Ухвала

від 21.05.2025 по справі 752/8492/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8492/24

Провадження № 2-др/752/115/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Білас С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Пугача С.В.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві, в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a> - Пугача Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Кепітал", про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

В травні 2025 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a> - Пугач С.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Заявник посилається на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року в даній справі було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Кепітал", про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів.

Розірвано Договір № 50-1801/2022-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 18 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a> на користь ОСОБА_2 загальну вартість об`єкта інвестування за Договором № 50-1801/2022-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 18 січня 2022 року в розмірі 2 104 139 (два мільйони сто чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн 52 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» на користь ОСОБА_2 12 727 (дванадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 77 коп сплаченого судового збору.

Однак, як зазначає заявник, при ухваленні вказаного рішення суду у даній справі, судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги відповідачу, у зв`язку з чим представник відповідача звернувся до суду із даною заявою про ухвалення додаткового рішення.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У судовому засіданні представник відповідача просив вимогу про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити та стягнути із позивача витрати на правничу допомогу.

Представник позивача проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі заперечував, посилаючись на те, що стороною відповідача не робилась заява про надання нових доказів про понесені судові витрати.

Так, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Так, судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 травня 2025 року в даній справі було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Кепітал", про розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва та стягнення грошових коштів. Розірвано Договір № 50-1801/2022-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 18 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a> на користь ОСОБА_2 загальну вартість об`єкта інвестування за Договором № 50-1801/2022-1 про участь у Фонді фінансування будівництва від 18 січня 2022 року в розмірі 2 104 139 (два мільйони сто чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн 52 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал» на користь ОСОБА_2 12 727 (дванадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 77 коп сплаченого судового збору.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у змісті відзиву на позовну заяву представник відповідача вказав, що відповідач очікує понести судові витрати у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги, орієнтовно у розмірі 20 000,00 грн. При цьому, до відзиву додано копії документів на підтвердження повноважень представника відповідача, а саме копії: ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.93-156).

26 вересня 2024 року представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому представник вказав, що відповідач очікує понести судові витрати у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги, орієнтовно у розмірі 40 000,00 грн. До заперечення також додано копії документів на підтвердження повноважень представника відповідача, а саме копії: ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.176-196).

Як встановлено судом, 13 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, а саме стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача додав: копію ордеру на надання правничої допомоги, акт№1 до договору від 14 липня 2024 року про надання правничої допомоги від 07 травня 2025 року, копію договору про надання правової допомоги б/н від 14 липня 2024 року, укладеного між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Юридична допомога».

20 травня 2025 року позивач ОСОБА_2 та її представник Боднарук З.В. подали до суду свої заперечення щодо ухвалення додаткового рішення у даній справі. Вказують на те, що адвокатом Пугачем С.В. під час судового засідання, яке відбулося 06 травня 2025 року, не було зроблено відповідну заяву про понесення витрат на професійну правничу допомогу. Просили у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Так, суд зазначає, що за приписами ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, серед іншого, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При цьому, частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто аналізуючи наведені положення статті та враховуючи те, що дана справа розглядалась судом у відкритому судовому засіданні, то слід дійти висновку, що в даному випадку, можливість здійснення розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення у справі - здійснюється лише у разі, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву про намір подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України не встановлено вимог до форми заяви про надання доказів щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Тому такі заяви можуть подаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формі. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 755/4466/20-ц (провадження № 61-16762св21).

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 643/3720/15-ц (провадження № 61-18762св19) зазначено, що, враховуючи відсутність у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутність у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться, незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання особою заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відшкодування витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Нормою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, процесуальним законом на учасника справи покладено обов`язок у першому зверненні до суду навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а докази у підтвердження понесених витрат учасник справи повинен надати суду до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву і ці докази неможливо було подати з поважних причин.

Верховний Суд у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 676/2951/21, «вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах: …. «право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей124,129 ГПК України(аналогічні положення закріплені й у статтях134,141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19)».

Однак, як встановлено судом з матеріалів справи, ані зміст відзиву на позовну заяву, ані зміст заперечення на відповідь на відзив - не містять жодних клопотань сторони відповідача про те, що докази розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи (щодо професійно-правничої допомоги) будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

За відсутності такої заяви позивач мав подати докази понесення судових витрат до часу ухвалення у справі рішення та відповідно заявити про їх стягнення з позивача, проте цієї процесуальної дії сторона відповідача не вчинила. При цьому, слід зауважити, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, суд зазначає, що за час перебування даної справи у провадженні суду, сторона відповідача не була позбавлена можливості подати відповідні докази понесення нею судових витрат до моменту ухвалення судового рішення, або подати суду відповідну заяву, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про те, що такі докази понесення нею витрат на професійну правничу допомогу - будуть подані до суду, протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті справи.

За змістом положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у разі неподання відповідних доказів, визначених цією статтею, протягом встановленого строку, заява залишається без розгляду.

Отже, з огляду на вищевикладені обставини, в порядку регламентованому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення без розгляду даної заяви представника відповідача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням послуг з професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал"</a> - Пугача Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Слободянюк