Ухвала від 23.05.2025 по справі 420/28215/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28215/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Шевчук О.А., Єщенка О.В., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі №420/28215/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ ТРАНС СЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025р. частково задоволено позов ТОВ "СФ ТРАНС СЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 року було повернуто апелянту через несплату судового збору.

Вказану ухвалу апеляційного суду отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області в системі «Електронний суд» 20.03.2025 року о 07:09 год.

28.04.2025 року Головне управління ДПС в Одеській області засобами системи «Електронний суд» повторно подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025р. разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 року були визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі №420/28215/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було залишено без руху. Надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду: - заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі №420/28215/24, із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження; - документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України Про судовий збір розмірі.

20.05.2025 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої посилалось на те, що на момент подання первинної апеляційної скарги, Головне управління ДПС в Одеській області не мало можливості надати платіжне доручення до суду, через відсутність коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 КПКВК 3507010, який і призначений для справляння платежів по судовому збору, що підтверджується виписками по цьому рахунку. Апелянт зазначив, що враховуючи необхідність в захисті інтересів Держави, а також враховуючи, що скаржник не позбавлений можливості у повторному звернені до суду, контролюючий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою.

У заяві апелянт зазначив, що відповідні обставини спричинені досить обмеженим фінансуванням державних органів, тому оскільки відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а на відповідних рахунках взагалі були відсутні кошти для сплати судового збору, відповідач фактично був обмежений у своєчасній реалізації свого права на апеляційний перегляд судового рішення.

ГУ ДПС вказало, що апеляційна скарга вперше, була подана в межах строку, визначеного законом, проте судовий збір на той момент не був сплачений. Апелянт просив суд врахувати, що пропуск строку був зумовлений незалежним від апелянта обставинами.

Крім того апелянт зазначив, що відповідно до частини 2 статті 299 незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

З огляду на зазначене апелянт просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/28215/24 поважними та поновити Головному управлінню ДПС в Одеській області пропущений строк для подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/28215/24.

Також апелянт заявив клопотання про продовження ГУ ДПС в Одеській області строку для усунення недоліків, встановленого ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі № 420/28215/24, що полягають у забезпеченні сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши подані клопотання колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо оплати судових витрат.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

За приписом частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Звертаючись із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт обґрунтував неможливість їх усунення через відсутність фінансування на оплату судового збору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021р. у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Однак, скаржник не надає достатньо доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, тобто відсутні докази того, що протягом нового строку судовий збір буде сплачено.

Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до суду надано не було.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Що стосується клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 24.01.2025 р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.

Вказане судове рішення було отримано апелянтом 24.01.2025 року о 23:55 год. у підсистемі Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах електронної справи.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 251 КАС України, примірник оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області 27.01.2025 року.

З апеляційною скаргою Головне управління ДПС в Одеській області вперше звернулось до суду апеляційної інстанції у встановлений КАС України тридцятиденний строк.

Первинно подану ГУ ДПС в Одеській області апеляційну скаргу було повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 року.

Електронний примірним вказаної ухвали було отримано апелянтом в системі Електронний суд 20.03.2025 року о 07:09.

Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся лише 28.04.2025 року, тобто з суттєвим зволіканням, що спростовує твердження апелянта про вжиття ним послідовних дій з метою повторного звернення за оскарженням судового рішення суду першої інстанції в найкоротші строки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, однак, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору.

Однак, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відтак, органи влади (у тому числі й митні), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Більш того при повторному зверненні з апеляційною скарго апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує суттєвість пропуску строку на апеляційне оскарження, та вважає, що наведені апелянтом обставини не можуть виправдовувати повторне звернення з апеляційною скаргою через більше ніж тридцять днів після її повернення судом апеляційної інстанції.

Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов`язаний з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на те, що з огляду на те, що повторно апеляційна скарга подана у межах одного року з моменту постановлення оскаржуваного рішення, а тому управління має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Норми ч. 2 ст. 299 КАС України мають імперативний припис та встановлюють присічний строк, після спливу якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження не вдаючись до оцінки поважності причин пропуску такого строку.

Таким чином, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з повторним поданням апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Визнати не поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі №420/28215/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 р. у справі №420/28215/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ ТРАНС СЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді О.А. Шевчук О.В. Єщенко