Постанова від 22.05.2025 по справі 583/5940/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м.Суми

Справа №583/5940/23

Номер провадження 22-ц/816/15/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», Приватне акціонерного товариства «РАЙЗ-МАКСИМКО»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2024 року у складі судді Соколової Н.О., ухвалене в м.Охтирка,

в с т а н о в и в :

23 листопада 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Абрамович Г.О., звернулася до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» про розірвання договору оренди землі та стягнення індексації.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0099, площею 3,7728 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (бувшої Кардашівської сільської ради), Охтирського району, Сумської області. Цю земельну ділянку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка ще за життя, 01 вересня 2016 року, уклала договір оренди зазначеної земельної ділянки № НОМЕР_1 з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» на 10 років. Орендна плата згідно з п. 9 укладеного договору «вноситься у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7855,71 грн., із вирахування податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Пунктом 10 договору передбачено, що «обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації». Також, згідно з п.11 договору орендна плата вносить в строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.

31 липня 2017 року між ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 310/16 від 01.09.2016 р., в якому сторони вирішили змінити відсоткову ставку орендної плати з 7% на 10%. Відповідно до Додаткового договору та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена в п. 5 договору і становить 112224,47 грн, орендна плата складає 11222,44 грн.

Посилається на те, що орендар неналежним чином виконує умови договору, а саме орендну плату сплачує без індексації, тобто частково не виконує обов`язку зі сплати орендної плати, тому просила розірвати договір оренди № 310/16, який укладено 01.09.2016 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» щодо оренди земельної ділянки площею 3,7728 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0099; стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на її користь невиплачену індексацію в розмірі 25232,05 грн та судові витрати, включаючи витрати на професійну правову допомогу.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі № 310/16, який укладено 01 вересня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо оренди земельної ділянки площею 3,7728 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0099.

Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію за договорами оренди землі в сумі 15221,90 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1721,30 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір орендної плати та її індексація визначаються за домовленістю сторін. Порядок індексації орендної плати законом не передбачений. Цей механізм сторони повинні передбачити в договорі оренди земельної ділянки (який індекс застосовувати, з якого періоду), однак в договорі оренди земельної ділянки № 310/16 від 01 вересня 2016 року така інформація відсутня, сторони не уклали додаткову угоду, у якій чітко було б прописано процедуру індексації орендної плати. Розрахунки, додані позивачкою до позовної заяви, зроблені некоректно, а тому не повинні враховуватися судом.

Вважає, що сплата орендної плати не в повному обсязі, відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» не є підставою для розірвання договору оренди землі. Крім того, не встановлено систематичної несплати відповідачем орендної плати, адже він виплачував орендну плату, однак, на думку позивача, у меншому розмірі.

Відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не подали.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Позивач та його представник повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без даних осіб, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» - Васильченко М.П., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 липня 2017 року, спадкова справа 5/2017 року, виданого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Сумської області Ковальчук В.М., ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 5920384000:01:001:0099, площа 3,7728 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Чернеччинської сільської об`єднаної територіальної громади (бувшої Кардашівської сільської ради), Охтирського району, Сумської області ( а.с. 8-10).

01 вересня 2016 року ОСОБА_2 уклала договір оренди землі № 310/16 з ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0099, площею 3,7728 га, (далі Договір) строком на 10 років. Пунктом 9 вказаного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає 7855,71 грн ( а.с. 12-13).

Пунктом 10 вищевказаного договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки: 1(один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня (а.с. 12 зворот).

Згідно з додатковим договором від 31.07.2017 року ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» укладає з ОСОБА_1 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі № 310/16 від 01.09.2016 р. в якому вирішили, у п. 9 договору оренди землі щодо розміру орендної плати цифри та слова «розмірі 7%» замінити на цифри та слова «розмірі 10%». Даний додатковий договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації і є невід`ємною складовою частиною вищевказаного договору оренди землі (а.с. 17).

15.02.2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №310/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни /доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн, орендна плата складає 11222,45 грн, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.18).

Згідно з пунктом 38 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В пункті 39 договору оренди зазначається, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Положенням п. 10 договору було погоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендну плату за 2017 рік позивачка отримувала у грудні в безготівковій формі, за 2018 рік - в березні в безготівковій формі, за 2019 рік - в березні в безготівковій формі, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 22.11.2023 року ОСОБА_1 (а.с. 19-21).

Орендну плату за 2020 рік позивачка отримувала 25.09.2020 року, в безготівковій формі на картковий рахунок, за 2021 рік позивачка отримувала 28.08.2021 року, в безготівковій формі на картковий рахунок, за 2022 рік позивачка отримувала 08.12.2022 року, в безготівковій формі на картковий рахунок, що підтверджується довідкою з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21.11.2023 року (а.с. 22).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем істотно порушено договір, а саме не в повному обсязі сплачувалася орендна плата, що згідно із ч.2 ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання за рішенням суду договору оренди земельної ділянки. Крім того, суд вважав, що права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь позивача суми невиплаченої індексації за договором оренди землі.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №310/16, який укладено 01 вересня 2016 року та додаткової угоди до цього договору слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Розмір орендної плати за умовами п. 10 договору оренди, має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а доводи відповідача, про те, що сторони не врегулювали питання, яким саме чином/способом та в якому порядку обчислювати індексацію, є безпідставними.

Так, розрахунок індексації здійснюється за формулою: [Сума індексації] = [Орендна плата] х [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Орендна плата], де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Базовим місяцем початку обрахунку індексації є серпень 2017 року наступний місяць після внесення змін до договору щодо розміру орендної плати.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що орендаря ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» змінено на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» 15 лютого 2018 року, тому орендна плата за 2017 рік була виплачена позивачу ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО». Вимоги про стягнення індексації за цей період з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» позивач не заявляв, тому ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» за цей період не повинен був сплачувати орендну плату позивачу, в тому числі індексацію.

Розмір орендної плати за договором від 01.09.2016 р. №310/16, з наступними змінами та доповненнями внесеними до нього, з урахуванням індексу інфляції, складав:

у 2018 році - 12946,67 грн (11222,45 грн (сума орендної плати) x 1,15364 (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2017 року до грудня 2018 року), з яких виплачено 11222,45 грн (недоплата становить 1724,22 грн);

у 2019 році - 13471,49 грн (11222,45 грн (сума орендної плати) x 1,20041 (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2017 року до грудня 2019 року), відповідачем виплачено 12344,69 грн (недоплата становить 1126,80 грн);

у 2020 році - 14144,04 грн (11222,45 грн (сума орендної плати) x 1,26033 (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2017 року до грудня 2020 року), з яких виплачено 12344,67 грн (недоплата становить 1799,37 грн);

у 2021 році - 15560,61 грн (11222,45 грн (сума орендної плати) x 1,38656 (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2017 року до грудня 2021 року), з яких виплачено 12344,67 грн (недоплата становить 3215,94 грн);

у 2022 році - 19700,24 грн (11222,45 грн (сума орендної плати) x 1,75543 (сукупний індекс інфляції за період з серпня 2017 року до грудня 2022 року), з яких виплачено 12344,67 грн (недоплата становить 7355,57 грн).

Колегія суддів погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним судом першої інстанції, так як він зроблений відповідно до вимог законодавства. Не погоджуючись з цим розрахунком, відповідачем не наведено власного розрахунку.

Всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеним договором оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2018 - 2022 роки позивачу проводилася без урахування індексації. Розмір недоплаченої орендної плати становить 15221,90 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Щодо доводів відповідача про проведення розрахунку заборгованості з орендної плати з пропуском строків позовної давності, то їх колегія суддів вважає безпідставними.

Зокрема, позивач, звертаючись до суду з позовом у листопаді 2023 року просила стягнути заборгованість з орендної палати, яка виникла за 2018-2022 роки.

Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, з урахуванням вказаних норм, з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди позивач звернулася в межах строків позовної давності.

Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено,що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем у 2018 - 2022 роках не були в повному обсязі виконані зобов`язання за договором оренди землі в частині виплати орендної плати з урахуванням індексації. Розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 1724,22 грн, що складає 13% від річного розміру орендної плати, за 2019 рік становить 1126,80 грн, що складає 8% від річного розміру орендної плати, за 2020 рік становить 1799,37 грн, що складає 12,7 % від річного розміру орендної плати, за 2021 рік становить 3215,94 грн, що складає 20,6 % від річного розміру орендної плати, за 2022 рік становить 7355,57 грн, що складає 37 % від річного розміру орендної плати.

Зазначені розміри недоплаченої відповідачем орендної плати, на переконання колегії суддів, є незначними та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець не був значною мірою позбавлений того, на що розраховував. Жодних доказів на спростування даного висновку позивачем не надано.

Позиція сторін свідчить про те, що вони не дійшли згоди щодо порядку обрахунку розміру орендної плати з урахуванням індексації, тобто умисної недоплати орендної плати з боку відповідача позивачем не доведено.

Таким чином, зважаючи на те, що часткова несплата відповідачем орендної плати у 2018 - 2022 роках не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі № 310/16 від 01 вересня 2016 року та вважає, що стягнення з відповідача заборгованості із орендної плати буде ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача.

Виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, рішення суду підлягає зміні в частині розподілу між сторонами понесених судових витрат.

Пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1073,60 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Також, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1610,40 грн, сплачений товариством за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України остаточно необхідно стягнути судові витрати з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» у розмірі 536,80 грн (1610,40 грн - 1073,60 грн).

Відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 05 червня 2024 року у справі №583/2206/23.

Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», Приватного акціонерного товариства «РАЙЗ-МАКСИМКО» про розірвання договору оренди землі.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» невиплаченої індексації залишити без змін.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 січня 2024 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» судові витрати в розмірі 536,80 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складене 23 травня 2025 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов