Постанова

від 22.05.2025 по справі 160/7835/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/7835/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) в справі №160/7835/25 за позовом Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП 74893136 від 05 березня 2025 року про накладення штрафу на Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» у розмірі 10200,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закону України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому висновок суду першої інстанції про те, що цей спір не відноситься до адміністративної юрисдикції, є неправильним.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» як сторона виконавчого провадження (боржник) має право оскаржити дії та/або рішення державного виконавця при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 30 квітня 2024 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу на виконання рішення суду у цивільній справі №216/3579/21, про примусове виконання обов`язку щодо відселення, у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, тому цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02 травня 2024 року відкрите виконавче провадження ВП №74893136 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 30 квітня 2024 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов`язання Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою площею? не менш ніж 13,65 кв.м.

Постановою ВП №74893136 від 05 березня 2025 року за невиконання рішення суду без поважних причин на боржника Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання юрисдикції спору про оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).

Частинами першою та другою статті 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відтак, частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, такі виконавчі документи видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України, частиною першою якої встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України) також містить приписи стосовно можливості оскарження за нормами ЦПК України рішень, дій чи бездіяльності виконавця, проте враховуючи сталу позицію Великої Палати Верховного Суду з приводу юрисдикції спорів з приводу оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу, а саме належність таких спорів до юрисдикції адміністративних судів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця, висновок суду першої інстанції про те, що заявленій в цій справі спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, є помилковим.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в справі №160/7835/25 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року в справі №160/7835/25 за позовом Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанов скасувати.

Направити справу №160/7835/25 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 22 травня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов