Постанова від 22.05.2025 по справі 692/215/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/759/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №692/215/25 Категорія: на ухвалу ЛЕВЧЕНКО Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В.,Фетісової Т.Л.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник ОСОБА_1 адвокат Бочаров Олександр Михайлович

відповідач фермерське господарство «Орлівське»

особа, що подала апеляційну скаргу: представник ОСОБА_1 адвокат Бочаров Олександр Михайлович

розглянувши у судовому засіданні в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бочарова Олександра Михайловича на ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Орлівське» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ «Орлівське» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі. Позовна заява подана до суду через підсистему «Електронний суд».

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 07 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивачем не надано суду доказів надсилання позовної заяви відповідачу, що не відповідає вимогам ст.ст. 43, 177 ЦПК України. Також, судом вказано, що позовна заява не містить інформації про наявність або відсутність у позивача та відповідача адреси електронної пошти та відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету.

Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року позовну заяву у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України повернуто позивачу в зв`язку з невиконанням ним недоліків, вказаних в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Бочаров О.М. просить скасувати ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права. Вказано, що згідно інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» вкладка електронної адреси позивача і відповідача заповнюється у разі, якщо така електронна адреса відома, якщо особі не відомо електронної адреси, то така вкладка не заповнюється в обов`язковому порядку і залишається пустою, тому зобов`язання позивача вказати адрес електронної пошти в позовній заяві, про що зазначено в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованим. Також вказано, що позивач, подаючи позовну заяву через підсистему «Електронний суд» звільняється від обов`язку подачі копії позовної заяви з додатками, якщо відповідач не виконав свого обов`язку щодо реєстрації в електронному суді. Суд першої інстанції не врахував вищенаведених обставин та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 сформована та подана до суду через підсистему «Електронний суд».

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі суду від 07 березня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, а саме не вказав адрес електронної пошти сторін та не надав доказів направлення копії позовної заяви відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Частиною 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Частиною 6 ст. 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Якщо інший учасник справи відповідно дочастини 6 статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до норм ЦПК України зареєструвати електронний кабінет зобов`язані не всі суб`єкти. Такий обов`язок законодавець поклав лише на вичерпне коло осіб, перелік яких наведений у ч. 6 ст. 14 ЦПК України.

Приписи ч. 7 ст. 43 ЦПК України спонукають осіб, перелік яких визначений ч. 6 ст. 14 ЦПК України виконати свій обов`язок з реєстрації електронного кабінету.

Абзац 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України передбачає надсилання копій документів у паперовій формі листом з описом вкладення лише тим учасникам, які не мають електронного кабінету та відповідно до закону не зобов`язані його реєструвати.

Для учасників справи, які згідно з ч. 6 ст. 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, однак не зробили цього, законодавець передбачив процесуальну відповідальність у вигляді відсутності обов`язку надсилання цим суб`єктам паперових документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі є фермерське господарство «Орлівське», яке є юридичною особою, що пройшла законодавчо затверджену процедуру реєстрації, є суб`єктом права, має майнові права і можливість виступати в якості позивача та відповідача в суді. Згідно відомостей автоматизованої системи документообігу суду, яка функціонує в судах вбачається, що Фермерське господарство «Орлівське» не має статусу особи, зареєстрованої в «Електронному суді», відтак не здійснило свій обов`язок, передбачений ч. 6 ст. 14 ЦПК України щодо обов`язкової реєстрації електронного кабінету.

Судом першої інстанції не було враховано, що в даному випадку, позивач, звертаючись до з позовною заявою у відповідності до ч. 7 ст. 43 ЦПК України звільнений від обов`язку надсилання копій позовної заяви відповідачу (юридичній особі), яка в силу закону зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет, однак не зробила цього. Тому, залишаючи позовну заяву без руху з підстав ненадання доказів направлення позовної заяви відповідачу, а в подальшому повертаючи позовну заяву позивачу, дійшов помилкового висновку в цій частині.

Щодо не зазначення позивачем електронної пошти сторін у справі та відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 12.6.3. Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29 грудня 2023 року № 230/ОД якщо відповідач є юридичною особою, необхідно обрати кнопку «Юридична особа» та ввести дані про відповідача: повне найменування юридичної особи, ЄДРПОУ та адреса місцезнаходження обов`язкові поля для заповнення, адреса електронної пошти та контактний номер телефону відповідача заповнюються в тому разі, якщо така інформація відома.

Статтею 175 ЦПК України визначає вимоги, щодо подачі позовної заяви, визначає її форму та зміст.

Пунктом 2ч.3ст.175ЦПК Українивизначено,що позовназаява повиннамістити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно доп.42 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже ізврахуванням вищеприведенихнорм ЦПКУкраїни,Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «Інформаційні судові системи» від 29 грудня 2023 року № 230/ОД, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 вбачається, що зазначення адресів електронної пошти не є обов`язковим, а відбувається лише в тому випадку, коли такі адреси відомі, а наявність чи відсутність Електронного кабінету визначається Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою автоматично.

З урахуваннямвищевикладеного,виходячи заналізу наведенихнорм таобставин справи,апеляційний судвважає,що суд першої інстанції дійшов помилкових та передчасних висновків про повернення позовної заяви з підстав не усунення недоліків, на які було судом вказано в ухвалі про залишення позовної заяви, наслідком чого стало фактичне обмеження права скаржника ОСОБА_1 на звернення до суду за захистом його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

На підставі вказаного та з урахуванням приписів ст. 379 ЦПК України, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями367,374,379,381,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бочарова Олександра Михайловича задовольнити.

Ухвалу Драбівського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року скасувати, матеріали цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених устатті 389 ЦПК України.

Судді