Постанова

від 22.05.2025 по справі 569/21916/24

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 року

м. Рівне

Справа № 569/21916/24

Провадження № 22-ц/4815/403/25

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Боймиструк С.В.

судді: Гордіійчук С.О., Шимків С.С.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департамента інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання наказу органу приватизації незаконним та свідоцтва про право власності на житло недійсним,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департамента інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання наказу органу приватизації незаконним та свідоцтва про право власності на житло недійсним

Свої позовні вимоги мотивує тим, що він, маючи намір реалізувати свої житлові права відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вирішив стати на житловий облік за місцем проходження військової служби з метою отримання службового житла. Причиною цього є власна сім`я, яка потребує поліпшення житлових умов та не має на сьогодні власного житлового помешкання. В процесі підготовки документів для постановки на житловий облік стало відомо, що у 1999 році було використано його право на безоплатну приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 лютого 1999 року, відповідно до якого йому на праві приватної спільної сумісної власності належить частина цієї квартири. Вважає, що батьки не мали права без його згоди здійснювати приватизацію квартири від його імені, чим позбавили його права після досягнення повноліття прийняти участь у приватизації державного житлового фонду, в тому числі скористатися правом на приватизацію та отримання житла за місцем проходження військової служби відповідно до вимог закону.

Станом на 1999 рік, на момент приватизації квартири, він фактично був неповнолітнім, згоди на свою участь у приватизації квартири не надавав та не мав на меті такого наміру, сам по собі факт набуття у приватну власність квартири в порядку приватизації житла від його імені та без урахування інтересів якого діяв лише його батько, без згоди та дозволу матері та органу опіки та піклування, виходять за межі дрібної побутової угоди, відповідно, не було дотримано вимог зазначеного порядку під час приватизації квартири, що у результаті потягнуло за собою порушення його прав та інтересів .

Також зазначає, що відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 01.03.2024 року № 207 староста Селецького старостинського округу Дубровицької міської ради Кузін В.П. в присутності свідків провели обстеження, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 проживав у будинку за адресою АДРЕСА_2 з 22.01.1994 року по 2000 рік без реєстрації разом з дідом та бабою, а отже на час приватизації квартири він не проживав з батьками у Рівному, що спростовує на його думку відомості вказані у довідці про склад сім`ї наймача квартири від 22.12.1998 року № 3340.

Вважає, що приватизація вказаної квартири ОСОБА_3 на його ім`я, без його згоди, коли він був неповнолітнім наразі порушує його права та майнові інтереси - є незаконною, оскільки позбавляє можливості самостійно, відповідно до власної волі та інтересу, реалізувати своє повноцінне право на приватизацію та отримання житла у порядку, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у тому числі і права на отримання належного службового житлового приміщення.

Оскільки наміру на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 він не мав, письмової згоди на приватизацію квартири не давав, тому що був неповнолітнім, та бажання реалізовувати своє право на приватизацію житла не висловлював, до того ж і не був обізнаний про оформлення документів щодо приватизації означеної квартири та про вчинення зазначених дій його ніхто не повідомляв - є всі підстави вважати його участь у проведеній приватизації зазначеної квартири незаконною, зокрема без згоди позивача, який на момент приватизації був неповнолітнім та визнання незаконним наказу Управління житлового господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради № 24/01 від 15 лютого 1999 року "Про передачу житла у приватну власність" в частині передачі йому, ОСОБА_1 у приватну спільну сумісну власність квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також визнання недійсним та скасування на підставі вказаного наказу Свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 1999 року в частині права сіпльної сумісної власності на квартиру ОСОБА_1 , оскільки це суперечить законодавству і порушує його цивільні права та інтереси.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що батько позивача включив його до складу приватизації без згоди або фактичної участі та всупереч інтересам малолітнього сина, що позбавило його в майбутньому самостійно реалізувати своє право на приватизацію.

На момент приватизації у 1999 році Позивач не був зареєстрований і не проживав у спірній квартирі. З 1994 по 2000 рік він фактично проживав у селі Ясинець з бабусею та дідусем. Це підтверджується: Актом обстеження матеріально-побутових умов від 01.03.2024; Відомостями Управління ДМС у Рівненській області; Довідкою про склад сім`ї на момент приватизації, у якій зазначені лише батьки Позивача.

Суд першої інстанції безпідставно визнав Акт обстеження недопустимим доказом. Акт складений уповноваженим органом старостою, на основі опитування осіб, які фактично знали про місце проживання Позивача у відповідний період. До апеляційної скарги додано копії паспортів підписантів акту, що підтверджують достовірність відомостей.

Інформація в довідці від 22.12.1998 про склад сім`ї могла бути внесена лише зі слів батька Позивача. Позивач вважає, що батько не мав наміру завдати шкоди, проте його дії призвели до обмеження прав сина на житло у майбутньому.

У відзиві наапеляційну скаргу Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради заперечує наведені апелянтом доводи, вказує на законність та обґрунтованість оскарженого рішення, яке просить залишити без змін.

Частиною 1 ст.367ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд встановив, що 05 січня 1999 року ОСОБА_3 звернувся до директора Департамента міського господарства м.Рівне із заявою про передачу в приватну власність квартири, що займає разом з членами сім`ї на умовах найму, за адресою АДРЕСА_1 . Уповноваженим власником квартири у заяві визначено ОСОБА_3 (а.с. 11)

До заяви ОСОБА_3 долучив довідку про склад сім`ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення від 22 грудня 1998 року № 3340, видану Житлово-експлуатаційною конторою № 5 Департаменту міського господарства.( а.с.12)

Відповідно до вказаної довідки, в квартирі за адресою АДРЕСА_1 мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_3 (основний квартиронаймач), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_5 (син, 1993 року народження) та ОСОБА_1 (син, 1994 року народження).

Наказом Управління житлового господарства виконавчого комітету міської ради № 24/01 від 15 лютого 1999 року «Про передачу житла у приватну власність» затверджено розрахунки та задоволено прохання і передано у приватну власність квартири, в яких мешкають громадяни, що мають пільги згідно із ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (додаток № 1); передано у приватну власність квартири мешканцям згідно із ст.5 п.2 цього ж Закону та нараховані суми житлових чеків за недостатню площу (додаток № 2); передано у приватну власність квартири мешканцям, які згідно ст.5 п.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» повинні оплатити вартістьтнадлишків загальної площі житла (додаток № 3). В додатку до наказу під № 102 вказаний ОСОБА_3 , квартира - АДРЕСА_1 , загальна площа 62,80, відновна вартість 11,30, компенсація 5.62.( а.с.8)

15 лютого 1999 року згідно з наказом № 24 від 15 лютого 1999 року Управлінням житлового господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради видане свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Квартира зареєстрована Рівненським міським бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної сумісної власності і записана в реєстрову книгу за № 139-26-38566 від 22 лютого 1999 року.( а.с. 10)

Відповідно до довідки КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» № 1179/179 від 01 червня 2022 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності частина квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 1999 року, яке видане управлінням житлового господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради.( а.с. 6)

Згідно з довідкою КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» № 1180/180 від 01 червня 2022 року, ОСОБА_1 брав участь в безоплатній приватизації житлового фонду м.Рівне за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 1999 року, яке було видане управлінням житлового господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради. Загальна площа квартири 62,80 кв.м, житлова площа 37,00 кв.м. Участь у приватизації квартири брали 4 особи.( а.с. 7)

За інформацією Рівненського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 04 грудня 2023 року, відповідно до обліків Рівненського міського відділу УДМС у Рівненській області щодо зареєстрованого місця проживання в м.Рівне за період з 1997 по 1999 років відомості відсутні.( а.с.17)

Відповідно до акту обстеження матеріально - побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи № 207 від 01.03.2024 року складеного за заявою ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 старостою Селецького старостинського округу Дубровицької міської ради Кузіним В.М. встановлено, що зі слів сусідів ОСОБА_1 проживав у будинку АДРЕСА_2 з 22.01.1994 року по 2000 рік без реєстрації разом з дідом та бабою.( а.с.18)

Порядок передачі квартир у власність громадян, склад документів та порядок їх оформлення при передачі державного житла у власність громадян станом на дату приватизації квартири (15 лютого 1999 року) був визначений Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженим наказом державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року №56, складеним відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Пунктами 20, 21 зазначеного Положення передбачено, при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення (додатки 4, 5). У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутніособи,за якимизберігається правона житло. У довідці вказуються новонароджені і на них враховується норма площі, що передається безкоштовно, незалежно від строку їх народження та введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Тобто, саме на особу, яка звертається з заявою про приватизацію квартири покладено обов`язок надати довідку про склад сім`ї із зазначенням прописаних та проживаючих у квартирі осіб, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», діючими на час здійснення приватизації, не було передбачено обов`язку органу приватизації будь-яким чином перевіряти достовірність даних про склад сім`ї, які зазначаються у довідці про склад сім`ї.

Стаття 14 ЦК УРСР передбачала, що за неповнолітніх, які не досягли п`ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.

Статтею 17 ЦК УРСР було визначено, що місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п`ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач станом на час приватизації був малолітнім. Його батько, діючи у власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей, як законний представник, звернувся до начальника Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради з заявою про передачу в приватну спільну часткову власність в рівних частках займаної квартири. Уповноваженим власником квартири просив визначити його і серед членів сім`ї вказав своїх дітей та дружину.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про надання неналежної оцінки доказам щодо місця проживання позивача на момент приватизації, оскільки за позивачем зберігалось право на житло, а доказів того, що батько діяв всупереч інтересам дітей суду не надано.

Крім того, приватизація відбувалась з урахуванням норм житлової площі для малолітнього на той час позивача, а відмова від приватизації передбачалась лише у виключних випадках.

Позивачем також не доведено, що під час приватизації були порушені вимоги законодавства, яке регулює процедуру її проведення.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 22 травня 2025 року.

Головуючий: Боймиструк С.В.

Судді: Гордійчук С.О.

Шимків С.С.