Рішення

від 14.05.2025 по справі 826/15532/18

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року справа № 826/15532/18 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження підготовчого засідання адміністративну справу №826/15532/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» (проспект Перемоги 90/1, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30310579) до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Вавілових 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 44681053), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

21.09.2018 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, просить: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області про накладення штрафу від 11.09.2018 №КВ1019/65/AB/МГ/ФС-426 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» у сумі 37 230 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва 01.10.2018 (суддя Я.І. Добрянська) відкрив провадження у справі.

21.12.2018 Окружний адміністративний суд міста Києва у задоволенні заяви ТОВ «ВЕНБЕСТ» про забезпечення позову відмовив.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акта приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи (у тому числі адміністративну справу №826/15532/18).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 адміністративна справа передана судді Л.В.Трофімовій, у зв`язку з чим суддя 28.01.2025 приймає справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження суддею без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч. 2 статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

28.01.2025 суд замінив відповідача - Головне управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214) на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Вавілових 10, м. Київ, 04060 код ЄДРПОУ 44681053).

04.04.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , а також здійснив перехід із спрощеного до загального провадження, призначив підготовчі засідання, закрив підгтовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 13,14.05.2025.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог позивач зазначає: під час прийняття постанови від 11.09.2018 №КВ 1019/65/АВ/МГ/ФС-246 відповідач застосував норми законодавства, що не діяли на момент винесення наказу про припинення трудового договору з ОСОБА_1 , який 04.04.2018 на ім`я генерального директора ТОВ «ВЕНБЕСТ» надав заяву із проханням звільнити з 06.04.2018 у зв`язку із призовом на строкову військову службу. Оскільки мобілізації у 2018 році не оголошено, то особливий період в Україні був відсутній, проте в акті є покликання на лист від 13.07.2018 №60-1543/0/2-18 йдеться про нерелевантну до обставин цього спору справу №127/13998/17 щодо постанови ВС від 25.04.2018 та інші справи №205/1993/17-ц, №131/1449/16-ц, №640/4439/16-ц, №211/1546/16-ц, позаяк стосуються 2014 рокута під час дії оголошеної мобілізації. Листи носять інформаційний характер. Відповідачем складений припис про усунення виявлених порушень від 22.08.2018 №КВ1019/65/АВ/П. Відповідач акт, припис, запрошення направив одним пакетом поштою, проте керівник був на робочому місці. Позивач направив скаргу, що припиняє виконання припису.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що норма згідно з п.3 ст.36 КЗпП УКраїни не зупинена, а механізм компенсацій передбачений лише на 2014-2015, тому просить скасувати як протиправну постанову від 11.09.2019.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА і ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

18.10.2018 у відзиві Головне управління Держпраці у Київській області зазначило про не погодження з доводами позивача та наявні підстави для відмови у позові, позаяк були виявлені порушення, що оформлені в установленому порядку: зафіксовані актом інспекційного відвідування від 22.08.2018 №КВ 1019/65/АВ. Верховний Суд у листі від 13.07.2018 №60-1543/0/2-18 вказав: особливий період діє в Україні від 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію». Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не ухвалив, тому на ОСОБА_1 поширюються гарантії ст.119 КЗпП України. Відповідно до Порядку №509 було правомірно складено постанову про накладення штрафу на роботодавця від 11.09.2018.

11.04.2025 вх.№18576/25 у додаткових поясненнях відповідач повідомив про направлення документів третій особі.

06.05.2025 вх.23165/25 у заяві ОСОБА_2 повідомляє суд: чоловік ОСОБА_1 не має можливості прибути до суду, позаяк перебуває на службі в Збройних Силах України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що ОСОБА_1 04.04.2018 у заяві просить: звільнити у зв`язку з призовом на строкову службу в армію з 06.04.2018.

Відповідно до наказу ТОВ «ВЕНБЕСТ» від 04.04.2018 №90-о/с ОСОБА_1 , водій автотранспортних засобів групи мобільного реагування, звільнений 06.04.2018 під час дії особливого періоду, згідно з п.3 ст.36 КЗпП України (у зв`язку із призовом на військову службу) на підставі заяви, повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.08.2018 Департамент з питань праці Держпраці направив до Головного управління Держпраці у Київській області для реагування звернення ОСОБА_1 від 27.07.2018.

03.09.2018 вх.№417/2, №420 ТОВ «ВЕНБЕСТ» отриманий акт інспекційного відвідування від 22.08.2018 №КВ1019/65/АВ (наказ від 15.08.2018 №2981 про проведення інспекційного відвідування - встановлене порушення ч.3 ст.119 КЗпП України) та лист Головного управління Держпраці у Київській області від 29.08.2018 №43/3/18/13385 щодо розгляду 11.09.2018 справи про застосування штрафу.

11.09.2018 представник позивача отримав постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Київській області від 11.09.2018 №КВ 1019/65/АВ/МГ/ФС-246 про застосування штрафу у сумі 37230 грн - встановлене порушення ч.3 ст.119 КЗпП України.

05.09.2018 ТОВ «ВЕНБЕСТ» надав інспектору праці зауваження та заперечення до проведеного 22.08.2018 інспекційного відвідування, акту, припису про усунення порушень.

05.09.2018 складена скарга про визнання протиправним та скасування припису від 22.08.2018, проте докази направлення чи вручення/реєстрації до позовної заяви не надані.

03.12.2018 відкрите виконавче провадження ВП №57822773 про стягнення штрафу у сумі 37230 грн, 21.12.2018 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови від 11.09.2018 №КВ/1019/65/АВ/МТ/ФС-426 (виконавчий документ виконаний).

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з вимогами ст.15 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують, зокрема: призов громадян на строкову військову службу.

Відповідно до Закону України 17 березня 2014 року № 1126-VII (набирає чинності з дня його опублікування) затверджений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1126-18#Text).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд сформулював позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» у постанові від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц: особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до КЗпП України: п.3 ч.1 ст. 36 підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно дочастин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу. Згідно із ст.119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

Полтавський апеляційний суд у справі № 528/537/19 ЄДРПОУ 87302121 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» залишив без задоволення, рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 17вересня 2019 року залишив без змін, встановивши таке. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 працював водієм автотранспортних засобів групи мобільного реагування в ТОВ «ВЕНБЕСТ» та 06.04.2018 був звільнений з роботи згідно п.3 ст. 36 КЗпП України (у зв`язку з призовом на строкову військову службу), витяг з наказу ТОВ «ВЕНБЕСТ» від 04.04.2018 № 90-о/с. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 12.04.2018 до часу ухвалення рішення у справі перебував на строковій військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . Листом Головного управління Держпраці у Київській області від 22.08.2018 №414/2-Б-3616-3894 про розгляд звернення, підтверджено, що ОСОБА_1 звертався щодо можливого порушення вимог законодавства про працю керівництвом ТОВ «ВЕНБЕСТ». За результатами інспектування встановлено, що звільнення ОСОБА_1 проведене з порушенням норм трудового законодавства в особливий період, чим порушено норми ч.3 ст. 119 КЗпП України. ОСОБА_1 13.09.2018, 01.03.2019 письмово звертався до керівництва ТОВ «ВЕНБЕСТ» про надання йому відповіді щодо виконання припису Головного управління Держпраці у Київській області від 22.08.2018 №КВ1019/65/АВ/П (а.с.12,13,15). Із відповідей ТОВ «ВЕНБЕСТ» від 28.09.2018 вихідний № 686, та від 07.03.2019 №160 вбачається, що ТОВ «ВЕНБЕСТ» оскаржує припис Головного управління Держпраці у Київській області від 22.08.2018 №КВ1019/65/АВ/П, про результати оскарження повідомить заявника. Відповідно доЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу» особливий період не пов`язується з проведенням мобілізації та введенням воєнного стану. Президент України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Правові позиції сформовано в постановах Верховного Суду, зокрема: від 14.02.2018 у справі № 131/1449/16-ц, у справі № 727/2187/16-ц, у справі № 640/4439/16-ц, у справі 211/1546/16-ц, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особливий період в Україні діє, починаючи із 17 березня 2014 року і продовжує діяти до сьогодення.

Гребінківський районний суд Полтавської області у справі №528/537/19 ЄДРСР 84343591 врахував, що Указами Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 Про часткову мобілізацію та від 14 січня 2015 року №113-VIII «Про часткову мобілізацію», оголошено проведення часткової мобілізації, в тому числі й на території Полтавської області. Згідно з п. 7 Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» доведено до відома керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що згідно зі ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 119 КЗпП України за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, закріплені гарантії щодо збереження за ними місця роботи (посади) на термін, що не перевищує одного року. Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію, та дійшов висновку: позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» про визнання незаконними дії посадових осіб, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку задовольнити повністю - визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» по особовому складу № 90-о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , водія автотранспортних засобів групи мобільного реагування з 06.04.2018 року, згідно п.3 ст.36 КЗпП України (у зв`язку з призовом на військову службу); поновити ОСОБА_1 з 06.04.2018 року на посаді водія автотранспортних засобів групи мобільного реагування Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ»; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ», ЄДРПОУ 30310579, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58865 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 52 коп. з утриманням ппід час виплати зазначеної суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів; допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд оцінив докази у справі, перевірив доводи сторін, урахував зміст судових рішень у справі №528/537/19, закінчене ВП №57822773, дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах прийняв законну, мотивовану постанову від 11.09.2018 №КВ1019/65/AB/МГ/ФС-426 щодо відповідальності ТОВ «ВЕНБЕСТ» шляхом застосування штрафу у сумі 37 230 грн, тому немає підстав для скасування індивідуального акта, у задоволенні необгрунтованого адміністративного позову належить відмовити повністю.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до платіжного доручення від 20.09.2018 №14754 позивач сплатив судовий збір (у призначенні платежу: за позовом, Окружний адміністративний суд міста Києва) у сумі 1762 грн. Згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не належать розподілу.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити учасникам справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНБЕСТ» [проспект Перемоги 90/1, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30310579];

відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці [вул. Вавілових 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 44681053];

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 ].

Рішення суду складене 23.05.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА