Для доступу до отримання резюме судової справи необхідно зареєструватися або увійти в систему.
РеєстраціяЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2025 року м.Дніпро Справа № 908/3151/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2024
у справі № 908/3151/23
за позовом Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про розірвання договору, зобов`язання здійснити перерахунок
ВСТАНОВИВ:
Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2024 у справі № 908/3151/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в повному обсязі та прийняте нове рішення, яким позовну заяву Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до ПАТ "Запоріжжяобленерго" задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої скарги апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте за не з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ні на час винесення рішення від 12.03.2023 по справі №908/3151/23, на сьогоднішній день рішення по справі № 904/4699/23 не набуло законної сили, справа перебуває в апеляційній інстанції. Тому суд 1 інстанції, грубо порушуючи процесуальне законодавство, визнав доведеними обставини, встановлені по справі № 904/4699/23, та взяв їх до уваги при винесенні оскаржуваного рішення;
- суд 1 інстанції не дав оцінку доводам та доказам Позивача про те, що оператор системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», який є оператором системи комерційного обліку, не мав технічної та фактичної можливості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
- судом першої інстанції не було взято до уваги, що склалась ситуація, яка має фактичне відображення того, що протягом 2022-2023 року оператор системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго», у зв`язку з окупацією частини території Запорізької області, в т.ч. території Кам`янсько-Дніпровської міської територіальної громади, на якій розташовані виробничі об`єкти споживача, не могло технологічно та фактично надавати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, з причини відсутності доступу до виробничих енергетичних об`єктів, неможливістю фактичного забезпечення їх експлуатації та здійснення контролю за їх експлуатацією, а також, фактичною відсутністю обслуговуючого персоналу на місця;
- оператор системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», який є оператором системи комерційного обліку, не маючи технічної та фактичної можливості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, при визначенні обсягів споживання електричної енергії протягом 2023 року зобов`язаний був керуватись ст. 9 Положення, а саме визначати обсяги споживання рівними нулю;
- суд 1 інстанції при вирішенні цієї справи №908/3151/23 неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
- позивач навів для Господарського суду Запорізької області достатньо підстав для задоволення позову але судом такі доводи були проігноровані, що призвело до винесення необґрунтованого рішення по справі №908/3151/23.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
30.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні 30.05.2024 приймали участь представники сторін. Треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без учасників справи, які не з`явилися.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Представник позивача (апелянта) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, наголошував на її необґрунтованості та необхідності залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (постачальник) та Нікопольським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е (далі - договір).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі -споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) (п. 1.1. договору).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) (п. 1.2. договору).
За цим договором постачальник продає ДК 021:2015 код 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).
Обсяг постачання електричної енергії 22 000 000 кВт/год (п. 2.2. договору).
Місце постачання електричної енергії: згідно заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 2.3. договору).
Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.4. договору).
Постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2023 до 31.12.2023 (включно). Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору (п. 3.1. договору).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору (п. 5.1. договору).
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2. договору).
Загальна сума цього договору встановлюється залежно від кількості переданої електричної енергії та її ціни згідно актів приймання-передачі, але не може більшою ніж 112 199 999,00 грн, в тому числі ПДВ (за результатами аукціону). Сума даного договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 5.3. договору).
Споживач зобов`язується укласти в установленому порядку договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи для набуття права на правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об`єкта споживача (п. 6.2.2. договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).
Цей договір є дійсним з 01.01.2023 та діє до 31.12.2023 (п. 13.1. договору).
Сторони підписали додаток № 2 до договору «комерційна пропозиція» (т. 1 а.с. 30-31) (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції рахунок, за спожиту електричну енергію надається постачальником споживачу протягом 3 календарних дні з моменту отримання даних про фактичне споживання споживачем електричної енергії за відповідний період в один із таких способів: у центрі обслуговування споживачів постачальника; через особистий кабінет на сайті постачальника; електронною поштою, факсимільним зв`язком за телефоном, поштовим зв`язком. Оплата електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем за фактично спожиту електричну енергію на підставі акту приймання - передачі електричної енергії та рахунку, наданого постачальником за відповідний період в термін, що не перевищує 20 календарних днів шляхом післяоплати. У разі затримки бюджетного фінансування, термін оплати може складати 90 календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі.
24.01.2023 позивач підписав заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до договору та додаток № 3, в якій споживач зазначив перелік об`єктів, для здійснення постачання електричної енергії:
Нежитлове приміщення 53200 Дніпропетровська область:
3.1. ТП-А3 Ввод 1 0,4 кВ Управління, м. Нікополь, вул. Лісна, 3, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z3608903088325;
3.2. ТП-А3 Ввод 2 0,4 кВ Управління, м. Нікополь, вул. Лісна, 3, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5067958070884;
3.3. ТП-А30 Ввод 1 0,4 кВ Нікопольська компресорна станція, м. Нікополь, вул. Курська, 2. ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z3395070143359;
3.4. ТП-А30 Ввод 2 0,4 кВ Нікопольська компресорна станція, м. Нікополь, вул. Курська, 2. ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку 62Z9823364201488, 62Z8980708729509;
3.5. ТП-А70 Ввод 2 0,4 кВ Нікопольська компресорна станція, м. Нікополь, вул. Курська, 2;
3.6. ТП-82 Ввод 1 0,4 кВ Нікопольська насосна станція, м. Нікополь, вул. Хлястикова, 1 а, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0425372000155;
3.7. ТП-82 Ввод 2 0,4 кВ Нікопольська насосна станція, м. Нікополь, вул. Хлястикова, 1 а, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0105696030609;
3.8. Нікопольська дільниця Ввод 1 0,4 кВ, м. Нікополь, вул. Запорізька, 14, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5981952966138;
3.9. ПС 35/6 «Червоногригорівка» Ввод 1 6 кВ Томаківська насосна станція, смт. Червоногригорівка, вул. Княжа,14, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z3847703331037;
3.10. ПС 35/6 «Червоногригорівка» Ввод 2 0,4 кВ Томаківська насосна станція, смт. Червоногригорівка, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7826338502022;
3.11. ПС 35/6 «Базавлук» Ввод 1 6 кВ Базавлуцька насосна станція, с. Набережне, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6103829478441;
3.12. ПС 35/6 «Базавлук» Ввод 2 6 кВ Базавлуцька насосна станція, с. Набережне, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z8093363444394;
3.13. ПС 35/6 «Базавлук» Ввод 3 0,4 кВ Базавлуцька насосна станція с. Набережне, с.Набережне, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6361543967505;
3.14. ТП-102р Ввод 1 0,4 кВ 14 споруда с. Шолохове, с. Шолохове, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z5474465596983;
3.15. Втрати Червоногригорівка, смт. Червоногригорівка, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z8314644046591;
3.16. Втрати Червоногригорівка 0,4 кВ, смт. Червоногригорівка, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0532150840793;
Нежитлове приміщення 71304 Запорізька область:
3.17. ПС 35/6 «Компресорна» Ввод 1 35 кВ Кам`янська компресорна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7016083039027;
3.18. ПС 35/6 «Компресорна» Ввод 2 35 кВ Кам`янська компресорна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2091818546595;
3.19. ПС 35/6 «Білозірська насосна» Ввод 1 6кВ Білозірська насосна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравневі 2Б, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6289407433938; 3.20. ПС 35/6 «Білозірська насосна» Ввод 2 6кВ Білозірська насосна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравневі 2Б, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z155960515131U;
3.21. Кам`янська компресорна станція ЗНОМ, м. Кам`янка-Дніпровська вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку 62Z9301516694286.
Відповідно до п. 4 заяви-приєднання найменування оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії: AT «ДТЕК Дніпровські електромережі», ПАТ «Запоріжжяобленерго».
ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором ТОВ «Газенергоальянс», 56X930000118090N (п. 5 заяви-приєднання).
Між ТОВ «Газенергоальянс» та Нікопольським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ були підписані додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е: № 1 від 24.01.2023, № 2 від 25.01.2023, № 3 від 01.05.2023, № 4 від 02.05.2023, № 5 від 15.05.2023, № 6 від 12.07.2023, № 7 від 04.08.2023.
На виконання п. 2.4. договору 23.03.2023 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (оператор системи, відповідач) та Нікопольським УЗМДВ (споживач, позивач) було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 та договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 25 р від 23.03.2023 для Запорізької області.
Згідно з п. 1.1. договору від 23.03.2023, укладеного із ПАТ «Запоріжжяобленерго», зазначено, що даний договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи.
Відповідно до додатку № 1 (Заяви-приєднання) до договору від 23.03.2023 зазначений перелік об`єктів (точок доступу) у Запорізькій області, який в повній мірі відповідає вказаному переліку у договорі 24.01.2023, а саме:
- ПС 35/6 «Компресорна» Ввод 1 35 кВ Кам`янська компресорна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7016083039027;
- ПС 35/6 «Компресорна» Ввод 2 35 кВ Кам`янська компресорна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2091818546595;
- ПС 35/6 «Білозірська насосна» Ввод 1 6 кВ Білозірська насосна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравневі 2Б, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6289407433938;
- ПС 35/6 «Білозірська насосна» Ввод 2 6 кВ Білозірська насосна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравневі 2Б, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z155960515131U;
- Кам`янська компресорна станція ЗНОМ, м. Кам`янка-Дніпровська вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку 62Z9301516694286.
Відповідно до п. 2.1 договору від 23.03.2023 встановлено, що оператор системи (ПАТ «Запоріжжяобленерго») надає Нікопольському УЗМДВ послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексу системи розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі - КСР), за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в «Паспорті точки розподілу» за об`єктом споживача...», який є Додатком № 2 та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
У розділі 3 Договору сторонами узгоджений порядок обліку електричної енергії.
У відповідності до п. 11.1. цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє до 31.12.2023. Сторони домовились, що відповідно до ст. 631 ЦК України умови, цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання і діє з 01.01.2023. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
З моменту укладання договору № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023, ТОВ «Газенергоальянс» надавало Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ на оплату акти приймання-передачі електричної енергії, а саме:
- № 00000000087/2 від 01.03.2023 за спожиту електричну енергію за січень 2023 року у кількості 658 313 кВт*год на суму 3 357 389,72 грн з ПДВ;
- № 00000000187/1 від 09.03.2023 за спожиту електричну енергію за лютий 2023 року у кількості 829 120 кВт*год на суму 4 228 503,71 грн з ПДВ;
- № 00000000345/1 від 11.04.2023 за спожиту електричну енергію за лютий 2023 року у кількості 675 667 кВт*год на суму 3 445 894,94 грн з ПДВ;
- № 00000000345/2 від 29.05.2023 за спожиту електричну енергію за лютий 2023 року у кількості 291 766,995400 кВт*год на суму 1 488 008,78 грн з ПДВ;
- № 00000000341/8 від 12.06.2023 за спожиту електричну енергію за березень 2023 року у кількості 344 879,058 кВт*год на суму 1 758 879,75 грн з ПДВ;
- № 00000000341/1 від 29.05.2023 за спожиту електричну енергію за березень 2023 року у кількості 1 287 843,94 кВт*год на суму 6 567 991,22 грн з ПДВ.
Вищезазначені акти підписані та завірені печатками сторін без зауважень та заперечень.
Крім того, до матеріалів справи долучено Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023-29.05.2023 за договором про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023.
До матеріалів справи позивачем долучено копії рахунків виставлених Акціонерним товариством «ДТЕК Дніпровські електромережі» по Дніпропетровській області та відповідно до яких спожито:
- січень 2023 року 505812 кВт*год, що підтверджується рахунками № 40250020151345 від 31.01.2023, № 40250080151384 від 31.01.2023, № 40250060150139 від 31.01.2023;
- лютий 2023 року 662 282 кВт*год, що підтверджується рахунками № 40250120159641 від 28.02.2023, № 40250000743185 від 28.02.2023, № 40250000742595 від 28.02.2023;
- березень 2023 року 941907 кВт*год, що підтверджується рахунками № 40250080170638 від 31.03.2023, № 40250120169879 від 31.03.2023, № 40250160169884 від 31.03.2023;
- квітень 2023 року 787930 кВт*год, що підтверджується рахунками № 40250160181906 від 30.04.2023, № 40250060181061 від 30.04.2023, № 40250080180395 від 30.04.2023;
- травень 2023 року 637206 кВт*год, що підтверджується рахунками № 40250020194555 від 31.05.2023, № 40250100193635 від 31.05.2023, № 40250100192726 від 31.05.2023;
- червень 2023 року 487993 кВт*год, що підтверджується рахунками № 4025010203391 від 30.06.2023, № 40250060203840 від 30.06.2023, № 40250100192726 від 31.05.2023;
- липень 2023 року 227314 кВт*год, що підтверджується рахунками № 40250020216826 від 31.07.2023, № 40250140216259 від 31.07.2023, № 40250020216536 від 31.07.2023.
Як зазначив позивач, після отримання рахунків від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» (оператора системи на об`єктах Дніпропетровської області) у особистому кабінеті, виставлених на виконання умов Договорів, позивачем було виявлено, що ТОВ «ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС» у своїх актах приймання передачі електричної енергії додатково вписувало додаткові об`єми переданої електричної енергії на об`єкти, які знаходились на окупованій території Запорізької області, та які по факту споживачем не використовувались та не могли бути використані.
Вказані обставини фактичної неможливості ПАТ «Запоріжжяобленерго» надавати послуги з розподілу повністю підтверджуються інформацією, викладеною на офіційному сайті підприємства, за посиланням https://www.zoe.com.ua/news/ датованою 17.02.2023 «До уваги споживачів за об`єктами, розташованими на територіях, де ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією».
Таким чином, як вважає позивач, ним було виявлено суттєву розбіжність у реальному об`ємі спожитої електричної енергії Нікопольського УЗМДВ за 2023 рік по виставленим актам ТОВ «Газенергоальянс».
ПАТ «Запоріжжяобленерго» вказало, що як оператор системи підтверджує, що в період з січня по травень 2023 року позивачем були визначені обсяги споживання, про що свідчать підписані акти, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до інформації щодо обсягу споживання електричної енергії Нікопольське УЗМДВ встановлено, що було надано послуг в обсязі 3 626 166 кВт/год (800265 кВт/год у січні 2023 року, 760564 кВт/год у лютому 2023, 690816 кВт/год - у березні 2023, 432267 кВт/год-у квітні 2023, 942254 кВт/год - у травні 2023 року).
Відповідачем суду надані Акти прийняттяпередавання послуг з розподілу за період: січень 2023 - 800265 кВт/год на суму 106 576,09 грн., лютий 2023 - 760564 кВт/год на суму 182522,68 грн., березень 2023 - 690816 кВт/год на суму 92 000,11 грн., квітень 2023 - 432267 кВт/год на суму 65 431,39 грн., травень 2023 - 942254 кВт/год на суму 142 627,10 грн. та Акти прийняття послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 14.02.2022 за вказаний період: січень 2023 на суму 5 443,81 грн., лютий 2023 на суму 26 010,58 грн., березень 2023 на суму 43 526,90 грн., квітень 2023 на суму 55 126,31 грн., травень 2023 на суму 80 362,78 грн., які не підписані позивачем.
В матеріалах справи містяться рахунки виставлені ПАТ «Запоріжжяобленерго» позивачу відповідно вищезазначених актів для оплати: № 25/01-Р від 31.01.2023 на суму 5443,81 грн., № 25/01-РП від 31.01.2023 на суму 106 576,09 грн., № 25/02-РП від 28.02.2023 на суму 182 522,68 грн., № 25/02-Р від 28.02.2023 на суму 26 010,58 грн., № 25/03-Р від 31.03.2023 на суму 43 526,90 грн., № 25/03-РП від 31.03.2023 на суму 92 000,11 грн., № 25/04-РП від 30.04.2023 на суму 65 431,99 грн., № 25/04-Р від 30.04.2023 на суму 55 126,31 грн., № 25/05-РП від 31.05.2023 на суму 142 627,10 грн, № 25/05-Р від 30.04.2023 на суму 65 431,99 грн.
10.04.2023 року листом №01-01/133 Нікопольське управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ листом ініціювало звернення до НКРЕКП, АТ «Оператор ринку» та ПАТ «Запоріжжяобленерго», в якому просило надати відповідь, чи здійснюється поставка української електричної енергії та чи виконується розподіл закупленої електричної енергії українського постачальника оператором розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» на територію Кам`янсько-Дніпровської міської територіальної громади, яка розташована на тимчасово окупованій території.
Не отримавши відповіді на попереднє звернення, Нікопольське управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ повторно звернулось із запитом №01-01/146 від 03.05.2023 та № 01-01/151 від 10.05.2023 до ПАТ «Запоріжжяобленерго».
17.05.2023 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» надало відповідь вих. № 007-67/2809, в якій зазначило, що за результатами розгляду листів №01-01/133 та №01-01/146 від 03.05.2023 обсяги споживання електричної енергії визначаються відповідно до Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 № 148 (далі - Положення).
23.05.2023 відповідач надав інформацію Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на лист від 08.05.2023, якою повідомив, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.01.2019 є оператором системи розподілу та провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, виданої НКРЕКП згідно постанови від 13.11.2018 № 1415. Відповідно до Переліку, Камянсько-Дніпровська міська територіальна громада знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території. Послуга з розподілу електричної енергії за об`єктами споживачів, розташованих на території Кам`янсько-Дніпровської міської територіальної громади, надається оператором системи розподілу на підставі чинних договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Взаємовідносини між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ врегульовані договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 23.03.2023 № 25, який є чинним, електроживлення на об`єкт споживача ОРС не припинялось.
23.08.2023 позивач направив скаргу (вих. № 01-08/271) Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері, а саме щодо порушення вимог ст. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 № 148 при проведенні комерційного обліку спожитої Нікопольським УЗМДВ за об`єктами розташованими на тимчасово окупованих територіях Запорізької області протягом 2022 року та 2023 року.
Також позивач звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» зі зверненням (скаргою) вих. № 01-08/272 від 23.08.2023 стосовно перерахунку електричної енергії спожитої Нікопольським УЗМДВ за об`єктами розташованими на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
11.09.2023 Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» направило лист вих. № 01-01/309 щодо розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 року, укладеного Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ із ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 01.01.2023 року та здійснення перерахунку нарахованих обсягів розподіленої електричної енергії за об`єктами споживання згідно заяви приєднання від 23.03.2023 (Додаток № 1) до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023. Також в листі зазначено, що в строки, передбачені ч. 2 ст. 188 ГК України, необхідно повідомити Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ про прийняте рішення. Лист про розірвання договору був отриманий відповідачем -15.09.2023.
Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ 11.09.2023 на адресу ПАТ «Запоріжжяобленерго» направило звернення вих. № 01-01/310 стосовно надання інформації по електричній енергії спожитої Нікопольським УЗМВД (споживач) за об`єктами розташованими на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.
21.09.2023 ПАТ «Запоріжжяобленерго» розглянуло звернення - скаргу за № 01-08/272 та повідомило наступне. Розрахунок обсягів спожитої електричної енергії з лютого 2022 по травень 2023 здійснювався згідно Актів про спожиту активну електричну енергію, які надавав споживач, тому підстави для здійснення корегувань обсягів спожитої електричної енергії відсутні. У зв`язку з надходженням численних звернень до територіальних органів НКРЕКП щодо можливості залучення до роботи в ІКЦ, відповідно до Положення № 2999 НКРЕКП листом від 04.04.2022 № 2313/14.2.3/7-22 повідомила, що територіальні органи НКРЕКП тимчасово у зв`язку з веденням воєнного стану в Україні не беруть участь у роботі у складі ІКЦ. З огляду на викладене вище, питання порушені у зверненні, можуть бути розглянуті на засіданні комісії ІКЦ за участі представників відділу НКРЕКП у Запорізькій області та споживача після припинення воєнного стану. Після закінчення дії воєнного стану та/або відновлення у Товариства контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, ПАТ «Запоріжжяобленерго» матиме можливість переглянути питання щодо корегування нарахованих обсягів електричної енергії у відповідності до чинного законодавства.
29.09.2023 позивач звернувся з запитом до ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо надання інформації та документів (вих. № 01-01/353), посилаючись на необхідність отримання інформації щодо дотримання вимог постанови НКРЕКП № 555 від 31.05.2022 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго».
03.10.2023 позивач направив додаток до раніше направленої скарги Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вих. № 01-08/271), щодо порушення суб`єктами господарювання ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Газенергоальянс» законодавства в сфері енергетики.
Позивачу 06.10.2023 від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов лист вих. № 007-66/4990 щодо розірвання договору, в якому зазначено, що Договір є чинним, а тому сторони мають здійснювати зобов`язання відповідно до його умов, які є обов`язковими для виконання сторонами. А також повідомлено, що після закінчення дії воєнного стану та/або відновлення у Товариства контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, ПАТ «Запоріжжяобленерго» матиме можливість переглянути питання щодо корегування нарахованих обсягів електричної енергії у відповідності до чинного законодавства.
10.10.2023 відповідач, розглянувши звернення позивача від 11.09.2023 № 01-01/310 повідомив, що на сьогоднішній день Договір є чинним, а тому сторони мають здійснювати свої зобов`язання відповідно до його умов, які є обов`язковими для виконання ОСР та Споживачем. ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює визначення обсягів спожитої електричної споживачам відповідно до вимог ГІРРЕЕ, ККОЕЕ та Договору з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 (надалі - Положення). Так, Пунктом 9 Положення встановлено, що обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому ККОЕЕ, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Розрахунок обсягів спожитої електричної енергії з лютого 2022 року по травень 2023 року здійснювався згідно Актів про спожиту активну електричну енергію, які надавав споживач. Повідомив, що 23.06.2023 позивачу були надіслані Акти про спожиту активну електричну енергію за період січень-травень 2023 року в двох примірниках рекомендованим листом з повідомленням №7010102157118 (лист отриманий позивачем 01.07.2023). ПАТ «Запоріжжяобленерго» повторно надає Акти про спожиту електричну енергію за період з січня 2023 року по травень 2023 року та інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії Нікопольським УЗМВД (ЄДРПОУ 05510177) за період з січня 2023 року по травень 2023 складає 3 626 166 кВт/год (800265 кВт/год у січні 2023 року, 760564 кВт/год - у лютому 2023, 690816 кВт/год-у березні 2023, 432267 кВт/год-у квітні 2023, 942254 кВт/год - у травні 2023 року). Обсяги споживання електричної енергії у червні - липні 2023 складають 0 кВт*год. Постачальник електричної енергії, з яким Нікопольським УЗМДВ укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, ТОВ «ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС», код ЄДРПОУ 44103421. Щодо переліку місць встановлення розрахункових засобів обліку Нікопольського УЗМДВ (ЄДРПОУ 05510177) повідомляємо, що на теперішній час відсутня можливість надати інформацію у відповідності до укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №25 від 23.03.2023, оскільки паперова форма, договору разом з індивідуально-технічними додатками знаходиться на тимчасово окупованій території Запорізької області (м. Кам`янка-Дніпровська). Заначили перелік точок обліку Нікопольського УЗМДВ відповідно до програмного комплексу «МІ». ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило, що не має можливості надати копії документів із зазначенням дати повірки засобів обліку, встановлених в розрахункових точках обліку за об`єктами Нікопольського УЗМДВ (Акти технічної перевірки вузлів обліку, тощо), оскільки зазначені документи знаходяться на тимчасово окупованій території Запорізької області (м. Кам`янка-Дніпровська). Постановою НКРЕГ1 №555 від 31.05.2022 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» врегульовує взаємовідносини між оператором системи розподілу та оператором системи передачі щодо тимчасово окупованої території та іншою територією України, а щодо об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях України, учаснику ринку електричної енергії керуються Положенням. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не встановлює обмежень та заборон переміщення товарів (робіт/послуг), у тому числі лініями електропередач, на території, тимчасово окуповані з 24.02.2022.
10.10.2023 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянула скаргу Нікопольського УЗМВД № 01-08/271 від 23.08.2023 та надало відповідь, зокрема що не вбачається за можливе беззаперечно встановити факт відсутності відпуску електричної енергії від вузла/району/області електричних мереж оператора системи розподілу, з яких заживлені об`єкти Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та відповідно Регулятор не може беззаперечно стверджувати про наявність у діях ПАТ «Запоріжжяобленерго» ознак порушень вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, у зв`язку з нарахуванням обсягів розподіленої електричної енергії Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ. За результатами надходження до Регулятора відповідних матеріалів та опрацювання інформації наданої ПАТ «Запоріжжяобленерго», НКРЕКП зазначила що повідомить Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ.
13.10.2023 ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом вих. № 007-66/5068 про надання інформації стосовно запиту від 29.09.2023 № 01-01/353 позивачу в запитуваній інформації відмовлено, оскільки інформація не стосується особисто споживача та не пов`язана з виконанням договору.
23.10.2023 позивачем було направлено адвокатський ПАТ «Запоріжжяобленерго» запит вих. № 334 з вимогою надати інформацію.
09.11.2023 відповідач листом № 008-33/202 позивача повідомив про те, що листами від 10.10.2023 № 007-66/5011 та від 13.10.2023 № 007-66/5068 вже було надано вичерпну відповідь на поставлені питання.
20.11.2023 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надало відповідь № 12494/14.1.1/7-23 позивачу, що визначення обсягів розподіленої електричної енергії Нікопольському управління захисних масивів дніпровських водосховищ з січня 2022 по червень 2023 та серпня по травень 2023 здійснювалось на підставі актів про спожиту активну електричну енергію, наданих споживачем, дані щодо обсягів розподіленої електричної енергії за липень 2023 визначено за допомогою автоматизованої системи збору даних комерційного обліку. Крім того, відповідно до інформації, наданої ПАТ «Запоріжжяобленерго» на запит НКРЕКП, обсяги розподіленої електричної енергії за період червень- вересень 2023 року склали 0 кВт*год. Таким чином, при визначенні обсягів розподіленої електричної енергії Нікопольському управлінню захисних масивів дніпровських водосховищ протягом 2022-2023 років ПАТ «Запоріжжяобленерго» керувалось вимогами договорів та Положенням, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148. Питання щодо реалізації норм Положення НКРЕКП рекомендувало звернутись до Міністерства енергетики України, як до розробника відповідного нормативно-правового акту.
До матеріалів справи позивачем додано матеріали кримінального провадження відносно начальника району електричних мереж Камянсько-Дніпровського міжрайонного району електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» дії якого спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень та дій окупаційної адміністрації держави агресора за попередньою змовою групою осіб.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ про розірвання в судовому порядку спірного договору, за відсутності для цього достатніх правових підстав є необґрунтованими. Також, суд виснував, що позивачем суду не надано належних доказів в підтвердження виникнення підстав для перерахунку обсягів за спірний період рівними 0. З урахуванням наданих споживачем актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за січень, лютий, березень, квітень та травень 2023 року, а також відсутності у позивача підстав передбачених абз. 3,4 п.п. 2, п. 9 Положення, доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку за спірний період на рівні 0 є необґрунтованими.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н та б/д (вх.№ 3446/08-07/23) Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про:
- розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 року, укладеного між Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ та ПАТ Запоріжжяобленерго з 01.01.2023 року;
- зобов`язання ПАТ Запоріжжяобленерго здійснити перерахунок нарахованих обсягів розподіленої електричної за об`єктами споживання згідно заяви-приєднання від 23.03.2023 (Додаток № 1) до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 року на наступні показники: січень 2023 року - 0 кВт/год; лютий 2023 - 0 кВт/год; березень 2023 - 0 кВт/год; квітень 2023 року - 0 кВт/год; травень 2023 - 0 кВт/год.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. 24.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" (постачальник) та Нікопольським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е. На виконання п. 2.4. договору 23.03.2023 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (оператор системи, відповідач) та Нікопольським УЗМДВ (споживач, позивач) було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 та договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 25 р від 23.03.2023 для Запорізької області. На підставі договору ТОВ «Газенергоальянс» були складені акти приймання-передачі та рахунки на оплату. Позивач вважає, що у своїх актах приймання передачі електричної енергії та рахунках ТОВ «ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС» додатково вписувало додаткові об`єми переданої електричної енергії на окуповані території Запорізької області. Відповідно до наданої відповіді Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оператор системи розподілу/комерційного обліку ПАТ «Запоріжжяобленерго» обсяги споживання електричної енергії в 2023 році зобов`язаний був визначити відповідно до вимог Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 № 148, а саме визначити обсяги споживання рівними нулю. Позивач вважає, що протягом всього 2023 року не узгоджено та не підписано жодного акту приймання передачі наданих послуг з оператором системи розподілу/комерційного обліку ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки не підтверджено надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії, послуг комерційного обліку на виробничі об`єкти, розташовані на тимчасово окупованій території Запорізької області. Також, вважає, що правові підстави для розірвання договору, пов`язані із недійсністю договору через невідповідність його вимогам закону. На думку позивача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» своєю порушує норми ч. 2 ст. 13-1 Закону України від 15.04.2014 № 1207-У11 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у частині заборони на період тимчасової окупації переміщення товарів з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію лініями електропередач. Обов`язок припинення розподілу електричної енергії ОСР у присутності користувача та здійснення фіксації показів приладу обліку користувача на момент припинення розподілу електричної енергії, згідно п. 11.5.14 Кодексу систем розподілу, покладається на оператора систем розподілу. Тому, на думку позивача, відповідальність за не здійснення припинення розподілу електричної енергії повністю покладається на ПАТ «Запоріжжяобленерго», як і обсяги нарахованої електричної енергії, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати. Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Визначення обсягів споживання електричної енергії споживача у період оголошеного воєнного стану ПАТ Запоріжжяобленерго» здійснює відповідно до вимог ПРРЕЕ ККОЕЕ, умов договору та з рахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженим Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 за №148. Розрахунок обсягів спожитої електричної енергії по споживачу Нікопольське УЗМЛВ з січня 2023 року по травень 2023 року здійснювався згідно Актів про спожиту активну електричну енергію та показів, які надавав споживач. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем було додано до позову акти приймання-передачі електричної енергії оформлені між постачальником (ТОВ «Газенергоальянс») та споживачем (позивачем по справі), які були підписані та скріплені печаткою позивача з поміткою: «Споживач не має претензій до постачальника щодо кількості і якості електричної енергії». Також зазначив, що у відповідача відсутні підстави передбачених абз. 3,4 п.п. 2, п. 9 Положення, оскільки доводи позивача про необхідність здійснення перерахунку за спірний період на рівні 0 є необґрунтованими. Стосовно вимоги про розірвання договору відповідач зазначив, що розірвання договірних відносин з позивачем можливе після припинення розподілу електричної енергії на зазначені в договорі об`єкти та здійснення фіксації показів приладу обліку на момент припинення розподілу електричної енергії згідно вимог п.11.5.14 КСР. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не надав своєчасну інформацію оператору системи згідно з п. 9.2 Договору, що унеможливило прийняття вчасних та необхідних заходів для знеструмлення об`єкта позивача, проте надавав акти про спожиту електричну енергію за період з січня 2023 по квітень 2023. Щодо доводів позивача про заборону переміщення товарів (робіт, послуг) з посиланням на ч. 2 ст. 13-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», звертаємо увагу на Лист Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.01.2023, де надано роз`яснення, що для застосування положень 13 та 13-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року, необхідне окреме рішення Кабінету Міністрів України. Відповідач зазначив, що таке рішення наразі не приймалося.
Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергоальянс надало письмові пояснення (вх. № 25011/08-08/23) відповідно до яких просить в позові відмовити, у зв`язку з наступним. Між Товариством та Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ укладено Договір № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу. На виконання умов Договору, споживачем в період з січня травень 2023 щомісячно надавались Товариству прогнозовані обсяги споживання електричної енергії, зокрема за об`єктами які розташовані на території Запорізької області, що свідчить про те, що позивачем здійснювалось споживання електричної енергії на даних об`єктах, а товариством забезпечено належну якість наданих послуг з постачання електричної енергії відповідно до умов укладеного договору. В умовах воєнного стану обсяги споживання електроенергії визначаються з дотриманням вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії та Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13 квітня 2022 року № 148 (далі - Положення). Третя особа, зазначила що у відповідності до п.4.3. ПРРЕЕ, ПАТ «Запоріжжяобленерго» (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) відповідно до вимог Положення здійснювало фіксування спожитої Нікопольським УЗМДВ електричної енергії. Факт споживання електричної енергії Нікопольським УЗМДВ у січні-травні 2023 року підтверджується погодженим між ТОВ «Газенергоальянс» та Нікопольське УЗМДВ актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023-29.05.2023. Також, третя особа зазначила що відсутність повідомлень про зміну інформації та даних, щодо об`єктів позивача, які знаходяться на території Запорізької області до Товариства не надходило, що є доказом того, що позивачем здійснювалось споживання електричної енергії за об`єктами відповідно до умов Договору. Також, третя особа вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним здійснювалось попередження електропостачальника про припинення споживання електричної енергії на об`єктах Запорізької області. Крім того, третя особа зазначила, що згідно п. 8 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148, відключення об`єктів Нікопольського УЗМДВ, які знаходяться в Запорізькій області повинно здійснюватися лише за заявою Нікопольського УЗМДВ та/або відповідної військової адміністрації.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надала письмові пояснення (вх. № 369/08-08/24) в яких зазначила, що на сьогодні чинним законодавством не врегульовано порядок визначення обсягів розподіленої електричної енергії по об`єктах споживачів, які перебувають з 24.02.2022 на тимчасово окупованої території України. Крім того, порядок укладення та розірвання господарських договорів, зокрема договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, регулюється положеннями Господарського кодексу України, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310. Також, третя особа зазначила, що згідно з пунктом 4.1.26 глави 4.1 та пункту 11.5.14 глави 11.5 КСР у разі розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії оператор системи розподілу здійснює технічні заходи щодо відключення та фактичного від`єднання електроустановок від електричних мереж. Під час здійснення технічних заходів щодо припинення розподілу електричної енергії оператор системи розподілу у присутності користувача здійснює фіксацію показів приладу обліку користувача на момент припинення розподілу електричної енергії. Тому, відповідно до пункту 11.5.15 глави 11.5 КСР припинення /обмеження розподілу електричної енергії не звільняє користувача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії. Враховуючи вищевикладене, третя особа просила розглядати справу без участі представника НКРЕКП з урахуванням інформації наданої у поясненнях.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Порядок зміни та розірвання договорів визначений статтею 188 Господарського кодексу України, згідно якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
За змістом статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Аналіз наведених вище норм права встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
В той же час, чинним законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
За змістом ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
З наведеної норми права слідує, що розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
Істотна зміна обставин, у свою чергу, є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов`язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
При цьому закон пов`язує можливість розірвання договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.
Як встановлено судом, у Заяві-приєднання, що є Додатком №1 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 23.03.2023 №25, наведений перелік об`єктів (їх адреси), на які відповідачем надавалися послуги з електропостачання у спірний період.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Частиною 1 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
З положень ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» слідує, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік).
Відповідно до вказаного Переліку територія Василівського району Запорізької області, в т.ч. територія Камянсько-Дніпровської міської територіальної громади, є тимчасово окупованою територією України з 27.02.2022 року.
З наведених вище обставин слідує, що у період за який відповідачем було нараховано обсяги споживання електроенергії уся територія Камянсько-Дніпровської міської територіальної громади перебували у тимчасовій окупації.
Як зазначив позивач, послугами відповідача щодо споживання електричної енергії не користувався.
В обґрунтування вимоги щодо розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 позивач посилався на ч. 2 ст. 652 ЦК і зазначав, що оскільки КамянськаДніпровська міська територіальна громада є тимчасово окупованою територією України з 27.02.2022 року, тому відповідач не може виконувати свої обов`язки на об`єктах споживача.
Суд першої інстанції вважав безпідставним посиланням позивача на те, що цей факт є істотною умовою для розірвання Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25, оскільки сторони на час підписання даного Договору - 23.03.2023 вже були повідомлені стосовно територій КамянськаДніпровської міської територіальної громади, які перебувають у тимчасовій окупації з 27.02.2022.
Крім того, господарський суд зазначив, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/4699/23:
- за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" до Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про стягнення 7 459 103,74 грн, з яких: 7 261 753,30 грн - основний борг, 180 398,31 грн - пеня, 16 952,13 грн - 3% річних;
- за зустрічним позовом Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергоальянс" про визнання недійсним в частині договір про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023, а саме в Заяві-приєднанні до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком №1 до договору, визнати недійсним «Розділ: Нежитлові приміщення, 71304 Запорізька область»; внести зміни до договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023 з 01.01.2023 шляхом виключення із Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу «Розділу: Нежитлові приміщення, 71304 Запорізька область», а саме: п. 3,17, п.3.18, п. 3.19, п. 3.20., п. 3.21; здійснити перерахунок вартості послуг постачання електричної енергії без врахування періоду, з якого об`єкти споживання згідно з Заявою-приєднанням до умов договору про постачання електричної енергії споживачу «Розділ: Нежитлові приміщення, 71304 Запорізька область» знаходились під окупацією збройних формувань держави-агресора, тобто з 01.01.2023, а саме: п.3,17, п.3.18, п.3.19, п.3.20., п.3.21.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 по справі №904/4699/23 первісний позов задоволено частково. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
Ухвалюючи вищевказане рішення, суд дійшов висновку про те, що на момент укладання сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023, на момент підписання позивачем за зустрічним позовом заяви-приєднання від 24.01.2023 до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до договору від 24.01.2023, а також на момент укладання між Нікопольським УЗМДВ та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (оператор системи) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 на період надання послуг в 2023 році та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 25 р від 23.03.2023 (по Запорізькій області) визначений позивачем за зустрічним позовом перелік об`єктів по Запорізькій області вже перебував на тимчасово окупованій російською федерацією території України. Таким чином, Нікопольським УЗМДВ було свідомо та цілеспрямовано включено до переліку об`єктів для постачання електричної енергії об`єкти, які знаходяться в Запорізькій області, та вже перебували на тимчасово окупованій території України, а також свідомо укладено договори про надання послуг з розподілу електричної енергії та надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України, що в свою чергу свідчить про прямий усвідомлюваний намір позивача за зустрічним позовом споживати електричну енергію вказаними об`єктами у Запорізькій області. До того ж, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у період з січня 2023 року по квітень 2023 року позивачем за зустрічним позовом підписувались та оплачувались акти приймання-передачі електричної енергії, які включали в себе вартість поставленої електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та які, на той момент, перебували на тимчасово окупованій території України. Таким чином, поведінка позивача за зустрічним позовом, яка полягає у зверненні до суду із позовом щодо визнання недійсним в частині договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023, а саме в заяві-приєднанні до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком №1 до договору, визнання недійсним «Розділу: Нежитлові приміщення, 71304 Запорізька область» та внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023 з 01.01.2023 шляхом виключення із Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу «Розділу: Нежитлові приміщення, 71304 Запорізька область», а саме: п.3,17, п.3.18, п.3.19, п.3.20., п.3.21, з підстав перебування таких об`єктів на тимчасово окупованій території України є суперечливою з огляду на попереднє свідоме та цілеспрямоване включення до переліку об`єктів для постачання електричної енергії об`єктів, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України, свідоме укладання договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії та надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України, а також підписання та оплата актів приймання-передачі електричної енергії, які включали в себе вартість поставленої електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та які перебували на тимчасово окупованій території України. У справі, що розглядається, позивач за зустрічним позовом, споживач електричної енергії, висловив як прямо (свідоме включення до переліку об`єктів для постачання електричної енергії об`єктів, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України, свідоме укладання договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії та надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України), так і своєю поведінкою (подальше підписання та оплата актів приймання-передачі електричної енергії, які включали в себе вартість поставленої електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та які перебували на тимчасово окупованій території України) про свій намір споживати електричну енергію вказаними об`єктами у Запорізькій області.
За приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, апелянт зазначає, що ні на час винесення рішення від 12.03.2023 по справі №908/3151/23, на сьогоднішній день рішення по справі № 904/4699/23 не набуло законної сили, справа перебуває в апеляційній інстанції. Тому суд 1 інстанції, грубо порушуючи процесуальне законодавство, визнав доведеними обставини, встановлені по справі № 904/4699/23, та взяв їх до уваги при винесенні оскаржуваного рішення.
Колегія суддів відхиляє такі заперечення, позаяк судом враховано саме встановлені у справі № 904/4699/23 обставини, які підтверджуються відповідними доказами, а власна оцінка їм надана вже при винесенні рішення у справі № 908/3151/23. До того ж, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2024 апеляційну скаргу Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 у справі № 904/4699/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2024 у справі № 904/4699/23 залишено без змін.
Так, ПАТ «Запоріжжяобленерго» частково втратило контроль над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізькій області, у зв`язку з відсутністю доступу до своїх мереж та розрахункових засобів обліку, однак процес розподілу електричної енергії продовжується у зв`язку із прийомом/віддачею від суміжних ліцензіатів до/з додаткових областей комерційного обліку електричної енергії, які є тимчасово окупованими або межують з ними.
Разом з тим, пунктом 8 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 встановлено, що Операторам системи дозволяється обґрунтовано відмовляти електропостачальнику, споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення електропостачання у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт.
В свою чергу, відповідно до п. 11.5.14 Кодексу систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі КСР) під час здійснення технічних заходів щодо припинення розподілу електричної енергії ОСР у присутності Користувача здійснює фіксацію показів приладу обліку Користувача на момент припинення розподілу електричної енергії.
Оскільки територія позивача, де необхідно здійснити фіксацію показів приладу обліку, входить до визначеної наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, а також в результаті бойових дій це безпосередньо ставить під загрозу життя, здоров`я та безпеку працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго» оператор системи розподілу не може здійснити припинення послуги з розподілу електричної енергії.
Крім того, пунктом 2.2. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 №258, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 (далі - ПТЕЕС) передбачено, що обслуговування електроустановок споживачів повинні здійснювати спеціально підготовлені електротехнічні працівники, а саме: адміністративно - технічні, оперативні, виробничі та оперативно-виробничі працівники споживача або працівники спеціалізованої організації (за договором).
Тобто, у разі відсутності потреби отримувати послуги з розподілу електричної енергії, позивач має право здійснити відповідні заходи для припинення власного електроспоживання.
Також, у відповідності до підпунктів 6, 8, 19 п.5.5.5 ПРРЕЕ, пп.2 п.6.2 Договору на споживача покладений обов`язок забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта пломбування; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень.
Проте, позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що ним були застосовані усі можливі заходи по знеструмленню електрообладнання та недопущенню крадіжки електроенергії третіми особами, а також дії по врегулюванню цього питання спільно із оператором системи.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» в умовах воєнного стану на території України та окупації військами Російської Федерації частини території Запорізької області, де розміщені потужності позивача, не має можливості провести технічні заходи щодо припинення послуги з розподілу електричної енергії споживачу, провести обстеження об`єктів споживача на предмет їх підключення до електричних мереж, підтвердження фактичного пошкодження/руйнування електроустановки та зняття показів засобу комерційного обліку електричної енергії із оформленням у встановленому порядку відповідних документів (актів), оскільки це безпосередньо ставить під загрозу життя, здоров`я та безпеку працівників відповідача, про що позивачу неодноразово повідомлялось, зокрема листами ПАТ «Запоріжжяобленерго» №007-66/4990 від 06.10.2023.
Враховуючи викладене, розірвання договірних відносин відповідача з позивачем можливе після припинення розподілу електричної енергії на зазначені в договорі об`єкти та здійснення фіксації показів приладу обліку на момент припинення розподілу електричної енергії згідно вимог п.11.5.14 КСР. Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків тавр) відповідно до акта пломбування.
Підпунктами 1, 2 пункту 5.1.9 ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки які викликані протиправними діями третіх осіб, форс-мажорними обставинами (наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом).
Пунктом 9.2 Договору визначено, що сторона, для якої виконання зобов`язання стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 днів повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення обставин непереборної сили.
Позивачем не надано суду доказів щодо своєчасної поданої інформації оператору системи згідно з п.9.2 Договору, що унеможливило прийняття вчасних та необхідних заходів для знеструмлення об`єкта позивача, а продовжував надавати акти про спожиту електричну енергію за період з січня 2023 по квітень 2023.
Як зазначив відповідач, роботи по відключенню позивача від мереж електропостачання не були здійснені через загрозу життю, здоров`ю та безпеці працівників та узгоджуються із Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу, при виконанні своїх зобов`язань не порушив вимог закону.
Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Щодо заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» перерахувати нараховані обсяги розподіленої електричної за об`єктами споживання згідно заяви-приєднання від 23.03.2023 (Додаток № 1) до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 року на наступні показники: січень 2023 року - 0 кВт/год; лютий 2023 - 0 кВт/год; березень 2023 - 0 кВт/год; квітень 2023 року - 0 кВт/год; травень 2023 - 0 кВт/год, судом встановлено наступне.
З 01 січня 2019 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 р. №1415. Тобто, з 01.01.2019 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.
Відносини у сфері надання послуг, зокрема, з розподілу електроенергії врегульовано Законом України «Про ринок електричної енергії» та, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. № 312 (далі - ПРРЕЕ) ( зі змінами), Кодексом комерційного обліку електричної енергії від 14.03.2018 № 3 11 (далі - ККОЕЕ), (у редакції постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2451), постановами Кабінету Міністрів України, НКРЕКП та іншими нормативно-правовими актами з питань електроенергетики.
ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи розподілу електричної енергії, визначення обсягів споживання електричної енергії споживачів, в період дії воєнного стану здійснює відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ, умов Договору, з урахуванням особливостей, встановлених Положенням про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженим Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 (далі Положення), який був чинним у спірний період.
За змістом підпункту 2 пункту 9 Положення, обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово непідконтрольній території визначаються:
- з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення);
- приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам;
- приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача;
- у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу.
Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» вказало, що як оператор системи підтверджує, що в період з січня по травень 2023 року відповідачу за договором про надання послуг з розподілу №25 було надано послуг з розподілу в обсязі 3 626 166 кВт/год (800265 кВт/год у січні 2023 року, 760564 кВт/год - у лютому 2023, 690816 кВт/год-у березні 2023, 432267 кВт/год-у квітні 2023, 942254 кВт/год - у травні 2023 року).
Обсяги споживання були визначені самим позивачем, у зв`язку із чим твердження останнього про те, що такі обсяги не прийняті та не підтверджені спростовуються актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за січень, лютий, березень, квітень та травень 2023 року.
Крім того, позивачем було додано до позову акти приймання-передачі електричної енергії, оформлені між постачальником (ТОВ «Газенергоальянс») та споживачем (Позивачем по справі), які були підписані та скріплені печаткою Позивача з поміткою: «Споживач не має претензій до постачальника щодо кількості і якості електричної енергії».
Підпунктом 3 пункту 9 Положення встановлено, що оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав.
Після отримання оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії документально підтверджених фактичних показів лічильника(ів), у тому числі після припинення чи скасування воєнного стану, щомісячні обсяги спожитої електричної енергії споживачем визначаються за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача).
Отже, зазначене Положення регламентувало правила визначення оператором системи розподілу електричної енергії обсягів споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово непідконтрольній території.
Позивачем не надано суду належних доказів в підтвердження виникнення підстав для перерахунку обсягів за спірний період рівними 0.
З урахуванням наданих споживачем актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за січень, лютий, березень, квітень та травень 2023 року, а також відсутності у позивача підстав передбачених абз. 3,4 п.п. 2, п. 9 Положення, доводи позивача (скаржника) про необхідність здійснення перерахунку за спірний період на рівні 0 є необґрунтованими.
Натомість в своїй апеляційній скарзі Нікопольське УЗМДВ посилається на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що склалась ситуація, яка має фактичне відображення того, що протягом 2022-2023 року оператор системи розподілу - ПАТ «Запоріжжяобленерго», у зв`язку з окупацією частини території Запорізької області, в т.ч. території Кам`янсько-Дніпровської міської територіальної громади, на якій розташовані виробничі об`єкти споживача, не могло технологічно та фактично надавати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, з причини відсутності доступу до виробничих енергетичних об`єктів, неможливістю фактичного забезпечення їх експлуатації та здійснення контролю за їх експлуатацією, а також, фактичною відсутністю обслуговуючого персоналу на місця.
Щодо цього колегія суддів зауважує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергоальянс» (Постачальник) та Нікопольським управлінням захисних масивів дніпровських водосховищ (Споживач) укладено Договір №02.01.2023-1Е від 24.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу (далі за текстом Договір).
Відповідно до п. 2.4. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 4 Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком № 1 до Договору Нікопольське УЗМДВ уклало договір розподілу електричної енергії з операторами АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Договір за № 17/12/33 від 10.04.2023 «Про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії за державні кошти/власні кошти» та Договір № 17/12/10 від 10.04.2023 «Про закупівлю послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за державні кошти/власні кошти» (по Дніпропетровській області) та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Договір № 25 від 23.03.2023 про надання послуг з розподілу електричної енергії та Договір № 25 від 23.03.2023 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (по Запорізькій області).
Наявність укладених з операторами системи розподілу (АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ПАТ «Запоріжжяобленерго») договорів про надання послуг з розподілу не заперечується і самим апелянтом.
На виконання умов Договору у період з січень по березень 2023 року ТОВ «Газенергоальянс» поставив Відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого було надано акти приймання-передачі електричної енергії: № 00000000087/2 від 01.03.2023 за спожиту електричну енергію за січень 2023 року у кількості 658 313 кВт*год на суму 3 357 389,72 грн з ПДВ; № 00000000187/1 від 09.03.2023 за спожиту електричну енергію за лютий 2023 року у кількості 829 120 кВт*год на суму 4 228 503,71 грн з ПДВ; № 00000000345/1 від 11.04.2023 за спожиту електричну енергію за лютий 2023 року у кількості 675 667 кВт*год на суму 3 445 894,94 грн з ПДВ; № 00000000345/2 від 29.05.2023 за спожиту електричну енергію за лютий 2023 року у кількості 291 766,995400 кВт*год на суму 1 488 008,78 грн з ПДВ; № 00000000341/8 від 12.06.2023 за спожиту електричну енергію за березень 2023 року у кількості 344 879,058 кВт*год на суму 1 758 879,75 грн з ПДВ; № 00000000341/1 від 29.05.2023 за спожиту електричну енергію за березень 2023 року у кількості 1 287 843,94 кВт*год на суму 6 567 991,22 грн з ПДВ.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
На виконання означених приписів законодавства ТОВ Газенергоальянс було сформовано акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки на оплату за спожиту електричну енергію Нікопольським УЗМДВ відповідно до умов Договору на підставі даних, які було надано операторами системи розподілу (АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ПАТ «Запоріжжяобленерго»), з якими у Споживача було укладено договори.
Обсяг спожитої Нікопольським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ електричної енергії, що наведений в спірних актах приймання-передачі електричної енергії відповідає даним, отриманим постачальником по точках обліку споживача від оператора системи розподілу.
Відповідно до інформації ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо споживання Нікопольським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ останньому розподілено 3 626 166 кВт/год електричної енергії (800265 кВт/год у січні 2023 року, 760564 кВт/год - у лютому 2023, 690816 кВт/год-у березні 2023, 432267 кВт/год-у квітні 2023, 942254 кВт/год - у травні 2023 року).
Окрім цього, Нікопольським УЗМДВ щомісячно (з січня по серпень 2023 року) на електронну адресу ТОВ Газенергоальянс направлялися заявки на планове споживання Нікопольського УЗМДВ по Дніпропетровській області та по Запорізькій області.
Такі обставини, на думку суду, свідчать про свідомий намір позивача (апелянта) споживати електричну енергії на об`єктах, що розташовані у Запорізькій області.
Відтак, його посилання щодо не підтвердження обсягів спожитої електричної енергії Нікопольським УЗМДВ є необґрунтованими та спростовуються інформацією, наданою операторами системи розподілу, які виконують функції адміністратора комерційного обліку.
Апеляційним судом враховується, що Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (чинне на момент виникнення та існування спірних правовідносин) (далі - Положення № 148).
Відповідно до пп. 2 п. 9 Положення № 148 обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються, зокрема, з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) переданих споживачем.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» зазначає, що розрахунок обсягів спожитої електричної енергії по споживачу Нікопольське УЗМДВ за січень-березень 2023 року здійснювався згідно Актів про спожиту активну електричну енергію та показів, які надавав Споживач, тобто останнім самостійно визначалися обсяги споживання
Наведене дає підстав для висновку про необґрунтованість аргументів апелянта про непідтвердженність обсягів фактичного споживання електричної енергії розрахованої ПАТ Запоріжжяобленерго за 2023 рік, які суперечить наявним у матеріалах справи документам.
Щодо доводів скаржника про те, що оператор системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», який є оператором системи комерційного обліку, не мав технічної та фактичної можливості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на тимчасово окуповану територію за місцем розташування виробних об`єктів споживача, необхідно зазначити, що вказане лише засвідчує припинення розподілу (передачі) електроенергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» з червня 2023 року і аж ніяк не вказує на відсутність факту надання таких послуг, зокрема, у січні-березні 2023.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів технічної та фактичної неможливості здійснення розподілу (передачі) електроенергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» на виробничі об`єкти споживача, натомість здійснення цих послуг підтверджено, зокрема, відповідними Актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію у спірному періоді, які підписані та скріплені печаткою уповноваженого представника Нікопольського УЗМДВ та наданими ПАТ «Запоріжжяобленерго» відомостями у довідці щодо обсягів споживання.
Крім того, апелянт зазначає, що оператор системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», який є оператором системи комерційного обліку, не маючи технічної та фактичної можливості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, при визначенні обсягів споживання електричної енергії протягом 2023 року зобов`язаний був керуватись ст. 9 Положення, а саме визначати обсяги споживання рівними нулю.
З цього приводу слід акцентувати увагу на тому, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі № 905/644/22 зазначив, що відповідно до пункту 1 Положення № 148, передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.
Також, Верховний Суд дійшов висновку, що «нормами підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення № 148 як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено особливості правового регулювання відносин, пов`язаних із визначенням обсягів споживання електричної енергії споживачами незалежно від їх категорії (побутові, малі непобутові, інші непобутові), об`єкти яких розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях……».
Таким чином, Верховним Судом було встановлено правомірність застосування норм Положення № 148 як спеціального підзаконного нормативно-правового при визначенні обсягів спожитої електричної енергії, такий висновок суду підтверджує правомірність визначення спожитих обсягів електричної енергії Нікопольським УЗМДВ на об`єктах у Запорізькій області.
Відповідно до пп. 1 п. 8 Положення № 148 визначено, що об`єкти, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на адміністративній території розташування об`єкта споживача у разі ризиків використання такого об`єкта державою-агресором.
Отже, згідно вимог Положення № 148 обов`язок звернення до оператором системи щодо відключення об`єктів, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України покладається саме на Споживача.
Однак, позивачем протягом судового розгляду не було надано суду жодних доказів щодо вчинення дій, спрямованих на відключення об`єктів, які знаходяться у Запорізькій області, а тому у ТОВ Газенергоальянс були відсутні правові підстави для припинення постачання електричної енергії за Договором.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що «докази звернення споживача до оператора системи із заявами про відключення об`єктів, які перебувають на тимчасово окупованій території України від електропостачання в матеріалах справи відсутні. З викладеного вбачається, що чинним законодавством України передбачено механізм відключення оператором системи об`єктів електропостачання, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації у разі ризиків використання такого об`єкта державою-агресором. В той же час, споживач в установленому законом порядку такі об`єкти від електропостачання не відключив, з приводу необхідності такого відключення до оператора системи не звертався.
Також, на зауваження скаржника про те, що суд 1 інстанції при вирішенні цієї справи №908/3151/23 неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо заборони на період тимчасової окупації переміщення товару (електроенергії) з іншої території України на тимчасово окуповану територію лініями електропередач, вважає за необхідне зупинитися на такому.
Як вже було зазначено, об`єкти, зазначені у Заяві-приєднання (Додаток 1) до Договору від 24.01.2023 року за номерами з 3.17. по 3.21. розташовані на території Кам`янсько-Дніпровської міської територіальної громади.
Відповідно до наказу від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Кам`янсько-Дніпровська міська територіальна громада (І)А23040130000044084) з 27.02.2022 по цей час офіційно є тимчасово окупованою Російською Федерацією території України.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:
1. Положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
2. На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону № 1207-VII для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море
Водночас, необхідно наголосити, що саме по собі існування обмежень щодо переміщення товарів (робіт, послуг) з території України на тимчасово окуповану територію беззаперечно не свідчить про фактичну неможливість такого їх здійснення за певних обставин.
До того ж, спеціальними нормативними актами, що регулюють сферу електропостачання та електророзподілу та пов`язані з цим відносини є саме Закон України «Про ринок електричної енергії» та розроблені на його виконання, затверджені Наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану (в редакції, що діяла на момент виникнення та існування спірних правовідносин), а не Закон № 1207-VII.
В п. 1.1. договору від 23.03.2023, укладеного із ПАТ «Запоріжжяобленерго», зазначено, що даний договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи.
Відповідно до додатку № 1 (Заява-приєднання) до договору № 25 від 23.03.2023 зазначений перелік об`єктів (точок доступу) та EIC-кодів за об`єктами у Запорізькій області, який повністю відповідає переліку об`єктів по Запорізькій області, який зазначений в заяві приєднання до договору від 24.01.2023, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме:
нежитлове приміщення 71304 Запорізька область:
3.17. ПС 35/6 «Компресорна» Ввод 1 35 кВ Кам`янська компресорна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7016083039027;
3.18. ПС 35/6 «Компресорна» Ввод 2 35 кВ Кам`янська компресорна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2091818546595;
3.19. ПС 35/6 «Білозірська насосна» Ввод 1 6кВ Білозірська насосна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравневі 2Б, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z6289407433938;
3.20. ПС 35/6 «Білозірська насосна» Ввод 2 6кВ Білозірська насосна станція, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравневі 2Б, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z155960515131U;
3.21. Кам`янська компресорна станція ЗНОМ, м. Кам`янка-Дніпровська вул. Набережна, 187, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку 62Z9301516694286.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Кам`янсько-Дніпровська міська територіальна громада з 27.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України UA23040130000044084.
Тобто на момент укладання сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 02.01.2023-1Е від 24.01.2023, на момент підписання позивачем заяви-приєднання від 24.01.2023 до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до договору від 24.01.2023, а також на момент укладання між Нікопольським УЗМДВ та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (оператор системи) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 25 від 23.03.2023 на період надання послуг в 2023 році та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 25 р від 23.03.2023 (по Запорізькій області), визначений позивачем перелік об`єктів по Запорізькій області вже перебував на тимчасово окупованій російською федерацією території України.
Таким чином, Нікопольським УЗМДВ було свідомо включено до переліку об`єктів для постачання електричної енергії об`єкти, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України, а також свідомо укладено договори про надання послуг з розподілу електричної енергії та надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та вже перебували на тимчасово окупованій території України, що в свою чергу свідчить про прямий усвідомлюваний намір позивача споживати електричну енергію вказаними об`єктами у Запорізькій області.
До того ж, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, у період з січня 2023 року по квітень 2023 року позивачем підписувались та оплачувались акти приймання-передачі електричної енергії, які включали в себе вартість поставленої електричної енергії на об`єкти споживача, які знаходяться в Запорізькій області та які, на той момент, перебували на тимчасово окупованій території України.
Колегія суддів зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2024 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" не може вважатися рішенням, яким поширено положення статті 13-1 Закону на території, визнані тимчасово окупованими в період воєнного стану, у розумінні частини четвертої статті 4 та абзацу другого частини першої статті 13-1 Закону. Задля поширення дії положень ст. 13-1 Закону на тимчасово окуповані території, які визнані такими згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2024 №1364, Кабінету міністрів України необхідно ухвалити додаткове рішення шляхом прийняття окремої постанови або шляхом внесення змін до постанови від 06.12.2024 №1364.
Окрім того, судом встановлено, що справу № 908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважала, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. Наразі справа розглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, з огляду на положення ст.ст. 74-80, 86 ГПК України та норми законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами права, які їх регулюють, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їх належну правову оцінку.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, не встановлено.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку не знайшли, не спростовують мотивів та висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2024 у справі № 908/3151/23.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на її заявника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Нікопольського управління захисних масивів дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2024 у справі №908/3151/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.03.2024 у справі № 908/3151/23 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Нікопольське управління захисних масивів дніпровських водосховищ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 22.05.2025
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2025 |
Оприлюднено | 26.05.2025 |
Номер документу | 127569937 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні