позовній заяві, права вимоги до АТ "Ужгородський Турбогаз" у загальному розмірі 653 688 918,49 грн. були відступлені ТОВ "Монтале" на користь ТОВ "ФК "Фінактив" за ціною 29 200 000, 00 грн., тобто в 22 рази дешевше номінальної вартості прав вимоги. При цьому кредиторські вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "КУ "Інвестиційна" визнані судом у справі № 910/5056/22 у розмірі 531 546 505,65 грн.

4.6. Відповідно, як зазначає позивач, справжньою метою оспорюваних правочинів було унеможливлення звернення стягнення на майно боржника в рахунок погашення заборгованості перед кредиторами, зокрема перед ініціюючим кредитором ТОВ "КУ "Інвестиційна".

4.7. Також позивач вказує на пов`язаність ТОВ "Монтале" з ТОВ "ФК "Фінактив", які зареєстровані за однією і тією ж адресою.

4.8. Позивач зауважує, що станом на день звернення до суду з відповідною заявою відповідач активно реалізує права кредитора набуті від ТОВ "Монтале" та вчиняє дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема:

- ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/665/18 задоволено заяву ТОВ "ФК "Фінактив" про заміну кредитора правонаступником. Замінено сторону (кредитора) ТОВ "Монтале" на належного кредитора - ТОВ "ФК "Фінактив" у справі № 907/636/18 про банкрутство АТ "Ужгородський Турбогаз";

- ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі № 907/665/18 задоволено заяву ТОВ "ФК "Фінактив" про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно.

4.9. Позивач зазначає, що у випадку винесення судом за результатами розгляду справи № 910/5056/22 (910/11654/24) рішення про задоволення позовних вимог, - існує значний ризик того, що фактичне виконання цього судового рішення буде неможливим чи значною мірою утрудненим, оскільки, за час розгляду цього спору судом, відповідач може звернути стягнення на цілісний майновий комплекс ПАТ "Ужгородський турбогаз" та відчужити його третій особі.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) заяву розпорядника майна ТОВ "Монтале" арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни про забезпечення позову задоволено; вжито заходи до забезпечення позову у справі № 910/5056/22 (910/11654/24); накладено арешт на майно:

- цілісний майновий комплекс, адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 441272121101;

- устаткування, інвентар, інше майно, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Болгарська, буд. 3 - та права Єдиного майнового комплексу підприємства - Іпотекодавця зазначені у переліку, згідно Додатку №7 до Договору іпотеки цілісного майнового комплексу № 2180ЦИК/0607;

- земельну ділянку, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, площа 4.7588 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 416013621248;

- земельну ділянку, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, площа 34.2014 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248;

- земельну ділянку, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, площа 2.125 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248.

Заборонено будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, власником якого є АТ "Ужгородський Турбогаз" (ідентифікаційний код 00153608, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3), яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607, що посвідчений 27.06.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим № 2206-д, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаних об`єктів та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема щодо:

- цілісного майнового комплексу, адреса: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Болгарська, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 441272121101;

- земельної ділянки, кадастровий номер 2124883600:10:011:0002, площа 4.7588 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 416013621248;

- земельної ділянки, кадастровий номер 2124883600:10:011:0001, площа 34.2014 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада. Коритнянська; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248;

- земельної ділянки, кадастровий номер 2124883600:02:004:0010, площа 2.125 га, адреса: Закарпатська обл., Ужгородський р., с/рада Коритнянська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 415902121248.

Заборонено ТОВ "ФК "Фінактив" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5; ідентифікаційний код 39827925) звертати стягнення на нерухоме майно, власником якого є АТ "Ужгородський Турбогаз" (ідентифікаційний код 00153608, адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3) та будь яким-чином розпоряджатись майном, яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607, що посвідчений 27.06.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим № 2206д, у тому числі відступати права вимоги до АТ "Ужгородський Турбогаз" за кредитними договорами: № 655м-01-07 від 26.06.2007, № 1199м-01-07 від 28.09.2007, № 1299-09 від 16.02.2009 та Договором іпотеки цілісного майнового комплексу №2180ЦИК/0607 від 27.06.2007.

6. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, АТ "Ужгородський Турбогаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24).

7. Також не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ТОВ "ФК "Фінактив" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) про забезпечення позову скасувати повністю.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі апеляційні скарги АТ "Ужгородський Турбогаз" та ТОВ "ФК "Фінактив" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі №910/5056/22(910/11654/24) залишено без змін.

Рух касаційної скарги

9. 25.03.2025 ТОВ "ФК "Фінактив" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 25.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24), сформована в системі "Електронний суд" 25.03.2025.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "ФК "Фінактив" у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025.

11. Крім того, касаційна скарга ТОВ "ФК "Фінактив" від 25.03.2025 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24).

12. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Фінактив" від 25.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024; призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Фінактив" від 25.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

13. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) ТОВ "ФК "Фінактив" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви розпорядника майна ТОВ "Монтале" Потупало Наталії Ігорівни про забезпечення позову у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) відмовити повністю.

14. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було порушено положення ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16.

15. Скаржник зазначає, що згідно статті 39 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах справи про банкрутство. Однак, незважаючи на імперативний припис статті 39 КУзПБ, яким заборонено накладати арешт на майно боржника поза межами справи про банкрутство, зазначена норма була проігнорована судами першої та апеляційної інстанції, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

16. Скаржник також зазначає, що мотивація викладена у постанові суду апеляційної інстанції не стосується мотивів, викладених в апеляційній скарзі ТОВ "ФК "Фінактив" щодо протиправності накладення судом арешту майно юридичної особи поза межами процедури банкрутства даної юридичної особи.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

17. Учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

18. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судом першої та апеляційної інстанції норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

20. Предметом розгляду судів попередніх інстанцій у цій справі є заява про забезпечення позову, подана в порядку, визначеному ч. 1, 2 статті 136 ГПК України.

21. Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

22. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

23. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

24. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

25. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

26. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 137 ГПК України (у відповідній редакції).

27. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

28. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, - ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, на яку посилаються скаржники, та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23.

29. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22.

30. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

31. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

32. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.

33. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

34. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

35. При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

36. Водночас колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

37. Верховний Суд також зазначає, що обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22.

38. При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 дійшла висновку про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

39. Основним, за висновком Великої Палати Верховного Суду, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

40. Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

41. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 1- 3 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому рахунку, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

42. Визначення таких понять, як арешт майна та заборона на відчуження майна, містяться у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19. Так, арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, а заборона на відчуження майна - перешкода у вільному розпорядженні майном. Арешт майна та заборона відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, які за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном.

43. У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (див. також постанову Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 915/249/24).

44. У цій справі суди попередніх інстанцій, встановивши існування імовірності відчуження майна, переліченого у заяві про забезпечення позову, поза межами даної справи про банкрутство, з метою забезпечення збереження цього майна, до вирішення даного спору, дійшли обгрунтованого висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про накладення арешту на зазначене у вказаній заяві майно та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна.

45. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги ТОВ "ФК "Фінактив" (п. 14, 15 постанови) щодо порушення судами попередніх інстанцій положень статті 39 КУзПБ, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16, є необґрунтованими з огляду на наступне.

45.1. У справі що розглядається, розпорядника майна ТОВ "Монтале" арбітражний керуючий Потупало Н. І. звернувся до ТОВ "ФК "Фінактив" з позовом про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочинів, поданий в межах справи про банкрутство ТОВ "Монтале".

45.2. Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ всі майнові спори, стороною в яких є боржник, щодо його майна тощо вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

45.3. Згідно з положеннями абзацу третього частини другої статті 7 цього Кодексу господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

45.4. Отже позивач подав заяву про забезпечення позову у спорі, який підлягає розгляду господарським судом в межах справи про банкрутство, за правилами, визначеними ГПК України.

45.5. Наведене також узгоджується з приписами частини шостої статті 12 ГПК України (що визначає форми господарського судочинства), відповідно до якої господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (КУзПБ).

45.6. Серед правил розгляду справи, що визначені ГПК України, також містяться правила вжиття заходів до забезпечення позову (глава 10 розділу І ГПК України, зокрема статті 136-144 цього Кодексу).

45.7. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

45.8. Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

45.9. Подібні види забезпечення, передбачені також спеціальними нормами КУзПБ (частина чотирнадцята статті 39, стаття 40 цього Кодексу тощо) та застосовуються у межах провадження у справі про банкрутство.

45.10. Підсудність розгляду та вирішення заяви про забезпечення позову не може бути вирішена окремо від підсудності позову - спору, а процесуальний закон не допускає розгляд та вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову окремо - в іншій справі, ніж у якій був заявлений відповідний позов.

45.11. Тому обмеження на розпорядження майном у вигляді арешту, що передбачений частиною чотирнадцятою статті 39 КУзПБ, застосовуються при розгляді справи про банкрутство, а не спорів, стороною в яких є боржник (стаття 7 цього Кодексу), у зв`язку із чим правила застосування арешту майна, зокрема і правила юрисдикції для вирішення цього питання та застосування відповідних обмежень, що передбачені частиною чотирнадцятою статті 39 КУзПБ, не застосовуються та не враховуються при розгляді заяви про забезпечення позову у спорі, який розглядається за правилами, визначеними ГПК України (стаття 7 КУзПБ - справи у позовному провадженні), а відтак підлягають застосуванню положення статті 136 ГПК України (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 908/964/21 (908/2245/21).

45.12. На час відкриття провадження у справі про банкрутство майно боржника, яке перебуває в особливому правовому режимі, за різних підстав може перебувати в інших осіб, тоді як одним із завдань судової процедури розпорядження майном у справі про банкрутство Боржника є захист майна боржника, у межах якого може здійснюватися перевірка законності та підставності передачі майна боржника іншим особам, а відтак здійснюватися заходи щодо повернення майна боржнику.

45.13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на день звернення позивача до суду з відповідною заявою про забезпечення позову відповідач активно реалізує права кредитора набуті від ТОВ "Монтале" та вчиняє дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, власником якого є АТ "Ужгородський Турбогаз" у межах справи про банкрутство АТ "Ужгородський Турбогаз":

- ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.05.2024 у справі № 907/665/18 задоволено заяву ТОВ "ФК "Фінактив" про заміну кредитора правонаступником. Замінено сторону (кредитора) ТОВ "Монтале" на належного кредитора - ТОВ "ФК "Фінактив" у справі № 907/636/18 про банкрутство АТ "Ужгородський Турбогаз";

- ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.08.2024 у справі № 907/665/18 задоволено заяву ТОВ "ФК "Фінактив" про скасування заходів забезпечення вимог кредиторів та надання згоди на звернення стягнення на заставне майно.

45.14. У випадку винесення судом за результатами розгляду справи № 910/5056/22 (910/11654/24) рішення у цій справі про задоволення позовних вимог, - існує значний ризик того, що фактичне виконання цього судового рішення буде неможливим чи значною мірою утрудненим, оскільки, за час розгляду цього спору судом, відповідач може звернути стягнення на цілісний майновий комплекс ПАТ "Ужгородський Турбогаз" та відчужити його третій особі.

45.15. Отже, з огляду на те, що ініціювання цього спору та вимоги у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) заявлені у межах виконання розпорядником майна обов`язку щодо захисту майна ТОВ "Монтале", тому їх розгляд повинен здійснюватися в межах справи про банкрутство ТОВ "Монтале", не зважаючи на те, що третя особа у цій справі - ПАТ "Ужгородський Турбогаз" (у власності якого перебуває майно) теж перебуває в процедурі банкрутства. Відтак, і заходи забезпечення позову у цьому спорі, що застосовані згідно з оскаржуваними рішеннями відповідно до вимог ГПК України хоча і щодо майна особи, яка перебуває в іншій справі про банкрутство, між тим не порушують ті вимоги підсудності, що містить норма частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ.

45.16. Отже, аргументи, наведені в касаційній скарзі про порушення судами положень статті 39 КУзПБ та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих положень не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, на спростування необхідності вжиття заходів забезпечення.

46. З огляду на викладені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви розпорядника майна ТОВ "Монтале" арбітражного керуючого Потупало Н.І. про вжиття заходів забезпечення позову згідно вимог статті 136 ГПК України.

47. З огляду на прийняття судами попередніх інстанцій законних рішень, аргументи скаржника наведені у пункті 16 цієї постанови не спростовують цих рішень та висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду заяви про забезпечення позову.

48. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

49. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України дійшла висновку, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.

51. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінактив" від 25.03.2025 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 у справі № 910/5056/22 (910/11654/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк