1/150-06-4726
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"04" вересня 2006 р.Справа № 1/150-06-4726
за позовом ТОВ „Алакозай”
до відповідача: ПП „Компанія „О'Кей”
про стягнення 76 200,19 грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Боберська А.Г., згідно довіреності,
Гліщинський Я.В., згідно довіреності;
від відповідача: Спірін П.Є., згідно довіреності.
СУТЬ СПОРУ: позивач - ТОВ „Алакозай”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ПП „Р.А.О'Кей”, про повернення попередньо сплачених грошових коштів у сумі 76 200,19 грн., про стягнення 2 677,45 грн. пені, 845,50 грн. 3 % річних, 79,00 грн. нарахованих внаслідок інфляції.
04.09.2006р. відповідною заявою позивач зменшив розмір позовних вимог, виключивши із кола останніх вимоги про стягнення пені, 3 % річних та коштів, нарахованих внаслідок інфляції.
Згідно ухвали господарського суду від 07.07.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 22.09.2006р.
Згідно ухвали господарського суду від 22.08.2006р. відбулася заміна первісного відповідача по справі належним - ПП „Компанія „О'Кей”.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
ПП „Р.А.О'Кей” пред'явила ТОВ „Алакозай” наступні платіжні вимоги:
- рахунок від 05.12.2005р. № 188 для оплати дизайну та виготовлення однієї одиниці меблевого устаткування вартістю 92 779,20 грн.,
- рахунок від 05.12.2005р. № 190 для оплати дванадцяти полиць загальною вартістю 5 752,19 грн.,
- рахунок від 09.12.2005р. № 192 для оплати чотирьох шкапів загальною вартістю 11 628,00 грн.;
- рахунок від 13.12.2005р. № 193 для оплати ста п'ятдесяти полиць загальною вартістю 2 520,00 грн.
ТОВ „Алакозай” перерахувало на користь ПП „Р.А.О'Кей” грошові кошти на загальну суму 76 200,19 грн., а саме:
- платіжним дорученням від 05.12.2005р. № 760 в якості попередньої оплати за виготовлення меблів згідно рахунку від 05.12.2005р. № 188 - 56 000,00 грн.,
- платіжним дорученням від 05.12.2005р. № 762 в якості попередньої оплати за виготовлення полиць згідно рахунку від 05.12.2005р. № 1908 –5 752,19 грн.,
- платіжним дорученням від 12.12.2005р. № 792 за меблі згідно рахунку від 09.12.2005р. № 192 –11 928,00 грн.,
- платіжним дорученням від 13.12.2005р. № 801 за полицю згідно рахунку від 13.12.2005р. № 183 –2 520,00 грн.
29.03.2006р. ПП „Р.А.О'Кей” отримало від ТОВ „Алакозай” претензію про повернення попередньо сплачених грошових коштів в сумі 76 200,19 грн.
З огляду на ту обставину, що названа претензія залишена без реагування, ТОВ „Алакозай” згідно заявлених позовних вимог ставить питання про стягнення в судовому порядку з ПП „Компанія „О'Кей”, яке є правонаступником ПП „Р.А.О'Кей”, грошових коштів у сумі 76 200,19 грн. внаслідок порушення останнім усної домовленості сторін про здійснення дизайну, виготовлення та постачання меблевого устаткування.
Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що сторони, маючи намір укласти господарський договір, вчинили задля того певні дії, які виразилися в тому, що ПП „Р.А.О'Кей” пред'явило ТОВ „Алакозай” платіжні вимоги, а останнє їх частково виконало. Факт отримання ПП „Р.А.О'Кей” відповідних коштів у сумі 76 200,19 грн. підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Поряд із цим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ТОВ „Алакозай” меблевого устаткування. Викладене у відзиві на позов твердження відповідача про те, що ним виконані роботи вартістю 43 272,68 грн. не може братися до уваги як таке, що не підтверджене відповідними доказами. Складена відповідачем в односторонньому порядку схема взаєморозрахунків, за відсутності первинних документів, які згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»розглядаються в якості підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій, не є доказом виконання відповідного зобов'язання.
За таких обставин і з тих же підстав не заслуговує на увагу господарського суду твердження представника відповідача про те, що позивач свого часу відмовився прийняти виготовлені меблі, посилаючись на невідповідність їх дизайну його побажанням.
З огляду на викладене й, зокрема, ту обставину, що виходячи з наявних матеріалів справи, господарський суд позбавлений можливості визначити строк виконання зобов'язання щодо виготовлення меблевого устаткування, так само як і конкретні його характеристики, наявні підстави вважати, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, навколо обставин виконання якого склалися спірні відносини.
Згідно частини 1 статті 181 Господарського кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, в тому числі шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 7 статті 179 названого кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконати роботу.
З урахуванням положень викладеної норми господарський суд вважає, що під час укладення договору підряду сторони повинні узгодити характер та перелік виконуваних робіт.
Виходячи з тієї обставини, що ТОВ „Алакозай” й ПП „Р.А.О'Кей” не визначили характерні ознаки меблів, які зобов'язався виготовити відповідач на замовлення позивача, так само як і строки виконання цих робіт, наявні підстави вважати, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору господарського договору, зокрема –договору підряду. У цьому зв'язку на підставі частини 8 статті 181 Господарського кодексу України цей договір є неукладеним (таким, що не відбувся).
За таких обставин, господарський суд вважає правильною позицію позивача у справі та при вирішенні спору виходить з положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, повернути це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З урахуванням усіх обставин справи, викладені у відзиві на позов заперечення не можуть братися до уваги з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення, як доводи, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не доведені у встановленому чинним законодавством порядку.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в частині стягнення 76 200,19 грн.
Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ПП „Компанія „О'Кей” (адреса: м. Одеса, вул. Леваневського, буд. 7, кв. 50, ідент. код 21026955, р/р р/р 2600701300026, МФО 388432 в ОФ ТОВ „Укрпромбанк”) на користь ТОВ „Алакозай” (фактична адреса: 67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, код ЄДРПОУ 31432553, р/р 26006964867827 в філії Першого Українського Міжнародного банку м. Одеси, МФО 328191)
76 200,19 грн. (сімдесят шість тисяч двісті три грн. 19 коп.),
762,00 грн. (сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита;
118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу;
Усього 77 080,19 грн. (сімдесят сім тисяч вісімдесят грн. 19 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гарник Л.Л.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 127549 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гарник Л.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні