Ухвала

від 22.05.2025 по справі 480/2275/25

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2025 року

м. Київ

справа № 480/2275/25

адміністративне провадження № К/990/20225/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №480/2275/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Сумській області від 05.03.2025 № 955-р/пл про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

- зобов`язати ГУ ДПС у Сумській області видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального відомості про припинення дії ліцензії № 18220314202400050 на право роздрібної торгівлі пальним та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 18220314202400050, яка видана ТОВ "Дорпостач".

Також ТОВ «Дорпостач» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову, в якій просив суд: зупинити дію рішення ГУ ДПС у Сумській області від 05.03.2025 № 955-р/пл про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, що була видана ТОВ "Дорпостач" за реєстраційним номером 18220314202400050 з терміном дії з 03.05.2024 до 03.05.2029 за адресою місця торгівлі: Сумська область, Шосткинський район, м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45, АЗС до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.03. 2025 у задоволенні заяви ТОВ "Дорпостач" про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" задоволено. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №480/2275/25 скасовано. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПОСТАЧ" про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 05.03.2025 № 955-р/пл про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, що була видана Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорпостач" за реєстраційним номером 18220314202400050 з терміном дії з 03.05.2024 до 03.05.2029 за адресою місця торгівлі: Сумська область, Шосткинський район, м. Шостка, вул. Шевченка,буд.45, АЗС до завершення розгляду цієї справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

12.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №480/2275/25, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, обґрунтування цих підстав зводиться до незгоди відповідача зі здійсненою судом попередньої інстанції оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наявними доказами. Обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права не узгоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на низку постанов Верховного Суду також не обґрунтоване ані тим, яку саме норму матеріального права суди застосовували неправильно, ані який саме висновок судів суперечить висновку Верховного Суду. Відсутнє й обґрунтування того, в чому скаржник вбачає подібність правовідносин.

Зазначене свідчить про те, що підстави для касаційного оскарження судового рішення визначає безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог, а також висновків судів, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для відмови в задоволенні позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, на що помилково вказує скаржник, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 грудня 2021 року у справі №240/16920/21 та від 15 квітня 2022 року у справі №440/6755/21, від 04 травня 2023 року у справі №380/12161/21, від 15 березня 2024 року у справі №500/5854/23, від 15 січня 2025 року у справі №400/10628/23 та інших.

Водночас згідно частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

При цьому, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відтак, скаржник повинен навести обґрунтування які норми процесуального права порушені та в чому полягало порушення даних норм.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень у даній справі, податковим органом лише викладено обставини справи та процитовано окремі норми КАС України, що не свідчить про належне викладення скаржником доводів про порушення судом норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №480/2275/25 - повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко