Ухвала від 16.05.2025 по справі 947/12615/25

Справа № 947/12615/25

Провадження № 1-кс/947/6482/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника особи щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1ст.204 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що невстановлені особи, на території Одеської області здійснюють збут незаконно виготовлених підакцизних товарів шляхом організації мережі АЗС.

Окрім цього, встановлено, що на території Одеської області здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним на автозаправних станціях під брендом «Petromol» підприємства ТОВ«Топгрупп» (код ЄДРПОУ 43300491) та ТОВ«Толар-Групп» (код ЄДРПОУ 45373378).Вказані товариства підконтрольні фактичному власнику мережі АЗС «Petromol» громадянину Р.Болгарія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також посадовим особам ТОВ «Топгрупп», які здійснюють свою діяльність з приховуванням фактичних доходів і ухиленням від сплати податків.

За наявною інформацією, в листопаді-грудні 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним вищевказаним юридичним особам в тому числі за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Рені, вул.Крайня, 83.

Проте, станом на теперішній час на автомобільних заправних станціях «Petromol», розташованих за вищевказаними адресами, і надалі здійснюється роздрібна торгівля пальним за відсутності ліцензій на право провадження такої діяльності.

Детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області в ході обшуку від 08.04.2025 за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м.Рені, вул.Крайня, 83, у тому числі встановлено автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_1 , полупричіп-цистерна НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , що безпосередньо мав намір на вивантаження імпортованого газу скрапленого нафтового (код 2711190000).

Зокрема, показами свідка ОСОБА_6 від 08.04.2025 встановлено, що будучи водієм ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44707123) за вказівкою службових осіб зазначеного підприємства, 08.04.2025 відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000028753 від 08.04.2025 здійснив завантаження на території ДП «Ренійський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125809) імпортованого газу скрапленого нафтового, об`ємом 36431,55 дм3 у автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_1 , полупричіп-цистерна НОМЕР_2 та направився на автозаправну станцію під брендом «Petromol», що знаходиться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м.Рені, вул.Крайня, 83 з метою вивантаження палива (газу) на зазначеній АЗС та надав копії підтверджуючих документів, а саме: товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000028753 від 08.04.2025.

Відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000028753 від 08.04.2025 вантажовідправником нафтопродукту газу вуглеводного скрапленого (код 2711190000) являється ТОВ «М ОЙЛ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44707123), вантажоодержувачем ТОВ «ЕЛ ПИ ДЖИ ПОСТАЧАННЯ» (ЄДРПОУ 44257589) у пункті навантаження: Одеська обл., м.Рені, вул.Дунайська, 188, пункт розвантаження: м.Львів, вул.Конюшинна, 14.Прийняв водій ОСОБА_6 автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_1 , полупричіп-цистерна НОМЕР_2 .

Вищевказане свідчить, що ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44707123) в супереч діючого законодавства України вчиняють дії направлені на незаконну торгівлю пальним на автомобільних заправних станціях «Petromol» за відсутності ліцензій на право провадження такої діяльності.

Разом з цим, встановлено, що для ведення бухгалтерського обліку, зберігання первинної фінансово-господарської документації, чорнових записів тощо, використовуються нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Чернівці, просп. Незалежності, буд. 106, офіс 617.

У ході обшуку, проведеного 06.05.2025 за адресою: м. Чернівці, просп.Незалежності, буд. 106, офіс 617, виявлено та вилучено:

1) Мобільний телефон Samsung S22, S/N R3CT50NWRFB;

2) Ноутбук HP, S/N CND1016VB9 із зарядним пристроєм;

3) Блокнот А5 на 352 арк., з чорновими записами;

4) Штамп ТОВ «Мартін Трейд» (код ЄДРПОУ 40042088) 4 од.;

5) Штамп ТОВ «Мартін Логістик» (код ЄДРПОУ 41657850) 1 од.;

6) Печатка ТОВ «ОК ПЕТРОЛ» (код ЄДРПОУ 45614276) 1 од.;

7) Печатка ТОВ «М Енерго Плюс» (код ЄДРПОУ 45726173) 1 од.

Вилучені речі на підставі постанови детектива від 07.05.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених письмово, окремо зазначив, що вилучені речі містять інформацію, необхідну для проведення всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, оскільки лише за допомогою даних речей можливо підтвердити або спростувати факт вчинення кримінального правопорушення.Також вказані речі необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.

Представник ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту, пояснив, що вилучені під час обшуку печатки та штампи належать іншим підприємствам, які орендують офіси в приміщенні за адресою: м.Чернівці, просп.Незалежності, буд.106 та не мають жодного відношення до кримінального провадження. Зазначив, що вилученій мобільний телефон належить заступнику директора ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» ОСОБА_7 , ноутбук на балансі ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД». Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Особи щодо майна яких вирішується питання про накладення арешту директор ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» ОСОБА_8 , заступник директора ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» ОСОБА_7 повідомлені про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідками про доставку СМС повідомлень.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власників майна директора ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» ОСОБА_8 та заступника директора ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» ОСОБА_7 .

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що частина вилученого під час обшуку майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Щодо накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільний телефон Samsung S22, S/N R3CT50NWRFB, ноутбук HP, S/N CND1016VB9, блокнот А5 з чорновими записами, то на думку слідчого судді, зазначене майно, що вилучено за місцем розташування офісу ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» та веденням бухгалтерського обліку, зберігання первинної фінансово-господарської документації, чорнових записів тощо, за адресою: м.Чернівці, просп.Незалежності, буд.106, офіс 617, може свідчити про його використання в протиправній діяльності в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України, а тому накладення арешту на нього є необхідним для збереження цих речових доказів та недопущення їх знищення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Накладення арешту необхідне для проведення огляду мобільного телефону та ноутбуку з метою встановлення наявності вищезазначених електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 07.05.2025 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.

В той же час стороною обвинувачення під час розгляду клопотання належним чином не доведено, що вилучені штампи ТОВ «Мартін Трейд» (код ЄДРПОУ 40042088), ТОВ «Мартін Логістик» (код ЄДРПОУ 41657850) та печатки ТОВ «ОК ПЕТРОЛ» (код ЄДРПОУ 45614276), ТОВ «М Енерго Плюс» (код ЄДРПОУ 45726173), є майном, що має відношення до предмету розслідування кримінального провадження №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає частковому застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене у ході обшуку 06.05.2024 за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності, 106, офіс 617, а саме:

1)Мобільний телефон Samsung S22, S/N R3CT50NWRFB;

2) Ноутбук HP, S/N CND1016VB9 із зарядним пристроєм;

3) Блокнот А5 на 352 арк., з чорновими записами

шляхом заборони будь-кому відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном до скасування арешту у встановленому КПК України.

У задоволені клопотання в іншій частині - відмовити.

Виконання ухвали покласти на уповноваженого детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024161030000019 від 26.12.2024.

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1