Ухвала від 23.05.2025 по справі 560/19398/24

У Х В А Л А

Справа № 560/19398/24

23 травня 2025 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом малого приватного підприємства «ГНОМ Л.С.» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 травня 2025 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

22 травня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Досліджуючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Однак, скаржник не надає доказів вжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

У встановлений строк, недоліки, які були підставою для залишення апеляційної скарги без руху, скаржником не усунуто, а отже з вказаних підстав заява про продовження строку задоволенню не підлягає. Крім того, суд апеляційної інстанції вже продовжував апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, перешкоджали апелянту виконати вимоги закону щодо сплати судового збору.

Доводи апелянта щодо посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 стосовно засвідчення форс-мажорних обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Разом з цим, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

«…»

Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 року 4356-IX затверджено Указ Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.

Враховуючи продовження строку дії воєнного стану в Україні, а також положення ч.2 ст.121 КАС України, згідно якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, вважаю за можливе продовжити апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, ч.2 ст.169 КАС України регламентовано, що строк, наданий на усунення недоліків, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки ухвалою від 13.05.2025 надано апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів, суд вважає, що продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не має його перевищувати.

З огляду на вказані обставини вважаю за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

частково задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Продовжити Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Драчук Т. О.