Постанова

від 13.05.2025 по справі 911/149/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2025 р. Справа № 911/149/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Савенок В.Г.

від прокуратури: Рудяк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіа Сіті"</a>

на рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 (повне рішення суду складено 13.01.2025) (суддя Саванчук С.О.)

у справі № 911/149/24 Господарського суду Київської області

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіа Сіті"</a>,

за участю Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону,

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень проти них

У січні 2024 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква (далі - КЕВ м. Біла Церква, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіа Сіті"</a> (далі - ТОВ "Фіа Сіті", відповідач), в якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог) розірвати договір оренди нерухомого військового майна від 10.01.2020 № 76.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ "Фіа Сіті" укладений договір оренди нерухомого військового майна, який може бути розірваним за вимогою позивача у разі настання особливого періоду в Україні або окремих її місцевостях відповідно до Законів України "Про оборону України" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Позивачем надіслана відповідна вимога відповідачу, яка ним проігнорована. У зв`язку із цим виникли підстави для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні. Посилався на те, що він належним чином виконує умови договору, сплачує орендні платежі, простроченої заборгованості за договором немає. Місто Біла Церква ніколи не входило до переліку територій, на яких велися бойові дії; від моменту введення особливого періоду в Україні минуло майже два роки; доказів, які б підтверджували необхідність використання орендованого нерухомого майна для потреб Збройних Сил України, немає.

Тому ТОВ "Фіа Сіті" не вбачає настання обставин для дострокового розірвання договору оренди № 76 від 10.01.2020 в односторонньому порядку на вимогу орендодавця; поданий позов вважає тиском на здійснення ним підприємницької діяльності.

Крім того, відповідач зауважив, що позивач не вказав, яке його право порушено відповідачем, і в який спосіб позивач прагне його захистити. На переконання відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом про розірвання договору в примусовому порядку передчасно, оскільки він не дотримався вимог ч. 1-3 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відтак, на час подання позову та розгляду справи права позивача не порушені.

У квітні 2024 року заступник керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (далі - прокурор) подав заяву про вступ у справу, яку обґрунтовував тим, що негативні наслідки спірних правовідносин, що спричинені КЕВ м. Біла Церква та Міністерству оборони України через неналежне виконання зобов`язань ТОВ "Фіа Сіті", є безпосередньою шкодою інтересам держави.

Вказана заява задоволена судом першої інстанції, прокурора допущено до участі в справі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська область, місто Біла Церква, військове містечко № 2 (нежитлові приміщення будівлі інв. № 137 площею 67,20 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н площею 70,00 кв. м, нежитлові приміщення будівлі інв. № 141 площею 30,60 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н площею 925,00 кв.м) за № 76 від 10.01.2020, укладений між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ "Фіа Сіті". Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач, уклавши договір оренди № 76 нерухомого військового майна, погодився на викладені в ньому умови, в тому числі, і умови про його дострокове розірвання.

При цьому місцевий господарський суд не погодився з позицією відповідача про необхідність надання позивачем доказів (наказів, директив Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України) на підтвердження необхідності використання спірних об`єктів оренди для потреб Збройних Сил України.

Суд звернув увагу на те, що розірвання договору з підстав необхідності у використанні орендованого нерухомого військового майна для потреб Збройних Сил України (формуванні (передислокації) військових частин, закладів, установ Міністерства оборони України та Збройних Сил України на території Білоцерківського гарнізону), згідно рішень (наказів, директив та інше) Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України - передбачене п. 10.6.3 договору, тоді як підставою для розірвання договору позивачем визначені умови, що встановлені зовсім іншим пунктом договору - 10.6.2: настання особливого періоду в Україні або окремих її місцевостях відповідно до Законів України "Про оборону України" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тобто без вимоги у наданні доказів необхідності використання спірної будівлі для потреб Збройних Сил України на території Білоцерківського гарнізону, із доведенням лише настання такого періоду, при цьому, за визначенням цього пункту договору, безвідносно до того, запроваджений особливий період по всій території України чи в конкретно визначеній місцевості розташування спірних об`єктів нерухомості (а не так, як тлумачить його відповідач: виключно при настанні особливого стану саме в окремій місцевості - місті Білій Церкві), також п. 10.6.2 договору не визначає періоду з дня запровадження такого особливого періоду, протягом якого можлива реалізація орендодавцем права на дострокове розірвання договору із цих підстав, відтак, це право не обмежене в часі протягом дії такого особливого періоду.

Суд першої інстанції виснував, що зважаючи на введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, настали умови, передбачені п. 10.6.2 договору, що надають позивачу право на дострокове розірвання договору. Тому, беручи до уваги дотримання орендодавцем порядку повідомлення орендаря про настання обставин, передбачених п. 10.6.2 договору, відповідно до ст. 188 ГК України, вимога про розірвання договору оренди № 76 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, що стосуються наявності іншої справи № 911/824/24 з тим самим предметом спору за позовом прокурора, суд першої інстанції не враховував, оскільки ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/824/24 суддею Христенко О.О. повернуто прокурору позовну заяву в частині вимоги про розірвання спірного договору, відтак, відсутні обставини розгляду подібного спору (з тим самим предметом, тими самими сторонами, але з інших підстав) іншим судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Фіа Сіті" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, тому в силу п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підлягає скасуванню.

Скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що починаючи від дати укладення договору і по сьогодні, тобто, вже більше, ніж 4,5 роки, ТОВ "Фіа Сіті" використовувало передане йому майно та вчасно і в повному обсязі сплачувало орендну плату. Жодних претензій із боку орендодавця щодо неналежності виконання умов договору не надходило.

КЕВ м. Біла Церква звернувся до суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди № 76 від 10.01.2020 через настання особливого періоду на території України (на підставі п. 10.6.2 договору) лише через 2,2 роки від дати настання особливого періоду.

Крім того, через 2 місяці після цього прокурор в інтересах КЕВ м. Біла Церква та Міністерства оборони України також звернувся до Господарського суду Київської області (справа № 911/824/24) з вимогою дострокового розірвання того ж договору оренди № 76 від 10.01.2020, але вже з інших підстав. Розгляд справи було зупинено до винесення рішення у справі № 911/149/24.

Відтак, у проваджені Господарського суду Київської області одночасно перебували на розгляді дві справи за позовом КЕВ м. Біла Церква (або в його інтересах) про дострокове розірвання договору оренди, але з різних підстав, що свідчить про штучність поданих позовів та відсутність реальних підстав для його розірвання.

На переконання відповідача, суд першої інстанції в межах цієї справи ухилився від надання оцінки вказаним діям позивача та прокуратури та не з`ясував наявність або відсутність фактів зловживання позивачем правом на дострокове розірвання договору (недобросовісність поведінки), що мало би призвести до відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідач стверджує, що позивач, діючи недобросовісно, штучно створював умови (підстави) розірвання договору, що має наслідком завдання шкоди інтересам відповідача. З посиланням на практику Верховного Суду, відповідач акцентує, що встановлення факту недобросовісної поведінки особи у реалізації свого права призводить до припинення такого права.

Також, відповідач вказує, що позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначав, що настання особливого періоду зумовило його потребу у витребуванні майна (достроковому розірванні договору оренди), при цьому жодним чином не довів суду обставин, пов`язаних із виникненням такої потреби, а суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що правова позиція позивача не підтверджена належними доказами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання ТОВ "Фіа Сіті" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на вказане рішення; дію рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 зупинено до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.05.2025 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фіа Сіті" на рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24; відкладено розгляд апеляційної скарги на 13.05.2025 о 10:00.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 задоволено заяву КЕВ м. Біла Церква про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції у цій справі - без змін.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 13.05.2025 з`явились представники відповідача та прокуратури.

Позивач не вийшов на зв`язок у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з причин, що не залежали від суду.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неучасть у судовому засіданні представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник прокуратури проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.01.2020 між КЕВ м. Біла Церква як орендодавцем та ТОВ "Фіа Сіті" як орендарем укладено договір оренди № 76 нерухомого військового майна, розташованого в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко № 2 (нежитлові приміщення будівлі інв. № 137 площею 67,20 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н площею 70,00 кв. м; нежитлові приміщення будівлі інв. № 141 площею 30,60 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н площею 925,00 кв. м (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі інв. № 137 - загальною площею 67,20 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н - загальною площею 70,00 кв. м, військове містечко № 2, нежитлові приміщення будівлі інв. № 141 - загальною площею 30,60 кв. м та технічний майданчик інв. № б/н - загальною площею 925,00 кв. м, військове містечко № 2 (далі - майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Біла Церква, розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вартість якого визначена на 30.06.2019 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 954 494,00 грн (без ПДВ).

Склад орендованого майна визначений згідно з актом інвентаризації (додаток № 1) (п. 1.2 договору оренди).

У п. 1.3 договору оренди вказано, що нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення об`єктів, а саме:

- нежитлове приміщення інв. № 137 загальною площею 67,20 кв. м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко № 2 - під розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

- частина технічного майданчика інв. № б/н загальною площею 70,00 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко № 2 - під розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

- нежитлове приміщення інв. № 141 загальною площею 30,60 кв. м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко № 2 - під розміщення магазинів-складів;

- частина технічного майданчика інв. № б/н загальною площею 925,00 кв. м, що розташований за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, військове містечко № 2 - під розміщення магазинів-складів.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Договір оренди укладено на строк з 10.01.2020 до 10.12.2022 включно (п. 10.1 договору оренди). У разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк за місяць до закінчення строку оренди, дія договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.4 договору оренди).

Сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця в разі настання особливого періоду в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Законів України "Про оборону України" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Договір може бути розірваний на вимогу орендодавця у разі прийняття рішення про відчуження нерухомого військового майна, яке є об`єктом оренди, з попереднім повідомленням про це орендаря за 30 календарних днів (п. 10.6.2 договору оренди).

У п. 10.6.3, 10.6.4 договору оренди сторони узгодили, що цей договір розривається на вимогу орендодавця у разі необхідності у використанні орендованого нерухомого військового майна для потреб Збройних Сил України (формуванні (передислокації) військових частин, закладів, установ Міністерства оборони України та Збройних Сил України на території Білоцерківського гарнізону), відповідно до рішень (наказів, директив та інше) Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та за умови попереднього повідомлення орендаря за 30 календарних днів. Вимога про розірвання договору доводиться до орендаря шляхом направлення орендодавцем цінного листа з описом.

У п. 10.7 договору оренди зазначено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем, реалізації об`єкта оренди.

На підставі акта приймання-передачі нерухомого військового майна від 10.01.2020 майно за договором оренди № 76 передано орендодавцем орендарю.

27.11.2023 позивач направив відповідачу лист за № 3104 з пропозицією розірвати договір оренди з 01.01.2024, посилаючись на п. 10.6.2 договору та зазначаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні настав особливий період. Копію цього листа, а також належні докази надіслання його відповідачу (опис вкладення з відбитком календарного штемпеля поштового відділення, рекомендоване повідомлення про вручення та фіскальний чек) позивач надав до матеріалів справи.

Відповідач не заперечує отримання вказаного листа і стверджує, що надав на нього відповідь (вих. № 25/1 від 25.12.2023) - відмову від розірвання договору, копію якої та належні докази надіслання позивачу (опис вкладення з відбитком календарного штемпеля поштового відділення, накладну та фіскальний чек) відповідач додав до відзиву. Позивач не заперечує отримання цієї відповіді, натомість стверджує, що не сприймав її як належну, оскільки відповідачем не були підтверджені повноваження особи, що її підписала, представляти інтереси відповідача.

Зі змісту листа позивача від 27.11.2023 № 3104 суд першої інстанції встановив, що це була пропозиція позивача в порядку статті 188 ГК України про погодження розірвання договору, а не повідомлення про його фактичне розірвання в односторонньому порядку відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що вбачається із застосованих позивачем формулювань, зокрема: "... КЕВ м. Біла Церква, як орендар за договором оренди нерухомого військового майна...пропонує розірвати вказаний договір з 01.01.2024. Про прийняте рішення по розірванню договору та вчинення дій направлених на повернення орендованого майна прошу в найкоротший термін повідомити орендаря".

Тому місцевий господарський суд виснував, що спірний договір оренди не був розірваний в односторонньому порядку позивачем і є чинним на час розгляду справи судом.

Стосовно відповіді ТОВ "Фіа Сіті", то оскільки вона підписана представником без належного підтвердження його повноважень, суд першої інстанції оцінив її як таку, що не створює юридичних наслідків для сторони договору, тобто кваліфікував дії відповідача як відсутність належної відповіді на вимогу про розірвання договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, між КЕВ м. Біла Церква як орендодавцем і ТОВ "Фіа Сіті" як орендарем виникли взаємні права та обов`язки на підставі договору оренди. На виконання умов цього договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме військове майно, що розташоване в Білоцерківському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Біла Церква, військове містечко № 2.

За умовами договору оренди термін його дії закінчується 10.12.2022, при цьому автоматична пролонгація договору не передбачена.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Суд першої інстанції встановив, що строк дії договору оренди є продовженим у порядку п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України).

У ст. 759 ЦК України зазначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

За приписами ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У п. 10.6.2 договору оренди сторони погодили, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця в разі настання особливого періоду в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Законів України "Про оборону України" і "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Суд першої інстанції правильно виснував про те, що відповідач, уклавши договір оренди, погодився на викладені в ньому умови, в тому числі і умови про його дострокове розірвання.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2023 позивач направив відповідачу лист із пропозицією розірвати договір оренди з 01.01.2024, посилаючись на п. 10.6.2 договору та зазначаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні настав особливий період.

Тобто позивач визначив підставою дострокового розірвання договору оренди погоджену сторонами в п. 10.6.2 цього договору умову, а саме - настання особливого періоду в Україні.

Як вбачається зі змісту договору оренди, ця підстава не пов`язується ані з обставинами належного/неналежного виконання договору орендарем, ані з наявністю та доведеністю потреби у власному використанні орендованого майна орендодавцем, обставинами формування чи передислокації військових частин Збройних Сил України, установ Міністерства оборони України на території Білоцерківського гарнізону тощо.

Настання особливого періоду на всій території України відповідно до умов договору оренди є окремою самостійною підставою, яка надає право орендодавцю в будь-який час протягом існування цього періоду вимагати від орендаря дострокового розірвання цього договору.

Оскільки орендар відмовився від розірвання договору оренди за вказаною пропозицією орендодавця, КЕВ м. Біла Церква передало цей спір на вирішення суду, зазначивши як підставу розірвання договору умову п. 10.6.2 цього договору. Отже, суд має дослідити виключно наявність обставин, визначених у цьому пункті. Обставини щодо належного виконання договору ТОВ "Фіа Сіті" та наявності потреби у використанні орендованого майна для потреб Збройних Сил України в цьому випадку не входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025) на території України відповідно до Законів України "Про оборону України" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з 24.02.2024 настав особливий період, який триває станом на час розгляду цієї справи.

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, станом на час вирішення цього судового спору наявні умови, передбачені п. 10.6.2 договору оренди, що надають позивачу право на дострокове розірвання договору.

Тому позовні вимоги обґрунтовані належними фактичними та правовими підставами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що він як орендар більше 4,5 років належно виконував умови договору оренди, натомість орендодавець, вимагаючи дострокового розірвання цього договору, не довів необхідності у використанні орендованого майна для потреб Збройних Сил України.

Судом першої інстанції також встановлено, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/824/24. У зазначеній справі прокурор 29.03.2024 заявив позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Біла Церква до ТОВ "Фіа Сіті" про розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути на користь Міністерства оборони України в особі КЕВ м. Біла Церква орендоване військове майно. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив про те, що під час перевірки орендованого нерухомого військового майна було встановлено факт передання орендованих приміщень у бездоговірну приховану суборенду, що є порушенням п. 5.5, 11.1 договору оренди.

При цьому, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2024 у справі № 911/824/24 (суддя Христенко О.О.) позовну заяву в частині вимоги про розірвання договору оренди повернуто прокурору на тій підставі, що КЕВ м. Біла Церква раніше за прокурора самостійно звернувся до суду з подібними позовними вимогами, які розглядаються у межах справи № 911/149/24.

Зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 01.05.2024 у справі № 911/824/24 (суддя Христенко О.О.) вбачається, що у підготовчому засіданні: позивачі підтримали позов прокурора; прокурор повідомив суд про подання ним заяви про вступ у справу № 911/149/24 та задоволення цієї заяви судом; прокурор вважав доцільним зупинити провадження у справі № 911/824/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 911/149/24; Міністерство оборони України та КЕВ м. Біла Церква підтримали позицію прокурора; суд зупинив провадження у справі № 911/824/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/149/24.

Проаналізувавши наведені обставини щодо ініціювання прокурором в інтересах Міністерства оборони України та КЕВ м. Біла Церква провадження у справі № 911/824/24 про розірвання договору оренди з інших підстав після відкриття провадження у цій справі № 911/149/24, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновку про недобросовісність поведінки КЕВ м. Біла Церква та наявність фактів зловживання позивачем правом на дострокове розірвання договору.

Позивач - КЕВ м. Біла Церква - звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про розірвання договору оренди один раз, його позов розглядається у межах цієї справи № 911/149/24.

Прокурор, виявивши порушення п. 5.5, 11.1 договору оренди, повідомив про це позивача листом від 09.02.2024 та просив надати інформацію про вжиття заходів претензійно-позовного характеру.

Листом від 15.02.2024 позивач повідомив прокурора про те, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/149/24 за його позовом про розірвання договору оренди.

Подання прокурором самостійного позову після отримання від КЕВ м. Біла Церква вказаної інформації та підтримання цього позову КЕВ м. Біла Церква у межах справи № 911/824/24, на переконання суду апеляційної інстанції, не характеризує поведінку КЕВ м. Біла Церква стосовно ТОВ "Фіа Сіті" як недобросовісну.

Суду першої інстанції, який здійснює розгляд справи № 911/824/24, повідомлено про наявність цієї справи № 911/149/24, провадження зупинено до вирішення цієї справи.

Отже, обставин щодо штучного створення підстав розірвання договору оренди, фактів недобросовісної поведінки орендодавця, що завдає шкоду інтересам орендаря, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються.

Таким чином, здійснивши апеляційний перегляд справи № 911/149/24 відповідно до вимог процесуального закону та з урахуванням доводів апеляційної скарги ТОВ "Фіа Сіті", колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд зробив правильні висновки щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Беручи до уваги дотримання орендодавцем порядку повідомлення орендаря про настання обставин, передбачених п. 10.6.2 договору оренди, відповідно до ст. 188 ГК України вимога КЕВ м. Біла Церква про розірвання договору оренди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують основних висновків суду першої інстанції щодо суті спірних правовідносин, тому судом апеляційної інстанції відхиляються.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності та підтверджуються належними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіа Сіті"</a> залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 15.10.2024 у справі № 911/149/24.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 23.05.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська