Постанова

від 14.05.2025 по справі 758/10187/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 758/10187/21

провадження № 61-15660св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Київська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року у складі судді Рибалки Ю. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року в складі колегії суддів Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь» (далі - ТОВ «МЖК «Оболонь»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Київська міська рада, в якому просили зобов`язати ТОВ «МЖК «Оболонь» за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва - мийку для автомобілів, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що будівля мийки для автомобілів є самочинним будівництвом у зв`язку з тим, що здійснюється на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, з порушеннями будівельних норм і правил та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. Також будівництво мийки для автомобілів здійснюється на відстані менше ніж 50 метрів до дитячого дошкільного закладу, який розташований на першому поверсі житлового будинку за вказаною адресою у цьому житловому комплексі, що суперечить санітарним та екологічним нормам.

Позивачі просили суд зобов`язати ТОВ «МЖК «Оболонь» за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва - мийку для автомобілів, який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ТОВ «МЖК «Оболонь» на користь позивачів судові витрати у справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав про відсутність та недоведеність правових підстав для визнання будівлі мийки автомобілів самочинним будівництвом та зобов`язання відповідача щодо її знесення за власний рахунок.

Суд першої інстанції, надавши оцінку поясненням учасників справи, дослідивши її матеріали та наявні в них докази, висновки експертів виснував про те, що будівництво мийки для автомобілів, яке здійснюється ТОВ «МЖК «Оболонь» у складі об`єкта «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинним будівництвом та здійснено на земельній ділянці, що відведена для цієї мети та відповідно до чинного законодавства, державних будівельних норм і правил, санітарних правил, екологічної та пожежної безпеки, а також за наявності належного дозволу та належно затвердженого проекту для будівництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

25 листопада 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , через підсистему «Електронний суд», звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у цій справі, у якій представник заявників, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявники посилаються на неправильне застосування судами

першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зокрема зазначають, що суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17, від 15 липня 2020 року у справі № 826/1419/18, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 640/11650/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/20745/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявники посилаються на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо визначення розміру необхідної санітарно-захисної зони, яка повинна бути встановлена

між будівлею мийки для автомобілів та багатоквартирним житловим будинком і дитячим дошкільним навчальним закладом, зокрема щодо питання будівництва мийок для автомобілів без дотримання будь-яких санітарно-захисних зон (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Наголошують, що суди не надали належної правової оцінки невідповідності будівництва мийки Державним санітарним правилам та Державним будівельним нормам (далі - ДБН), а також щодо можливості зведення будівлі мийки як окремої будівлі у складі автостоянки згідно з ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».

Зазначають, що відповідачем не дотримано державних будівельних та санітарних норм і правил щодо встановлення санітарно-захисної зони навколо спірної мийки для автомобілів, розмір якої має бути не менше 100 м, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12 січня 2024 року № 24-01/ССЕ, який не врахований судом апеляційної інстанції. Крім того, функціональне призначення земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0143, площею 11,28 га не передбачає розміщення на ній мийки для автомобілів, яка є будівлею транспортної інфраструктури.

Вказують, що будівля мийки зведена на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та з істотним порушенням будівельних норм і правил (ДБН В.2.5.-75:2013 «Каналізація, зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», тому спірна будівля мийки для автомобілів відповідає ознакам самочинного будівництва.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «МЖК «Оболонь» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2025 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано справу із суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом від 14 травня 2025 року протоколом повторного автоматизованого визначення складу колегії суддів від 14 травня 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), Грушицький А. І., Пророк В. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ТОВ «МЖК Оболонь» є замовником будівництва об`єкта «Нове будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1 ».

Рішенням Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 817/2227 Закрите акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь» (далі - ЗАТ «МЖК «Оболонь» передано в оренду на 15 років земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування молодіжного житлового комплексу на АДРЕСА_1

Згідно з пунктом 2 рішення Київської міської ради від 18 листопада 2004 року № 817/2227 земельну ділянку віднесено до земель запасу житлової та громадської забудови.

Договором оренди земельної ділянки від 20 квітня 2005 року, укладеним між Київською міською радою і ЗАТ «МЖК «Оболонь» та зареєстрованим у Книзі записів державної реєстрації договорів 29 квітня 2005 року за № 85-6-00198 (далі - договір оренди), ЗАТ «МЖК «Оболонь» посвідчено право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0143, площею 11,2800 га, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування молодіжного житлового комплексу строком на 15 років.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 14 жовтня 2013 року № 18254/0/12/009-13, які містять комплекс вимог до проектування і будівництва на земельній ділянці площею 11,2800 га, яка перебуває в оренді ТОВ «МЖК «Оболонь» на підставі договору оренди земельної ділянки від 29 квітня 2005 року № 85-6-00198, житлового комплексу, у складі житлових будинків та об`єктів соціально-побутової сфери, зокрема, автостоянки.

Будівництво здійснюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ115152790877 від 06 жовтня 2015 року об`єкта будівництва «Нове будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1 », виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (із змінами).

31 серпня 2020 року договір оренди між Київською міською радою та ТОВ «МЖК «Оболонь» укладено на новий строк, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т. М. за реєстровим № 668, в якому підпункти 2.1., 2.2. пункту 2 договору оренди викладені у новій редакції, а саме зазначено: цільове призначення земельної ділянки - 02.07 для іншої житлової забудови, категорію земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування молодіжного житлового комплексу.

За відомостями технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває в оренді ТОВ «МЖК «Оболонь», наданої для будівництва, експлуатації та обслуговування молодіжного житлового комплексу на АДРЕСА_1 розробленої ТОВ «Геометікс-плюс», та витягу з Державного земельного кадастру від 14 січня 2021 року № НВ-8001223212021, земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за основним цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови (вид цільового призначення - для іншої житлової забудови (код 02.07), сформована шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0143, площею 11,2800 га.

Рішенням Київської міської ради від 08 липня 2021 року № 2090/2131 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29 квітня 2005 року № 85-6-00198 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та ТОВ «МЖК «Оболонь», зокрема, внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 29 квітня 2005 року № 85-6-00198 (з урахуванням договору оренди від 31 серпня 2020 року № 668), укладеного між Київською міською радою та ТОВ «МЖК «Оболонь», визначено об`єктом оренди цього договору, зокрема, земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, відповідно для будівництва, експлуатації та обслуговування молодіжного житлового комплексу на АДРЕСА_1

За висновком Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» (далі - ДП «Укрдержбудекспертиза») від 23 жовтня 2020 року № 3-156-20-ЕП/КО щодо відповідності чинним нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам проекта «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва) за результатами розгляду проектної документації на будівництво встановлено, що цю документацію розроблено згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки, санітарного й епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 14 січня 2021 року № НВ-8001223212021 земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, на якій здійснюється XVIII черга будівництва - будівництво мийки на 6 постів (позначена за № 23 на Генеральному плані), площею 0,9132 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за основним цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови (вид цільового призначення - для іншої житлової забудови (код 02.07).

Проектом «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва» (Коригування XII, XVI, XVIII), розробленим у 2020 році ТОВ «МЖК Оболоньпроект» і рекомендованим до затвердження експертним звітом від 23 жовтня 2020 року № 3-156-20-ЕП/КО, у складі житлового комплексу заплановано будівництво мийки для автомобілів на 6 постів, яка на Генеральному плані будівництва позначена за № 23.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26 жовтня 2020 року № 8 затверджено проектну документацію «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черги будівництва).

Будівництво мийки автомобілів здійснюється в рамках будівництва всього житлового комплексу з різними об`єктами інфраструктури відповідно до проектної документації, що пройшла державну експертизу та дозволу на будівництво.

Фактичне використання земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, на АДРЕСА_1 в частині XVIII черги будівництва - будівництва мийки на 6 постів (позначена за № 23 на Генеральному плані) відповідає її цільовому призначенню згідно із статтями 20, 38 Земельного кодексу України та ДБН В.2.3-15:2007.

У складі проекта розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), Додаток 13-20/ОП-ОВНС, у якому визначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об`єкта не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища. Проектом будівництва мийки самообслуговування на 6 постів (розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище») передбачені очисні споруди відповідно до будівельних норм. Вміст завислих речовин не перевищує встановлені показники. Для стічних вод від Мийки запроектовано багатоступінчате очищення.

Експертизою проекта відповідно до експертного звіту від 23 жовтня 2020 року № 3-156-20-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва) встановлено, що у проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об`єкта. Виконання проекта в цілому, не несе жодної екологічної небезпеки і не може вплинути на здоров`я мешканців.

Згідно з актом позапланової перевірки Державної екологічної інспекції Столичного округу від 12 серпня 2021 року № 02-995 встановлено відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема, в частині будівництва мийки для автомобілів. Наведені висновки підтверджуються висновками експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 липня 2023 року № 33017/21-44/34380/21-41 за результатами проведення судової експертизи у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржені судові рішення відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи заявниці є неприйнятними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, керувався нормами Законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частинами першою, другою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час видачі дозволу на виконання будівельних робіт), зокрема, встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до ІV і V категорій складності. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно з частинами першою, другою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Стаття 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачає, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями. Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Проектом «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1»», розробленим у 2013 році, розглянутим ДП «Укрдержбудекспертиза» і рекомендованим до затвердження експертним звітом від 02 жовтня 2014 року № 00-2221/1-13/ЦБ, передбачено будівництво житлового комплексу у складі 14-ти житлових будинків та об`єктів соціально-побутової сфери і технічних споруд, у тому числі підземних та наземних паркінгів, у 17-ть черг будівництва.

Наказом від 16 травня 2011 року № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за № 651/19389 (надалі - Наказ № 45), затверджено Порядок вироблення проектної документації на будівництво об`єктів, пунктом 1 якого передбачено, що коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування).

Відповідно до частин дев`ятої, десятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» завдання на проектування об`єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням з проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

ТОВ «МЖК «Оболонь» як замовником будівництва житлового комплексу було видано Додаток до Завдання на проектування (коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черги будівництва) від 20 серпня 2020 року.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

На підставі вихідних даних розроблено проект «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва), відповідність чинним нормативно-правовим актам, державним будівельним нормам якого затверджена позитивним висновком ДП «Укрдержбудекспертиза» № 3-156-20-ЕП/КО від 23 жовтня 2020 року щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва), в якому зазначено, що за результатами розгляду проектної документації на будівництво встановлено, що зазначену документацію розроблено згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки, санітарного й епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки.

Проектом «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI, XVIII)», розробленим у 2020 році ТОВ «МЖК Оболоньпроект» і рекомендованим до затвердження експертним звітом від 23 жовтня 2020 року № 3-156-20-ЕП/КО, на вказаному об`єкті у складі житлового комплексу заплановано будівництво мийки автомобілів на 6 постів, яка на генеральному плані будівництва позначена за № 23.

26 жовтня 2020 року затверджено проектну документацію «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черги будівництва).

Згідно із частиною сьомою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі, якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовникові або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), а також у разі коригування проектної документації, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням засвідчених у встановленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни. У разі, якщо коригування проектної документації може вплинути на визначення адреси об`єкта нового будівництва (зміна місця розташування об`єкта, головного входу, зміна кількості об`єктів тощо), у повідомленні зазначається про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси. Продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

Відповідно до вказаної норми у зв`язку із зазначеним корегуванням проектної документації до Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ115152790877 від 06 жовтня 2015 року внесено зміни, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 01 березня 2021 року № ІУ 115152790877-1 в якому, містяться дані, що коригування проектної документації (висновок від 23 жовтня 2020 року № 3-156-20/ЕП/КО) прийнято.

Суди встановили, що будівництво мийки автомобілів здійснюється в рамках будівництва всього житлового комплексу з різними об`єктами інфраструктури відповідно до проектної документації, що пройшла державну експертизу та дозволу на будівництво.

Відповідно до пункту 1 Наказу № 45 передбачено, що комплекс (будова) - сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється за єдиною проектною документацією. Тобто, окрім будівництва житлових будинків в житловому комплексі, проектом передбачається будівництво об`єктів соціальної інфраструктури (садочок, магазин), споруди, стоянки для автомобілів, паркінг, мийка та інші об`єкти у відповідності до завдання на проектування та будівельних норм.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Статтею 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

За статтею 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша статті 20 ЗК України).

Згідно із частиною п`ятою статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 (далі - КВЦПЗ), розроблена відповідно до ЗК України, Закону України «Про землеустрій». Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого урядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види нового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, системними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Суди встановили, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-8001223212021 від 14 січня 2021 року земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, на якій здійснюється XVIII черга будівництва - будівництво мийки на 6 постів (позначена за № 23 на Генеральному плані), площею 0,9132 га: розташована за адресою: АДРЕСА_1, за основним цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови (вид цільового призначення - для іншої житлової забудови (код 02.07).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Додатком Б ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», затверджених наказом Мінбуду України від 07 лютого 2007 року № 44 (далі - ДБН В.2.3-15:2007) встановлено, що: автостоянка - спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів; гараж (паркінг) - будинок (будівля, споруда), частина будинку (будівлі, споруди) або комплекс будинків (будівель, споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів, з постами для ремонту та технічного обслуговування або без них.

Пунктом 5.1 ДБН В.2.3-15:2007 визначено, що у складі автостоянок для постійного зберігання автомобілів повинні бути відкриті майданчики для стоянки автомобілів, приміщення для чергових і зберігання інвентарю, відповідні елементи інженерного обладнання та благоустрою, а також, за необхідності та технічної можливості, можуть бути - пости ТО, ТР і миття автомобілів.

Відповідно до пункту 6.8 ДБН В.2.3-15:2007 у разі необхідності влаштування в складі гаражів (за винятком гаражів відкритого типу і вбудованих у житлові будинки) постів ТО, ТР і миття автомобілів (вони можуть розміщатися також в окремих будівлях, приміщеннях або групах приміщень) їх необхідно відокремлювати від приміщень зберігання автомобілів протипожежними стінами та перекриттями 3-го типу.

У пункті 7.1 ДБН В.2.3-15:2007 визначено, що необхідність влаштування постів миття автомобілів з очисними спорудами та оборотною системою водопостачання визначається завданням на проектування і доцільно на автостоянках і в гаражах для постійного зберігання автомобілів, які мають більше 100 машиномісць, та на автостоянках і в гаражах для короткочасного зберігання з більше ніж 200 машино-місць. Кількість постів миття визначається за умови, що мийкою протягом доби користується близько 10 % автомобілів від загальної місткості автостоянки або гаража для постійного зберігання та близько 5 % автомобілів від загальної місткості автостоянки або гаража для тимчасового зберігання. При цьому необхідно враховувати пропускну здатність мийних постів (при ручному шланговому митті - 3-4 авт./год, при механізованому - 10-12 авт./год) і час повернення автомобілів на автостоянку або в гараж (приблизно через 4 год).

Суди встановили, що фактичне використання земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, на АДРЕСА_1 , в частині XVIII черги будівництва - будівництва мийки на 6 постів (позначена за № НОМЕР_1 на Генеральному плані) відповідає її цільовому призначенню, оскільки згідно із статтями 20, 38 ЗК України, ДБН В.2.3-15:2007 земельні ділянки, які за основним цільовим призначенням віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови та які передані/надані для будівництва житлових комплексів, можуть використовуватися для будівництва будівель житлового і громадського призначення, у тому числі для будівництва автостоянок, паркінгів та постів миття автомобілів.

Отже, можливість будівництва мийки (пости для миття автомобілів) в складі автостоянки (паркінгу) у складі житлового комплексу як окремої будівлі передбачено пунктами 6.8., 7.1. ДБН В.2.3-15:2007.

За таких обставин земельні ділянки, які за основним цільовим призначенням віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови та які передані у власність чи надані у користування для будівництва житлових комплексів, можуть використовуватися для будівництва будівель житлового і громадського призначення, у тому числі для будівництва автостоянок та гаражів (паркінгів), у складі яких можуть бути пости технічного огляду (ТО), пости дрібного технічного ремонту (ТР) та пости миття автомобілів.

Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною п`ятою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено вичерпний перелік, який мають містити містобудівні умови та обмеження. Тобто містобудівні умови та обмеження передбачають основні вимоги та обмеження, які ставляться перед замовником і проектувальниками до проектування і будівництва забудови земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника (частина 8 статті 29 цього Закону).

У цій справі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 14 жовтня 2013 року № 18254/0/12/009-13 діють до завершення будівництва житлового комплексу. Зокрема, пунктом 5 містобудівних умов та обмежень встановлено передбачати комплексну забудову земельної ділянки із забезпеченням будівництва нормативно необхідних, відповідно до містобудівного розрахунку, закладів соціального обслуговування та об`єктів соціальної інфраструктури. Згідно з пунктом 10 містобудівних умов та обмежень забудовник зобов`язаний передбачити гостьові стоянки в межах відводу земельної ділянки, а за умовами пункту 11 - передбачити місця зберігання автотранспорту за рахунок території, відведеної згідно з договором оренди, місця для постійного зберігання автотранспорту мешканців житлового комплексу, паркінг та гостьові автостоянки, розрахункову кількість машино-місць для постійного зберігання автотранспорту визначити відповідно до вимог ДБН 360-92** (зі змінами та доповненнями).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав на недоведеність правових підстав для визнання будівлі мийки автомобілів самочинним будівництвом та зобов`язання відповідача щодо її знесення за власний рахунок. Надавши оцінку поясненням учасників справи, дослідивши її матеріали та наявні в них докази, висновок експертів, місцевий суд виснував про те, що будівництво мийки для автомобілів, яке здійснюється ТОВ «МЖК «Оболонь» у складі об`єкта «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинним будівництвом та здійснено на земельній ділянці, що відведена для цієї мети та відповідно до чинного законодавства, державних будівельних норм і правил, санітарних правил, екологічної та пожежної безпеки, а також за наявності належного дозволу та належно затвердженого проекта для будівництва.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками місцевого суду, виснував, що фактично поклавши в основу позовних вимог тези про негативний вплив спірної мийки для автомобілів на навколишнє середовище, зокрема на розташовані поблизу об`єкти житлової інфраструктури, позивачі не надали суду належних та допустимих доказів щодо конкретного, фактичного впливу такої мийки на вказані об`єкти, обмежившись лише твердженнями щодо теоретичної необхідності встановлення санітарних зон, зважаючи на норми та правила, які фактично до цього випадку відношення не мають.

Апеляційний суд критично поставився до позиції заявників у частині тверджень про те, що оскільки конструкція мийки не передбачає встановлення систем очищення стічних вод, то це автоматично доводить необхідність встановлення навколо мийки і відповідних охоронних зон. Для стічних вод мийки передбачене багатоступеневе очищення, належність, достатність та відповідність державним нормам та правилам якого пройшли відповідну експертну оцінку та державне затвердження. Саме для уникнення будь-якого впливу на навколишнє середовище таких вод і передбачені системи очищення води.

Окремо апеляційний суд звернув увагу на те, що санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови, що передбачено положеннями статті 114 ЗК України.

З таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Верховного Суду погоджується, оскільки будівництво окремої споруди пункту мийки в складі об`єкта «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» як складової частини автостоянки (паркінгу) здійснюється, зокрема, на виконання вимог пункту 11 містобудівних умов та обмежень, пунктів 6.8., 7.1. ДБН В.2.3-15:2007 та обмежень щодо забезпечення необхідною кількістю місць зберігання автотранспорту, в рамках будівництва житлового комплексу, для забезпечення його потреб та обслуговування паркінгу, який забезпечує мешканців місцями для зберігання автомобілів.

Щодо доводів касаційної скарги за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17, від 15 липня 2020 року у справі № 826/1419/18, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 640/11650/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/20745/20, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17 розглядався спір за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Галичбудсервіс» про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Галичбудсервіс» багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом АДРЕСА_1, зі знесенням існуючого магазину-павільйону».

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 826/1419/18 розглядався спір за позовом ОК «Будінвестперспектива» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу про скасування реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 розглядався спір за позовом ТОВ «Коло-Центр» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів та постанов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 640/11650/20 розглядався спір за позовом ПрАТ «Авіакомпанія «Віта» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подимайло Євгенії Володимирівни, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення.

У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/20745/20 розглядався спір за позовом релігійної громади до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - громадська організація «Парк Жмаченка», про визнання недійсним рішення.

На предмет подібності належить оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20).

Обставини у наведених вище постановах Верховного Суду відрізняються від обставин, встановлених у справі, що переглядається, тому немає підстав вважати, що суди ухвалили судові рішення без урахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Отже, посилання у касаційній скарзі на наведені вище постанови Верховного Суду є нерелевантним.

Щодо доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норми права у подібних правовідносинах про визначення розміру необхідної санітарно-захисної зони, яка повинна бути встановлена

між будівлею авто-мийки та багатоквартирним житловим будинком і дитячим дошкільним навчальним закладом, зокрема щодо питання будівництва мийок для автомобілів без дотримання будь-яких санітарно-захисних зон (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), колегія суддів зазначає таке.

Підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах), можуть бути взаємовиключними. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, у разі одночасного посилання на вказані підстави, має розмежувати та конкретизувати у касаційній скарзі яку саме норму (норми) права застосовано без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Заявник у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), при цьому обґрунтовує таку підставу касаційного оскарження тим, що суди неправильно застосували положення: класу V Додатку «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів України», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року № 379/1404 (далі - Державну санітарні правила), та статті 114 ЗК; суди не застосували положення пунктів 3.4, 5.4, 5.5, 5.10, 5.14, 7.11 та Додатку № 12 Державних санітарних правил, пункт 17.1.1 Таблиці 30 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», розділу 7 ДБН Б.2.2-12.2019 «Планування та забудова територій», Переліку класів об`єктів містобудівного кадастру, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 14 серпня 2015 року № 193, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2015 року № 1293/27738.

З урахуванням того, що суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, виходячи з недоведеності порушення прав позивачів відповідачем, а правових підстав для визнання будівлі мийки для автомобілів самочинним будівництвом та зобов`язання відповідача її знесення за свій рахунок не встановили, колегія суддів не вбачає необхідності у формуванні судом касаційної інстанції висновку щодо застосовування зазначених вище правових норм.

Доводи про те, що суди не надали належної правової оцінки невідповідності будівництва мийки Державним санітарним правилам та ДБН, а також щодо можливості зведення будівлі мийки як окремої будівлі у складі автостоянки згідно з ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», спростовуються матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надано належну оцінку.

Зокрема, з матеріалів справи відомо, що у складі проекта будівництва розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), Додаток 13-20/ОП-ОВНС, у якому визначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об`єкта не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища. Проектом будівництва мийки самообслуговування на 6 постів (розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище») передбачені очисні споруди відповідно до будівельних норм, вміст завислих речовин не перевищує встановлені показники, для стічних вод від мийки запроектовано багатоступінчате очищення.

Крім того, експертизою проекта будівництва відповідно до експертного звіту від 23 жовтня 2020 року № 3-156-20-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації на будівництво за проектом «Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1» (Коригування XII, XVI черг будівництва, XVIII черга будівництва) встановлено, що у проекті прийняті технічні рішення, регламентовані нормативними актами з охорони праці, що забезпечують безпечну експлуатацію об`єкта. Виконання проекта в цілому, не несе жодної екологічної небезпеки і не може вплинути на здоров`я мешканців.

Доводи касаційної скарги про те, що відведення на території житлового комплексу місць для паркування автомобілів не означає автоматично, що в межах таких стоянок мають будуватися мийки для автомобілів, оскільки відповідно до ДБН В.2.3.-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» розміщення в межах паркінгів пунктів для мийки автомобілів є додатковою опцією (правом), а не обов`язком, спростовуються матеріалами справи, а також тим, що відповідач, здійснюючи будівництво, використав таке право, належно оформивши дозвільні документи на будівництво та використовуючи земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507 0507, за її цільовим призначенням.

Доводи про те, що відповідачем не дотримано державних будівельних та санітарних норм і правил щодо встановлення санітарно-захисної зони навколо спірної мийки для автомобілів, розмір якої має бути не менше 100 м, що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12 січня 2024 року № 24-01/ССЕ, який не врахований судом апеляційної інстанції, а функціональне призначення земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0143, площею 11,28 га не передбачає розміщення на ній мийки для автомобілів, яка є будівлею транспортної інфраструктури, що підтверджується висновками Верховного Суду, які суди попередніх інстанцій не врахували, не відповідають матеріалам справи.

Так, у розділі проекта «Оцінка виливів на навколишнє середовище» (ОВНС) зроблені наступні висновки: пункт 5.1. - забудова не впливає на клімат і мікроклімат; пункт 5.2. - вплив забруднюючих речовин від викидів забудови на фонові концентрації шкідливих речовин незначні; пункт 6 - вплив на водне середовище в межах нормативних вимог; пункт 7 - впливу на забруднюючих речовин від викидів забудови на фонові концентрації шкідливих речовин практично не буде.

З наявного в матеріалах справи акта від 12 серпня 2021 року № 02-995 позапланової перевірки Державної екологічної інспекції Столичного округу встановлено відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема, в частині будівництва мийки для автомобілів. Наведені висновки також підтверджуються висновками експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 липня 2023 року № 33017/21-44/34380/21-41.

Крім того, з матеріалів справи відомо, що з технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває в оренді ТОВ «МЖК «Оболонь», наданої для будівництва, експлуатації та обслуговування молодіжного житлового комплексу на АДРЕСА_1, розробленої ТОВ «Геометікс-плюс», та витягу з Державного земельного кадастру від 14 січня 2021 року № НВ-8001223212021, земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за основним цільовим призначенням належить до категорії земель житлової та громадської забудови (вид цільового призначення - для іншої житлової забудови (код 02.07), та сформована шляхом поділу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:91:179:0143, площею 11,2800 га.

Таким чином, доводи касаційної скарги, що будівництво мийки для автомобілів не може бути розміщено на земельній ділянці відповідного цільового призначення є необґрунтованими, оскільки відповідні обмеження законодавством не встановлені, а земельна ділянка використовується за цільовим призначенням.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновок будівельно-технічної експертизи від 12 січня 2024 року № 24-01/ССЕ, викладений експертом Шутовським О. В. , колегія суддів зазначає таке.

Апеляційний суд критично оцінив висновок експерта Шутовського О. В. та не вважав його належним і беззаперечним доказом у справі. За клопотанням сторони позивачів судом було призначено у справі судову комплексну будівельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ). При цьому формулювання питань, поставлених на вирішення експертів, здійснювалося за ініціативою сторони позивачів.

Отриманий у результаті цієї експертизи висновок експертів КНДІСЕ Хіхловського О. В. та Бікуса Ю. Ф. від 18 липня 2023 року № 33017/21-44/34380/21-41 фактично не підтвердив позицію позивачів, яку вони поклали в обґрунтування позовних вимог. Саме у зв`язку з незгодою з висновками цієї судової експертизи та намаганням отримати інші висновки на підтвердження своєї позиції позивачі надали суду висновок експерта Шутовського О. В . При цьому висновок експерта Шутовського О. В. та висновки експертів КНДІСЕ Хіхловського О. В. та Бікуса Ю. Ф. фактично є протилежними.

З метою спростування належності висновків експертів державної експертної установи представником позивачів до Міністерства юстиції України було направлено скаргу на дії експертів КНДІСЕ Хіхловського О. В. та Бікуса Ю. Ф. , які проводили судову експертизу в рамках цієї справи. Для проведення перевірки обставин скарги висновок експертів КНДІСЕ від 18 липня 2023 року № 33017/21-44/34380/21-41 було направлено на аналіз до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, до компетенції якого відноситься вирішення такого роду питань.

Дисциплінарна палата Центральної експертної дисциплінарної комісії при Міністерстві юстиції України встановила, що висновок судової експертизи експертами КНДІСЕ Хіхловським О. В. та Бікусом Ю. Ф. складено відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності, а зазначені у скарзі посилання на порушення експертами вимог законодавства не підтвердилися. Відповідно до рішень Дисциплінарної палати Центральної експертної дисциплінарної комісії при Міністерстві юстиції України від 05 грудня 2023 року № 3 та № 3/1 у притягнення експертів Хіхловського О. В. та Бікуса Ю. Ф. до відповідальності було відмовлено.

Крім того, під час перевірки звернення представника позивачів Міністерством юстиції України встановлено невідповідність дійсності частині посилань заявника, зокрема щодо категорії земель, на яких розміщено досліджуваний об`єкт, та необхідності розповсюдження на такий об`єкт вимог та обмежень, які встановлені чинним законом до об`єктів транспортної інфраструктури. Водночас саме такі твердження були покладені в основу тих питань, які позивачі поставили на вирішення експерта Шутовського О. В., і які цей експерт взяв за основу у своєму висновку від 12 січня 2024 року № 24-01/ССЕ.

Доводи про те, що спірна будівля мийки для автомобілів відповідає ознакам самочинного будівництва не знайшли підтвердження під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, спростовуються матеріалами справи та не підтвердилися під час касаційного розгляду.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з оскарженими судовими рішеннями щодо задоволення позову і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскаржених рішень, які відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості.

Колегією суддів враховано усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00 § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судових рішень, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. В. Сердюк А. І. Грушицький В. В Пророк