Рішення від 10.11.2025 по справі 160/7835/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 рокуСправа №160/7835/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить:

-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лебідь Ольги Володимирівни ВП №74893136 від 05.03.2025 року про накладення штрафу на Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» у розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідача на виконанні перебуває виконавче провадження №74893136, яке відкрито 02.05.2024 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 30.04.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про «зобов`язати Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00кв.м., та житловою площею не менш ніж 13,65кв.м.». Позивач вказує, що фінансування витрат на придбання житла для відселення мешканців селища Карнаватки повинно здійснюватися із державного, обласного та місцевого бюджетів, тож відповідальність покладена на Дніпропетровську обласну раду, Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, виконком Криворізької міської ради, як виконавців Міської програми та Стратегії розвитку Дніпропетровської області. В процесі виконавчого провадження позивачем належно виконувались вимоги державного виконавця, зокрема, надавались пояснення та витребувані документи за фактами невиконання рішення суду. Також, ДП «Кривбасшахтозакриття» зверталось до Верховного Суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Однак, наразі відсутнє відповідне роз`яснення. 05.03.2025 від державного виконавця була отримана постанова в рамках виконавчого провадження №74893136 про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн. Позивач не погоджується з таким рішення відповідача, оскільки державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, не врахував поважність причин невиконання рішення суду. Позивач посилається на те, що ДП «Кривбасшахтозакриття» не має на балансі житлового фонду, зверталось до органів влади, Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної державної адміністрації та виконкому Криворізької міської ради, які зобов`язані здійснити фінансування витрат на відселення ОСОБА_1 для виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024. Однак, державним, обласним та місцевим бюджетами фінансування витрат на відселення на придбання житла для відселення ОСОБА_1 не здійснено, кошти не виділено, звернення ДП «Кривбасшахтозакриття» до Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, виконкому Криворізької міської ради, як виконавців Міської програми та Стратегії розвитку Дніпропетровської області, по суті звернення не вирішені. Позивач наполягає, що вжив вичерпних заходів для вирішення питання про виконання вказаного судового рішення. Державний виконавець не врахував поважних причин, через які постанова суду залишається невиконаною. За вказаних обставин, постанова від 05.03.2025 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

Позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.03.2025.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.05.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №160/7835/25 скасовано; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 з урахуванням висновків Третього апеляційного адміністративного суду в постанові від 22.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7835/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадження №74893136; пояснення стосовно правових підстав для прийняття постанови від 05.03.2025 про накладення штрафу на ДП «Кривбасшахтозакриття» у розмірі 10200 грн.

Учасники належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з наступного. Державним виконавцем 02.05.2024 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74893136 з примусового виконання виконавчого листа № 216/3579/21 від 30.04.2024, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про зобов`язання Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою не менш ніж 13,65 кв.м. В ході виконання примусового виконання виконавчого провадження № 74897629 державним виконавцем неодноразово надавався строк на вирішення питання щодо усунення перешкод на виконання рішення суду. Так, державним виконавцем було винесено постанови про відкладення проведення виконавчих дій на підставі листів боржника: 20.05.2024, 30.05.2024, 10.06.2024, 25.06.2024, 10.07.2024, 23.07.2024, 05.08.2024, 22.08.2024, 13.09.2024, 26.09.2024, 22.10.2024, 07.11.2024. Постановою Верховного Суду від 25.09.2024 №216/3579/21 касаційну скаргу ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» залишено без задоволення, постанову Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 216/3579/21 було відмовлено у задоволенні заяві ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» про роз`яснення судового рішення. Тому, 16.12.2024, керуючись ст.ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду без поважних причин державним виконавцем була винесена постанова про накладання штрафу на ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» в сумі 5100,00 грн. Враховуючи, що станом на 05.03.2025 боржником не було надано підтвердження про повне чи часткове самостійне виконання рішення суду у порядку ст.ст.63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» у розмірі 10200,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду. Враховуючи викладене, порушень вимог законодавства при прийнятті оспорюваної постанови не було, вона є правомірною, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

До відзиву долучено матеріалів виконавчого провадження.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2023 у цивільній справі № 216/3579/21 у задоволення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про примусове виконання обов`язку щодо відселення відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 провадження по цивільній справі №216/3579/21 в частині позовних вимог ОСОБА_2 було закрите.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 у цивільній справі № 216/3579/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про примусове виконання обов`язку щодо відселення задоволено частково.

Зобов`язано Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м.

Стягнуто з Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнуто з Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 4770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн.

30.04.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у даній справі видані виконавчі листи.

02.05.2024 на підставі заяви стягувача державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебідь О.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №74893136 з примусового виконання виконавчого листа №216/3579/21, виданого 30.04.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про «Зобов`язати Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м.».

Також, у вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, отримання якої не заперечуються позивачем.

Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ДП «Кривбасшахтозакриття» звернулось Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації із листом №250/01-08 від 09.05.2024, в якому виклало прохання у сприянні фінансування витрат на відселення ОСОБА_1 шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м.

Листом від 16.05.2025 за вих.№259/01-08 позивачем подано державному виконавцю пояснення в рамках виконавчого провадження №74893136.

Постановою державного виконавця від 20.05.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій до 29.05.2024.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 30.05.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 10.06.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 25.06.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 10.07.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 23.07.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 05.08.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Дніпропетровської обласної державної адміністрації на лист №250/01-08 від 09.05.2024, постановою державного виконавця від 19.08.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

Постановами державного виконавця від 13.09.2024 та від 26.09.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

14.10.2024 ДП «Кривбасшахтозакриття» звернулось письмово до Виконкому Криворізької міської ради із проханням провести нараду із залученням виконавців міської ради з питань відселення мешканців селища Карнаватка з метою спільного вирішення питання щодо реалізації Міської програми по відселенню мешканців Карнаватка, у зв`язку із чим постановою державного виконавця від 22.10.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

У зв`язку з неотриманням ДП «Кривбасшахтозакриття» відповіді від Виконкому Криворізької міської ради, постановою державного виконавця від 07.11.2024 у ВП №74893136 відкладено проведення виконавчих дій.

16.12.2024 державним виконавцем було прийнято постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №74893136, якою за невиконання боржником рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк, накладено на ДП «Кривбасшахтозакриття» штраф у розмірі 5100,00 грн.

Цією постановою повідомлено боржника про зобов`язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Зазначену постанову було направлено супровідним листом від 16.12.2024 за №365254, отримання якої не заперечуються позивачем.

05.03.2025 державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №74893136, якою за невиконання боржником рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк, накладено на ДП «Кривбасшахтозакриття» штраф у розмірі 10200,00 грн.

Цією постановою повідомлено боржника про зобов`язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Не погодившись з постановою про накладення штрафу від 05.03.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Під виконавчим провадженням як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону №1404-VIII, розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону № 1404-VIII).

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У частинах четвертій, п`ятій статті 19 Закону №1404-VIII встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

В абзаці першому частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII зазначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VІІІ визначено, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства у контексті справи суд зауважує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і спрямований на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Більше того, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Аналогічні праві висновки неодноразово виснувались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 19.09.2019 у справі №686/22631/17, від 07.11.2019 у справі №420/70/19.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено вимоги про скасування постанови державного виконавця від 05.03.2025 у ВП №74893136 про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що виконавче провадження №74893136 відкрито з примусового виконання виконавчого листа №216/3579/21, виданого 30.04.2024 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов`язання Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м.

Суд враховує, що державним виконавцем в постанові від 02.05.2024 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №216/3579/21 встановлено боржнику 10 робочих днів для виконання рішення суду.

Копію вказаної постанови отримано позивачем, що ним не заперечується.

Однак, станом як час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі, так і на час розгляду справи, постанова Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 у цивільній справі №216/3579/21, яким зобов`язано Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» відселити ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м. - не виконана.

Неможливість виконання згаданого судового рішення позивач обґрунтовує тим, що в процесі виконавчого провадження державному виконавцю надавались пояснення за фактами невиконання рішення суду, а також докази звернення до Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оскільки фінансування витрат на придбання житла для відселення мешканців селища Карнаватки повинно здійснюватися із державного, обласного та місцевого бюджетів, тому відповідальність покладена на Дніпропетровську обласну раду, Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, виконком Криворізької міської ради, як виконавців Міської програми та Стратегії розвитку Дніпропетровської області.

Оцінюючи поважність причин невиконання позивачем судового рішення, суд висновує наступне.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 у цивільній справі №216/3579/21 чітко визначено, що обов`язки щодо відселення мешканців житлового масиву Карнаватка з зони зсуву земної поверхні від підземних розробок покладені на Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття».

Суд звертає увагу, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 у цивільній справі №216/3579/21 залишена без змін постановою Верховного Суду від 25.09.2024, тож набрала законної сили, а висновки суду підлягають обов`язковому врахуванню.

За таких обставин, посилання позивача на те, що фінансування витрат на придбання житла для відселення мешканців селища Карнаватки повинно здійснюватися із державного, обласного та місцевого бюджетів, не підтверджують поважність причин невиконання позивачем судового рішення, що набрало законної сили, а свідчать про непогодження позивача з постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 у цивільній справі №216/3579/21.

Крім того, суд апеляційної інстанції у вказаному рішенні надав правову оцінку доводам Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» щодо нездійснення підприємством закупівля житла для відселення через відсутність фінансування та колегія суддів визнала неприйнятними посилання представника підприємства про відсутність коштів та державного фінансування бюджетної програми на реструктуризацію та ліквідацію об`єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди, оскільки такі порушують право ОСОБА_1 на отримання іншого житла і виплати компенсації за знесене домоволодіння, яке передбачене законодавством.

Посилання позивача на те, що ним вжито вичерпних заходів для вирішення питання про виконання вказаного судового рішення також не приймаються судом.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» листом від 09.05.2024 за вих. №250/01-08 звернулось до Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просило, враховуючи що фінансування та виконання Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2016-2025 роки щодо відселення мешканців селища Карнаватка здійснюється з обласного бюджету, виконання покладено на Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, посприяти та долучитись до виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 в частині фінансування витрат на відселення ОСОБА_1 , шляхом надання йому житлового приміщення загальною площею не менш ніж 42,00 кв.м., та житловою - не менш ніж 13,65 кв.м.

Такий лист був наданий державному виконавцю разом із поясненнями від 16.05.2025.

Суд звертає увагу, що лист позивача до Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації за вих. №250/01-08 датований 09.05.2024. Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач з дня надіслання відповідачу листа від 09.05.2024 за вих. №250/01-08 і до 14.10.2024 - надіслання повторного звернення до Виконавчого комітету Криворізької міської ради вчинялись хоч якісь дії щодо виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2024 у цивільній справі №216/3579/21, а також про їх направлення відповідачу.

Посилання позивача у позовній заяві на листи від 15.01.2025 №30/01-08 та №31/01-08 до Дніпропетровської обласної ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації, не можуть бути враховані судом, оскільки позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів того, що такі документи надавались державному виконавцю і вони були предметом його розгляду під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Тож доводи позивача про вжиття вичерпних заходів для вирішення питання про виконання вказаного судового рішення безпідставні.

Лист-пояснення державному виконавцю про звернення до Виконкому Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної державної адміністрації не нівелюють боржника від зобов`язання за виконавчим провадженням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення суду не виконано без поважних причин.

Суд також враховує, що Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» зверталось до Верховного Суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2024 у справі №216/3579/21 відмовлено у роз`ясненні, оскільки суд касаційної інстанції не є судом, який ухвалив судове рішення.

Крім того, постановою від 16.12.2024 у ВП №74893136 державним виконавцем було накладено на ДП «Кривбасшахтозакриття» штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, якою повідомлено боржника про зобов`язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Суд звертає увагу, що постанова від 16.12.2024 у ВП №74893136 є чинною, доказів зворотнього матеріали справи не містять, водночас відсутні і докази повідомлення позивачем державному виконавцю про вчинені дії на виконання вказаного судового рішення.

З огляду на викладене, під час судового розгляду справи судом не встановлено порушень відповідачем порядку прийняття постанови про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. від 05.03.2025 у виконавчому провадженні №74893136.

Підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваної постанови, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірною постанови відповідача судом не встановлено.

Суд повторно зазначає, що накладення штрафу зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

За таких обставин, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, оскаржувана постанова є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178, місцезнаходження: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, буд. 7б) до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34545897, місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Матусевича, буд. 41) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова