Постанова

від 15.05.2025 по справі 160/18325/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/18325/24

Головуючий суддя І інстанції Кальник В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 року в адміністративній справі №160/18325/24 за позовом Дочірнього підприємства "МАП Сервіс" Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "МАП Сервіс" Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" звернулось до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.06.2024 року № UA209000/2024/100305/2, яке прийнято Львівською митницею Державної митної служби України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "МАП Сервіс" Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.06.2024 року № UA209000/2024/100305/2.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Дочірнім підприємством «МАП СЕРВІС» товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 04.06.2024 року № 0406/24 з нерезидентом Firma «Osiecki» Wojciech Osiecki (Польща, Продавець) на придбання сендвіч панелей.

За умовами контракту, ДП «МАП СЕРВІС» ТДВ «Дніпропетровське АТП 11259» придбало у нерезидента сендвіч панелі з пінополіуретановим наповнювачем (п. 1.1 контракту): сендвіч панелі 2 гатунку, товщиною 150 міліметрів, у кількості 450,0 квадратних метрів; сендвіч панелі 2 гатунку, покрівельні, товщиною 80 міліметрів, у кількості 6,0 квадратних метрів.

Загальна кількість товару за контрактом на момент його укладання становить 456,0 кв. м. Контрактом передбачено наступну ціну товару (п. 2.1 контракту): сендвіч панелі 2 гатунку, товщиною 150 міліметрів - 80,00 польських злотих за 1 квадратний метр; сендвіч панелі 2 гатунку, покрівельні, товщиною 80 міліметрів - 80,00 польських злотих за 1 квадратний метр.

Загальна вартість товару на момент укладення контракту становила орієнтовно 36 480,00 польських злотих (п. 2.2 контракту).

Оплата товару передбачена наступним чином: 100 % вартості партії товару протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання проформи продавця (п. 2.1 контракту).

Поставка товару передбачена на умовах FCA с. Яськовіце (Краковський повіт, Малопольське воєводство, Польща) згідно з правилами Інкотермс 2010, перевезення автотранспортом Покупця (п. 3.1, 3.2 контракту).

Продавцем виписано проформу від 04.06.2024 року № PR/58/24 на загальну суму 36 480,00 польських злотих. Кількість товару у проформі від 04.06.2024 року та його ціна відповідає показникам, визначеним у контракті.

Сторонами до контракту від 04.06.2024 року № 0406/24 було укладено додаткову угоду від 07.06.2024 року № 1. Умовами додаткової угоди частково було змінено умови щодо кількості та ціни товару.

Додатковою угодою визначено наступну кількість товару: сендвіч панелі 2 гатунку, товщиною 150 міліметрів - 467,0 квадратних метрів; сандвіч панелі 2 гатунку, покрівельні, товщиною 80 міліметрів - 6,0 квадратних метрів.

Загальна кількість товару - 473,0 квадратних метри. Також, була змінена ціна товару у контракті: сендвіч панелі 2 гатунку, товщиною 150 міліметрів - 77,85 польських злотих за 1 квадратний метр; сендвіч панелі 2 гатунку, покрівельні, товщиною 80 міліметрів - 80,00 польських злотих за 1 квадратний метр.

Загальна вартість товару з урахуванням додаткової угоди склала 36 835,95 польських злотих.

За результатами самостійного декларування митна вартість партії товару була визначена у розмірі 401 864,92 гривні, належний до сплати податок на додану вартість становить 80 372,98 гривень.

Наведені дані було відображено у митній декларації від 10.06.2024 року № 24UA209230052404U6, яку подано до митного органу, у якій за прямим методом визначення митної вартості за ціною контракту було розраховано митну вартість партії товару та відповідну суму податку на додану вартість, належну до сплати.

Митним органом вказану митну декларацію з самостійно розрахованими декларантом показниками митної вартості та сумою податку на додану вартість не прийнято.

Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, запит від 10.06.2024 року.

Декларантом відповідно до графи 44 МД № 24UA209230052404U6 10.06.2024, було надано наступні документи: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № F/153/6/2024 від 07.06.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 584441 від 07.06.2024; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №F/153/6/2024 від 07.06.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EU № PL/MF/AT0171926 від 08.06.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 08.06.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення або внутрішніх) договорів №0406/24 від 04.06.2024; Договір про надання послуг митного брокера №080624 від 08.06.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL402010E0647603 від 08.06.2024.

Також, на вимогу митного органу декларантом надано: Банківський платіжний документ, що свідчить про передоплату за товар; Проформа інвойс на передоплату товару; Рахунок на транспортне перевезення; Договір про надання послуг перевезення; Договір заявка на перевезення; Рахунок на транспортне перевезення.

Митним органом не було прийнято розраховану та заявлену декларантом митну вартість та прийнято рішення від 11.06.2024 року № UA209000/2024/100305/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено вартість партії товару на загальну суму 210 438,85 грн. та, відповідно, збільшено суму податку на додану вартість, належну до сплати, на загальну суму 42 087.77 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 11.06.2024 року № UA209000/2024/100305/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, а відповідно таким, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів- за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки відповідача про те, що:

- згідно з інформацією, яка наведена у інвойсі від 07.06.2024 № F/153/6/2024 по даній зовнішньоекономічній операції, проведена попередня оплата у сумі 32000 ZL. Проте банківський платіжний документ про факт оплати товару, який імпортується, декларантом не надано митному органу;

- відповідно до положень Інкотермс термін FCA (…Named place), вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно гр. 21 МД та гр.4 CMR від 07.06.2024 р, товар завантажений в м. Zelczyna, (Польща), а адресою продавця є м. Jaskovice Польща. Отже, витрати з навантаження, а також складські збори покладені на покупця, проте такі витрати (складові митної вартості) в товаросупровідних документах не відображені та не включені до митної вартості;

- відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2024 №0406/24, ціна товару на момент укладення контракту на сендвіч панелі 2 гатунку товщиною 150 мм складає 80 ZL/кв.м. Проте у інвойсі від 07.06.2024 №F/153/6/2024 вартість сендвіч панелі 2 гатунку товщиною 150 мм склала 77.85 ZL/ кв.м. Ніяких змін та доповнень до зовнішньоекономічного договору на момент митного оформлення товару декларантом митному органу не надано. Тому необхідно зазначити що у наданому рахунку не вірно вирахована фактурна вартість товару, а відповідно декларантом не вірно визначена митна вартість товару;

- відповідно до вимог п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2024 № 0406/24, оплата поставленого товару здійснюється наступним чином 100 % вартості партії товару протягом 7 календарних днів з дня отримання проформи Продавця. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог положень даного контракту.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками митного органу, з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, підприємство Firma «Osiecki» Wojciech Osiecki створено згідно з законодавством Польщі, є резидентом Польщі та діє у відповідності до її законодавства.

Так, підприємство Firma «Osiecki» Wojciech Osiecki зареєстроване за основним місцем діяльності за адресою: ul. Krakowska 65, 32-051 Jaskowice (повна адреса - вул. Краківська, буд. 65, село Ясковіце, гміна Скавіна, повіт Краківський, воєводство Малопольське, 32-051).

Крім того, додаткове місце діяльності підприємства зареєстровано за адресою: ділянка 36/2, 32-051 Zelczyna (повна адреса - ділянка 36/2, село Зельчина, гміна Скавіна, повіт Краківський, воєводство Малопольське, 32-051).

Отже, підприємство Firma «Osiecki» Wojciech Osiecki офіційно має два зареєстрованих місця здійснення своєї господарської діяльності.

Відповідно до пояснень позивача, відображених в адміністративному позові, фактично у селі Zelczyna (Зельчина) розташовано склад продавця, на якому зберігається товар, та на якому було здійснено завантаження товару (плит) в автотранспорт, наданий покупцем.

Згідно з умовами поставки FCA (…named place), якщо постачання товару здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що фактичне завантаження товару (плит) в автотранспорт покупця здійснювалось продавцем на його складі у селі Зельчина, а тому витрати на завантаження товару є витратами продавця та входять до вартості товару.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2024 № 0406/24 визначено, що ціна товару на момент укладення контракту на сендвіч - панелі 2 гатунку товщиною 150 мм складає 80 злотих за 1 кв.м. Проте у інвойсі від 07.06.2024 № F/153/6/2024 вартість сендвич - панелі 2 ґатунку товщиною 150 мм. склала - 77.85 злотих за 1 кв.м. відповідно до вимог п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2024 № 0406/24, та того, що оплата поставленого товару здійснюється наступним чином 100 % вартості партії товару протягом 7 календарних днів з дня отримання проформи Продавця, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, сторонами до контракту від 04.06.2024 року № 0406/24 було укладено додаткову угоду від 07.06.2024 року № 1, якою зокрема було змінено умови щодо ціни товару, а саме: сендвіч панелі 2 гатунку, товщиною 150 міліметрів - 77,85 польських злотих за 1 кв. м.; сендвіч панелі 2 гатунку, покрівельні, товщиною 80 міліметрів - 80,00 польських злотих за 1 кв. м.

Загальна вартість товару з урахуванням додаткової угоди склала 36 835,95 польських злотих.

Так, продавцем на фактичне відвантаження товару виписано фактуру від 07.06.2024 року № F/153/6/2024 на загальну суму 36 835,95 польських злотих. Кількість товару у фактурі від 07.06.2024 року та його ціна за одиницю відповідає показникам, визначеним сторонами у додатковій угоді від 07.06.2024 року № 1 до контракту.

Відтак, вищевказані документи були підставою для самостійного визначення декларантом митної вартості товару та бази оподаткування.

Поряд з вказаним, продавцем попередньо було виписано проформу від 04.06.2024 року № PR/58/24 на загальну суму 36 480,00 польських злотих та надано покупцю для здійснення оплати товару.

З матеріалів справи видно, що фактично оплату ДП «МАП СЕРВІС» ТДВ «Дніпропетровське АТП 11259» проведено відповідно до платіжних інструкцій (в іноземній валюті) від 05.06.2024 року № 72 на суму 32 000,00 польських злотих та від 07.06.2024 року № 73 на суму 4 480,00 польських злотих у відповідності до умов контракту протягом 7 днів від дня отримання проформи продавця.

В подальшому, у зв`язку з підписанням додаткової угоди від 07.06.2024 року № 1 до контракту від 04.06.2024 року № 0406/24 загальна вартість товару за контрактом зросла до 36835,95 польських злотих, і залишок у розмірі 355,95 польських злотих було сплачено платіжною інструкцією від 03.07.2024 року № 74.

Платіжні інструкції (в іноземній валюті) від 05.06.2024 року № 72 на суму 32000,00 польських злотих та від 07.06.2024 року № 73 на суму 4 480,00 польських злотих були надані митному органу при самостійному декларуванні митної вартості товару.

Колегія суддів апеляційного суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції та зауважує, що факт оплати товару покупцем без отримання від продавця відповідного рахунку (проформи, інвойса) у жодному разі не може свідчити про порушення умов договору (контракту). У контракті наведено реквізити сторін, включно з банківськими рахунками, які дають змогу покупцю здійснити оплату товару у будь-який час.

З огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суд погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставності висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у документах щодо ціни товару, відсутності оплати товару, що не дає можливість визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною контракту.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та необхідності його скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 року в адміністративній справі №160/18325/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко